Науковий журнал «Економіка та управління на транспорті»

Випуск 6, 2018 р.

Назва статті

Автор (автори)

Анотація

Сторінки

Необхідність перегляду стратегії розвитку транспортної системи держави в умовах гібридної війни в Україні

В.М. Гурнак,

О.В. Ананченко,

А.В. Петунін

В статті розглядається проблематика державної політики та створення національної програми розвитку транспортної системи в умовах гібридної війни в Україні.

Показано негативні наслідки економічного та військового протистояння на обсяги та якість надання послуг залізничним та автомобільним транспортом України, а також на транзитні перевезення.

Відзначено, що в останні три роки експорт продукції аграрного сектору України різко зростає, і з’явились проблеми з його перевезенням в морські порти. Обґрунтована пропозиція про необхідність, зважаючи на стратегічне значення, розробки міжгалузевої програми по створенню логістичного ланцюга безперебійних поставок зерна на експорт. Доцільно долучити виконання цієї надважливої роботи недавно створеному в Кабінеті Міністрів України спеціальному логістичному комітету.

Наголошено на питанні необхідності інвестицій в морську та залізничну інфраструктуру та оновленні рухомого складу.

Об’єкт дослідження – транспортна система України.

Мета роботи – дослідити функціонування транспортної системи України за сучасних умов.

Методи дослідження – метод аналізу та синтезу, метод аналогії та порівнянь, методи ретроспективного аналізу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТРАТЕГІЯ, ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА, ЕКСПОРТ, АГРАРНИЙ СЕКТОР, НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА.

3–10

Особливості сучасного стану міжнародної торгівлі транспортними послугами України

В.П. Зюзіна, Т.В. Заплітна,  Д.О. Малько

У статті розкрито особливості експорту й імпорту транспортних послуг України та визначено основні тенденції розвитку національної та світової торгівлі транспортними послугами. Запропоновано основні напрями розвитку зовнішньої торгівлі транспортними послугами України з урахуванням сучасних тенденцій розвитку світової економіки в цілому та міжнародного ринку послуг зокрема.

Мета роботи – визначення особливостей розвитку міжнародної торгівлі транспортними послугами України протягом останніх років.

Об’єктом дослідження є зовнішньоторговельний потенціал транспортної галузі України.

Метод дослідження – статистичний аналіз  зовнішньоекономічних показників торгівлі транспортними послугами України.

Результати наукової статті можуть бути використанні при формуванні міжнародної стратегії конкурентоспроможності багатьох автотранспортних підприємств та транспортної галузі України загалом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ, ЕКСПОРТ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ,  МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, ІМПОРТ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ, САЛЬДО ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ.

11–18

Індикатори соціального розвитку як конститутивні показники суспільного добробуту в умовах викликів глобалізованого світу

Л.С. Козак, О.В. Федорук

У статті досліджено концептуальні підходи до формування системи індикаторів соціального розвитку; визначено ключові критерії якості життя та створення системи відповідних показників; досліджено напрямки підвищення якості життя населення; проаналізовано індекс процвітання країн світу, індекс соціального прогресу, індекс рівня освіти в країнах світу.

Об’єкт дослідження – процес гарантування економічної безпеки міжнародного співробітництва.

Мета дослідження – удосконалення концептуальних підходів до формування системи індикаторів соціального розвитку як конститутивних показників суспільного добробуту в умовах викликів глобалізованого світу.

Методи дослідження – абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний підхід.

Одним зі стратегічно важливих напрямів модернізації українського суспільства є підвищення якості життя населення. Саме тому визначення ключових критеріїв якості життя та створення системи відповідних показників набуває пріоритетного значення. Нагальними завданнями є побудова системи оцінювання якості життя населення, розроблення методичних підходів до вимірювання суспільного прогресу, детальне вивчення взаємного впливу усіх вимірів якості життя; визначення основних закономірностей проявів та зрушень у динаміці якості життя. Якість життя виступає складним, багатокомпонентним явищем, що залежить як від об’єктивних факторів (насамперед, можливості задоволення людських потреб та інтересів у даних соціально-економічних умовах), так і від різноманітних суб’єктивних факторів (соціально-психологічних, соціокультурних та інших). Оцінка ефективності державної політики з підвищення якості життя можлива на основі здійснення аналізу значень відповідних індикаторів у часовому або в просторовому аспектах.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення механізму гарантування економічної безпеки міжнародного співробітництва.

Ключові слова: індикатори соціального розвитку, конститутивні показники суспільного добробуту, індекс якості життя, індекс процвітання, індекс соціального прогресу, індекс рівня тривалості життя, індекс рівня освіти, валове національне щастя.

19–29

Логістичний консалтинг як інструмент забезпечення конкурентоздатності підприємств дорожньо-транспортного комплексу України

О.С. Левіщенко, М.К. Жижома, В.О. Будагян

В статті проведено дослідження «логістичного консалтингу» як поняття, а також визначено місце та роль логістичного консалтингу як інструмента забезпечення конкурентоздатності підприємств ДТК в сучасному бізнесі.

