Назва статті |
Автор(и) |
Анотація |
Стор. |
Наближене визначення автоколивань бокового віднесення колісної пари в прямих ділянках залізничної колії |
В.Г. Вербицький, В.M. Молчанов, |
У статті розглянуто вплив геометрії профілю колісної пари на поперечні автоколивання при русі за прямолінійним ділянці залізничної колії. Об'єкт дослідження - взаємодія колісної парі і залізничної колії. Мета роботи - визначення вплив геометрії профілю колісної пари на поперечні автоколивання при русі по прямолінійним ділянці залізничної колії. Метод дослідження - теоретичний диференційний опис рух колісної пари по залізничній колії. З аналізу нелінійної моделі руху колісної пари визначено вплив параметрів нелінійного профілю ( коефіцієнтів полінома 4-го ступеня, що визначає зміну радіусу катання при поперечному зсуві колісної пари щодо нейтрального положення): коефіцієнти при лінійному і квадратичному мономах визначають критичну швидкість прямолінійного руху колісної пари ; два інших коефіцієнта визначають амплітуди виникаючих автоколивань і розміри області стійкості невозмущенного руху. Результати статті можуть бути впроваджені при визначенні допустимої швидкості руху поїзда залежно від профілю колісної пари і зносу рейок. Прогнозні пропозиції про розвиток об'єкта дослідження - пошук оптимальних умов взаємодії колісних пар і залізничної колії. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗАЛІЗНИЧНА КОЛІЯ, КОЛІСНА ПАРА, критична швидкість, незбурених РУХ. |
005-011 |
Моделювання життєвого циклу команди проекту |
Ю.С Грисюк, |
В статті пропонується побудова життєвого циклу команди проекту з урахуванням мотивації та стимулювання її учасників за рахунок адаптації команди для виконання нових проектів. Об’єкт дослідження - життєвий цикл команди проекту. Мета роботи - розробка моделі життєвого циклу команди проекту, що забезпечувала б ефективну роботу її учасників шляхом стимулювання та мотивації. Методи дослідження - графічний, системний підхід. Процес формування команди проекту зазвичай розглядають як утворення єдиного,цілісного колективу, здатного ефективно досягати ціль проекту. Значення командної роботи з реалізації проекту визначається в можливості отримання синергетичного ефекту від об'єднання групових зусиль, знань і вироблення групових управлінських рішень, тобто в досягненні стану, при якому ціле - більше, ніж сума його складових частин. Така кооперація у роботі персоналу значно ефективніше, ніж конкуренція. Доцільно розглядати життєвий цикл проекту, як неперервний процес. Тобто, ліквідація проектної команди повинна бути початком створення нової із залученням виконавців попереднього проекту, незалежно від організаційної структури управління. Виходячи з цього, доцільно розглядати і нову стадію циклу - адаптацію команди для виконання нових проектів.Розуміння життєвого циклу команди надасть її учасникам і лідеру інструмент для оптимального сприйняття і поведінки на різних етапах функціонування, а участь команди в наступних проектах стане інструментом стимулювання та мотивації її діяльності. Результати статті можуть бути використані керівником проекту при управлінні командою, а також для планування робіт у відповідності з життєвими циклами. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - можливість оптимального розподілу робіт відповідно до життєвого циклу проекту та команди проекту. Ключові слова: КОМАНДА ПРОЕКТУ, Життєвий цикл, мотивація, організаційна структура. |
012-021 |
Інтелектуальні інформаційні системи управління науковими проектами |
В.Д. Данчук, Ю.С. Лемешко, Т.А. Лемешко |
В роботі сформульовані наукові основи розробки інтелектуальних синергетичних інформаційних систем (ІС) управління науковими проектами (УП) на прикладі єдиної ІС «Наука в університетах» (НУ). Об’єкт дослідження - процеси управління науковими проектами. Мета роботи - створення наукових основ розробки інтелектуальних синергетичних ІС управління науковими проектами на прикладі ІС НУ задля ефективного використання ресурсів і формування портфелю найбільш перспективних проектів. Методи дослідження - методи теорії проектного менеджменту, теорія аналізу, моделювання та оптимізації процесів управління. Застосування проектного підходу є однією з найбільш значущих складових, яка забезпечує ефективність ведення бізнесу в умовах підвищеного рівня конкуренції. З тією ж ефективністю, що в бізнесі, проектний підхід можна застосовувати при реалізації наукових проектів, якщо створити такі ж конкурентні умови, які діють і на відкритому ринку. Для цього пропонується змінити підходи до управління науковими проектами, в основі яких лежить заповнення анкетної форми на виконання проекту, а не власне проект у його загальноприйнятому первинному розумінні і принципи проектного менеджменту. Крім того, пропонується глибоке переформатування системи в рамках реалізації розподіленої корпоративної ІС УП. В результаті таких змін на глобальному макрорівні знання з управління проектами стають структурованими (системоутворюючими), кон’юнктурними по відношенню до зовнішнього впливу і персоналізованими по відношенню до внутрішнього впливу. Таким чином, проявляється синергетична суть запропонованої ІС управління науковими проектами. Отримані наукові результати досліджень і запропоновані рішення можуть бути використані на практиці для інтелектуального управління науковими проектами. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - пошук нового ефективного підходу управління науковими проектами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРОЕКТ, СИСТЕМА, УПРАВЛІННЯ, СИНЕРГЕТИКА, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ, ІСУП. |
021-027 |
Проектний підхід до організації транспортного обслуговування масових заходів |
О.М. Красноштан |
