Вісник Національного транспортного університету : В 2-х частинах: Ч

Вісник Національного транспортного університету, Науково-технічний збірник,

Випуск29, 2014, Частина1: «Технічні науки»

Назва статті	Автор(и)	Анотація	Стор.
Управління розвитком підприємства автосервісу	С.І. Андрусенко, О.С. Бугайчук	В статті описаний підхід до розв’язання проблеми управління розвитком підприємства автосервісу на основі рекомендацій стандарту ДСТУ ISO 9004:2012 «Управління задля досягнення сталого успіху організації. Підхід на основі управління якістю». Об’єкт дослідження – процеси діяльності підприємства автосервісу. Мета роботи – побудова методології розробки та впровадження системи управління розвитком підприємства автосервісу. Управління розвитком ПАС має складатися з виконання послідовності процесів, які утворюють замкнену систему зі зворотнім зв’язком. В таку послідовність входять наступні процеси: формування стратегії розвитку підприємства; визначення цілей роботи та числових значень показників; визначення бізнес-процесів і створення процесної моделі підприємства; формування організаційної структури; створення інформаційної системи; розробка регламентів бізнес-процесів та їх доведення до виконавців; розробка або корекція імітаційної моделі підприємства; діагностування існуючої виробничої системи підприємства; визначення оптимальних параметрів підрозділів та бізнес-процесів підприємства шляхом імітаційного моделювання; реалізація бізнес-процесів за визначеними вище параметрами; фіксація результатів діяльності, аналіз отриманих результатів та порівняння їх з цільовими показниками; розробка та запровадження корегуючих дій, спрямованих на досягнення цільових показників діяльності. В підприємстві формулюються місія, ключові цінності, бачення та загальні цілі діяльності підприємства. Загальні цілі конкретизуються з використанням рахункових карт збалансованих показників. Визначаються всі бізнес-процеси та формується процесна модель підприємства. По математичній моделі виробничої системи ПАС визначаються оптимальні значення обсягу діяльності та цін продажу робочої сили і запчастин, при яких максимізується прибуток. Застосування розробленої імітаційної моделі дозволяє визначити оптимальні параметри перебігу бізнес-процесів та підрозділів ПАС. Далі підприємство реорганізується, у відповідності до намічених цілей і отриманих оптимальних параметрів бізнес-процесів, робота підприємства контролюється, результати діяльності аналізуються та в діяльність вносяться корективи. Використання наведеної методології управління розвитком підприємства дозволяє покращити якість надання послуг та підвищити ефективність роботи підприємства автосервісу. Подальше дослідження має бути спрямовано на удосконалення окремих компонентів представленої методології. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПІДПРИЄМСТВО АВТОСЕРВІСУ, РОЗВИТОК, СТРАТЕГІЯ, УПРАВЛІННЯ, ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ, БІЗНЕС-ПРОЦЕС, ПРОЦЕСНА, МАТЕМАТИЧНА, ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛІ, ОПТИМІЗАЦІЯ, СТАЛИЙ УСПІХ, ЯКІСТЬ.	3-14
Врахування вартості часу водіїв та пасажирів автомобілів в техніко-економічних обґрунтуваннях	В.М. Богаченко, М.В. Гончаренко	В статті розглянуто підхід до визначення оціночної вартості години часу учасниками дорожнього руху, який ґрунтується на використанні залежності витрати палива від швидкості руху автомобілів. Автомобільні дороги будуються або реконструюються на сьогодні лише за державні кошти. Так як фінансування галузі обмежене виникає необхідність чіткого визначення ділянок автомобільних доріг, що потребують реконструкції. Числове значення вартості часу застосовується в техніко-економічних обґрунтуваннях проектних рішень нового будівництва та реконструкції автомобільних доріг. Пропонується розглянути підхід до вартісної оцінки часу водіїв та пасажирів, який ґрунтується на залежності витрат палива для легкового автомобіля. Не дивлячись на те, що на автомобільних дорогах на сьогодні існує обмеження швидкості руху 90 км/год, водії перевищують дане значення (в межах дозволеного), а це свідчить, що економія часу проїзду ділянки дороги для водіїв тотожна додатковим витратам на паливо. Тому, допустимим ми вважаємо в якості розрахункової величини прийняти середньозважене значення вартості, яке буде залежати від розподілу швидкості руху автомобілів транспортного потоку. Оцінена за таким підходом вартість часу учасників руху має змінну величину, яка залежить від різниці швидкості руху автомобіля та допустимої за величиною швидкості руху. Для коректності застосування такого підходу рекомендується застосувати середньозважене значення вартості часу, яке буде визначене з урахуванням розподілу швидкості руху автомобілів транспортного потоку. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВАРТІСТЬ ЧАСУ, ОЦІНКА ВАРТОСТІ, ШВИДКІСТЬ РУХУ АВТОМОБІЛЯ, ВИТРАТИ ПАЛИВА, ЗАЛЕЖНІСТЬ ВИТРАТ ПАЛИВА ВІД ШВИДКОСТІ, АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК, ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ.	15-19
Вплив поздовжньої сили на форму спіральних біжучих хвиль в нескінченних трубчастих стержнях, що обертаються	О.I. Борщ	В статті ставиться задача про дослідження періодичних рухів, які можуть бути здійснені в нескінченних стержнях, що обертаються, та вплив попереднього напруження поздовжніми силами на форми, частоти і швидкості розповсюдження хвиль. Об’єктом дослідження є нескінченний пружний стержень, напружений поздовжньої силою і крутним моментом, обертається з постійною кутовою швидкістю навколо своєї поздовжньої осі. Мета роботи полягає в аналізі впливу поздовжньої сили на форму спіральних біжучих хвиль в нескінченних трубчастих стержнях, що обертаються. Методи дослідження включають дисперсійний аналіз, а також алгоритми чисельного інтегрування нелінійних рівнянь. Результати статті можуть бути упроваджені в практиці теоретичного і експериментального дослідження динаміки колон глибокого буріння в нафтових і газових свердловинах. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – прогнозування критичних значень поздовжньої сили для забезпечення безаварійного буріння. КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТЕРЖЕНЬ, ВІЛЬНІ КОЛИВАННЯ, СПІРАЛЬНІ ХВИЛІ, ПОЗДОВЖНЯ СИЛА.	20-25
Застосування різного типу маятникових динамічних гасників коливань	І.А. Вікович, Б.М. Дівеєв, В.Є. Мартин	В статті розглядаються методи розрахунку та оптимізації різного типу динамічних гасників коливань маятникового типу для зменшення вібрації подовгастих елементів. Представлені дискретно-континуальні моделі динаміки великогабаритних подовгастих елементів на базі теорії балки Тимошенка з приєднаними дискретними елементами. Отримані алгоритми зменшення вібрації подовгастих елементів машин. Шум та вібрація пов’язані з багатьма механічними системами включаючи промислову, побутову техніку, транспортні машини та будівлі. Багато таких структур складаються з елементів балочного типу. Коли визначені параметри системи, вібрація системи балок може бути зменшена при застосуванні пасивного демпфування. Динамічний гасник коливань є ефективним, надійним та недорогим пристрієм для зменшення вібрації, викликаною гармонійним або вузькочастотним збуренням. У класичній теорії динамічного гасника коливань первинна структура моделюється системою мас і пружин, однак інші моделі також знаходять цікаві теоретичні та інженерні застосування. Зокрема, системи маятникового типу з твердим тілом на фіксованій точці обертання, відіграють важливу роль як моделі у багатьох галузях машинобудування, транспорту та будівництва. Ефект застосування динамічного гасника коливань маятникового типу з ударними масами може значно відрізняється від застосування системи маса на пружині. Основна мета даної роботи є дослідження і оптимізація динамічних гасників коливань різного типу. Як модель для багатьох реальних системах, описаних в літературі, використовуються балка Тимошенка з різними умовами затиснення та динамічні гасники коливань різного типу. Методи декомпозиції і чисельного синтезу розглядаються на основі адаптивних схем. Досліджуються конструкції подовгастих елементів машин і будівель з урахуванням їх взаємодії з системою динамічних поглиначів коливань. Розроблено методику оптимізації динамічних гасників коливань для зменшення надмірної вібрації системи балок Тимошенка при гармонійному та ударному змушенні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДИНАМІЧНИЙ ГАСНИК КОЛИВАНЬ, МАЯТНИКОВОГО ТИПА, ПОДОВГАСТИЙ ЕЛЕМЕНТ, СИСТЕМА МАСС И ПРУЖИН, АДАПТИВНІ СХЕМИ, ОПТИМІЗАЦІЯ.	26-33
Особливості інформаційного обміну в процесі дистанційного управління роботоздатністю транспортних засобів	В.П. Волков, В.П. Матейчик, П.Б. Комов, І.В. Грицук, А.П. Комов	В статті запропоновано підхід щодо здійснення інформаційного обміну в процесі дистанційного управління роботоздатністю транспортних засобів (ТЗ) та сформована система, що дозволяє оцінювати спектр сучасних умов експлуатації транспорту, визначати і управляти роботоздатністю ТЗ в умовах інтелектуальних транспортних систем. Об'єкт дослідження – процес експлуатації транспортних засобів в умовах інтелектуальних транспортних систем. Мета роботи – розробка методики і системи інформаційного обміну в процесі дистанційного управління роботоздатністю транспортних засобів. Метод дослідження – аналіз експериментально визначених властивостей складових елементів системи інформаційного обміну і відповідного програмного забезпечення щодо їх використання в процесі дистанційного управління роботоздатністю транспортних засобів. Обґрунтовано доцільність використання сучасних інтелектуальних транспортних систем для оцінювання спектра сучасних умов експлуатації транспорту, визначення роботоздатності транспортних засобів (ТЗ) і раціонального управління експлуатацією ТЗ з урахуванням експлуатаційних умов. З використанням розробленого варіанту інформаційного обміну визначено, узагальнено наявні відомості і сформовано механізм та система дистанційного контролю, моніторингу і управління роботоздатністю й експлуатацією ТЗ, що дозволяють підвищити якість управління експлуатацією ТЗ за рахунок застосування спеціалізованого обладнання, імовірнісної математичної моделі й сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Результати статті можуть бути упроваджені в процесі експлуатації транспортних засобів в умовах інтелектуальних транспортних систем. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – пошук оптимального інформаційного обміну в процесі дистанційного управління роботоздатністю транспортних засобів. Ключові слова: технічна експлуатація транспортних ЗАСОБІВ, ДИСТАНЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ,роботоздатність, інтелектуальні транспортні системи, імовірнісна модель, Інформаційний обмін	34-45