Комплекс проблем суб’єктів господарювання ДТК, які різко переходять на нові правила ведення бізнесу (практично  без перехідного періоду) з умов регіонального до умов функціонування в міжнародному бізнесі далеко не завжди можна вирішити завдяки наявній команді менеджерів. Тому, в таких умовах, підприємствам ДТК доцільно залучати команду висококваліфікованих консультантів. Особливо коли мова йде про новітні сфери бізнесу, в яких можливості національної науки та практики є достатньо обмеженими. Перевагами такого підходу є широке використання досвіду та запровадження кращих варіантів ефективної практики і як результат якісне та своєчасне вирішення господарських проблем з мінімальним витрачанням ресурсів. Міжнародний бізнес є глибоко інтегроване динамічне середовище, яке характеризується високим рівнем інтернаціоналізації та глобалізації усіх аспектів життєдіяльності окремих регіонів, націй, континентів та полі трансформацією культур. Міжнародний бізнес все більше трансформується в середовище, яке являє собою мережу потокових процесів, що функціонують у часі та просторі. Це свідчить про логістичний підхід до його організації.

Об’єкт дослідження – логістичний консалтинг, як поняття та його місце та роль в системі сучасного бізнесу.

Мета статті – розкрити сутність поняття «логістичний консалтинг», а також визначити його місце та роль в системі сучасного бізнесу

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЛОГІСТИКА, КОНСАЛТИНГ, ЛОГІСТИЧНИЙ КОНСАЛТИНГ, БІЗНЕС, ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ.

30–34

Ризики реалізації інвестиційних проектів дорожньо-транспортного комплексу на засадах державно-приватного партнерства

А.А. Ніжнік

У статті досліджено природу виникнення ризиків у процесі реалізації проектів державно-приватного партнерства, проаналізовані різні підходи до класифікації ризиків, представлені методи оцінки рівня ризикованості проекту, запропоновані ефективні методи управління ними.

Об’єкт дослідження – процес державно-приватного партнерства.

Мета дослідження – оцінка ризиків і способів їх розподілу між партнерами державно-приватного партнерства в проектах розвитку дорожньо-транспортного комплексу.

Методи дослідження – абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний підхід.

Ризики в державно-приватних проектах інвестування дорожньо-транспортного комплексу – це ймовірні зміни показників проекту,які впливають на доходи і видатки сторін по проекту. Розподіл ризиків – це обов'язкова умова структурування відносин приватної і державної сторін в проектах державно-приватного партнерства, і найбільша складність при підготовці проекту державно-приватного партнерства виникає якраз при пошуку оптимального розподілу ризиків.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО, ІНВЕСТУВАННЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, ІНФРАСТРУКТУРА, ДЕРЖАВНИЙ ТА ПРИВАТНИЙ ПАРТНЕР, РИЗИКИ.

35–38

Стан та стратегія розвитку олійного льонарства в Україні на основі компасу сталого розвитку А. Аткіссона

О.В. Садовник, О.М. Дзюба, Є.І. Шоха

У статті розглянуто сучасний стан та перспективи олійного льонарства в Україні та надано пропозиції щодо основних стратегічних кроків на рівні держави та рівні підприємства щодо розвитку олійного льонарства.

Об’єкт дослідження – процеси виробництва та реалізації олійного льону в Україні.

Мета статті – оцінити існуючий стан галузі рослинництва загалом та олійного льонарства зокрема за допомогою методології сталого розвитку та визначити основні стратегії подальшого розвитку даної галузі в Україні.

Методи дослідження – методи узагальнення та аналогії, індукція, дедукція та системний підхід.

В статті наведено динаміку посівних площ як галузі рослинництва в Україні загалом, так і олійного льонарства зокрема; визначено існуючі тенденції розвитку рослинництва та олійного льонарства за останнє десятиліття; проведено аналіз розвитку олійного льонарства на основі чотирьох вимірів стійкості: природа, економіка, суспільство і добробут; запропоновано стратегічні заходи розвитку галузі льонарства на рівні держави та підприємства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: РОСЛИННИЦТВО, ОЛІЙНИЙ ЛЬОН,  СТРАТЕГІЯ, СТАЛИЙ РОЗВИТОК.

39–46

Сучасні тенденції розвитку ринку аутсорсингу: вітчизняний та зарубіжний досвід

І.В. Садчикова, І.О. Хоменко, І.В. Горобінська

Стаття присвячена виділенню функцій та особливостей здійснення аутсорсингу різними сферами підприємницької діяльності.

Об’єктом дослідження виступає ринок аутсорсингу.

Мета дослідження – розкриття сутності поняття «аутсорсинг» з позиції системного підходу та виділення особливостей проведення аутсорсингової діяльності в різних економічних сферах.

Методи дослідження – метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння.

В ході дослідження здійснено ретроспективний аналіз етапів розвитку аутсорсингу. Визначено основні сфери діяльності  підприємства, які можуть бути віддані на аутсорсинг. Наведено основні види та форми здійснення аутсорсингу. Показані тенденції розвитку світового ринку аутсорсингових послуг. Представлені переваги і недолік використання аутсорсингу в діяльності підприємства. А також визначено, які види послуг можна передавати в аутсорсинг в Україні. 

Аутсорсинг є сучасною і затребуваною формою ділових відносин, які базуються на кооперації та мають довгострокових характер. Аутсорсинг є ефективним способом ведення бізнесу, зважаючи на ті переваги і можливості, які отримає підприємство-замовник при його використанні. Застосування аутсорсингу дозволяє досягти збалансування між власними і залученими ресурсами. Світовий ринок аутсорсингових послуг активно розвивається, при цьому основними сегментами цього ринку є аутсорсинг інформаційних технологій та аутсорсинг бізнес-процесів.

Отже можна зробити висновок, що особливої уваги для підприємства-замовника набуває питання щодо можливості визначення ефективності аутсорсингових послуг та порядок вибору аутсорсера. Все це зумовлює важливість подальших досліджень.