В статті запропоновано використання проектного підходу до транспортного обслуговування масових заходів. Об’єкт дослідження - процес планування та організації транспортного обслуговування масових заходів. Мета роботи - обґрунтувати методичні та практичні рекомендації щодо використання проектного підходу до планування та організації транспортного обслуговування масових заходів, а також виявлення особливостей застосування проектного підходу в цьому випадку. Метод дослідження - аналіз та синтез процесу планування та організації транспортного обслуговування масових заходів із застосуванням проектного підходу. Проведення масштабних спортивних та соціально-культурних масових заходів вимагає належної організації їх транспортного обслуговування, яке саме по собі є складною системою, яка повинна бути виокремлена у окремий проект. Обґрунтована можливість застосування проектного підходу до організації транспортного обслуговування масових заходів. Наведені особливості застосування проектного підходу до реалізації проектів транспортного обслуговування масових заходів. Зосереджено увагу на певних складнощах, які можуть виникнути при застосуванні проектного підходу до транспортного обслуговування та шляхи їх подолання та уникнення. Проаналізовано вплив проекту «громадський транспорт» на інші проекти, які реалізуються в рамках проведення масового заходу. Результати статті можуть бути використані при плануванні та організації транспортного обслуговування масових заходів, проведення яких планується в Україні в найближчій та середній перспективі. КЛЮЧОВІ СЛОВА: МАСОВІ ЗАХОДИ, ТРАНСПОРТНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ПРОЕКТНИЙ ПІДХІД, УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ |
028-036 |
Застосування методів дослідження операцій для вибору схеми доставки вантажів |
Н.Т. Кунда, |
У статті запропоновано підхід щодо визначення доцільності застосування певної схеми доставки вантажів із залученням методів дослідження операцій. Об’єкт дослідження - пряма та термінальна схеми доставки вантажів. Мета роботи - порівняння витрат на виконання перевезення вантажів за прямим варіантом та через термінал. Методи дослідження - аналітичний і методи теорії ігор та статистичних рішень. Доставка вантажів у автомобільному сполученні може здійснюватися двома технологіями: наскрізною та термінальною. Наскрізна, інакше пряма доставка, здійснюється одним транспортним засобом без заміни водія. Перевезення вантажів, здійснюване через термінали, називається термінальним. Термінальну технологію використовують для перевезення дрібних відправок багато компаній та підприємств, оскільки вона вважається більш прогресивною в технічному та технологічному відношенні. Проте відомо багато прикладів, коли термінальне перевезення не є однозначно вигідним. Постає питання: коли термінальна схема є доцільною? Умовою ефективності перевезень терміналами є зменшення витрат при дрібнопартіонному перевезенні по відношенню до прямого сполучення. Проаналізовано витрати на доставку вантажів за прямим варіантом, що включають три складові, і також витрати на доставку вантажів через термінал, що включають п’ять складових. Представлено аналітичні залежності для визначення витрат. На підставі відповідних їм графіків визначено витрати на доставку 1 т вантажу при різних технологіях доставки та складено матрицю витрат і відповідну їй матрицю виграшів. Застосовуючи математичний апарат теорії ігор, а саме модель гри з природою, визначено оптимальні стратегії за критеріями Лапласа, Вальда, Севіджа та Гурвіца. Доведено, що термінальні перевезення більш обгрунтовані для дрібних партій вантажу, які перевозяться на малу та на значну відстані, оскільки витрати є меншими порівняно з прямою схемою доставки. Таким чином, виконано попереднє кількісне обгрунтування оптимального рішення, вирішена задача операційного дослідження. Результати статті можуть бути впроваджені на автотранспортному підприємстві для обгрунтування вибору схеми доставки вантажів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - пошук більш гнучкого методу визначення доцільності певної технології доставки. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТЕХНОЛОГІЯ ДОСТАВКИ, ТЕРМІНАЛЬНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРЯМА ДОСТАВКА, ВИТРАТИ, ГРА З ПРИРОДОЮ, ОПТИМАЛЬНА СТРАТЕГІЯ. |
036-047 |
Wbs и obs структури енергоощадного проекту та ефективна послідовність виконання енергоощадних заходів |
Д.В. Маргасов |
В статті сформовано раціональну структуру WBS и OBS енергоощадного проекту, що допоможе у подальшій оптимізації часу та вартості енергоощадних проектів та створенні моделі. Об’єкт дослідження - структура енергоощадного проекту с послідовністю енергоощадних заходів. Мета роботи - формування раціональної WBS и OBS структури енергоощадного проекту, проаналізувавши покрокові дії, виконавців та алгоритм таких проектів з визначенням послідовності енергоощадних заходів, щоб отримати найбільшу економію від впровадження при найменших витратах часу. Метод дослідження - аналіз, синтез та моделювання структури енергоощадного проекту. Враховуючи принципи ефективності у енергоощадних проектах, знайдена така послідовність енергоощадних заходів проекту, щоб отримати найбільшу економію від них при найменших витратах часу. Формування WBS та OBS структури енергоощадного проекту дозволило візуалізувати етапи та роботи у проекті, що дає можливість подальшого аналізу процесів, формуванню матриці відповідальності, когнітивної карти та самої моделі енергоощадного проекту. Визначена ще одна з цілей енергоощадного проекту - це найбільш ефективна послідовність здійснення енергоощадних заходів усього проекту до моменту його фінішу, якщо заходи не мають пріоритетності до виконання. Результати статті можуть бути упроваджені у створення моделі управління енергоощадних проектів. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження - невирішеними зостаються питання порівняння альтернативних вкладень витрат на енергощадні заходи, запізнювання на термін запуску та фінішу проекту. Ключові слова: Економіка знань, Раціональна WBS и OBS структура проекту, календарно-сітьовий графік робіт, енергоощадний проект, ефективна послідовність виконання енергоощадних заходів, компліментарність. |
