У статті доведена наявність суттєвих проблем в організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів, вперше запропоновано розглядати підвищення кваліфікації як розвиток педагогічної компетентності на основі системного приросту спеціальних компетенцій. Визначено структуру та склад цих компетенцій, їх характерні особливості, запропоновано підходи щодо забезпечення ефективності діяльності з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

В статті представлена специфікація бібліотечного проекту Open MPI, мета якого полягає у використанні найкращих ідей та технологій окремих проектів, а також створенні єдиного класу MPI реалізації з відкритим кодом.

Об’єкт дослідження – Технологія Open MPI як технологія паралельного програмування.

Мета роботи – аналіз технології Open MPI в розробці інформаційно-обчислювального порталу.

Метод дослідження – специфікація технології Open MPI як інструмент створення програмних додатків.

Наведено опис системи автоматичного контролю коректності Open MPI-програм, впровадження якої планується на кафедрі інформаційних систем і технологій Національного транспортного університету. Завдяки особливостям своєї архітектури – розділенню роботи по виявленню логічних помилок між варійованим числом серверів-аналізаторів та службовими потока-ми на обчислювальних вузлах, система має потенційно необмежену масштабованість. Розроблювана система буде використовуватися при запуску ресурсоємних чисельних розрахунків на високопродуктивних обчислювальних ресурсах в наукових цілях та в навчальному процесі.

Результати статті можуть бути використанні для роботи з ресурсами, що мають різні програмні платформи.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – використання технології Open MPI при запуску ресурсоємких чисельних розрахунків на високопродуктивних обчислювальних ресурсах в наукових цілях та в навчальному процесі.

В статті запропоновано змінити методологію Міжнародної організації праці та Державного комітету статистики щодо включення студентів денної форми навчання до складу економічно неактивного населення, та визначено основні проблеми студентів при пошуку місця роботи.

Мета роботи – визначити кількість студентів, що є економічно активними, окреслити коло проблем, з якими зіштовхуються студенти при пошуку роботи, запропонувати шляхи вирішення даних проблем.

Для з’ясування реалій ринку праці для студентів, у листопаді-грудні 2012 року біло проведене соціологічне описування серед студентів денної форми навчання гуманітарних спеціальностей Національного транспортного університету. На питання анкети відповіли 445 студентів.

Визначено, що більше 85% студентів денної форми навчання шукали роботу, і більше половини з них знайшли її. Причинами необхідності працевлаштування були матеріальні проблеми, воно не розглядалось як шлях отримання досвіду для подальшої роботи. Більше 50% студентів працювали хоч раз у житті. Найбільший відсоток студентів працював у сфері продажів та у сфері перевезень. В більшості випадків це було неофіційне працевлаш-тування. Більше 90% опитаних хочуть змінити місце роботи після навчання.

Результати статті вказують на те, що студенти економічно активні, але в процесі пошуку роботи виникають проблеми, які молоді особи не можуть вирішити. Уряд країни має звернути увагу на ці проблеми. Забезпечення студентів нормальною роботою у вільний від навчання час зможе покращити економічне становище багатьох людей.

В статті розглядаються існуючі моделі розрахунку та прогнозування температури покриття нежорстких та з нежорсткими прошарками дорожніх одягів, що спираються на фактичні дані по зміні температури повітря оточуючого середовища.

Наведено та проаналізовано основні світові моделі розрахунку та прогнозування температури покриття, такі як: модель Гайворонського В.Н., BELLS, за програмою SUPERPAVE та SHRP. Кожна модель орієнтується на певний результат, звідки і характер вихідних даних – статистичні чи фактичні. Для порівняння використовуються фактичні дані, отримані експериментальним шляхом, та статистичні, наведені в нормативних джерелах.

Результати статті можуть бути використані для подальших досліджень процесів теплообміну в нежорстких дорожніх одягах та їх впливу на жорсткість і несучу здатність покриттів.

Об’єкт дослідження – процеси теплообміну в нежорстких дорожніх одягах.

В статті розглядається проблема приведення стану дорожнього одягу до нормативного рівня за певну кількість років.