Ключові слова: аутсорсинг, ІТ-аутсОрсинг, аутсорсинг бізнес-процесів, класифікація аутсорсингу, вітчизняний досвід, світовий досвід.

47–56

Проблеми стратегічного управління вітчизняними підприємствами

С.Є. Семенов

В статті досліджені основні проблеми стратегічного управління вітчизняних підприємств, представлено ефективні заходи для їх вирішення. Звертається увага на світовий досвід стратегічного управління та його практичній значимості для українських підприємств.

Завдання статті – процес впровадження засад стратегічного управління в практику українських підприємств та формування високого рівня корпоративної культури управління, орієнтованої на досягнення перспективних цілей.

Мета роботи – виявити та дослідити основні проблемні аспекти стратегічного управління вітчизняними підприємствами, а також сформулювати ефективні заходи їх вирішення.

Концепція стратегічного управління з’явилася на початку 70-х років ХХ століття. Вперше вона була розроблена провідною американською консалтинговою організацією „Мак кінзі” і впроваджена (починаючи з 1972 р.) у корпораціях „Дженерал Електрик”, „ІБМ”, „Тексас Інструментс”, „Кока-кола” та інших провідних американських корпораціях.  Найбільший внесок у розробку теорії стратегічного управління зробив Ігор Ансофф (1965 р.).

Існує багато визначень даного терміну, оскільки кожен науковець, що займається вивченням даної проблеми, пропонує свій варіант, який має певні відмінності.

Стратегічне управління багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей.

Проблеми управління вітчизняними підприємствами пов’язані з економічною реформою і переходом виробничих відносин на ринкові „правила гри”. Філософія управління пострадянських часів залишила у спадок стійкий управлінський інфантилізм, оскільки базувалась на принципах ігнорування підприємницької самостійності у прийнятті управлінських рішень та волюнтаристичного відношення до процесів планування на перспективу.

Після проведеного в статті дослідження можна зробити висновок, що підприємства, які володіють стратегією і запроваджують стратегічне управління, завжди мають можливість поводитись послідовно і системно у своєму бізнесі, зокрема та в ринковому динамічному конкурентному середовищі в цілому, що збільшує імовірність досягнення ними поставленої мети. Тому запровадження системи стратегічного управління в Україні і є об'єктивно необхідним процесом у сфері організації управління бізнесом, який підвищує готовність підприємницьких організацій адекватно реагувати на непередбачені зміни і сприяє обґрунтованому, узгодженому вирішенню як поточних так і стратегічних проблем (бо стратегічне управління в конкретний момент визначає, як організація має діяти в сучасних умовах, щоб досягти бажаної мети в майбутньому, виходячи з того, що оточення змінюватиметься). В основу цього процесу необхідно покласти наявний іноземний досвід в сфері стратегічного управління і забезпечити творче перенесення його, з урахуванням специфічних умов розвитку економіки України, на вітчизняні підприємства щоб допомогти їм у становленні необхідних виробництв і зростанні їх ефективності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ, СТРАТЕГІЯ, СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ.

57–63

Модель інтегрального показника для оцінювання роботи організаційних структур підприємств перевізників автомобільного транспорту

Ю.О. Третиниченко, І.І. Халацька

В статті розроблено структурну модель формування інтегрального показника для багатокритеріального оцінювання ступеня збалансованості функціонування і розвитку ТОСО підприємств ДВАТТ.

Об'єкт дослідження – процес управління підприємствами ДВАТТ.

Мета роботи – розроблення методичних основ формування інтегрального показника для багатокритеріального оцінювання збалансованості роботи підприємств ДВАТТ.

Метод дослідження – метод аналізу та синтезу, метод аналогії та порівнянь.

Розроблено структурну модель показника для багатокритеріального оцінювання роботи ТОСО підприємств ДВАТТ. Пропонована структурна модель інтегрального показника, передбачає, що часткові показники мають визначатися, в загальному випадку, за кожним із наступних процесів: прийняття і оброблення замовлень на відправлення; доставка відправлень на термінал – як термінал відправлення (ТВ); перероблення відправлень на ТВ; міжтермінальна доставка відправлень; перероблення відправлень на терміналі – як терміналі призначення (ТП); доставка відправлень із ТП; видача замовлень на відправлення. При цьому, кожний процес структурується і, відповідно, передбачається розподілення показників, які використовуються для оцінювання окремого процесу, за наступними видами діяльності : задоволення потреб клієнтів (споживачів); розвиток внутрішніх бізнес-процесів; забезпечення фінансової ефективності; навчання та розвиток персоналу.

При визначенні вагових коефіцієнтів за даним інтегральним показником або його складовими - відповідними комплексними показниками - пропонується використовувати метод аналізу ієрархій.

Результати статті можуть бути застосовані в управлінні підприємствами ДВАТТ на основі багатокритеріального оцінювання роботи ТОСО підприємств ДВАТТ.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – обґрунтування методичних підходів щодо оцінювання значущості відмінностей в умовах роботи окремих ТОСО підприємств ДВАТТ із можливістю, в подальшому, коректного групування останніх, як такого, що має передувати порівняльному (рейтинговому) оцінюванню.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ДОСТАВКУ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТЕРМІНАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ; МОДЕЛЬ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ОДНОРІДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ОДИНИЦЬ; ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК.

64–70

Туристична галузь України: стан, проблеми і перспективи розвитку

В.В. Червякова

Стаття присвячена виявленню актуальних проблем вітчизняної туристичної галузі та визначення пріоритетних напрямів підвищення туристичної привабливості України.