047-055 |
Системи автосервісу |
О.Д. Марков, |
Викладено результати досліджень ефективності автосервісу та його систем. Об'єкт дослідження: автосервіс, його системи та фактори, що впливають на ефективність автосервісу. Мета роботи: теоретичне обґрунтування поняття автосервісу та його систем, аналіз факторів, які впливають на його ефективність. Дано визначення поняття автосервісу, як інфраструктури автомобільного транспорту. Розкрите поняття авторизованого (фірмового, дилерського, офіційного, ОЕS - Original Equipment Service) та незалежного (Automotive Aftermarket) автосервісу. Приведена характеристика систем автосервісу. Показана роль системи лобіювання інтересі споживачів та надавачів послуг. Показано, що ефективність автосервісу залежить від оптимальності інфраструктури автомобільного транспорту, розвитку систем, форм іх організації та взаємодії. Результати: 1. підтримка технічного стану автомобілів в експлуатації практично повністю залежить від незалежного автосервісу. Він займає пріоритетне, порівняно з авторизованим, місце, та несе в собі функцію професійної технічної підтримки парку в період, коли його технічний стан потребує великих обсягів глибинного кваліфікованого втручання. 2. аналіз систем автосервісу, форм їх організації та взаємодії є основою для побудови ефективної системи автосервісу в цілому, а також розробка теоретичних основ створення, функціонування та розвитку цих систем. КЛЮЧЕВІ СЛОВА: АВТОСЕРВІС, СИСТЕМИ АВТОСЕРВІСУ; ПАРК АВТОМОБІЛІВ; СТАНЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ. |
055-062 |
Системний аналіз функціонування транспортно-логістичної системи регіону |
М. Є. Павлович |
В статті проведено системний аналіз транспортно-логістичної системи регіону та представлені результати розрахунку комплексної оцінки її функціонування. Об’єкт дослідження - транспортно-логістична система Луганського регіону. Мета роботи - системний аналіз і оцінка функціонування РТЛС Луганського регіону за допомогою методики, яка базується на створенні системи нормативних показників, що дозволить комплексно оцінити ефективності її функціонування у динаміці та сучасному розвитку. Методи дослідження - системний підхід, аналіз та синтез, статистичний, графічний. Системний аналіз функціонування РТЛС Луганського регіону дозволить надати достовірну оцінку її поточного розвитку, закласти основу для висунення гіпотез про закономірності й можливий нестійкий стан системи, виявити причинно-наслідкові зв'язки в дисфункціях управління системою, побудувати пояснювальну та прогнозну моделі її функціонування та розвитку, що підкреслює актуальність дослідження. Результати статті можуть бути використані транспортними організаціями та міською владою з метою розвитку транспортно-логістичної системи регіону, а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін професійної та практичної підготовки. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - удосконалення механізмів функціонування регіональної транспортно-логістичної системи Луганської області. Ключові слова: регіональна транспортно-логістична система, аналіз, нормативна система показників, автомобільний транспорт, залізничний транспорт. |
063-068 |
Забезпечення якості випробувань асфальтобетонної суміші при визначенні її зернового складу та вмісту бітуму |
В.В. Мозговий, |
В статті було проаналізовано існуючі методи визначення зернового складу асфальтобетонних сумішей, а також визначення вмісту бітуму. Було проведено лабораторні дослідження по вивченню забезпечення якості випробувань асфальтобетонної суміші при визначенні її зернового складу та вмісту бітуму. Для цього визначали зміну зернового складу мінеральної частини асфальтобетонної суміші без додавання бітуму,шляхом прожарювання в муфельній печі і порівнянням з початковим складом мінеральної частини, визначали втрати маси мінеральної частині асфальтобетонної суміші (без бітуму) після випалювання, перевіряли зміну складу асфальтобетонної суміші після випалювання. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗЕРНОВИЙ СКЛАД, ВМІСТ БІТУМУ, АСФАЛЬТОБЕТОННІ СУМІШІ, МЕТОД ВИПАЛЮВАННЯ |
069-076 |
Методологія визначення раціональної структури зернових збирально-транспортних комплексів |
А.В. Петрик |
В статті запропонована методологія формування оптимальної інфраструктури транспортних систем в агропромисловому виробництві при обслуговуванні зернових вантажопотоків. Об’єкт дослідження - організація і управління процесами транспортного обслуговування підприємств агропромислового комплексу. Мета роботи - покращення техніко-економічних показників транспортної інфраструктури при виконанні технологічних перевезень зернових вантажів. Метод дослідження - теорія транспортних процесів і систем, теорія масового обслуговування і економіко-математичного моделювання перевізних процесів. Транспортне забезпечення технологічних перевезень зернових вантаж можливе лише за умови надійного функціонування створених збирально-транспортних систем. Вирішення таких наукових задач вимагає ритмічної і безперебійної роботи збиральних агрегатів з дотриманням визначеного рівня економічних показників. Особливості виконання технологічних перевезень зернових вантажів передбачають диференційоване дослідження форм транспортного обслуговування в залежності від масштабів господарської діяльності в інтегрованих агропромислових системах. Таким чином, удосконалення транспортного обслуговування зернових вантажопотоків є невід'ємною складовою й загальною умовою підвищення конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників. З метою удосконалення транспортного обслуговування зернових вантажопотоків в роботі викладені основні теоретичні підходи для аналізу тенденцій розвитку вибраного напряму виробництва. Зазначена технологія виконання перевізних процесів розглянута на прикладі функціонування багатоканальної динамічної системи з кінцевим числом степенів свободи. Створені математичні моделі проведення збирально-транспортних робіт дозволяють вирішувати задачі ресурсного забезпечення транспортних систем різних господарських структур. Отримані результати дозволяють попередньо оцінити характер зміни техніко-експлуатаційних показників та рівень можливих витрат в транспортній системі, а числові значення таких інфраструктурних показників можуть бути враховані при укладанні угод на транспортне обслуговування сільськогосподарських підприємств. Таким чином, із використанням основних теоретичних положень систем масового обслуговування розроблено математичні моделі роботи збирально-транспортного комплексу в агропромисловому виробництві. Результати статті можуть бути використані для оптимізації інфраструктури транспортних систем в агропромисловому виробництві. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - створення оптимальної структури збирально-транспортного комплексу при обслуговуванні зернових вантажопотоків. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ, ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИЧНІ ВИТРАТИ, ЗЕРНОВІ ВАНТАЖОПОТОКИ. |
077-085 |
Існуючі проблеми щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах україни |
В.П. Поліщук, |
У статті проаналізовані існуючі проблеми щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільних дорогах загального користування України. В нашій країні проблема підвищення безпеки дорожнього руху в останні роки набула особливої актуальності. Це пов’язано, в першу чергу, з бурхливим ростом автомобілізації, удосконаленням дорожньої інфраструктури у ході підготовки країни до проведення чемпіонату Євро-2012, виходом на ринок більш потужних і швидкісних автомобілів. Всі ці прикмети часу, характерні для країн з ринковою економікою, де для перевезення вантажів і пасажирів все ширше використовується автомобільний транспорт, породили ряд проблем, що вимагають невідкладного вирішення. Особливо гострим питанням є проблема забезпечення безпеки дорожнього руху. країнах. На даний час безпеку дорожнього руху в Україні має забезпечувати функціонування ряду відомств і організацій, діяльність яких пов’язана з удосконаленням дорожньо-транспортного комплексу та умов дорожнього руху, процесом управління, регулювання та контролю, а також розподілом транспортних потоків по мережі автомобільних доріг. В умовах щорічного збільшення рухомого складу з кожним роком ризик збільшення кількості ДТП та тяжкості їх наслідків може підвищуватися. Таким чином, метою роботи є розробка методики прогнозування кількості загиблих в ДТП через зміну рівня автомобілізації і вибору практичних заходів щодо підвищення безпеки дорожнього руху на основі дослідження закономірностей зміни аварійності на автомобільних дорогах економічного району України. Ключові слова: мережа автомобільних доріг загального користування україни, система забезпечення безпеки дорожнього руху, методика прогнозування кількості загиблих в дтп через зміну рівня автомобілізації. |
085-091 |
Визначення шляхів для підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів |
Г.С. Прокудін, |
У статті розглянуті питання пов’язані із розробкою заходів спрямованих на підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів. Проведений ретельний аналіз факторів, що впливають на безпеку перевезення небезпечних вантажів та, зокрема, розглянуті та враховані специфічні особливості міжнародних перевезень подібних вантажів. Для попередження можливих негативних наслідків при міжнародному перевезенні небезпечних вантажів (ДТП, техногенних катастроф, екологічних катастроф тощо) необхідно вирішувати ряд завдань, спрямованих на підвищення безпеки перевезень. Зокрема таки завдання передбачають: - вiдповiдну організацію та управління перевезеннями; - регламентування перевезень; - ліквiдацiю наслiдкiв можливих iнцидентiв. Рекомендовано значну увагу приділити подальшому удосконаленню системи інформації про небезпеку (СІН) вантажу для міжнародних перевезень. Беручі до уваги те, що СІН в міжнародних сполученнях призначена для оповіщення про небезпеку при прямуванні транспортного засобу з небезпечними вантажами та за допомогою якої можливо швидко та ефективно визначити заходи щодо ліквідації наслідків ДТП і інших інцидентів запропоновано наступне. Зважаючи на їх особливу важливість, розроблені удосконалення СІН повинні стосуватися усіх її складових, тобто: а) інформаційної таблиці для позначення транспортного засобу; б) аварійної картки системи інформації про небезпеку для визначення заходів щодо ліквідації наслідків ДТП; в) інформаційної картки системи інформації про небезпеку для розшифровування кодів екстрених заходів, зазначених на інформаційних таблицях. Розроблені рекомендації щодо ефективного забезпечення умов безпечного міжнародного перевезення конкретною виду небезпечного вантажу. Для цього враховані наступні питання: організація пересування транспортних засобів під час перевезення НВ; додаткові вимоги до транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення НВ; додаткові вимоги до водіїв транспортних засобів, що перевозять НВ; вимоги до осіб, які супроводжують НВ; вимоги до системи інформації про небезпеку. Запропоновані напрямки подальших досліджень. Для забезпечення безпеки небезпечних вантажів в міжнародному сполученні основні наукові дослідження авторів необхідно сконцентрувати у наступних напрямках: вибір рухомого складу; вибір тари; маркування вантажів; удосконалення СІН; визначення безпечних маршрутів руху; узгодження вимог при перевезенні різними видами транспорту у міжнародному сполученні тощо. КЛЮЧОВІ СЛОВА: БЕЗПЕКА, СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЇ ПРО НЕБЕЗПЕКУ, МІЖНАРОДНІ АВТОМОБІЛЬНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ, НЕБЕЗПЕЧНІ ВАНТАЖІ |