кспериментальне визначення модуля пружності шарів покриттів із бетонних елементів брукування	І.П. Гамеляк, Л.М. Карафізі	В статті висвітлені результати експериментального визначення деформаційної характеристики брукованих шарів дорожніх одягів. Проаналізувавши отримані результати сформовано рекомендації для підвищення надійності брукованих покриттів. Об’єкт дослідження – покриття дорожніх одягів із бетонних елементів брукування. Мета роботи – встановити деформаційні характеристики покриттів із бетонних елементів брукування та на основі отриманих результатів сформувати рекомендації для підвищення надійності конструкцій дорожніх одягів з брукованими покриттями. Бетонні елементи брукування стають популярним матеріалом для покриттів. Оскільки покриття із бетонної бруківки поєднує в собі переваги нежорстких (асфальтобетонних) та жорстких (цементобетонних) покриттів. Однак незначний досвід проектування, будівництва та експлуатації приводить до поширеного явища утворення дефектів та руйнувань брукованих покриттів. Проведені випробування дають можливість точніше зрозуміти особливості характеру роботи брукованих шарів як покриття дорожнього одягу. І розробити рекомендації для проектування покриттів із заданою надійністю для зменшення витрат при будівництві та експлуатації. На основі результатів випробувань, що висвітлені в статті, доцільно внести доповнення до діючого ВБН В.2.3-218-186. Необхідно провести випробування несучої здатності брукованих покриттів навантаженням діаметр штампу якого близький до діаметру кола, рівновеликого відбитку колеса автомобіля та порівняти їх з випробуваннями, що виконані приладом динамічного навантаження INSРЕСТОR 3, який має діаметр штампу 140 мм. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРИЛАД ДИНАМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ, МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ, БЕТОННІ ЕЛЕМЕНТИ БРУКУВАННЯ, КОНСТРУКЦІЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ.	46-55
Вплив оптичного опромінення на температурні зміни структури кристалів пруститу	Ю.П. Гололобов, М.О. Боровий, Г.Л. Ісаєнко, А.В. Сальнік	В статті запропоновано підхід, що до ідентифікації впливу температури і оптичного опромінення на фізичні характеристики кристалів пруститу. Об’єкт дослідження – кристали напівпровідника-сегнетоелектрика пруститу (Ag₃AsS₃). Мета роботи – визначення впливу оптичного опромінення на температурні зміни структури кристалів пруститу Ag₃AsS₃. Метод дослідження – методом рентгенівської дилатометрії досліджено температурні залежності параметру c елементарної комірки пруститу Ag₃AsS₃в інтервалі температур 100 К < T < 300 К як при лазерному опроміненні, так і у темновому режимі. В діапазоні температур (100¸300) K були отримані температурні залежності параметрів елементарної комірки c(T) кристалів Ag₃AsS₃, як в темновому режимі, так і під дією лазерного опромінення, з використанням рентгенівського дилатометричного методу з високою точністю (λ=532 нм). Було визначено, що параметр с зростає практично лінійно з пониженням температури від 300 К до 100 К. В той же час, для зразків, які піддавалися лазерному опроміненню, в процесі охолодження спостерігалось зростання параметра с на значення ∆c≈(0,002–0,003) Å при температурі T_p=(145¸147) K. Такий стрибок є типовим для систем в яких спостерігається фазовий перехід другого роду. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРУСТИТ, ПАРАМЕТРИ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ КОМІРКИ, ФАЗОВИЙ ПЕРЕХІД, ФОТОІНДУКОВАНІ ЕФЕКТИ.	56-62
Вплив природи діокиду титану на структуру і фізико-механічні властивості лінійного поліетилену при УФ-опроміненні	В.П. Гордієнко, О.Н. Мустяца, Г.М. Ковальова	В роботі проведено порівняльне дослідження структури на різних рівнях її організації і комплексу фізико-механічних властивостей лінійного поліетилену (ПЕ) під впливом дисперсного і нанорозмірного діоксиду титану, а також УФ-опромінення на отримані композиційні матеріали. Об’єктом дослідження був ПЕ із середньов’язкісною молекулярною масою 9,5×10⁴ і ступіню кристалічності 54%. Як дисперсну домішку застосовували ТіО₂ рутильної форми (Р-1) з разміром часток меньше 1 мкм і питомою поверхнею 3-7 м²/г. Як нанорозмірну домішку використовували синтезований ТіО₂ з питомою поверхнею 77 м²/г, розміром часток 30-50 нм. Домішки у ПЕ вносилися у кількості 0,1-3,0 об.%. Із композицій методом гарячого пресування (тиск 35 МПа за температури 443 К протягом 20 хв.) виготовлялись плівки товщиною 50 ± 5 мкм і 200 ± 10 мкм, а також таблетки діаметром 10 мм і товщиною 3 ± 0,1 мм. За аналогічним режимом оброблявся полімер, що не містив домішок. Зразки підлягали впливу нефільтрованого випромінення ртутно-кварцової лампи ДРТ-1000 в атмосфері повітря протягом 20-120 год при температурі 298 ± 5 К з періодичним перегортанням. ІЧ-спектроскопічне дослідження проводили на спектрофотометрі “Specord” М-80 з застосуванням диференційного метода запису ІЧ- спектрів. Визначення вмісту гель-фракції (зшитих макромолекул) і кількості прищепленого полімеру на частинках домішок здійснювалось шляхом екстракції незв’язаних макромолекул ПЕ і вільних часток діоксиду титану киплячим толуолом до постійної маси залишку. Рентгенографічне дослідження кристалічної структури зразків ПЕ (ступінь кристалічності і висота складки кристалітів) здійснювали на діфрактометрі ДРОН-3, а середні розміри сферолітів визначали оптіко-мікроскопічним методом в тонких плівках за допомогою поляризаційнго мікроскопу МІН-8. Процеси плавлення і кристалізації вихідного ПЕ і ПЕ, що містив домішки діоксиду титану, до і після УФ-опромінення досліджували методом диференційного термічного анализу на дериватографі Q-1500 D. Точність визначення температур плавлення і кристалізації ПЕ складала ±1 К. У якості фізико-механічних властивостей композицій ПЕ визначали їх руйнівну напругу при розтяганні (σ_р) і відносне подовження при розриві (ε_р), швидкість розтягання зразків складала 6,6 × 10^-4м/с. Твердість зразків ПЕ вимірювали за Брінеллєм. У зв’язку з обмеженням впливу УФ -опромінення на товщу полімеру ~100 мкм, визначали значення мікротвердості поверхні зразків ПЕ за допомогою приладу ПМТ-3. Для розрахунку фізико-механічних характеристик композицій ПЕ використовували значення 7 паралельних зразків. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПОЛІЕТИЛЕН, ДИСПЕРСНІСТЬ, ДІОКСИД ТИТАНУ, УФ-ОПРОМІНЕННЯ, ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.	63-72
Комбінований метод регулювання потужності – один з напрямів покращення паливної економічності і екологічних показників бензинових двигунів	Ю.Ф. Гутаревич, О.В. Сирота, С.В. Карев	В статті наведений аналіз досліджень комбінованого методу регулювання потужності на багатоциліндрових бензинових двигунах з системою впорскування та зворотнім зв’язком проведених на кафедрі «Двигуни і теплотехніка» Національного транспортного університету. Ці дослідження показали, що застосування комбінованого методу регулювання потужності на сучасному бензиновому двигуні з системою впорскування із зворотнім зв’язком дозволяє покращити паливну економічність двигуна як в усталених, так і в неусталених режимах. А недолік даного методу регулювання потужності, пов'язаний з збільшенням викидів оксидів азоту, усувається застосуванням рециркуляції ВГ. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДВИГУН, ПАЛИВНА ЕКОНОМІЧНІСТЬ, ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ, КОМБІНОВАНИЙ МЕТОД РЕГУЛЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ, РЕЦИКУЛЯЦІЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ	73-79
Синергетична інтерпретація фазового переходу між режимами вільного та синхронізованого транспортного потоку	В.Д. Данчук, О.О. Бакуліч, В.В. Сватко	У роботі запропонована, в рамках адіабатичного наближення моделі Лоренца, синергетична інтерпретація фазової діаграми Кернера переходу від вільного до щільного транспортного потоку, що базується на аналізі експериментальних даних. Об’єкт дослідження – процеси в транспортних потоках вуличної мережі міста. Мета роботи – аналітичний опис переходу типу транспортного затору в результаті самоорганізації системи. Методи дослідження – аналітичний опис переходу між режимами транспортного потоку. Вперше в рамках адіабатичного наближення моделі Лоренца, отримана синергетична інтерпретація фазової діаграми Кернера переходу від вільного до щільного транспортного потоку, що базується на аналізі експериментальних даних. Теоретично підтверджена наявність, згідно праць Кернера, трьох фаз у транспортному потоці: вільного, синхронізованого та широкого кластеру, що рухається. Отримані аналітичні залежності швидкості руху транспортного потоку від характерного часу та щільності завантаження дорожньо-транспортної мережі , які вказують на наявність чітких границь переходу між фазами транспортного потоку. Результати статті можуть бути використані при дослідженні транспортної мережі міст, у яких спостерігаються транспортні затори. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – використання аналітичного опису переходу між режимами транспортного потоку дозволить здійснити у майбутньому подальший розвиток теоретичних уявлень про динаміку транспортних потоків, вдосконалення методів моделювання процесів, що відбуваються в них. КЛЮЧОВІ СЛОВА: СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ ЛОРЕНЦА, ТРАНСПОРТНИЙ ПОТІК, ТЕОРІЯ ТРЬОХ ФАЗ КЕРНЕРА, РЕЖИМИ ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКУ, ТРАНСПОРТНИЙ ЗАТОР.	80-86
Фундаментальні основи відкритих інтелектуальних інформаційних систем	В.Д. Данчук, Ю.С. Лемешко, Т.А. Лемешко	В роботі сформульовані фундаментальні основи відкритих інтелектуальних інформаційних систем (ІС), що функціонують на принципах синергетики. Об’єкт дослідження – відкриті інтелектуальні ІС. Мета роботи – створення наукових основ розробки відкритих інтелектуальних синергетичних ІС. Методи дослідження – методи теорії систем, теорія аналізу, моделювання та оптимізації процесів управління. Більшість існуючих інтелектуальних ІС, що пропонують адаптивні технології, різним чином пристосовують процеси управління під потреби користувача у відповідності до параметрів його портрету, проте, зазвичай не враховують зміну вимог навколишнього середовища. На цьому шляху значних результатів досягнуто в рамках синергетичного підходу, що вивчає загальні закономірності кооперативних ефектів, які супроводжуються утворенням якісно нових просторових, часових та функціональних структур внаслідок неспецифічного зовнішнього впливу, – ефектів самоорганізації зазначених систем. Авторами пропонується нова структурно-інформаційна модель відкритих інтелектуальних ІС, побудована на принципах синергетики. В рамках методології розвитку відкритих інтелектуальних ІС визначено, що домінантна роль в процесі розвитку системи переходить від механізму негативного зворотного зв’язку до механізму позитивного зворотного зв’язку (позитивний зворотний зв’язок між параметром порядку та управляючим параметром), тобто прояву ефектів самоорганізації. Використання запропонованих підходів дозволить вирішити задачу систематизації та інтелектуалізації процесів управління великими масивами неструктурованої або слабо структурованої інформації, що надходить ззовні системи. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук нового ефективного підходу побудови відкритих інтелектуальних ІС. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ВІДКРИТИЙ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ, УПРАВЛІННЯ, ПРОЦЕСИ, СИНЕРГЕТИКА.	87-93