Об’єкт дослідження – туристична галузь України.

Мета роботи – виявлення актуальних проблем вітчизняної туристичної галузі та визначення пріоритетних напрямів підвищення туристичної привабливості України.

Методи дослідження – узагальнення, абстрагування, аналіз, синтез, графічні.

Досліджено динаміку і структуру туристичних потоків України за 2010-2016 рр. Проаналізовано структуру туристичного ринку України та фінансові результати суб'єктів туристичної діяльності України. Визначено, що сукупний дохід суб'єктів туристичної діяльності у 2016 році збільшився на 138% порівняно з попереднім роком. Встановлено, що частка туристичної галузі у ВВП України складає всього 1,4%, а кількість робочих місць в сфері туризму – 1,2% від їх загальної кількості, що значно менше середніх світових показників. Зроблено висновок, що туристична галузь України має значний потенціал розвитку, який залишається нереалізованим через низьку туристичну привабливість країни. Визначено сильні позиції та проблемні фактори туристичної конкурентоспроможності України. Запропоновано основні напрями підвищення туристичної привабливості України. Подолання негативних тенденцій та створення сприятливих умов для розвитку туристичної галузі повинні стати пріоритетними напрямами прискорення економічного та соціального зростання України.

Ключові слова: Туризм, туристична галузь, туристична привабливість, туристична конкурентоспроможність, туроператор, турагент.

71–78

Вплив чинників на динаміку чистого грошового потоку від операційної діяльності підприємства

Л.С. Чеснакова, В.В. Масалітіна

Стаття містить результати дослідження впливу чинників на динамку чистого грошового потоку від операційної діяльності господарського товариства, який дозволяє оцінити ефективність його кредитної політики, політики управління обсягами запасів та рівень використання внутрішніх джерел фінансування інвестиційних витрат за нецільовим призначенням.

Об’єкт дослідження – процес управління грошовими потоками господарського товариства.

Метою роботи є розробка механізму кількісної оцінки впливу чинників на динаміку ЧГП від операційної діяльності підприємства.

Метод дослідження – системно-логічний підхід для дослідження економічних процесів.

На динаміку чистого грошового потоку впливають дві групи чинників: перша – амортизаційні відрахування і тезаврований прибуток – у всіх випадках справляють позитивний вплив на ЧГП; друга група – динаміка запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей – різнонаправлено впливають на ЧГП, зумовлюючи як позитивне, так і від’ємне значення показника і можливе нецільове використання внутрішніх джерел фінансування інвестиційних витрат підприємства. Доведено, що позитивну динаміку ЧГП і відсутність нецільового використання амортизаційних відрахувань і тезаврованого прибутку визначають: 1) випереджаюче зростання кредиторської заборгованості порівняно із зростанням запасів і дебіторської заборгованості; 2) зменшення запасів і дебіторської заборгованості перевищує зменшення кредиторської заборгованості; 3) зменшення дебіторської заборгованості і запасів при одночасному зростанні кредиторської заборгованості.

ЧГП залишається позитивним, але за умови часткового використання амортизаційних відрахувань і тезаврованого прибутку на покриття потреб операційної діяльності, у випадку 1) випереджаючого зростання кредиторської заборгованості, джерел фінансування інвестиційних витрат у порівнянні із зростанням запасів і дебіторської заборгованості; 2) сума зменшення запасів. дебіторської заборгованості, амортизаційних відрахувань і тезаврованого прибутку перевищує суму зменшення кредиторської заборгованості 3) амортизаційні відрахування і тезаврований прибуток перевищують суму зростання запасів і дебіторської заборгованості при одночасному зменшення кредиторської заборгованості.

ЧГП стає від’ємним, якщо за нецільовим призначенням використовується повна сума джерел фінансування інвестиційних витрат і 1) приріст дебіторської заборгованості і запасів перевищує приріст кредиторської заборгованості; 2) зменшення кредиторської заборгованості перевищую зменшення запасів і дебіторської заборгованості; 3) сума приросту запасів, дебіторської заборгованості та зменшення кредиторської заборгованості перевищує суму амортизаційних відрахувань і тезаврованого прибутку.

Досліджені також чинники, що впливають на ЧГП за умови збиткової діяльності підприємства.

Результати роботи можуть бути використані господарськими товариствами при удосконалені інформаційних систем фінансового аналізу.

Прогнозні припущення щодо об’єкт дослідження – розробка механізму кількісної оцінки впливу чинників на динаміку ЧГП від інвестиційної та фінансової діяльності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЧИСТИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК, ЧИННИК, КІЛЬКІСНИЙ ВПЛИВ, КРЕДИТНА ПОЛІТИКА, ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ВИТРАТ.

79–88

Сучасні тенденції розвитку персоналу підприємств

Л.В. Швець

У статті    розкривається   сутність процесу розвитку персоналу, уточнюється його  структура, обґрунтовується  роль і значення    у  забезпеченні  механізму  розвитку підприємства.

Об’єкт  дослідження    процес  розвитку персоналу підприємств (організацій).

Мета дослідження    систематизація  інформації  про зміст і структуру  процесу розвитку персоналу підприємства  та  формування  пропозицій  щодо їх уточнення; визначення  ролі і значення  процесів розвитку персоналу  у  механізмі  забезпечення  конкурентоспроможності  працівників  і  підприємств (організацій).

Методи дослідження –  діалектичний, абстрактно-логічний, системний аналіз.