091-099 |
Розвиток законодавчої бази для здійснення державно-приватного партнерства в дорожній галузі україни |
Ю.М. Бібик |
В статті проаналізовано розвиток законодавчої бази щодо впровадження державно-приватного партнерства в Україні. Об’єкт дослідження - законодавча база України. Мета роботи - вивчення існуючої законодавчої бази України щодо залучення приватних інвесторів до розбудови інфраструктурних об’єктів. Метод дослідження - аналіз законодавчої бази України щодо впровадження державно-приватного партнерства в дорожній галузі. Впровадження державно-приватного партнерства (ДПП) є важливим кроком для модернізації дорожньої галузі України, що в свою чергу підвищить якість робіт та створить конкурентне середовище. В статті проаналізовані основні законодавчі документи, які сприятимуть подальшому розвитку ДПП (Закон України «Про державно-приватне партнерство», Закон України «Про концесії», Закон України «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення розрахунку плати за експлуатаційну готовність автомобільної дороги, побудованої на умовах концесії» та інші). Невдалий досвід впровадження ДПП в 1999 та в 2002 роках, який був пов’язаний з недосконалістю самих угод, а також неспроможністю наявних концесіонерів забезпечити повне виконання проектів та залучення фінансування, не зупинив розвиток ДПП і вже в 2013 році була продовжена робота із залучення інших додаткових джерел фінансування. Так на сьогоднішній день затверджений перелік концесійних проектів щодо будівництва автомобільних доріг, які можуть бути спеціально збудовані відповідно до умов концесійного договору для задоволення громадських потреб. В цілому в Україні створена достатня і необхідна законодавча база, проте є ряд питань, які необхідно удосконалити, зокрема щодо розподілу ризиків, питання, пов’язані із бюджетом та державними гарантіями, застосуванням формул розрахунку державної допомоги або компенсацій, що має регулюватися підзаконними актами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО, КОНЦЕСІЇ, ІНВЕСТИЦІЇ, ФІНАНСУВАННЯ, ДОРОЖНЯ ГАЛУЗЬ. |
100-106 |
Інтегровані структури в сфері транспорту та логістики |
Ю.С Грисюк, |
В статті розглядається доцільність та напрями інтеграції підприємств транспорту. Об’єкт дослідження -транспортні підприємства. Мета роботи - визначити оптимальні напрями та шляхи інтеграції підприємств, що надають послуги з пасажирських та вантажних перевезень. Методи дослідження - системний підхід, методи прийняття рішень, факторний аналіз. Одним з основних шляхів формування та функціонування економічних суб'єктів на сучасному етапі є інтеграція. На сучасному етапі розвитку економіки для багатьох компаній стає актуальним питання підвищення власної ефективності. Для кожного конкретного підприємства повинна розроблятися своя конкретна методика. Як відомо, основними напрямками підвищення прибутковості підприємства є - скорочення рівня витрат, вихід на нові ринки, розширення сфери діяльності. Одним із кроків який дозволить підвищити ефективність підприємства зможе стати її структурна перебудова за рахунок створення інтегрованої структури в рамках єдиної логістичної системи. Основними причинами низької ефективності діяльності багатьох підприємств в сфері транспорту та логістики і банкрутства ряду з них є невідповідність методів управління, організаційних структур, технології виробництва і техніки, обсягів і якості вироблених послуг, недосконалості методів пошуку споживачів, способів конкуренції на ринку. Реорганізація повинна бути обов’язковим елементом пристосованості до змін і розглядатися як необхідний процес, що забезпечує підвищення конкурентоспроможності, ефективності функціонування, зростання ринкової вартості та інвестиційної привабливості. Об'єднання підприємств сприяють зростанню ефективності виробництва та поліпшення умов функціонування ринків. Удосконалюючи господарські зв'язки та можливості впровадження науково -технічних досягнень, об'єднання підприємств сприяють зниженню витрат і зростання прибутку. Зростання ефективності надання транспортних послуг в рамках окремих об'єднань веде до зростання ефективності галузі, а потім і всієї економіки. Створення інтегрованих структур в галузі перевезень є складною, затратною, але дуже необхідною задачею. В галузі вантажних перевезень доцільно проводити горизонтальну інтеграцію на базі об’єднання перевізників в одному комунікативно-управляючому просторі. Оптимальним шляхом реорганізації підприємств пасажирського транспорту буде укрупнення шляхом приєднання до великих автотранспортних підприємств малих перевізників на конкурсній основі з метою залучення рухомого складу до існуючої матеріально-технічної бази. Укрупнення підприємств автомобільної галузі шляхом їх трансформації в інтегральні структури допоможе суттєво збільшити рівень безпеки перевезень та підвищити рівень транспортних послуг, а також сприятиме легалізації автоперевезень та передбачатиме умови для стимулювання діяльності приватних перевізників у складі великих автотранспортних підприємств. Результати статті можуть бути використані при дослідженні та виборі напрямів інтеграції транспортних підприємств. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - можливість застосування даної методики для поглибленого аналізу та розрахунків ефективності проектних рішень щодо вибору інтегрованих структур в сфері транспорту. Ключові слова: інтеграція, укрупнення, Транспортне підприємство, ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, Логістика. |
106-116 |