Об’єкт дослідження – оптимізація програми дорожньо-ремонтних робіт

Мета роботи – сформулювати задачу оптимізації програми дорож-ньо-ремонтних робіт для досягнення заданого стану дорожнього одягу на мережі доріг за задану кількість років.

Метод дослідження – моделювання на основі багатовимірної задачі дискретної оптимізації.

Для багатокритеріальної оптимізації програм ремонтів були запропоновані такі методи: цільове програмування, метод зважених сум, методи на основі нечітких множин, генетичні алгоритми, метод ε-обмежень. В статті запропоновано вирішення задачі оптимізації програми дорожньо-ремонтних робіт для досягнення заданого стану дорожнього одягу на мережі доріг за задану кількість років як багатовимірну задачу дискретної оптимізації.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – застосувати імітаційну модель з імітацією випадкових подій і величин методом Монте-Карло та оптимізацію на основі генетичних алгоритмів.

В статті запропоновано підхід до реалізації контрактів на засадах державно-приватного партнерства та зроблено висновки щодо важливості контрактів.

Головною проблемою дорожньої галузі є недостатність фінансування. Для залучення коштів приватного сектору в Україні, на сьогодні, не достатньо сформований економічний і організаційно-правовий механізм, який би забезпечив їх зацікавленість. В останні роки в світовому досвіді пов’язаному з дорожнім будівництвом, все частіше зустрічається таке нове поняття як «контракт». Основною задачею контракту є усунення таких економічних протиріч: дозволить забезпечити економічне зростання при скороченні державних витрат, і при цьому державні функції будуть виконуватися на більш високому рівні без шкоди соціально-економічної стабільності.

Результати статті можуть бути впровадженні в дорожнє будівництво при складанні договору на виконання робіт.

Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної розподілу обов’язків між замовником і виконавцем для досягнення високих результатів.

В статті розглядається проблема управління ризиками проектів автомобільних доріг.

Обєкт дослідження – метод оцінки ризиків проектів будівництва, реконструкції і капітального ремонту автомобільних доріг.

Мета роботи розробка імітаційної моделі і комп’ютерної програми оцінки ризиків проектів автомобільних доріг.

Метод дослідження – системний аналіз, імітаційне моделювання і комп’ютерний числовий експеримент.

Розглянутий сучасний стан теорії ризик-менеджменту в управлінні проектами, виділені чотири види стратегій: запобігання ризику; передачі ризику; зменшення ризику; прийняття ризику. Викладені особливості застосування цих стратегій в мінімізації негативного впливу ризиків. Показано, як враховується збільшення вартості роботи за рахунок збільшення її тривалості Наведені вихідні дані, необхідні для моделювання ризиків, а також результати моделювання для умовного прикладу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – застосувати імітаційну модель з імітацією випадкових подій і величин методом Монте-Карло та оптимізацію на основі генетичних алгоритмів.

В наш час спостерігається стрімке зростання інтенсивності, швидкості руху, навантажень та завантаженості автомобільних доріг.

На основі проведених в 2011-2012 роках натурних дослідженнях на заміських дорогах Києва: автомобільній дорозі Київ – Бориспіль (чотири смуги руху в одному напрямку), Київ – Дніпропетровськ (дві смуги руху в одному напрямку), Київ – Одеса (дві смуги руху в одному напрямку) та порівняння результатів із раніше проведеними дослідженнями, прослідковується динаміка зміни основних характеристик транспортних потоків у часі.

Проаналізовано транспортно-експлуатаційні характеристики автомобільних доріг.

Побудовані залежності розподілу транспортних потоків по ширині проїзної частини, показаний зв’язок між швидкістю та інтенсивністю руху. Отримані результати досліджень можуть використовуватися при обґрунтуванні моделей, які описують взаємодію основних характеристик руху транспортних потоків.