Функціональні схеми антиблокувальної системи автобуса і моделювання її робочих процесів	В.А. Дем’янюк	Стаття присвячена дослідженню антиблокувальної системи (АБС) автобуса методами математичного та комп’ютерного моделювання. Об’єкт дослідження – АБС автобуса з пневматичним гальмівним приводом. Мета роботи – розробити функціональні та структурні схеми АБС автобуса і з їх урахуванням здійснити математичне та комп’ютерне моделювання АБС з використанням динамічної системи Simulink. Метод дослідження – математичне та комп’ютерне моделювання динамічної системи. У статті АБС представлена такими функціональними схемами: узагальненою для всього автобуса; для одного колеса автобуса; для чотирьохколісної просторової коливальної моделі автобуса; розроблена також структурна схема АБС для одного колеса автобуса; наведені математичні моделі підсистем “гальмівний привід”, “колесо – дорога”, “ автобуса як об’єкта керування”, а також окремих складових системи. Розглянута методика моделювання АБС і її підсистем за допомогою динамічної системи Simulink з відтворенням процесу динамічного перерозподілу нормальних реакцій на колеса під час гальмування; в якості керуючих параметрів блоку керування прийняті коефіцієнт проковзування колеса з дорогою та його перша похідна; у результаті моделювання одержані порівняльні графіки зміни в часі основних параметрів процесу гальмування при відсутності та наявності АБС. Результати статті можуть бути використані проектувальниками на стадії розробки, математичного моделювання та удосконалення алгоритмів АБС. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розроблення і аналіз ефективності перспективних алгоритмів АБС з підвищеною надійністю функціонування. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОБУС, АНТИБЛОКУВАЛЬНА СИСТЕМА, ФУНКЦІОНАЛЬНІ СХЕМИ, МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ, КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ.	94-105
Дослідження антифрикційних властивостей трансмісійної оливи в умовах динамічних навантажень	М.Ф.Дмитриченко, О.А.Міланенко, О.М.Білякович, А.М.Савчук, Ю.О.Туриця, О.І.Кущ	В статті проведено аналіз зміни антифрикційних властивостей трансмісійної оливи. Встановлено підвищення антифрикційних властивостей відпрацьованої оливи, незалежно від навантаження. Об’єкт дослідження – трансмісійна олива Honda ATF-Z1. Мета роботи – дослідження антифрикційних властивостей товарного та відпрацьованого зразків оливи. Метод дослідження – експериментальний метод визначення коефіцієнта тертя. Однією з основних функцій мастильного матеріалу є його антифрикційні властивості в контакті. Встановлено підвищення антифрикційних властивостей синтетичних трансмісійних олив з тривалим терміном експлуатації, незважаючи на зниження їх кінематичної в’язкості, що обумовлено гідродинамічними та еластогідродинамічними чинниками, які залежать від реологічних властивостей олив та твердості матеріалу контактних поверхонь. Щодо підвищення антифрикційних властивостей товарної оливи, то зазначимо, що з 550 циклів встановлено формування нових стійких граничних плівок, які в подальшому характеризуються високим ступенем адаптації до знакозмінного навантаження. В цілому, для обох груп досліджуваних олив після 1050 циклів встановлюється рівнозначне значення коефіцієнту тертя, і до кінця дослідження він складає – 0,030 і 0,032 для товарного і відпрацьованого зразка, відповідно. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АНТИФРИКЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ, МАСТИЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, ОЛИВА, ГРАНИЧНИЙ ШАР.	106-111
Параметри кристалічних решіток боридів заліза, одержаних боруванням в твердих порошкових сумішах в магнітному полі	М.Ф. Дмитриченко, В.М. Ткачук, Л.П. Барилович, А.Д. Дулеба	Сучасний розвиток науки вимагає прискореного розвитку нанотехнологій і на цій основі одержання нових наноматеріалів для використання ї в сучасному машинобудуванні та відновленні деталей машин. В результаті наукових досліджень проведених в НТУ, пов’язаних з боруванням та боросиліціюванням сталевих і чавунних деталей в безокислювaльних боридних порошкових сумішах з використанням літієвих каталізаторів та молекулярного вуглецю і магнітних полях високих напруженостей, одержано нові боридні матеріали. З метою вивчення їх складу, структури та будови кристалічних решіток були проведені рентгеноструктурні дослідження та розрахунки кристалічних решіток для виявлення дисперсності одержаних матеріалів. Результати досліджень показали, що використання каталізаторів LiF та молекулярного вуглецю (який використано нами вперше при боруванні) приводить до одержання розмірів структур боридів заліза в масштабах границь від 0,3487 до 0,4602 нм. Розміри зерен кристалів боридів мають розміри від 75 до 90 нм. Така дисперсна структура одержаних боридних покрить забезпечує високі фізико-механічні властивості деталей. Ключові слова: борування, магнітне поле, високі напруженості, наноматеріали, фулерени, нанотрубки, параметри, кристалічні решітки.	112-118
Оптичні вимірювання в автомобілебудуванні	М.Ф. Дмитриченко, Б.В. Шапошніков, О.П. Токін, В.Г. Кошелєв, О.В. Мельник	В статті запропоновано методи та прилади оптичного вимірювання з застосуванням об’єктивних приймачів випромінювання, лазерів, голографії, оптичної інтерферометрії, швидкісної кіноз’ємки. Об’єкт дослідження – оптичні вимірювання і прилади в автомобілебудуванні. Мета роботи – вибір типу і методу вимірювання точності і доцільність його використання. Метод дослідження – аналіз експериментальних даних оптичних вимірювань в автомобілебудуванні. Прогнозні припущення – інформація для фахівців в галузі автомобілебудування. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ОПТИЧНА, ГОЛОГРАФІЧНА, ІНТЕРФЕРОМЕТРІЯ, КОМПАРАТОРИ, ЕЛІПСОМЕТРІЯ.	119-133
Коливання криволінійного трубопроводу з рухомою рідиною	С.В. Кикоть	У статті розглянуто коливання пружного криволінійного трубопроводу з потоком рідини відносно статичної форми рівноваги. При побудові математичної моделі коливного процесу в повністю враховані сили інерції рухомого навантаження. Об’єкт дослідження – пружний криволінійний трубопровід з потоком рідини. Мета роботи – вивчення впливу швидкості руху потоку рідини на власні частоти коливань та встановлення форм статичної рівноваги. Методи дослідження – метод виділення та наближеного дослідження одночастотних двохвильових коливних процесів в механічних системах з рухомим навантаженням та загально прийняті методи розв’язку диференціальних рівнянь. Для коливання пружного криволінійного трубопроводу з рухомою опорою встановлено форми статичної рівноваги, відносно яких відбувається коливний процес конструкції за впливу початкового натягу та власної ваги. Наявність поздовжнього натягу конструкції підвищує значення критичної швидкості рухомого навантаження. Результати статті можуть бути основою для подальшого розвитку прямих методів при побудові наближених розв’язків ускладнених динамічних систем. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – повне врахування сил інерції рухомого навантаження дає можливість якісно виявити основні характеристики динамічних процесів конструкції з рухомим навантаженням. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПРУЖНИЙ ТРУБОПРОВІД, РУХОМЕ НАВАНТАЖЕННЯ, ДВОХВИЛЬОВИЙ КОЛИВНИЙ ПРОЦЕС, ЧАСТОТА КОЛИВАНЬ, ЕКСЦЕС, КРИТИЧНА ШВИДКІСТЬ.	134-140
Методика лабораторно-модельних випробувань гальмівних накладок барабанного гальма дорожніх транспортних засобів	В.Б. Кисельов	У статті запропоновано методику лабораторно-модельних випробувань гальмівних накладок барабанного гальма дорожніх транспортних засобів на інерційної машині тертя. Основними завданнями лабораторно – модельних випробувань є: Визначення коефіцієнта тертя в залежності від тиску, швидкості, температури нагріву , температури при охолодженні після нагрівання. Визначення ефективності гальмування за коефіцієнтом тертя. Визначення втрати ефективності гальмування у відсотках при нагріванні фрикційної пари тертя. Визначення відновлюваності ефективності гальмування у відсотках при нагріванні. Визначення зносостійкості матеріалу і контрольного тіла за результатами стендових випробувань. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЛАБОРАТОРНО-МОДЕЛЬНИХ ВИПРОБУВАНЬ ГАЛЬМІВНИХ НАКЛАДОК, БАРАБАННІ ГАЛЬМА, ДИСКОВІ ГАЛЬМА, ДОРОЖНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ, КОЕФІЦІЄНТА ТЕРТЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАЛЬМУВАННЯ, ВТРАТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГАЛЬМУВАННЯ.	141-146
Вплив маси вантажу на витрату палива та викиди шкідливих речовин вантажним автомобілем при русі на біодизельному паливі	А.О. Корпач, О.О. Левківський	В статті розглянуто методику виконання та результати експериментально-розрахункових досліджень впливу маси вантажу на витрату палива і токсичність відпрацьованих газів дизеля вантажного автомобіля при роботі на біодизельному паливі. Об’єкт дослідження – вантажний автомобіль ГАЗ-53-12 з дизелем 4Ч11,0/12,5 (Д-241). Мета роботи – Визначення витрати палива та викидів шкідливих речовин при русі вантажного автомобіля з вантажем різної маси в режимах міського їздового циклу у відповідності з регламентом ГОСТ 20306-90 при роботі дизеля на біодизельному паливі. Метод дослідження – експериментально-розрахункових. В результаті проведених експериментально-розрахункових досліджень визначено витрату палива та викиди основних шкідливих речовин з відпрацьованими газами вантажного автомобіля з автотракторним дизелем, що працює на біодизельному паливі при русі в режимах міського їздового циклу відповідно до вимог ГОСТ 20306-90. За результатами досліджень встановлено, що з підвищенням маси вантажу, що перевозить вантажний автомобіль, динаміка зростання витрати палива при русі на біодизельному паливі еквівалентна дизельному паливу. При цьому викиди основних шкідливих речовин з відпрацьованими газами, за виключенням оксидів вуглецю, при русі на біодизельному паливі підвищуються менш стрімко ніж при використанні дизельного палива. Результати висвітлені у статті можуть бути використані для оптимізації роботи дизеля на біодизельному паливі. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВАНТАЖНИЙ АВТОМОБІЛЬ, ДИЗЕЛЬ, БІОДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО, ЕКОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ	147-151