Ефективність впровадження державно-приватного партнерства на прикладі автодорожньої концесії |
О.В. Жулин |
У статті запропоновано методи оцінювання ефективності реалізації проектів державно-приватного партнерства у дорожньому господарстві України на прикладі великої кільцевої дороги навколо м. Києва. Об'єкт дослідження - ефективність проектів державно-приватного партнерства на прикладі автодорожньої концесії. Мета роботи - оцінити ефективність реалізації партнерських проектів між державою і бізнесом із врахуванням особливостей дорожнього господарства. Метод дослідження - метод дисконтованих грошових потоків та дюрації, метод порівняльного аналізу. Результати та їх новизна - досліджено і проаналізовано ефективність проектів державно-приватного партнерства на прикладі автодорожньої концесії за допомогою трьох основних методів оцінювання інвестиційних проектів: дисконтованих грошових потоків, розрахунку внутрішньої норми доходності та дюрації. Саме комплексне використання цих трьох методів дозволить об’єктивно оцінити економічну ефективність будівництва і експлуатації автомобільної дороги на умовах концесії, дозволить обирати найбільш доцільний за соціально-економічним критерієм проект і попередить можливі ризики, зокрема фінансові. Проведено оцінювання економічної вигоди споживача послуг, яка відображає сумарну економію, яку він отримує у разі проїзду автомобільною дорогою, побудованою на концесійній основі, порівняно з альтернативною. Всебічний фінансовий аналіз дорожніх проектів сприятиме не тільки визначенню рентабельності й ефективності проекту з погляду концесіонера та держави, а оцінюванню поточного й прогнозованого фінансового стану автодорожньої концесії та життєздатності проекту в цілому. Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження - оцінювання ефективності проектів державно-приватного партнерства на прикладі автодорожньої концесії є передумовою реалізації інвестиційних проектів у дорожньому господарстві України з максимальним соціально-економічним ефектом. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРОЕКТ, ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО, КОНЦЕСІОНЕР, ДИСКОНТОВАНІ ГРОШОВІ ПОТОКИ, ДОХОДНІСТЬ, ДЮРАЦІЯ. |
116-123 |
Концесійні договори, майбутнє для будівництва автомобільних доріг україни |
Ю.А. Маковська |
В статті розкрито світовий досвід впровадження концесійних договорів, та зроблено аналіз можливих проектів в Україні. Об’єкт дослідження - впровадження концесійних договорів. Мета роботи - вплив впровадження концесійних договорів на будівництво автомобільних доріг. Метод дослідження - аналіз світового та державного досвіду впровадження концесійних договорів. Концесії є широко розповсюдженою формою партнерства державного та приватного секторів, яку в Україні ще тільки планується запровадити. Досвід концесій транспортної інфраструктури в Україні, включаючи дороги, все ще є дуже обмеженим. Але якщо говорити про європейські країни, такі як Голландія, Болгарія, Шотландія, Італія, Німеччина та ін., то проекти ДПП в них впроваджувались успішно. Основними стримуючими факторами на шляху до розвитку ДПП європейці називають: недостатній розвиток законодавчої бази в цій сфері; політичне втручання; повільний процес стандартизації; недостатнє тренування персоналу державного сектору. Основна мета використання приватних концесій на автомобільні дороги це залучення фінансування за рахунок приватного сектору та якнайменші державні інвестиції. Щоб привабити приватний капітал концесія має бути економічно життєздатною. Результати статті можуть бути упровадженні в здійсненні проектів ДПП. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження - змога впровадження концесійних договорів в Україні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: КОНЦЕСІЇ, КОНЦЕСІЙНІ ДОГОВОРИ, КОНЦЕСІЙНІ ДОРОГИ, ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО. |
123-130 |
Теоретичні аспекти довгострокових контрактів на основі кінцевих показників |
Н.М. Соколова, О.П.Канін, А.М.Харченко |
В статті розкриті питання щодо визначення теоретичних аспектів впровадження довгострокових контрактів, заснованих на кінцевих показниках експлуатаційних якостей доріг в дорожній галузі України. Об’єкт дослідження - довгострокові контракти, що засновані на кінцевих показниках. Метою статті є визначення теоретичних аспектів довгострокових контрактів, що засновані на кінцевих показниках, і шляхів їх застосування в дорожніх організаціях України з урахуванням різноманіття видів контрактів. Методи дослідження - аналіз та теоретичне узагальнення світового досвіду впровадження довгострокових контрактів. Аналіз засвідчив, що в сучасних умовах довгострокові контракти з утримання автомобільних доріг є дієвим інструментом скорочення витрат, зростання продуктивності праці і підвищення якісного стану доріг. Довгострокові контракти, засновані на кінцевих показниках (ДККП) стану доріг, докорінно відрізняється від контрактів підряду за видами робіт, які традиційно застосовуються в дорожньому господарстві. ДККП - це тип контракту, в якому оплата робіт з управління та утримання дорожньої інфраструктури безпосередньо пов'язана з виконанням або перевиконанням підрядником чітко поставлених мінімальних вимог до якісних показників якості стану доріг. Реалізація державних інфраструктурних проектів з використанням ДККП передбачає надання ефективних, надійних і своєчасних послуг за узгодженою постійною щомісячною оплатою з дотриманням узгоджених стандартів якості, у відповідності з законодавством та фінансовою вигодою. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що розвиток на практиці довгострокових контрактів на основі кінцевих показників у дорожній галузі України призведе до пом'якшення або навіть усунення одного з головних економічних протиріч: дозволить забезпечити економічне зростання при скороченні державних витрат, при цьому державні функції будуть виконуватися на більш високому рівні без шкоди національній безпеці та соціально-економічної стабільності. Результати статті можуть бути використані як теоретична основа до розробки моделей та форм ДККП з утримання автомобільних доріг з наступним впровадженням їх у дорожній галузі України. Існуюча законодавчо-правова база дозволяє забезпечити впровадження ДККП без суттєвих змін сукупності базових кодексів та законів України. Практичне впровадження ДККП потребує відповідних до їх сутності змін нормативної бази дорожньої галузі. Ключові слова: Довгострокові контракти, теорія контрактів, кінцеві показники, УТРИМАННЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ. |