Формування  постіндустріального суспільства передбачає необхідність підвищення  ролі та значення  творчої праці  оскільки посилюється залежність результатів економічного зростання  від якості людського капіталу. Основні вимоги, які пред’являються до працівників на  сучасних підприємствах, мають  задовольнятись  в результаті одержання освітніх послуг  та  самоосвіти громадян як безперервний професійний розвиток  протягом  життя, що  підвищить  їх конкурентоспроможність на ринку. Для активізації  людського чинника з метою ефективного управління  потенціалом конкурентоспроможності підприємств в умовах нестабільного зовнішнього середовища повинна злагоджено працювати система  управління  розвитком  персоналу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ,  КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ ЛЮДСЬКИЙ  КАПІТАЛ,  ОСВІТА ПРОТЯГОМ  ЖИТТЯ,  КОМПЕТЕНТНІСНИЙ  ПІДХІД, БЕЗПЕРЕРВНИЙ  ПРОФЕСІЙНИЙ  РОЗВИТОК  ПЕРСОНАЛУ, ПОТЕНЦІАЛ  КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА.

89–94

Дослідження факторів впливу на інвестиційну привабливість територій міст

Вень Мінмін, А.В. Бубела

Метою досліджень є розгляд актуальної інвестиційної проблематики – підвищення інвестиційної привабливості територій міст. На основі проведених досліджень виділяються фактори, які знижують інвестиційну привабливість територій міст та запропоновано ряд заходів, які сприяють значному збільшенню припливу інвестицій для розвитку міст та підвищення ефективності використання їх земель. Проведений аналіз сучасного стану правового та методичного забезпечення процесів розвитку територіального фонду міст України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ, МІСЬКІ ТЕРИТОРІЇ, ЗЕМЕЛЬНИЙ ФОНД, СТАЛИЙ РОЗВИТОК МІСТА, ФАКТОРИ ПРИВАБЛИВОСТІ.

95–99

Удосконалення взаємодії різних видів транспорту в сучасних умовах

Л.М. Волинець, В.М. Гурнак

В статті проаналізована ситуація з транспортно-дорожнього комплексу України. Досліджено кожний вид транспорту, який діє в своїх інтересах, та сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Сформовано основні напрямки на посилення державної транспортної політики, яка необхідна для доповнення і коригування дій ринкових механізмів з метою забезпечення ефективного, відповідаючого суспільним інтересам формування транспортної системи держави та ринку транспортних послуг.

Об’єкт дослідження – процес взаємодії різних видів транспорту.

Мета дослідження – полягає в тому, щоб визначити можливі напрями взаємодії різних видів транспорту при перевезеннях вантажів та ефективні умови державного регулювання при цьому для забезпечення стабільного розвитку економіки, задоволення потреб населення та суспільного виробництва.

Методи дослідження – методи економічного, системного та порівняльного аналізу.

На основі аналізу взаємодії різних видів транспорту виявлено, що основним найефективнішим розвитком цієї взаємодії у сучасній Україні є злагоджена транспортна політика держави. Провівши загальний аналіз роботи всіх видів транспорту  можна стверджувати, що розвиток транспортної інфраструктури являється ключовим елементом розвитку всієї економіки країни. Основним завданням при створенні координаційного центру державного рівня, є комплексний розвиток всіх видів транспорту, що і надасть змогу покращити всі вище наведені проблеми.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – запропонований системний підхід всіх учасників логістичного ланцюжка та транспортна політика держави призведе до безперервності просування матеріальних потоків по всій території України та за її межами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВЗАЄМОДІЯ РІЗНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ, ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ,  ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА, МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ, ДЕРЖАВНА ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА, ЛОГІСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

100–105

Інвестиційний потенціал як основа формування комплексу стратегічних інвестиційних рішень

Г.Г. Гайдай

Покращення параметрів функціонування автотранспортних підприємств значною мірою залежить від стану фінансування програм їх розвитку, важливу роль у забезпеченні яких відіграють інвестиції. Це посилює інтерес до інвестиційного потенціалу та розробки найбільш раціональних шляхів його збереження і розширення.

Інвестиційний потенціал дає можливість визначити  пріоритетні напрями інвестиційної діяльності на довгострокову перспективу в межах часових горизонтів з прийнятною ймовірністю. Він є основою для розробки стратегії інвестиційної діяльності транспортних підприємств, визначення місії, структури виробничо-господарської діяльності та загальної стратегії економічного розвитку підприємства. В роботі зазначається, що  стратегічний розвиток інвестиційної діяльності у сфері транспорту має орієнтуватися на створення високоефективної соціально зорієнтованої і сприйнятливою до науково-технічного прогресу економіки, забезпечення високої якості життя населення України, ефективну мотивацію до підприємницької діяльності, утвердження позицій рівноправного партнерства у світовому економічному спілкуванні.

Таким чином, вибір найбільш раціональних шляхів збереження і розширення інвестиційного потенціалу відіграє значну роль у діяльності та розвитку підприємства, а його досягнення можливе за рахунок застосування наступних шляхів:

– покращення ефективності ресурсного потенціалу підприємства;

– удосконалення фінансового стану підприємства;

– проведення ефективної державної інвестиційної політики.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, СТРАТЕГІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА.

106–112

Заходи стабілізації і розвитку страхової справи в Україні

І.В. Горобінська,
К.В. Комаревич

Стаття присвячена проблемам стабілізації і розвитку страхової справи в Україні. Вивчення умов для забезпечення ефективного функціонування національного ринку страхових послуг, розробка концепції реформування страхового ринку, підвищення його інвестиційного потенціалу, зростання рівня якості страхових послуг є актуальними на даному етапі розвитку.