Спектр нелінійного поглинання	М.Р. Куліш, М.І. Малиш	В статті розглянуто особливості впливу інтенсивного лазерного світла на форму краю поглинання монокристалічного . Об'єкт дослідження – пластинчаті монокристали селеніду кадмія. Мета роботи – визначення впливу випромінювання лазерів на барвниках на форму краю фундаментальної смуги поглинання селеніду кадмія. Метод дослідження – аналіз нелінійного пропускання пластинчатих монокристалів селеніду кадмія. В області лінійної оптики пропускання середовища не залежить від інтесивності світла. Встановвлено, що такий стан в селеніді кадмія зберігається до значень інтенсивності £1000 Вт/см². При подальшому зростанні інтенсивності накачки відбувається нелінійне збільшення пропускання з подальшим виходом до області, де пропускання не залежить від інтесивності світла (стан насичення поглинання). Скориставшись відомою величиною товщини зразків значеннями пропускання при низких і високих рівнях накачки знаходимо коефіцієнт поглинання для різних довжин хвилі. Ці дані дозволяють визначити форму краю поглинання селеніду кадмію в області лінійнох оптики і в стані насичення поглинаня. Встановлено, що в урбахівській ділянці спектру поглинання за зміну коефіцієнта поглинання відповдає лише ділянка обумовлена статичною невпрядкованістю грактки викликаною наявністю точкових дефектів, а не динамічною невпорядкованістю, створюваною тепловими коливаннями атомів гратки. В області міжзонних переходів зміна кофіціента поглинання під дією лазерного світла обумолена заповненням нерівноважними електронами дна зони провідності. Результати статті дають нові знання про вплив лазерного випромінювання на властивосі напівпровідників і можуть використовуватись при прогнозування характеристик оптичних перемикачів та оптичних трансплорантів. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – пошук оптимальних характеристик оптичних перемикачів. Ключові слова: СЕЛЕНІД КАДМІЮ, НАСИЧЕННЯ ПОГЛИНАННЯ, ПРОПУСКАННЯ, ЛАЗЕР.	152-157
Формування програм сталого розвитку міських транспортних систем	В.П. Матейчик, М. Смешек, В.О. Хрутьба, В.І. Зюзюн	В статті запропоновано алгоритм формування програм сталого розвитку міських транспортних систем. Об’єктом дослідження є міські транспортні системи. Метою статті є розробка алгоритму формування програм розвитку транспортних систем міст. Проведено аналіз міжнародного досвіду впровадження політики сталого розвитку транспортних систем. Узагальнено досвід реалізації проектів екологізації транспортних систем міст. Розроблено алгоритм формування програми сталого розвитку транспортної системи міста. Запропонований алгоритм застосовано для розробки стратегічної моделі Програми сталого розвитку транспорту м.Києва. Сформовано портфель проектів Програми на короткостроковий та середньостроковий період. Визначено індикатори і результати програми. Результати статті можуть бути впроваджені при розробці та реалізації програм розвитку міських транспортних систем. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – пошук ефективних стратегій розвитку міських транспортних систем. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТРАНСПОРТНА СИСТЕМА МІСТА, СТАЛИЙ РОЗВИТОК, ПРОГРАМА, ПРОЕКТИ, МОДЕЛЬ.	158-172
Задачі про вимушені коливання циліндричних оболонок еліптичного перерізу на пружній основі при нестаціонарних навантаженнях	Ю.А. Мейш	В роботі поставлена задача про вимушені коливання циліндричних оболонок еліптичного перерізу на пружній основі при нестаціонарних навантаженнях. Об’єкт дослідження – циліндричні оболонки еліптичного перерізу на пружній основі. Мета роботи полягає в дослідженні напружено-деформованого стану циліндричних оболонок на пружній основі при нестаціонарних навантаженнях. Методи дослідження включають чисельні методи розв’язування динамічних рівнянь теорії циліндричних оболонок на пружній основі. Розглянуто задачу про вимушені коливання циліндричних оболонок еліптичного перерізу на пружній основі під дією нестаціонарних навантажень. Динамічна поведінка циліндричної оболонки розглядається в рамках теорії оболонок типу Тимошенка. Представлена постановка та розроблено чисельний алгоритм розв’язку вихідної задачі. Наведено чисельний приклад розрахунку динамічної поведінки циліндричної панелі еліптичного перерізу при дії розподіленого внутрішнього імпульсного навантаження. Результати роботи можуть бути впроваджені в практиці теоретичного та експериментального дослідження взаємодії оболонок з пружною основою. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – визначення оптимальних геометричних та фізико-механічних параметрів циліндричної оболонки при взаємодії з пружною основою. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЦИЛІНДРИЧНІ ОБОЛОНКИ ЕЛІПТИЧНОГО ПЕРЕРІЗУ, ТЕОРІЯ ОБОЛОНОК ТИПУ ТИМОШЕНКА, ВИМУШЕНІ КОЛИВАННЯ, ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ.	173-179
Стабільність міжнародних фінансових ринків у контексті вразливості до кризових явищ	О.І. Мельниченко, В.Г. Кабанов, К.В. Цеков	В статті запропоновано підхід до аналізу економічного становища з урахуванням різних факторів, що впливають на економічний розвиток. Об’єкт дослідження – світова фінансова система та теперішній стан економіки. Мета роботи – дослідження останніх тенденцій та зрушень на фінансових ринках задля знаходження способів для їх ефективнішого та надійнішого регулювання. Метод дослідження – статистичний аналіз економічних даних та ретроспективний аналіз ситуації. Головною ознакою світової економіки на сучасному етапі є її наводнення дешевою ліквідністю, що втім не може дати значний поштовх до відновлення темпів зростання до докризових рівнів. Встановлено неадекватність кореляції між фінансовим та реальним секторами економіки та необхідність проведення структурних та інфраструктурних реформ. Виокремлено деякі тенденції, що впливатимуть на світову економічну ситуацію. Вказано наступні фактори, які потрібно враховувати: надмірна ліквідність на фінансових ринках та загроза появи нових економічних бульбашок, необхідне проведення не тільки монетарної політики стимулювання економіки, а й структурних реформ, беззаперечною є необхідність усунення дисбалансів між фінансовим та реальним секторами економіки і надійнішого регулювання деяких фінансових ринків, враховування психологічного фактору, стимулювання до створення старт-апів тощо. Ці та інші заходи посприяють більш швидкому економічному зростанню. Результати можуть бути враховані при розробці регіональних та макроекономічних стратегій розвитку. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук нових способів надійнішого регулювання фінансових ринків. КЛЮВОВІ СЛОВА: ФІНАНСОВІ РИНКИ, КРИЗОВІ ЯВИЩА, СТАБІЛЬНІСТЬ РИНКІВ, ПОЛІТИКА КІЛЬКІСНОГО ПОМ’ЯКШЕННЯ.	180-186
Розширення будівельного сезону при влаштуванні асфальтобетонного покриття за рахунок використання теплого асфальтобетону на основі твердих вуглеводнів	В.В. Мозговий, В.Д. Данчук, Б.Ю. Ольховий, Н.С. Лаптєва, А.П. Кравчук, А.М. Онищенко, Л.А. Мозгова	В статті досліджують питання розширення будівельного сезону за рахунок використання теплих асфальтобетонів, які забезпечують достатнє ущільнення при низьких температурах і зменшують пошкодження структури завдяки меншим швидкостям охолодження. Об’єкт дослідження – асфальтобетонні шари із теплого асфальтобетону, виготовленого з використанням твердих вуглеводнів. Мета роботи – дослідження можливості застосування теплого асфальтобетону, виготовленого з використанням твердих вуглеводнів для розширення будівельного сезону. Методи дослідження – аналітико-експериментальні. Результати теоретичних і експериментальних спектральних досліджень температурного фазового переходу І роду в н-парафінах в’яжучого дозволяють зробити висновок, що при такому переході відбувається різка зміна характеру руху молекул у вузлах кристалічної ґратки. Молекули внаслідок теплового збудження вже здійснюють вібраційні та обертальні рухи. Це призводить до різких змін структурно-механічних властивостей вуглеводневих компонентів бітумів – зокрема, різкого, на декілька порядків, зменшення їхньої в’язкості, навіть при температурах нижчих за температуру плавлення. Введення вуглеводневих пластифікаторів (Rediset WMX і Sasobit) у бітум, за рахунок утворення певних хімічних зв’язків призводить до збільшення діапазону температур існування орієнтаційної фази, а значить і до збільшення інтервалу температур пластичності та деформованості бітумів. Тому можна вважати, що одним з чинників, які визначають відповідні реологічні властивості бітумів є існування в певних діапазонах температур ротаційної фази їх вуглеводневих компонентів. Проведено дослідження впливу темпів остигання на пошкодженість структури асфальтобетону. На основі отриманих експериментально функцій релаксації асфальтобетону були знайдені температурні напруження, що виникають в шарі щойно укладеного асфальтобетону при його остиганні до температури навколишнього середовища. Встановлено, що зменшивши початкову температуру остигання асфальтобетону, тобто зменшивши темпи остигання шару, можна досягти менших температурних напружень у шарі. За результатами виконаних досліджень розроблені практичні рекомендації з виготовлення теплих асфальтобетонних сумішей із застосуванням твердих вуглеводнів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АСФАЛЬТОБЕТОННІ ШАРИ, ТЕПЛІ АСФАЛЬТОБЕТОННІ СУМІШІ, ТВЕРДІ ВУГЛЕВОДНІ, РОЗШИРЕННЯ БУДІВЕЛЬНОГО СЕЗОНУ.	187-198
Напрямки застосування золошлаків ТЕС у будівництві автомобільних доріг	В.В. Мозговий, М.О. Пугач, Л.А. Мозгова, О.М. Куцман, Н.П. Чиженко, М.Ю. Соколюк	Стаття присвячена огляду застосування золошлаку, як перспективного матеріалу у сфері будівництва автомобільних доріг. Прийнято до уваги комплексні властивості та склад матеріалу і, відповідно, проблематику застосування в Україні, виходячи із екологічних технологій виробництва. Об’єкт дослідження – золошлаки, як відходи ТЕС. Мета роботи – визначення перспективних напрямків застосування золошлаків у дорожньому будівництві. Метод дослідження: статистичний аналіз наукових видань, технічної та нормативної літератури. На даний час в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, накопичено млн. тон відвалів золо-шлакових матеріалів, а також достатній досвід їх використання в різних сферах народного господарства. Однак рівень утилізації таких матеріалів складає приблизно 10%. Тому використання відходів від спалювання твердого палива не тільки задача економії матеріальних ресурсів, а й проблема зростаючого забруднення навколишнього середовища. Підвищення рівня утилізації золошлаків шляхом впровадження їх як матеріал дорожнього будівництва є перспективним напрямком долання екологічних проблем та орієнтування на застосування доступного та ефективного матеріалу. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗОЛОШЛАКОВА СУМІШ, АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ, КОНСТРУКЦІЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ, ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО, ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНА СУМІШ, ЦЕМЕНТОБЕТОН.	199-205