У статті розглянуті питання маневреності автопоїзда з універсальним напівпричепом-контейнеровозом. Встановлено, що за швидкості 3 м/с автопоїзд-контейнеровоз з некерованим на-півпричепом не задовольняє вимогам DIRECTIVE 2002/7/EC, у той час як автопоїзд з управлінням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту і за рахунок самоустановлювальних коліс напівпричепа цим вимогам задовольняють. При цьому поперечна швидкість і поперечне прискорення центру мас напівпричепа при вході автопоїзда в поворот за швидкості 3 м/с для усіх автопоїздів майже однакові. Проте при збільшенні швидкості руху автопоїзда до 15 м/с різко збільшуються прискорення напівпричепа (прискорення автомобіля-тягача для усіх схем автопоїздів не перевищують 4,25 м/с2, тобто рух тягача є стійким), які хоч і менші для автопоїзда з управлінням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту у порівнянні з самоустановлювальними колесами напівпричепа, проте більші максимально допустимих.

Об’єкт дослідження – показники маневреності автопоїзда-контейнеровоза за різних схем управління напівпричепом.

Мета досліджень – порівняльна оцінка маневреності автопоїзда-контейнеровоза при управлінні напівпричепом як за рахунок самоустановлювальних коліс задньої осі, так і шляхом гальмування коліс одного борту.

Метод досліджень – аналітичний.

Питання маневреності автопоїзда-контейнеровоза розглянуто для двох розрахункових схем – плоскої (рівняння плоскопаралельного руху автопоїзда) і просторової (рівняння автопоїзда-контейнеровоза у горизонтальній та поперечній площинах). Проведеними розрахун-ками встановлено, що за швидкості 10 м/с кути крену підресореної маси напівпричепа майже однакові для усіх автопоїздів. Крен кузова та бічне прискорення центра мас автомобіля-тягача і напівпричепа призводять до зміни радіусу повороту окремих ланок і габаритної смуги руху автопоїзда. Так, для автопоїзда з некерованим напівпричепом габаритна смуга руху з урахуванням крену кузова за швидкості 10 м/с при вході в поворот збільшилася на 7,9%, для автопоїзда з керуванням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту – на 9,6%, для автопоїзда із самоустановлювальними колесами напівпричепа – на 6,8%. При цьому усі автопоїзди володіють недостатньою повороткістю, що може служити запорукою стійкості руху.

Результати статті можуть бути використані при виборі типу напівпричепа для комплектації автопоїзда-контейнеровоза.

В статті запропоновано методику вибору конструктивних параметрів системи «двигун-трансмісія» міських автобусів малого класу на основі порівняльної оцінки показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобусів у міському їздовому циклі.

Об'єкт дослідження – тягово-швидкісні властивості, паливна економічність та екологічні показники автобусів малого класу з різними системами «двигун-трансмісія» в експлуатаційних умовах.

Мета роботи – за допомогою розробленої методики обрати раціональні варіанти системи «двигун-трансмісія» автобуса малого класу, на якому встановлюються дизелі з наддувом та без наддуву.

Метод дослідження – розрахунковий.

Cтаття присвячена поліпшенню показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і екологічних показників автобусів малого класу раціональним вибором параметрів системи «двигун-трансмісія». Розроблено методику вибору конструктивних параметрів системи «двигун-трансмісія» міських автобусів малого класу на основі порівняльної оцінки показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобусів у міському і магістральному їздових циклах. Уточнивши математичну модель руху автобуса в режимах міського їздового циклу, можна досліджувати вплив особливостей зміни циклової подачі палива дизеля з наддувом і без наддуву та передаточних чисел коробки передач та головної передачі на показники: тягово-швидкісних властивостей, паливну економічність та викиди шкідливих речовин автобуса на міських маршрутах.

Результати статті можуть бути впроваджені при проектуванні нових автобусів малого класу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – поліпшення показників: тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і екологічних показників автобусів малого класу раціональним вибором параметрів системи «двигун-трансмісія».

В статті показаний вплив рециркуляції відпрацьованих газів (РВГ) на утворення оксидів азоту при застосуванні комбінованого методу регулювання потужності (КМРП).

Об’єкт дослідження – бензиновий двигун 6Ч 9,5/6,98 з КМРП та РВГ.

Мета роботи – визначення впливу РВГ на утворення оксидів азоту при застосуванні КМРП на сучасному бензиновому двигуні.