Об'єкт дослідження – сукупність фінансово-економічних відносин в сфері страхування.

Мета дослідження – розробка системи заходів по стабілізації вітчизняного страхового ринку та шляхів адаптації світового досвіду у галузі страхування з позиції реалізації національних інтересів України.

Методи дослідження – порівняльний та експертний аналіз, діалектичний метод, метод теоретико-емпіричного аналізу, методи економічного, історичного, логічного та системного аналізу і синтезу.

В ході дослідження доводиться, що основними факторами негативного впливу на ринок страхування є обмеження платоспроможного попиту з боку страхувальників через зниження рівня вільних доходів населення і суб'єктів господарювання; девальвація національної валюти з одночасним введенням низки обмежень на валютному ринку; посилення фіскального тиску на страхову галузь за рахунок внесення змін до Податкового кодексу; зниження ліквідності фондового ринку та ринку нерухомості, зростання страхових ризиків. Зважаючи на це, був розроблений план заходів в кількох основних напрямках: нормативно-правовому, організаційно-методологічному та інформаційному, реалізація яких дасть можливість зменшити негативний вплив даних факторів та забезпечити стабільне функціонування страхового ринку. Впровадження дієвих заходів становлення цивілізованого страхового ринку та підвищення ефективності його функціонування забезпечить успішне здійснення економічних реформ, стабільний розвиток національної економіки, подальшу інтеграцію у світове господарство.

З метою покращення ситуації на страховому ринку доцільно реалізувати низку системних різнопланових заходів, спрямованих на усунення як хронічних проблем, так і спричинених фінансовою та економічною кризами. В рамках реформування страхового ринку, зростання його інвестиційного потенціалу, підвищення якості послуг доцільно реалізувати такі заходи: формування чіткої концепції реформування галузі, удосконалення державного регулювання; адаптація українського страхового ринку до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, активна співпраця з міжнародними організаціями; сприяння створенню фондів страхових гарантій; забезпечення участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення та медичного страхування; розробка моделі державної підтримки розвитку аграрного страхування; формування інвестиційних інструментів для розміщення довгострокових страхових резервів, активізація інвестиційного потенціалу страхового ринку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТРАХУВАННЯ, СТРАХОВИЙ РИНОК, СТРАХОВІ ПОСЛУГИ, стабілізаційні заходи.

113–120

Реформування Державної фіскальної служби України: що зміниться для платників податків

О.М. Дзюба, О.І. Гуцалюк

В статті досліджено основні напрями реформування Державної фіскальної служби.

Об’єкт дослідження – Державно фіскальна служба України.

Мета роботи – проаналізувати концепцію реформування ДФС України.

Метод дослідження – метод операціоналізації понять, індукції і дедукції.

На сьогоднішній день питання реформування ДФС номер один у порядку денному реформ завдяки тиску зовнішніх інституцій. Адже важливість подолання корупції, що тривалий час асоціювалася саме з податковою службою, так і доцільність створення ефективної в усіх значеннях цього поняття системи адміністрування податків і зборів.

Детально розглянуто концепцію реформування Державної фіскальної служби України, її основні напрями і етапи реорганізації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕФОРМА, ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА, ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ, КОНЦЕПЦІЯ.

121–124

Аналіз впливу транспортного шуму на  навколишнє середовище та людину

Т.О. Дяченко, В.М. Євчук

Мета статті - оцінка впливу параметричного забруднення на навколишнє середовище та визначення заходів щодо зниження впливу транспортного шуму.

В статті розглянуті проблеми шумового забруднення міст від автомобільного транспорту. Вивчено характер дії транспортного шуму на організм людини.

Однією з проблем екологічної безпеки в Україні та світі є стан акустичного забруднення атмосферного повітря. Доведено, що міський шум згубно діє на організм людини, вражає органи слуху, центральну нервову систему, викликає хвороби серця і судин, головні болі, дратівливість, порушує обмін речовин, відпочинок і сон, викликає інші неспецифічні фізіологічні реакції людини, є прямою або непрямою причиною багатьох захворювань. Шум заважає нормальному відпочинку, впливає на продуктивність роботи. Як показують результати досліджень – автомобільний транспорт є основним джерелом викидів, шуму і вібрацій. На його частку припадає 80 % всіх зон так званого «акустичного дискомфорту».

Шумовий вплив у великих індустріальних містах світу є однією з найбільш гострих екологічних проблем сучасності. Параметричне забруднення від автомобільного транспорту має більші негативні наслідки для населення, ніж виробничий або побутовий, так як сфера його дії значно ширше, а фізичні параметри, що характеризують вплив шуму на організм людини, незрівнянно вище.

У проблемі взаємодії людського суспільства і природи важливе місце посідає свідома боротьба зі шумовим забрудненням довкілля, оскільки зі збільшенням кількості різноманітних транспортних засобів та швидкості їх пересування по вулицях великих промислових міст збільшується вплив на навколишнє середовище. Застосування комплексу заходів, що запропоновані в статті та продумана інфраструктура міст дадуть змогу зменшити рівень шумового забруднення та покращити стан довкілля.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ШУМ, ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ, ПАРАМЕТРИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ, ТРАНСПОРТНИЙ ШУМ.

125–131

Стратегії та особливості діяльності міжнародних кредитно-фінансових організацій в Україні

Т.В. Заплітна, Д.І. Кудінова

В статі розглянуто основні види міжнародних кредитно-фінансових організацій та проаналізовано основні напрями співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), такими як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Також розглянуті інструменти за рахунок яких можна проаналізувати ефективність співпраці між МФО та Україною.