Фізико-хімічний вплив сульфіду натрія на природу провідності розплавів поліфункціональних провідників	О.Н. Мустяца, В.І. Лисін, І.В. Коваленко	Аналіз експериментальних даних по дослідженню халькогенідних розплавів зі змішаною іонно-електронною електропровідністю показав перспективність використання сульфіду натрію як гетерополярної добавки. Величина електропровідності розплавів сульфідів стибію, феруму, нікелю, аргентуму, талію, плюмбуму і стануму при введенні в них Na₂S суттєво зменшується, крім того змінюється характер температурної залежності електропровідності. Значення електропровідності і вигляд її ізотерм свідчать про зменшення величини електронного внеску в електропровідність: із збільшенням вмісту іоногенної добавки всі ізотерми лінеаризуються, що є типовим для провідників з переважно іонною провідністю. В усіх розплавах з переважаючим іонним внеском в електропровідність спостерігається помітна електродна поляризація, що свідчить про електрохімічну ефективність даних систем. Однак, на вольтамперних кривих присутні ділянки суттєвих залишкових струмів, що пояснюється присутністю певної електронної провідності в розплавах. Збереження залишкової електронної провідності пов’язується з характером хімічного зв’язку метал – сульфур. Суть впливу гетерополярної добавки на природу провідності розплавлених поліфункціональних провідників слід пов’язувати з перетворенням природи хімічного зв’язку в розплаві і з зміною механізму електронного переносу від зонного до стрибкового. Електрохімічні дослідження і електроліз розплавів систем поліфункціональний провідник – Na₂S дозволяють встановити, що збільшується вихід за струмом важкиж металів, а саме для систем: Sb₂S₃ – Na₂S (вихід за струмом Sb – 63,5%), FeS – Na₂S (Fe – 29 %), Ag₂S – Na₂S (Ag – 56 %). Для систем: Tl₂S – Na₂S, PbS – Na₂S та SnS – Na₂S сформульовані практичні рекомендації по електролізу. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОВІДНИК (ПФП), ГЕТЕРОПОЛЯРНА ДОБАВКА, ІОННО-ЕЛЕКТРОННА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ, ЕЛЕКТРОЛІЗ, ВИХІД ЗА СТРУМОМ.	206-213
Дослідження можливості електролітичної переробки розплавів відвальних промислових сурм’яних штейнів на металеву сурму	О.Н. Мустяца, В.М. Янкович	Однією з найважливіших і актуальних проблем металургійної промисловості є проблема переробки відвальних штейнів, які уявляють собою стопи сульфідів різних металів, і накопичуючись, утворюють цілі полігони екологічно небезпечних речовин. З метою утилізації досліджена електропровідність розплаву відвального промислового залізо-сурмяно-натрієвого штейну Кадамджайського комбінату. Хід і величина електропровідності штейну є характерною для поліфункціональних провідників з переважаючим напівпровідниковим механізмом провідності. Показано, що введення гетерополярної домішки (Na₂S) в розплав штейну супроводжується пригніченням неіонної складової і пониженням електропровідності до величин, характерних для іонних розплавів. Встановлено, що мінімум електропровідності в системі штейн - Na₂S спостерігається для складу, що вміщує 60 мол.% Na₂S по відношенню до FeS. Досліджені вольтамперні характеристики для складів системи, що вміщують 60 і 70 мол.% Na₂S. Поляризаційні криві мають чіткі злами, котрі, очевидно, можно пов’язувати з електрохімічним розкладанням Sb₂S₃, FeS і Na₂S. Проведена велика кількість дослідів з електролізу розплавів системи штейн - Na₂S. В умовах дослідів спостерігалось виділення сірки. З проведеного дослідження не можна ще робити однозначний висновок про доцільність застосування електролізу для переробки відвальних промислових штейнів на метал. Необхідним є економічне обґрунтування всієї технології. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВІДВАЛЬНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ЖАЛІЗО-СУРМ’ЯНО-НАТРІЄВИЙ ШТЕЙН, ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ, ПОЛЯРИЗАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ЕЛЕКТРОЛІЗ, ЕКОЛОГІЯ, ЕКОНОМІКА.	214-224
Методика визначення функції зсувостійкості асфальтобетонного покриття на жорстких основах автомобільних доріг та мостів	А.М. Онищенко, О.С. Різніченко	В статті запропонована методика визначення параметрів функції зсувостійкості асфальтобетонного покриття на жорстких основах. Визначені параметри зсувостійкості в при постійній швидкості наростання навантажень, температури і нормального вертикального навантаження. Об’єкт дослідження – зразки-керни, які виготовлені для випробування на зсув. Мета роботи – встановити параметри функції зсувостійкості асфальтобетонного покриття на жорстких основах. Метод дослідження – статистичний аналіз параметрів функції зсувостійкості. Асфальтобетонне покриття на жорстких основах автомобільних доріг та мостів знаходиться в більш складних умовах експлуатації, ніж на автомобільних дорогах з нежорстким дорожнім одягом. Відсутність експериментальних методик оцінки міцності зчеплення асфальтобетону з жорсткою основою при зсуві і високих кліматичних температурах не дозволяє оцінити якість і доцільність використання різних видів зчіпних прошарків. Запропонована методика дозволяє підбирати на етапі проектування гідроізоляційний матеріал з більшими показниками зсувостійкості і як наслідок довговічності. Отримано функцію зсувостійкості для асфальтобетонного покриття, що експлуатується на жорстких основах автомобільних доріг та мостів, яка дозволяє проектувати асфальтобетонні покриття підвищеної зсувостійкості з урахуванням матеріалознавчих, технологічних та конструктивних рішень, а також кліматичних умов України. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АСФАЛЬТОБЕТОННЕ ПОКРИТТЯ, ЗСУВОСТІЙКІСТЬ, МІЦНІСТЬ ЗЧЕПЛЕННЯ, ДОТИЧНЕ НАПРУЖЕННЯ	225-233
Оцінка ефективності рециркуляції відпрацьованих газів за зовнішньою характеристикою автомобільного дизеля	І.В. Парсаданов, О.М. Маклаков	Метою даної роботи є визначення і оцінка екологічної ефективності впровадження рециркуляції за зовнішньою характеристикою автомобільного дизеля за умови забезпечення рівня питомої витрати палива не гірше за 1 % від вихідного рівня. Об’єктом дослідження вибрано рядний чотирьох циліндровий дизель 4ДТНА1 із безпосереднім впорскуванням палива і газотурбінним наддувом, робочим об'ємом 2,0 дм³, ступенем стиску 18,5 та номінальною потужністю 73,5 кВт при частоті обертання колінчастого вала 4200 хв^-1, який розроблено в ДП «ХКБД» для установки на автомобілі різного призначення. Предмет дослідження – рівень екологізації дизеля при застосуванні рециркуляції відпрацьованих газів за зовнішньою характеристикою. Актуальність роботи пов’язана із зменшенням негативного впливу відпрацьованих газів ДВЗ на навколишнє середовище без істотного збільшення витрати палива в експлуатації. КЛЮЧОВІ СЛОВА: двигун внутрішнього згоряння, відпрацьовані гази, рециркуляція, шкідливі речовини.	234-239
Моніторинг процесів доставки вантажів методом призначення контрольно-часових точок	О.Л. Петрашевский, Г.І. Кириченко, О.В. Алєксєєнко, С.М. Овчаренко, О.В. Петриковец	Процеси доставки вантажів являють собою складну багатофакторну й багатофункціональну діяльність, що володіє основними сценаріями доставки вантажів і значною кількістю паралельних інформаційних, сервісних і забезпечуючих операцій, процедур або дій. Вони значно впливають на основні процеси доставки вантажів, але в практиці транспортних підприємств їх слабко контролюють, особливо в режимі реального часу. Щоб усунути даний факт пропонується методика моніторингу трафіка вантажів, на всій просторовій дислокації вантажів, що доставляються, методом контрольно-тимчасових точок. Невідповідність тимчасового інтервалу, запланованого на виконання операцій по доставці вантажів і фактичних значень контрольно-тимчасових точок, дозволить оперативно усвідомити, розробити й реалізувати керуючі впливи для максимального наближення реального процесу доставки вантажів до запланованого. КЛЮЧОВІ СЛОВА: область предметної діяльності, процес доставки вантажів, сценарій, контрольно-часові точки, моніторинг	240-249
Фізико-хімічні методи очищення стічних вод від нафтопродуктів	Н.І. Посвятенко, Ю.Є. Демідова, Т.В. Мельник	В статті запропоновано фізико-хімічні методи очищення стічних вод від нафтопродуктів, які на даний час є найбільш досконалими. Ці методи дозволяють вирішити екологічні проблеми комплексно на високому техніко-економічному рівні. Об'єкт дослідження – методи очищення промислових стічних вод. Мета роботи – шляхом аналізу різним методів очищення визначити найбільш досконалий, який має найменший вплив на оточуюче середовище. Висока концентрація населення і промисловості викликає підвищену екологічну напруженість у багатьох регіонах України. Основними забруднювачами оточуючого середовища є газоподібні токсичні речовини – оксиди азоту, вуглецю, сірководень, вуглеводні нафтопродукти, стічні води підприємств. Найбільш розповсбдженими забруднювачами стічних вод є нафтопродукти – нафта, мазут, гас, мастила та їх домішки, які мають високу токсичність. Основні джерела забруднень нафтою і нафтопродуктими є видобувні підприємства, системи перекачування і транспортування, нафтові термінали і нафтобази, залізничний транспорт, річкові та морські нафтові танкери, автозаправні комплекси та станції. Питання захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу промислових підприємств можна вирішити за допомогою безвідходних технологій або шляхом створення нових технологічних схем з використання надійних методів очищення газових викидів і стічних вод. Вибір методів очищення стічних вод від нафтопродуктів сприяє вирішенню екологічних проблем. Технології очищення стічних вод від нафтопродуктів базуються на різних фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних ефектах. Фізико-хімічними методами видаляються тонкодисперсні, розчинні неорганічні і органічні речовини. До таких методів відносяться: коагуляція, флокуляція, окислення, сорбція, іоннообмінний, екстракція, електроліз та електрокоагуляція. Особливу увагу в статті приділено деяким з них. Це реагентна коагуляція, хімічне окислення, сорбція, обробка ультрафіолетом, електрохімічний, елктроімпульсний та кавітаційний методи. Розглянута їх суть, переваги та недоліки. Результати статті можуть використовуватись на підприємствах пов'язаних з переробкою нафтопродуктів і їх використанням. Подальші дослідження пов'язані з удосконаленням технологій і обладнання для вище згаданих методів очищення. КЛЮЧОВІ СЛОВА: стічні води, нафтопродукти, кавітація, елктроімпульсна обробка, сорбція, коагуляція.	250-258
До аналізу систем забезпечення стійкості автопоїзда у гальмівному режимі	П.Б. Прогній	У статті проаналізовано основні системи, які використовують для забезпечення стійкості транспортних засобів у гальмівному режимі. Виокремлено переваги та недоліки даних систем. Об’єкт дослідження – стійкість автопоїзда у гальмівному режимі. Мета дослідження – аналіз систем, які застосовують для забезпечення стійкості транспортних засобів у гальмівному режимі та визначення перспективи їх використання при вирішенні проблеми збереження стійкості автопоїздів у процесі гальмування. Метод досліджень – аналітичний. Проведений аналіз дозволив з’ясувати особливості конструкції, принцип дії, а також переваги та недоліки найбільш вживаних систем, які забезпечують стійкість транспортних засобів у процесі гальмування. До них відносять регулятори гальмівних сил (РГС) та антиблокувальні системи (АБС). На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, про те, що антиблокувальна система є більш досконалою у порівнянні з регуляторами гальмівних сил та краще справляється із забезпеченням стійкості транспортних засобів у гальмівному режимі завдяки наявності безпосереднього зв’язку із колесами автомобіля. Проте, попри значні переваги над РГС, АБС також має певні недоліки: піддається впливу перешкод через зміну нормального навантаження колеса, зміну гальмівного моменту гальмівного механізму, наявність електромагнітних полів; значним недоліком АБС є висока вартість обладнання. Разом із найбільш вживаними (РГС та АБС), проаналізовано електронну гальмівну систему (EBS), яка побудована на основі пневматичної, із використанням гальмівних апаратів з електронним керуванням, що підвищує її швидкодію. Порівняно з АБС, електронна гальмівна система є більш досконалою, проте її поширення поки що обмежене через високу вартість, спричинену використанням дорогого електронного обладнання. КЛЮЧОВІ СЛОВА: СТІЙКІСТЬ, АВТОМОБІЛЬНИЙ ПОЇЗД, ГАЛЬМІВНА СИЛА, РЕГУЛЯТОР ГАЛЬМІВНИХ СИЛ, АНТИБЛОКУВАЛЬНА СИСТЕМА, ЕЛЕКТРОННА ГАЛЬМІВНА СИСТЕМА.	259-266