130-139 |
Методичні аспекти підвищення ефективності руху швидкопсувних товарів в ланцюгах постачань |
О.Ю. Сопоцько |
В статті досліджено швидкопсувні вантажі як товари з економічної точки зору, так як ефективне управління підприємством неможливе без дослідження тенденцій та закономірності функціонування ринку товарів і послуг, що безпосередньо впливає на логістичну діяльність підприємства. Об’єкт дослідження − швидкопсувні вантажі. Мета роботи є сформувати позицію того (зробити акцент на те), що продукт в процесі обміну стає товаром, при прийнятті продукту/товару до перевезення він стає швидкопсувним вантажем, що є важливим при управлінні підприємством, в контексті його логістичної діяльності. Методи дослідження − порівняння, аналіз і синтез. Досліджено швидкопсувні вантажі як товари з економічної точки зору, визначено поняття продукт, товар, вантаж та швидкопсувний вантаж, визначено місце швидкопсувних вантажів в загальній класифікації вантажів, що дає підстави для узагальнення специфічних потреб при роботі з таким видом вантажів. Наведено класифікацію швидкопсувних вантажів. Користуючись вищезазначеними термінами та категоріями доведено, що продукт в процесі обміну стає товаром, при прийнятті продукту/товару до перевезення він стає вантажем, при що є важливим при управлінні підприємством, в контексті його логістичної діяльності. Результати статті можуть застосовуватись при розробленні ефективної моделі управління логістичними системами в ланцюгах постачань швидкопсувних вантажів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження − зближення національного законодавства з міжнародним щодо визначення терміну «швидкопсувний вантаж». КЛЮЧОВІ СЛОВА: «ПРОДУКТ», «ТОВАР», «ВАНТАЖ», «ШВИДКОПСУВНИЙ ВАНТАЖ». |
139-146 |
Сутність та основні стратегії антикризового управління |
Т.С. Троцюк |
Дана стаття спрямована на дослідження змісту поняття «стратегія» та визначення основних видів стратегій, що найбільш широко використовуються в антикризовому управлінні. Стратегічне управління на сьогоднішній день являється обов’язковим аспектом забезпечення успіху будь-якого підприємства. Проте кожен дослідник даного напрямку намагається внести в науку своє розуміння поняття «стратегія» та дати власне пояснення видам стратегії. Основною метою статті є дослідження змісту поняття «стратегія» та визначення основних видів стратегій антикризового управління. У статті стратегія розглядається не як можливість покращення стану підприємства, а як необхідність для стабільного існування та постійного розвитку. Стратегія є основою діяльності підприємства, вона розробляється на базі детального аналізу внутрішньої структури й зовнішнього середовища. Стратегія визначає основні напрями та пріоритети діяльності підприємства, допомагає адаптуватись в умовах постійно змінного ринку. У статті було розглянуто основні види стратегій антикризового управління, а саме: стратегія швидкого та ефективного обслуговування; стратегія скорочення адміністративних витрат; лідерство за мінімізацією витрат виробництва; спеціалізація на певному виді продукції (послуг); спеціалізація за типом покупців; спеціалізація на обраному сегменті ринку; стратегія орієнтації на більш привабливі напрями діяльності; стратегія вільної ніші; стратегія вищої якості; стратегія злиття або придбання; стратегія диверсифікації; стратегія індивідуального іміджу; стратегія наступу; стратегія зміцнення й оборони; стратегія негайної ліквідації; стратегія "збирання врожаю"; стратегія повороту; кризовий реінжиніринг. КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТРАТЕГІЯ, АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ, ДИВЕРСИФІКАЦІЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ, КРИЗОВИЙ РЕІНЖИНІРИНГ. |
146-152 |
Особливості інформаційно-освітніх проектів в регіональних програмах поводження з відходами |
В.О. Хрутьба, |
В статті представлені результати впровадження інформаційно-освітніх проектів в регіональних програмах поводження з відходами. Метою роботи є аналіз результатів впровадження інформаційно-освітніх проектів в Регіональних програмах поводження з відходами. Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі: - розробка креативного шаблону проекту проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань роздільного збору побутових відходів; - особливості управління проектом "Організація та проведення тематичних лекторіїв, тренінгів з питань поводження з побутовими відходами"; - аналіз заходів проекту; - результати впровадження проекту. На основі креативного шаблону проекту проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань роздільного збору побутових відходів розроблено та впроваджено проект "Організація та проведення тематичних лекторіїв, тренінгів з питань поводження з побутовими відходами". В результаті якого проведено 5 лекторіїв та тренінгів (майстер-класів) у відповідності до календарного плану, в яких прийняло участь 257 вчителів з 176 шкіл Голосіївського, Святошинського, Печерського, Шевченківського, Солом’янського, Подільського, Деснянського, Оболонського, Дарницького та