Об’єкт дослідження – економічні відносини України з міжнародними кредитно – фінансовими організаціями.

Мета роботи – дослідження основних особливостей діяльності міжнародних кредитно-фінансових організацій в Україні.

В даній роботі були застосовані методи наукового аналізу і синтезу, порівняння, збору і обробки інформації.

Модернізація міжнародних економічних відносин України на сьогоднішній день відчуває вплив міжнародних фінансово-економічних організацій  представлених у якості донорів національної економіки. З метою підвищення ефективності співпраці з міжнародними кредитно-фінансовими інституціями потрібно: розробити стратегію співпраці України з міжнародними інститутами, удосконалити механізми управління державним боргом, сприяти законодавчому формуванню бюджету розвитку та створенню українського банку реконструкції та розвитку, як фінансового інструмента реалізації політики економічного зростання на основі конкурсного кредитування інвестиційних проектів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ (МФО), МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, СТРАТЕГІЇ СПІВПРАЦІ ТА РОЗВИТКУ, МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД, МІЖНАРОДНИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК, КРЕДИТУВАННЯ, ЗОВНІШНІЙ БОРГ.

132–137

Аналіз підходів до дефініції терміну «реінжиніринг бізнес-процесів»

А.О. Ніжнік

У даній статті пропонується огляд існуючих в західній і вітчизняній науковій літературі підходів до визначення такої економічної категорії, як реінжинірингу бізнес-процесів.

Об’єкт дослідження – процес реінжинірингу бізнес-процесів.

Мета дослідження – розгляд та узагальнення основних сучасних підходів до визначення терміну «реінжиніринг бізнес-процесів».

Методи дослідження – абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний підхід.

Концепція реінжинірингу і її застосування дозволяють багаторазово підвищити ефективність діяльності підприємства, ґрунтуючись на методах і прийомах виявлення, опису та перепроектування діючих в рамках підприємства бізнес-процесів. У зв'язку з цим концепція реінжинірингу бізнес-процесів стає ефективним інструментом, який дозволяє привести підприємство до наміченої мети - максимізації ринкової вартості компанії в довгостроковій перспективі. Таким чином, концепція реінжинірингу набуває абсолютно нове смислове наповнення, перестає бути суто управлінської категорією і перетворюється в струнку економічно-управлінську концепцію, спрямовану на значне підвищення ефективності діяльності підприємства як цілісного організму.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕІНЖИНІРИНГ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ, БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ, РЕДИЗАЙН,  РАДИКАЛЬНІ ЗМІНИ,ПЕРЕПРОЕКТУВАННЯ.

138–141

Аналіз трактування  організаційно-економічного механізму

О.Г. Парфентьєва

В статті виконано порівняльний аналіз трактування терміну «організаційно-економічного механізму» через визначення понять «організаційно-економічного механізму» на основі філософського та економічного підходів, узагальнено принципи та організаційно-економічного механізму та визначено структуру «організаційно-економічного механізму».

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ.

142–147

Методичні основи раціонального управління постачаннями швидкопсувних продуктів

А.В. Петунін, О.Ю. Сопоцько

Для цілей даної роботи за швидкопсувні розглядаються продукти харчування граничний термін споживання яких не перевищує трьох діб. Запропоновано методичні підходи до формування раціональної величини замовлення на постачання продуктів, які мають обмежено малий термін придатності до реалізації. При цьому, розглянуто витрати на транспортування залежно від постановки задачі, як в складі витрат виробництва, реалізації або перероблення, так і окремо.

Об’єкт дослідження – швидкопсувні харчові продукти, ланцюги постачань швидкопсувних харчових продуктів, формування раціональної величини замовлення, транспортні витрати.

Мета роботи – запропонувати, реалізуючи системний підхід, методичні підходи до формування раціональної величини замовлення на поставку швидкопсувних продуктів харчування, в системах ланцюгів постачань, які приводять дані продукти на відповідні ринки.

Методи дослідження − структурно-функціональний метод, математичний та діалектичний методи.

Результати статті можуть бути використані, як підприємствами-виробниками, так і підприємствами-перевізниками автомобільного транспорту для формування величини поставок швидкопсувних продуктів із врахуванням витрат на транспортування.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – доцільним буде подальше вдосконалення представленої моделі, зокрема щодо уточнення складових логістичних витрат і умов формування попиту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ШВИДКОПСУВНІ ПРОДУКТИ, РАЦІОНАЛЬНА ВЕЛИЧИНА ЗАМОВЛЕННЯ, ЙМОВІРНІСНО-СТАТИСТИЧНА МОДЕЛЬ, УПРАВЛІННЯ ПОСТАЧАННЯМИ, ВИТРАТИ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ.

148–152

Управління кваліфікацією майстрів-приймальників шляхом впровадження елементів дистанційного навчання

Д.О. Савостін-Косяк, О.І. Глига

У статті розглянуті сучасні тенденції щодо організації підвищення кваліфікації співробітників автосервісних підприємств на прикладі майстрів-приймальників.

Об’єктом дослідження є процес підвищення кваліфікації співробітників автосервісного підприємства.

Метою статті є оцінка можливості використання концепції «Природного навчання» та підходів, що застосовуються при проектуванні ігрового процесу, для розробки дистанційних курсів підвищення кваліфікації майстрів-приймальників автосервісного підприємства.

Методи дослідження – інформаційно-аналітичні.