Проектування мобільного додатку для контролю і управління вантажними перевезеннями	Г.С. Прокудін, А.О. Пашко, Н.М. Полева	У статті розроблено проект автоматизованої системи контролю і управління вантажними перевезеннями для мобільного обладнання. Об’єкт дослідження – методи і алгоритми контролю і управління вантажними перевезеннями з врахуванням можливостей та специфіки мобільного обладнання. Мета роботи – проектування програмної системи для оптимізації маршрутів автомобільних перевезень, яка зможе працювати на мобільному обладнанні і використовувати всі можливості Google Map. Метод дослідження – системний аналіз процесів проектування та розробки програмного забезпечення. Існуючі автоматизовані системи для управління вантажними перевезеннями не відповідають вимогам сьогодення, є громіздкими при налаштуванні, дорогими при обслуговуванні. Розроблена структура автоматизованої системи орієнтована на використанні мобільного обладнання, недорога в користуванні і обслуговуванні, задовольняє вимоги різних за структурою і складом фірм, що займаються вантажними перевезеннями. В роботі розроблена структура автоматизованої системи, що орієнтується на операційну систему Android. Також розроблена дата логічна модель, що дозволяє вирішувати всі задачі пов’язані з розробкою маршрутів, їх представлення на карті, оптимізацію за фінансовими критеріями. Результати статті можуть бути використані для розробки системи для мобільного обладнання з операційною системою Android. КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОБІЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ, ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА ANDROID, ДАТАЛОГІЧНА МОДЕЛЬ, СТРУКТУРА АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ, ПРОЕКТУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ.	267-274
Експериментальні дослідження напружено-деформованого стану багатошарових пластин	О.О. Рассказов, О.Г. Бондарський	В статті наведені результати експериментальних досліджень багатошарових пластин. Об’єкт дослідження – прямокутні багатошарові пластини які складаються з різної кількості шарів та мають різне їх розміщення. Мета дослідження – статистичний аналіз характеристик напружено-деформованого стану пластин. Для розрахунків тонкостінних шаруватих конструкцій, які виконані із композиційних матеріалів застосовуються теорії які враховують вплив поперечного зсуву і нормального обтиснення шарів та їх ортотропію. В основу одного із варіантів прикладної теорії багатошарових пластин та оболонок покладені гіпотези про розподіл по товщині поперечних дотичних напружень, нормальних поперечних деформацій і поперечного нормального напруження для всього пакету в цілому. Для встановлення меж застосування варіанту прикладної теорії проведені експериментальні дослідження напружено-деформованого стану багатошарових пластин різної структури за товщиною і при різних варіантах умов опирання. Статичні випробування проводились при защемленні та шарнірному опиранні по контуру, а також при защемленні та шарнірному опиранні по двом протилежним сторонам. Експериментально отримані значення прогинів та напружень порівнювалися з результатами обчисленими на основі рівнянь варіанту уточненої теорії. Встановлено, що даний варіант уточненої теорії може бути застосований для практичних розрахунків багатошарових пластин та оболонок. Результатами можуть бути упроваджені в інженерну практику при проектування та конструюванні шаруватих конструкцій. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта – пошук оптимальної структури багатошарового пакету пластини. КЛЮЧОВІ СЛОВА: БАГАТОШАРОВІ ПЛАСТИНИ, ЕКСПЕРИМЕНТ, ТЕОРІЯ, ЗАДАЧІ СТАТИЧНОГО ЗГИНУ.	275-280
Процесний підхід щодо підвищення якості та ефективності автосервісних послуг	В.В. Рудзінський, О.Д. Марков, В.В. Низковолосов	В статті використовується процесний підхід до питання підвищення ефективності та якості послуг, що надає автосервісне підприємство, за рахунок використання суб’єктивних властивостей персоналу. Об’єктом дослідження являються характеристики (властивості) персоналу автосервісного підприємства. Мета роботи – виявити найбільш важливі суб’єктивні характеристики робітників автосервісного підприємства на основі проведення експертної оцінки. Метод дослідження – експертна оцінка. Визначено найбільш вагомі суб’єктивні характеристики персоналу, що впливають на ефективність та якість в автосервісному підприємстві. Встановлено, що до таких характеристик відносяться: здатність до самонавчання, дружелюбність, позитив у взаєминах, прагнення до вдосконалення (вивчення нових технологій і методів), виконавча дисципліна, амбіційність щодо отримання результату (націленість на результат), чесність і відкритість у взаєминах з оточуючими, організованість, пунктуальність, готовність допомогти колегам, відповідальність. При визначенні цих суб’єктивних властивостей персоналу застосовано метод експертного аналізу з відповідною математичною обробкою статистичного матеріалу, що отримано експериментальними засобами. Результати статті можуть бути упроваджені на підприємствах автосервісу, а саме: відділом кадрів, керівниками дільниць та підрозділів, що безпосередньо приймають участь у виробничому процесі. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОСЕРВІС, ПЕРСОНАЛ, ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД, ПОСЛУГИ, ЯКІСТЬ, СУБ’ЄКТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ	281-286
До попередньої оцінки стійкості руху автопоїзда з керованим напівпричепом	В.П. Сахно, В.М.Поляков, В.М.Босенко, П.О.Гуменюк	У статті запропоновано підхід до попередньої оцінки стійкості руху автопоїзда з керованим напівпричепом. Об’єкт дослідження – стійкість автопоїзда з системою управління напівпричепом. Мета роботи – попередня оцінка стійкості руху автопоїзда з керованим напівпричепом. Метод дослідження – аналітичний. Управління колесами причіпних ланок можна забезпечити як у функції кута повороту керованих коліс автомобіля-тягача, так і кута складання автопоїзда. Більш простою системою управління причіпними ланками і яка широко використовується в системах управління автопоїздів, є система управління, що використовує кут складання автопоїзда. Проте при застосуванні будь-якої системи управління причіпними ланками погіршується стійкість автопоїзда. Встановлено, що при русі автопоїзда перехідними кривими кут складання у момент виходу напівпричепа на перехідну траєкторію (з прямолінійної) не перевищує 2,8⁰ , а зміщення траєкторії напівпричепа щодо траєкторії тягача у цій точці – 0,19 м. Це дало можливість спростити алгоритм управління напівпричепом, тобто починати поворот керованих коліс (осі) напіпричепа в момент його виходу на криволінійну траєкторію із запізненням у часі на шлях проходження напівпричепом відстані від точки зчіпки до керованої осі і визначати положення управляючої точки напівпричепа за кутом складання автопоїзда або кутом повороту керованих коліс тягача. Виходячи з цього були побудовані траєкторії напівпричепа при русі автопоїзда перехідними траєкторіями такими як «переставка», «змійка» тощо. Максимальні відхилення траєкторії напівпричепа щодо траєкторії тягача не перевищують 5,3% при русі «переставкою» і 5,2% - при русі «змійкою», що свідчить про задовільну роботу розробленого приводу управління. Встановлена залежність складової бічного прискорення від бази автомобіля-тягача, яка може слугувати одним із основних критеріїв стійкості автопоїзда. Показано, що існує деяка оптимальна база, за якої бічні прискорення на вхідній перехідній траєкторії досягають свого мінімума, що забезпечує необхідну стійкість автопоїзда, і таку базу слід обирати для автомобіля-тягача при комплектуванні автопоїзда. Результати статті можуть бути впроваджені в системах управління напівпричепами довгобазових автопоїздів і за попередньої оцінки стійкості автопоїзда з керованим напівпричепом. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОПОЇЗД, СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, БІЧНЕ ПРИСКОЕННЯ, АЛГОРИТМ УПРАВЛІННЯ, НАПІВПРИЧІП, СТІЙКІСТЬ РУХУ, БАЗА, АВТОМОБІЛЬ-ТЯГАЧ	287-295
Оцінювання невизначеності вимірювань під час гальмівних випробувань транспортних засобів	О.П. Сітовський, В.М. Дембіцький, А.М. Кашуба, В.М. Босенко	У статті розглянуто методологію оцінювання результатів випробувань ефективності системи електродинамічного гальмування за критерієм усталеного сповільнення. Об'єктом дослідження є гальмівні властивості транспортного засобу з електроприводом та гібридною силовою установкою, обладнаного системою електродинамічного гальмування. Предметом дослідження є оцінювання результатів, отриманих експериментальним методом, за концепцією оцінювання невизначеності вимірювань. Головною проблемою після проведення експериментів під час досліджень є оцінювання достовірності їх результатів. З цією метою проведено роботу по ідентифікації складових невизначеності вимірювань, їх аналіз, розрахунок, а також запропоновано алгоритм оцінювання невизначеності та окреслено довірчий інтервал. Крім того розглянуто практичний розрахунок і встановлення довірчого інтервалу для фактичних результатів випробувань. Результати дослідження можуть бути застосовані під час оцінювання результатів експериментів, випробувань науковими установами, випробувальними організаціями та іншими зацікавленими особами. КЛЮЧОВІ СЛОВА: НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВИМІРЮВАНЬ, ЕЛЕКТРОДИНАМІЧНЕ ГАЛЬМУВАННЯ, СКЛАДНИК, ОЦІНЮВАННЯ, ДОВІРЧИЙ ІНТЕРВАЛ, ВИПОРБУВАЛЬНЕ УСТАТКОВАННЯ.	296-305