Дніпровського районів. До участі в заходах було залучено 15 викладачів НТУ та 12 викладачів Університету "КРОК", 45 студентів НТУ, 20 студентів Університету "КРОК", представники громадської організації "Зелена бібліотека" та Національного природного парку "Голосіївський". Загальна кількість учасників визначених заходів - 352 особи. Аналіз результатів впровадження проекту дає підстави стверджувати, що освітній проект доцільно реалізовувати у чотири етапи: загальне ознайомлення усіх учасників проекту одночасно з усіма навчальними темами; виявлення ціннісних пріоритетів учасників стосовно кожної з навчальних тем; формування навчальних команд за критерієм максимізації цінностей їх учасників; навчання сформованих навчальних команд за ціннісно-орієнтованими навчальними програмами. Результати статті можуть бути використані при реалізації Регіональних програм поводження з відходами та для формування інформаційно-просвітницької складової програми. КЛЮЧОВІ СЛОВА: РОЗДІЛЬНИЙ ЗБІР ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ, ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ, ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКІ ЗАХОДИ. |
153-169 |
Проблеми розмежування функцій і повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування |
Н.В. Щербатюк, С.В. Чичирко, |
В статті розглянуто проблеми законодавчого забезпечення взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розподіл повноважень між ними. Авторами запропоновано напрями вдосконалення механізму взаємодії місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Об`єкт дослідження - повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. Мета роботи - визначення основних проблем у взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та обґрунтування напрямків їх вирішення. Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань: 1) Проаналізувати поняття «компетенція» та «взаємодія органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування»; 2) Дослідити проблему розмежування компетенцій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування 3) Виявити спільні і особливі проблеми у співвідношенні повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на різних територіальних рівнях 4) Обґрунтувати висновки і пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчої бази з метою удосконалення співвідношення повноважень місцевих органів публічної влади. Метод дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням загальнонаукових методів (передусім, системного, логічного та структурного). Для розв’язання поставлених завдань також використані спеціальні методи: порівняльно-правовий та наукового узагальнення. Взаємовідносини між державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають вплив на розбудову української демократичної держави. Встановлено, що від ефективності взаємодії даних органів залежить покращення рівня життя населення, так як основним їх завданням є вирішення питань місцевого значення. Виявлено, що при співвідношенні компетенції органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади має місце їх дублювання, а іноді і повне поглинання. Результати статті можуть бути використані для подальшого дослідження співвідношення повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. КЛЮЧОВІ СЛОВА: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, розмежування повноважень, компетенція, взаємодія. |
169-177 |
Аналіз критеріїв оцінки ефективності контрактів державно-приватного партнерства |
Н.Ю. Шкарівська |
В статті розглянуто та узагальнено основні критерії оцінки укладання контрактів державно-приватного партнерства в дорожній галузі. Об’єкт дослідження - контракти ДПП в дорожній галузі. Мета роботи - проаналізувати основні критерії оцінки для ефективного укладання контрактів ДПП. Методи дослідження - аналіз літературних та статистичних даних, системний аналіз. Автором проведений аналіз світового досвіду впровадження контрактів ДПП та було виявлено, що забезпечення ефективної взаємодій держави та приватних партнерів передбачає розуміння, дослідження та уявлення сутності основних критеріїв оцінки укладання контрактів ДПП. Привабливість контракту повинна визначатись як для замовника так і для приватного інвестора та базуватись на технічних та економічних показниках. Ефективність укладання контрактів ДПП повинна забезпечувати співвідношення витрат і якісних результатів. Результати і витрати можуть носити складний і багатовимірний характер та виявлятись в різноманітних кількісних і якісних критеріях. Критерії для оцінки ефективності контрактів державно-приватного партнерства повинні відповідати наступним принципам: значимість, вимірюваність, однозначність, практичність, унікальність, результативність. Економічним критерієм обґрунтованості контракту ДПП, є позитивна чиста приведена вартість (Net Present Value), розрахована на використання відповідної економічної облікової ставки. Питання ефективності контрактів ДПП розглядають окремо на стадії ex-ante (до підписання контракту - відбір і порівняння альтернатив, VfM-перевірка) і на стадії ex-post (контроль виконання контракту, відповідність проекту цілям, закладеним у нього державою). Протягом 2010-2013 р.р. в Україні було прийнято низку нормативних документів, методик та процедур пов’язаних з реалізацією державно-приватного партнерства водночас, вони не забезпечують приватного інвестора необхідними гарантіями щодо виконання зобов’язань з боку держави, таким чином створюючи ризики для ефективного виконання контракту загалом. Результати статті можуть бути використані для розробки методики кількісної оцінки привабливості контрактів ДПП для замовника та приватного інвестора. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО, ДПП, КРИТЕРІЇ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ПРИБУТОК, ДЕФІЦИТ КОШТІВ. |
177-184 |