В статті наведені результати розрахунку рівноважних і нерівноважних концентрацій оксидів азоту в процесі згоряння в двигуні 6Ч 9.5/6.98 при застосуванні РВГ при КМРП, за режиму роботи n=2000хв^-1, M_k=30H*m та коефіцієнту рециркуляції ВГ R_ВГ=11,5%. Розрахунок проведений для бімолекулярного механізму утворення оксидів азоту.

За результатами розрахунку максимальні рівноважні концентрації оксидів азоту становлять при роботі з РВГ 2021 млн^-1 , без РВГ 3242 млн^-1 . Максимальні нерівноважні концентрації оксидів азоту становлять при застосуванні РВГ 159 і без застосування РВГ 1289 млн^-1. Дані значення максимальних рівноважних та нерівноважних концентрацій оксидів азоту набувають при максимальному значенні температури в циліндрі двигуна, що підтверджується загальноприйнятою термічною теорією утворення оксидів азоту.

Отримані розрахунки нерівноважних концентрацій оксидів азоту близькі до концентрацій оксидів азоту, які отримані під час експериментальних випробовувань двигуна (при роботі з РВГ ^NOx =200 млн^-1, без РВГ ^NOx =1090 млн^-1).

Проведені розрахунки показують, що більш точні дані по кількісній оцінці утворення оксидів азоту отримуються при розрахунку нерівноважних концентрацій оксидів азоту за бімолекулярним механізмом.

Таким чином, результати розрахунку утворення рівноважних та нерівноважних концентрацій оксидів азоту за бімолекулярним механізмом підтвердили ефективність застосування РВГ, як одного з методів зниження концентрацій оксидів азоту у ВГ двигуна при застосуванні КМРП.

Ефективність управління процесом технічної експлуатації автомобілів залежить від ефективності роботи системи технічного обслуговування та ремонту автомобілів та її підсистем, зокрема діагностування, техніко-економічні показники яких, в свою чергу, залежать від того, наскільки їх технологія і організація наближені до оптимальної.

У роботах по економічній ефективності впровадження технічної діагностики в технологічний процес, не розглядаються економічні характеристики на рівні окремих елементів процесу діагностування – перевірок. Тому доцільно детально розглянути структуру витрат, які складають вартість реалізації елементарної перевірки і розробити методику їх визначення.

Структурний аналіз витрат на виконання елементарних перевірок при діагностуванні дозволить значно спростити визначення економічних характеристик елементарних перевірок. При цьому, отримання значень змінних витрат (найбільш трудомістка частка) перевірок не змінюється при переході до інших конкретних умов і можуть бути використані багатократно для різних підприємств, оснащених ідентичним устаткуванням. Постійна складова, що залежна від конкретних умов, в яких проводиться діагностування, може бути легко визначена і тому не обмежить використання розробленої економіко-математичної моделі для будь-якого автотранспортного підприємства.

Розроблена методика діагностування автомобіля може бути впроваджена в умовах автотранспортних і автосервісних підприємствах.

В статті проведено аналіз розрахункового визначення показників гальмівних властивостей КТЗ при сертифікації.

Об’єкт дослідження – є гальмівна ефективність КТЗ, яка визначається методами стендових і дорожніх випробувань.

Мета роботи – є розрахункове визначення гальмівної ефективності КТЗ під час сертифікації на основі розрахунково-експериментального аналізу процесу гальмування базової моделі.

Відповідно до чинного законодавства України кожний новий член сімейства повинен пройти сертифікацію, у тому числі за гальмівними властивостями, що вимагає проведення відповідних випробувань, досить складних і дорогих. У зв’язку із цим виникає питання: чи завжди потрібно проводити ці випробування, або чи можна визначити розрахунковим шляхом досить точно необхідні для сертифікації.

Тому для модифікації і комплектації КТЗ було розроблено розрахункові математичні моделі, які можуть оцінити величину відмінностей, що виникають у показниках гальмівної ефективності від базової моделі, і не проводитися щораз весь комплекс випробувань. Для цього проводилося розрахункове визначення показників гальмівних властивостей модифікацій і комплектацій КТЗ для сертифікації на основі експериментально-розрахункового аналізу процесу гальмування базової моделі.