Удосконалення методів диспетчеризації на автотранспортному підприємстві	О.М. Тарасенко, О.О. Гуща, І.В. Даниленко	У статті запропоновано удосконалення методів диспетчеризації автотранспортного підприємства. Об’єкт дослідження – процес перевезення вантажів автомобільним транспортом та пасажирів на автобусному маршруті Мета роботи – визначення оптимальної кількості диспетчерів для системи. Метод дослідження – статистичний аналіз часових характеристик, апроксимування залежностей величин. На основі емпіричних даних про процес перевезення пасажирів(вантажів) встановлено, що збільшення інтервалу надходження водіїв та час на їх обслуговування диспетчерами прямопропорційно впливає на час перебування водія у СМО. Визначені рівняння дозволяють змоделювати оптимальний процес диспетчеризації. Результати статті можуть бути застосовані для того, щоб на автотранспортних підприємствах скоротити простої транспортних засобів та в учбовому процесі при підготовці спеціалістів зі спеціальності «Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті» Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта досліджень – пошук оптимального методичного підходу для удосконалення процесу диспетчеризації автотранспортних підприємств. КЛЮЧОВІ СЛОВА: КАНАЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ, ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ, СИСТЕМА МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.	306-312
Методологія концептуально-новаційного управління технологічним розвитком автотранспорту	Р.А. Хабутдінов	В статті запропоновані атрибутивно-структурні моделі проектів створення і споживання АТП, а також модель цільової функції для формування концептуально-новаційних процесів ресурсозберігаючого відтворювання автотранспортних послуг (АТП). Об'єкт дослідження- транспортно-технологічна операція, в якій реалізуються технико-технологічні новації. Мета роботи-формування поняттєво-критерійного апарату для методології управління технологічним розвитком АТ. Метод дослідження – теоретичний аналіз структур проектів створення і споживання АТП. Бази знань про створення і споживання АТП принципово розрізняються, оскільки вони виходять з різних парадигм і концептуальних ідей. В поняттєво-критерійному апараті для аналізу процесу споживання АТП враховується тільки частина функцій суб'єктів управління АТ, при цьому зберігаються організаційно-технологічні суперечності, які не дозволяють використовувати цей апарат для вирішення задач технологічного розвитку АТ. Встановлені гносеологічні структури проектів споживання і створення АТП, по яких можна оцінювати ступінь відповідності цих проектів між собою, а також концепції новаційного і експлуатаційно-технологічного ресурсозберігання. Запропоновані атрибутивно-структурні моделі проектів створення і споживання АТП, а також модель цільової функції для формування концептуально-новаційних процесів ресурсозберігаючого відтворювання АТП. Запропонована схема ланцюжка узгодження баз знань між проектами поточного споживання АТП і їх створіння в майбутньому з урахуванням реалізації транспортно-технологічних новацій в життєвому циклі АТЗ. Вона дозволяє реалізувати концептуально-новаційні схеми технологічного управління АТ. Результати статті можуть бути реалізовані управлінцями АТ для довгострокового управління технологічним розвитком АТ. Прогнозні допущення про розвиток об'єкту дослідження – пошук нової технологічної парадигми і можливості реалізації концепції новаційного і експлуатаційно-технологічного, енерго-і ресурсозбереження на АТ. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТЕХНОЛОГІЧНІ НОВАЦІЇ, ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ, АВТОТРАНСПОРТНІ ПОСЛУГИ, ВІДТВОРЮВАННЯ, ЦІЛЬОВА ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ.	313-318
Транспортно-технологічне обґрунтування автомобілів малої вантажопідйомності	Р.А. Хабутдінов, А.С. Гуцуляк	В статті запропоноване транспортно-технологічне обґрунтування автомобілів малої вантажопідйомності. Об'єкт дослідження – транспортно-технологічна операція АМВ в умовах міських перевезень. Мета роботи – визначення закономірності впливу експлуатаційних факторів на енергоефективність АМВ. Автомобіль малої вантажопідйомності – складний технічний пристрій, який має складну конструктивну структуру і використовується в міських умовах перевезень. При цьому його нерівномірно-переривчастий рух спричинює високий рівень енергоємності перевезень. Визначено, що для формування методики транспортно-технологічного обґрунтування автомобілів малої вантажопідйомності необхідно використати теорію енергоресурсної ефективності АТЗ. Після формування математичних моделей показників автомобілів малої вантажопідйомності визначено кількісні характеристики показників енергоресурсної ефективності та їх зміну в залежності від зміненні коефіцієнту статичного використання та коефіцієнту опору дороги. Таким чином, аналіз енергетичних показників автомобілів дозволяє здійснити обґрунтування вибору рухомого складу. Результати статті можуть бути впроваджені в транспортних організаціях, що здійснюють міські перевезення вантажів за допомогою АМВ. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – впровадження методики транспортно-технологічного обґрунтування автомобілів малої вантажопідйомності дозволяє забезпечити підвищення енергоефективності перевезень. КЛЮЧОВІ СЛОВА: автомобіль малої вантажопідйомності, схема транспортно-технологічної операції, енерговіддача, техніко-експлуатаційні показники, розрахунковий маршрут.	319-325
Транспортно-технологічне обґрунтування автобусів для міських перевезень	Р.А. Хабутдінов, О.Л. Дерун, О.В. Осадча	Представлено аналіз техніко-експлуатаційних та енергетичних характеристик автобусів міських перевезень. Об’єкт дослідження – транспортна операція автобусних перевезень. Мета роботи – моніторинг і аналіз техніко-експлуатаційних і енергетичних характеристик автобусів у рамках концепції енергозбереження. Метод дослідження – методи передексплуатаційного та експлуатаційного аналізу транспортної енергоефективності автобусів з використанням теорії енергоресурсної ефективності автомобіля. Проаналізовано характеристики автобусів за допомогою методів теорії енергоресурсної ефективності. Розраховано їх енергетичні характеристики, а саме: коефіцієнти швидкості, паливні коефіцієнт пробігу, показники енергетичної ефективності. Отримано закономірності впливу коефіцієнта використання пасажиромісткості, коефіцієнта опору дороги на показник енергетичної ефективності автобусів Результати статті можуть бути використані транспортними підприємствами при виборі автобусів для перевезення пасажирів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук способів впровадження методів теорії енергоресурсної ефективності у роботу транспортних підприємств. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОБУС, ЕНЕРГОЄМНІСТЬ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, ТРАНСТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ОПЕРАЦІЙ, ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНОСТЬ АВТОБУСА, ДОРОЖНІ УМОВИ.	326-330
Методика аналізу експлуатаційно-технологічних і енергетичних показників автопоїздів	Р.А. Хабутдінов, О.Г. Ковбасенко	В статті запропонована методика аналізу експлуатаційно-технологічних і енергетичних показників автопоїздів. Об'єкт дослідження – транспортно-технологічний процес міжнародних перевезень з урахуванням структурно-параметричної організації конструкції автомобільних транспортних засобів. Мета роботи – моніторинг і аналіз експлуатаційно-технологічних і енергетичних показників автопоїздів. Виявлено, що для рішення задач аналізу експлуатаційно-технологічних і енергетичних показників автопоїздів, необхідно використовувати адаптовані математичні моделі теорії енергоресурсної ефективності автомобілів узагальненого типу. Визначені кількісні характеристики показників енергоресурсної ефективності та проведений співставлюючий аналіз нової та старої модифікації автопоїздів «Volvo та Mercedes». Результати статті можуть бути впроваджені в міжнародних транспортних компаніях, що здійснюють перевезення вантажів та планують купівлю автопоїздів. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – впровадження методики аналізу експлуатаційно-технологічних і енергетичних показників автопоїздів на міжнародні компанії з автомобільних перевезень дозволить підвищити транспортну енергоефективність автопоїздів і рівні техніко-технологічних конкурентоспроможностей майбутніх транспортних пропозицій. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОПОЇЗД, ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ І ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ, СХЕМА ТРАНСПОРТНОЇ ОПЕРАЦІЇ, МОДИФІКАЦІЯ, ДОРОЖНІ УМОВИ.	331-338
Методологія виявлення супутніх товарів	В.О. Хаврук	В статті розглянуте питання підвищення ефективності діяльності підприємства щодо продажів товарів шляхом запровадження методології виявлення супутніх товарів. Об’єкт дослідження – система управління запасами. Мета роботи – загальна характеристика, аналіз впливу супутніх товарів на складські залишки та обсяги автомобільних компонентів та вироблення методики виявлення таких товарів для ефективного управління запасами. Метод дослідження – аналіз показників методології виявлення супутніх товарів. На ефективність управління запасами та на вибір оптимальної тактики замовлення автомобільних компонентів впливають супутні товари – товари, які можуть придбаватись споживачами комплексно (комплектами), що обумовлено особливостями проведення певних робіт під час технічного обслуговування та ремонтів. Методологія виявлення супутніх товарів включає сукупність показників, серед яких основними є коефіцієнт спільних продажів товарів (K_MN) та коефіцієнт «припинення» продажів одного товару через відсутність іншого (L_MN). Зокрема, встановлено, що між цими коефіцієнтами існує пряма залежність, а саме чим ближчий коефіцієнт K_MN до 1, а коефіцієнт L_MN – до 0, тим вища залежність продажу супутніх товарів один від одного, що вказує на існування «припиняючого» зв’язку. Обґрунтовано доцільність застосування методології виявлення супутніх товарів для групування номенклатури товарів на основі ABC-аналізу та для прогнозування продажів і розрахунків необхідної кількості закупівель. Результати досліджень, наведених в статті можуть бути використані для розробки та запровадження систем управління запасами матеріальних ресурсів будь-якими суб’єктами господарської діяльності, зокрема автосервівсними підприємствами. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної стратегії управління запасами супутніх товарів з урахуванням розширення їх асортименту та підвищення вимог споживачів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: АВТОМОБІЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ, АВТОСЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО, ВИТРАТА, ЗАМОВЛЕННЯ, ЗАПАС, ПРОДАЖ, СУПУТНІЙ ТОВАР.	339-347