Найбільш поширеними формами організації дистанційного навчання є лекції, практичні заняття (семінари, практикуми), самостійна робота і навчальні консультації. Дані форми, як правило, реалізуються за допомогою текстових, аудіо або відеотехнологій.

Сьогодні у Європі значної популярності набуває концепція «Природного навчання», яка передбачає навчання за допомогою природного життєвого досвіту, спрямованої взаємодії, ігор та соціальних комунікацій. Для того, щоб реалізувати дану концепцію в рамках дистанційного підвищення кваліфікації майстрів-приймальників, необхідно визначити їх роль у процесі обслуговування клієнта, основні обов’язки та вимоги до кваліфікації. Для цього було проаналізовано типову схему обслуговування клієнта і автомобіля на автосервісному підприємстві. На основі даного аналізу було сформовано переліки базових повсякденний задач та компетенцій майстра-приймальника і показників ефективності його роботи. На основі переліку повсякденних обов’язків майстрів-приймальників було сформовано основні вимоги до його компетенції.

Зважаючи на представлені вимоги до компетенції майстра-приймальника та керуючись принципами концепції «Природного навчання», було розроблено прототип дистанційного курсу у форматі флеш-гри, який передбачає тренування комунікативної компетенції та формування базових навичок роботи в програмному середовищі 1С, що на сьогоднішній день залишається найбільш поширеним програмним продуктом в галузі автосервісу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА, МАЙСТЕР-ПРИЙМАЛЬНИК, ФОРМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ, ОБОВ’ЯЗКИ МАЙСТРА-ПРИЙМАЛЬНИКА.

153–159

Управління бюджетним дефіцитом в сучасних умовах

І.О. Хоменко,
А.О. Порицька

Стаття присвячена розгляду бюджетного дефіциту, причин його виникнення, дослідженню джерела його фінансування, розробці заходів зменшення дефіциту державного бюджету.

Об’єктом дослідження виступає дефіцит бюджету.

Мета дослідження – розробка практичних рекомендацій щодо запровадження заходів скорочення дефіциту бюджету України на основі ефективнішого використання внутрішніх ресурсів, оптимізації соціальних видатків та удосконалення податкових відносин.

Методи дослідження – метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння.

В ході дослідження проаналізовано причини виникнення дефіциту. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні стали спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика, що і зумовили спад обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу. Це природно спричинило зменшення обсягів фінансових ресурсів у державі і відобразилось на показниках бюджету у вигляді довгострокового дефіциту. Установлено вплив дефіциту бюджету на економіку країни. Виявлено наслідки існування бюджетного дефіциту, що призводять до збільшення боргової залежності країни, зростання курсу іноземних валют, скорочення чистого експорту товарів та зниження показників інвестиційної діяльності. Це стає причиною зниження рівня продуктивності праці й реального доходу, провокує зниження довіри інвесторів, скорочення іноземних інвестиційних програм і виведення капіталу за кордон.

Обґрунтовано шляхи подолання бюджетного дефіциту, що полягають у вдосконаленні податкової системи, залученні до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення, забезпеченні фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, посиленні відповідальності суб’єктів господарювання, зміцненні контролю за виплатою державних коштів, реформуванні видаткової системи, удосконаленні нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. Необхідно приділяти більше уваги збільшенню доходів держави шляхом подолання безробіття, оптимізації податкової системи, покращення фінансового стану суб'єктів господарювання тощо. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно застосовувати систему економічних заходів, орієнтованих на вирішення основної проблеми нашої економіки – пожвавлення  інвестиційної  діяльності.

Ключові слова: бюджет, бюджетний дефіцит, дефіцитне фінансування, державний борг.

160–166

Інтерактивні методи навчання в туристичній освіті

В.В. Ципко

У роботі визначена ефективність інтерактивних методів навчання туризмознавчих дисциплін в процесі підготовки фахівців туристичної галузі.

Об’єкт дослідження – процес навчання студентів для сфери туризму в технічному університеті.

Мета роботи – теоретичне обґрунтування доцільності застосування сучасних моделей навчання студентів для сфери туризму в технічних університетах.

Методи дослідження – дескриптивно-аналітичний, системного аналізу, педагогічний експеримент.

В статті авторка розглядає ефективність використання інтерактивної технології навчання, яка принципово змінює схему відносин учасників навчального процесу, дає простір для самореалізації студентів у навчанні та найбільш відповідає особистісно-орієнтованому підходу.  У цьому контексті вагомого значення набуває розробка та впровадження оновлених технологій навчання студентів для сфери туризму в технічних університетах враховуючи, що одна із сучасних моделей навчання – інтерактивна технологія – реалізує новий тип навчальної взаємодії та педагогічного спілкування між викладачами і студентами, навчальний процес розглядається у цій парадигмі як спільна, організована й керована взаємодія студентів з оволодіння життєвими та професійними компетентностями, що протікає в різних формах та характеризується вмотивованістю, предметністю й цілеспрямованістю.

Результати статті можуть бути використані у процесі навчання студентів вищих закладів освіти за напрямом підготовки «Туризм»,  а також в педагогічних університетах у процесі вивчення методики навчання туризмознавчих дисциплін.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення процесу навчання студентів для сфери туризму в технічному університеті, з метою  підготовки кадрів для сфери туризму,  враховуючи сучасні світові потреби.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ, ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ, СТУДЕНТИ,  ТУРИЗМОЗНАВЧА ОСВІТА, АВТОМОБІЛЬНИЙ ВИД ТУРИЗМУ.

167–173