Методика аналізу енергетичної ефективності транспортних засобів з урахуванням умов перевезень	І. В. Хмельов, О. В. Гусєв, М. Г. Піцик	В статті запропоновано методику аналізу впливу умов перевезень на енергетичну ефективність автотранспортних засобів. Об’єкт дослідження – процес перевезення, в якому проявляється комплекс властивостей автомобіля як носія технічних ресурсів транспорту. Мета роботи – виявлення закономірностей впливу зміни умов перевезень на транспортно-технологічну якість автотранспортних засобів. Методи дослідження – енергетичне вимірювання транспортної роботи та порівняння енергетичних характеристик автомобіля з його еталонним прототипом, методи теорії множин, а також методи теорії енергоресурсної ефективності автотранспортних засобів. Основним недоліком існуючих методів обґрунтування і вибору автотранспортних засобів є те, що вони виходять із ідеї противитратної ефективності рухомого складу і не враховують важливу особливість майбутніх транспортних технологій – зміну параметрів техніки та збільшення енергетичної результативності машинних процедур технологій перевезень. Виявлено, що при виборі рухомого складу необхідно враховувати еволюцію конструктивних параметрів АТЗ, а також різноманіття умов перевезень. Новизна результатів полягає у виявленні взаємозв’язку характеристик технологічних процедур з енергетичною ефективністю автомобіля для підвищення енергоресурсної ефективності вантажних автомобільних перевезень. Результати статті можуть бути використані проектними та науково-дослідними інститутами при вирішенні задач аналізу та підвищення ефективності вантажних міжнародних автомобільних перевезень, а також для прогнозування зміни показника енергетичної ефективності при зміні умов перевезень. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – визначення раціонального варіанту конструкції автомобіля, який забезпечує оптимальність показників його функціональної ефективності і максимізацію ресурсовіддачі процесу перевезень для заданих умов (режимів) експлуатації. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВАНТАЖНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ, АВТОМОБІЛЬ, УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.	348-353
Дослідження сучасного стану ринку транспортних послуг України	С.В. Ширяєва, Н.Ю. Селіванова	У статті розглянуто сучасний стан ринку транспортних послуг в Україні за участю вітчизняного і зарубіжного транспорту. Проведено аналіз статистичних даних за останні роки. Класифіковано перелік основних транспортних і додаткових супутніх послуг, виявлено необхідність подальшого дослідження даної тематики. Також проаналізовано обсяги експорту-імпорту транспортних послуг в Україні. Об'єкт дослідження – процес надання транспортних і додаткових супутніх послуг. Мета роботи – розробка заходів щодо підвищення якості транспортних послуг і розширення номенклатури додаткових супутніх послуг національними транспортними операторами. Сучасний стан ринку транспортних послуг досліджено з позиції необхідності підвищення якості транспортних послуг і розширення додаткових супутніх послуг. Проаналізовано обсяги експортно-імпортних ринків транспортних послуг. Досліджено тенденції розвитку ринку транспортних послуг в Україні. Також, проаналізовано і класифіковано основні транспортні і додаткові супутні послуги На основі отриманих даних виявлено необхідність подальшого дослідження напрямків підвищення якості транспортних послуг і збільшення номенклатури додаткових супутніх послуг національними транспортними операторами. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – підвищення якості транспортних послуг при перевезенні вантажів, розширення номенклатури додаткових супутніх послуг. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТРАНСПОРТНА ПОСЛУГА, ДОДАТКОВА СУПУТНЯ ПОСЛУГА, РИНОК ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ, ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЯКІСТЬ ТРАНСПОРТНОЇ ПОСЛУГИ, ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ.	354-361
Дослідження оксидних фаз системи Li-Ni-O, що утворюються при взаємодії форміатів літію та нікелю	А.Є. Шпак, О.О. Андрійко, Н.Є. Власенко	В статті запропоновано отримувати змішані оксиди літію-нікелю піролізом суміші відповідних форміатів на повітрі. Об’єкт дослідження: змішані оксиди Li-Ni. Мета роботи: Встановлення оптимальних умов синтезу оксидів літію-нікелю у випадку отримання піролізом суміші форміатів. Методи дослідження: елементний аналіз (фотометричний на нікель та об’ємний на оксиген), рентгенофазовий аналіз. Встановлено, що змішані оксиди літію-нікелю утворюються в інтервалі температур 425-800ºС. Визначено залежність типу структури, характер зміни параметрів гратки та складу утворених оксидів літію-нікелю від температури синтезу. Результати статті застосовуються під час пошуку нових катодних матеріалів літій-іонних акумуляторів. У подальшому планується здійснити пошук нових катодних матеріалів на основі змішаних оксидів літію-нікелю-мангану. Ключові слова: змішані оксиди, піроліз, структурні параметри	362-369
Щодо необхідності уточнення розрахункових характеристик ґрунтів при обґрунтуванні проектних рішень по реконструкції і капітальному ремонті автомобільних доріг	І.С. Шуляк	В статті йдеться пронеобхідність уточнення розрахункових характеристик ґрунтів при обґрунтуванні проектних рішень по реконструкції і капітальному ремонті автомобільних доріг. Об’єкт дослідження – дорожні конструкції. Мета роботи – порівняння розрахункових та фактичних характеристик ґрунтів на конкретних ділянках автомобільних доріг. Методи дослідження – методи теорії пружності, метод скінченних елементів (МСЕ), польові випробування. Одним із суттєвих факторів, який призводить до руйнування дорожньої конструкції, є недоврахування фактичного стану ґрунтів земляного полотна при проектуванні дорожнього одягу. Використання табличних значень розрахункових характеристик ґрунтів, наведених в вітчизняних нормативних документах, призводить до того, що проектні рішення по реконструкції і капітальному ремонті автомобільних доріг часто виявляються не достатньо обґрунтованими. Для встановлення ступеня невідповідності між розрахунковими та фактичними характеристиками ґрунтів на конкретних ділянках автомобільних доріг в різні роки були виміряні фактичні прогини поверхні покриттів у розрахунковий період. У безпосередній близькості від точок вимірювань були відібрані керни, за якими визначались товщини конструктивних шарів дорожніх одягів на обраних ділянках. Для отримання розрахункових значень пружних прогинів конструкції дорожнього одягу приводились до двошарової системи. Максимальний пружний прогин поверхні отриманої двошарової системи від розрахункового навантаження визначався за формулою Барбера. Крім того, розрахункові значення пружних прогинів були визначені з використанням методу скінченних елементів за допомогою програмного комплексу «SCAD» з тими ж вихідними даними. Результати зіставлення розрахункових і фактичних прогинів поверхні покриттів показали, що в переважній більшості випадків виміряні фактичні значення прогинів поверхні покриття на дослідних ділянках набагато перевищують прогини, розраховані з використанням наведених в ВБН В.2.3–218–186–2004табличних даних про деформаційні характеристики ґрунтів та матеріалів дорожнього одягу. Для прийняття більш обґрунтованих проектних рішень при реконструкції і капітальному ремонті автомобільних доріг потрібно виконувати детальні польові випробування ґрунтів. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДОРОЖНЯ КОНСТРУКЦІЯ, РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРУНТІВ, ПРУЖНИЙ ПРОГИН, КОНСТРУКТИВНИЙ ШАР, ПРУЖНИЙ НАПІВПРОСТІР, МІЦНІСТЬ, МОДУЛЬ ПРУЖНОСТІ.	370-380
Маршрутизація міжнародних автомобільних перевезень небезпечних вантажів	В.О. Шурупов	В статті запропоновано підхід до вирішення задачі синтезу автомобільної мережі перевезень небезпечних вантажів, наведено результати аналізу методів маршрутизації перевезень та встановлені значення характеристик та параметрів транспортного процесу перевезень небезпечних вантажів. Об’єкт дослідження – процес перевезень небезпечних вантажів. Мета роботи – визначення процедури модернізації дорожньої мережі перевезення небезпечних вантажів, обґрунтування методів маршрутизації та встановлення параметрів міжнародних автомобільних перевезень небезпечних вантажів Методи дослідження – системний аналіз методів синтезу мережі доріг та маршрутизації перевезень, а також статистичний аналіз процесу перевезень. Мережа автомобільних перевезень небезпечних вантажів України сформована без достатнього обґрунтування, не має розпізнавальних знаків, не забезпечена відповідною інфраструктурою. Тому потребує вирішення задача синтезу відповідної мережі із урахуванням обмежень на рух автотранспортних засобів та величину інвестицій у розвиток інфраструктури. Для рішення задачі запропоновано використати процедуру направленого перебору варіантів за комплексним критерієм – . максимізація різниці оцінки можливих ефектів та витрат на необхідний розвиток дорожньої інфраструктури. Оцінка можливих ефектів передбачає врахування транспортних витрат, дорожніх умов, безпеки руху, оцінку можливих еколого-економічних збитків у разі настання аварійних ситуацій. Встановлено, що ефективних та одночасно універсальних способів рішення задачі маршрутизації перевезень не існує. Загальний недолік методів одержання наближених рішень – це аналітично не визначна точність їхньої роботи. Відмічено, що відомі методи маршрутизації перевезень дрібних партій вантажів орієнтовані на скорочення довжини маршруту. Критерій мінімізації пробігу є недостатнім для оцінки функціонування автомобільного транспорту. Прийняття інших критеріїв, що змінюються в залежності від черговості об'їзду пунктів маршруту, ставить під сумнів доцільність використання більшості відомих методів маршрутизації. Спроби в деяких роботах використати критерій собівартість перевезень із-за невизначеності процедури розрахунку завантаження автомобіля на перегоні маршруту дають підстави вважати їх невдалими. Одержані результати дослідження вантажопотоків, характеристик та параметрів перевезень небезпечних вантажів дозволяють вирішити задачу синтезу автомобільної мережі, перевірити адекватність математичних моделей перевезень та обґрунтувати вибір методів маршрутизації перевезень для конкретних умов експлуатації. Результати статті можуть бути впроваджені при плануванні перевезень небезпечних вантажів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – обґрунтування етапності модернізації мережі перевезень небезпечних вантажів в Україні. КЛЮЧОВІ СЛОВА: НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВАНТАЖ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, АВТОМОБІЛЬ, МЕРЕЖА ДОРІГ, МАРШРУТИЗАЦІЯ.	381-388
Управління системами поставки бетону в умовах сухого і жаркого клімату	Аднан Абу Саль	Стаття присвячена дослідженню основ забезпечення будівництв бетонними сумішами в умовах сухого та жаркого клімату в Йорданії. На основі різного сполучення найпоширеніших на практиці способів і засобів механізації при готуванні, транспортуванні й укладанні бетонної суміші були розроблені 12 найбільш характерних технологічних схем виробництва бетонних робіт в умовах сухого й жаркого клімату. Використовуючи методи математичної статистики були складені аналітичні залежності(для кожної схеми) наведеної вартості 1 м³ бетонної суміші від потужності й типу бетонного заводу, виду транспортних засобів, відстані транспортування, вартості переробки складових, способів укладання й ін. Впровадження результатів роботи в практику будівництва дозволить підвищити якість бетонних конструкцій і домогтися зниження вартості 1 м³конструкції до 10-15 %. Ключові слова: усадка корпуса, виготовлення бетонних сумішей в умовах жаркого клімату	389-393