Максимальна розбіжність теоретичних розрахункових і експериментальних даних по визначенню гальмівного шляху Sг не перевищує 8,3%, по визначенню усталеного сповільнення jуст – 11,5%. Необхідно також враховувати, що при одержанні експериментальних даних неминучі помилки вимірів, обумовлені погрішністю вимірювального обладнання. На точності теоретичних розрахункових даних позначаються умови й допущення, прийняті в математичній моделі.

Результати експериментальних випробувань та аналітичних розрахунків якісно збігаються.

В статті описані особливості газових моторних палив із традиційних та альтернативних джерел видобутку. Проведено аналіз дисертаційних робіт і публікацій за останні десять років з конвертації дизелів та бензинових двигунів в суто газові. Детально описано розроблену експериментальну електричну установку (30 кВт при 1500хв-1) та обладнання для індицирування робочого процесу газового двигуна.

Газові моторні палива із традиційних джерел видобутку мають скінченні ресурси, тому набувають широкого застосування газові палива вироблені із вторинних відходів або з альтернативних джерел видобутку. До цих палив відносяться гази: коксовий, шахтний, доменний, каналізаційний, біогаз, сланцеві гази та інші. Серед газових палив із альтернативних джерел видобутку найбільш поширені будуть моторні палива, які вміщують такі горючі компоненти: метан, монооксид вуглецю. Від масових часток цих горючих компонентів буде залежати їх енергетична цінність.

Виконаний аналіз літературних джерел засвідчив необхідність додаткових досліджень при використанні газових палив із альтернативних джерел, які дозволять створити універсальну систему автоматичного регулювання і управління газовим двигуном для забезпечення енергетичних та екологічних показників без суттєвої зміни базової конструкції.

Мета роботи – вплив регулювальних параметрів на енергетичні та екологічні показники роботи газового двигуна із іскровою системою запалювання, при використані газових палив із різним відсотковим вмістом метану.

Об’єкт дослідження – система живлення газовим паливом і удосконалена система запалювання, які враховують можливість застосування альтернативних газових палив.

Для виконання поставленої мети на першому етапі досліджень була розроблена принципова схема, за якою була створена експериментальна електрогенераторна установка на базі бензинового двигуна з іскровим запалюванням 6Ч10/8,8 і електричного генератора змінного струму ДГФ82-4Б. Базовий двигун, який працював на привод електрогенератора, було конвертовано в суто газовий з ступенем стискання, ε = 8,5. Розроблено систему живлення газовим паливом і удосконалено систему запалювання, які враховують можливість застосування альтернативних газових палив. Підготовлено обладнання для дослідження усталених і перехідних процесів та індицирування робочого процесу газового двигуна.

В статті запропоновано підхід побудови математичної моделі процесу очищення нафтовмісних стічних вод у колонному електрокоагуляторі.

Об’єкт дослідження – колонний електрокоагулятор для очистки нафтовмісних стічних вод.

Мета роботи – оцінка якості очистки стічних вод колонними електрокоагуляторами.

Метод дослідження – регресивний аналіз даних, отриманих в результаті планування багатофакторного експерименту.

Методи регресійного аналізу є зручним інструментом для отримання статистичних моделей процесів у вигляді поліномів на основі даних, зібраних в ході експерименту. З введенням в процес експериментування активного начала – планування, стало можливим створення якогось оптимального плану експерименту з метою визначення математичної моделі процесу. Пасивна позиція дослідника як спостерігача стала активною. Колонні електрокоагулятори мають складну структуру потоків і функціонують переважно в умовах постійно діючих неконтрольованих збурень. Їх дослідження та побудову математичного опису представляє складну наукову задачу. У подібній ситуації використання математичних методів планування експерименту дозволяє визначити математичний опис процесів при неповному знанні деталей механізму явищ, що протікають в об'єкті. Сутність такого експерименту полягає в одночасному варіюванні усіх факторів при його проведенні за певним планом і поданні математичної моделі функції відгуку у вигляді лінійної або нелінійної регресії з подальшим її аналізом методами математичної статистики.

У статті розглянуті питання стійкості прямолінійного руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly, зокрема критичної швидкості прямолінійного руху.

Об’єкт дослідження – стійкість прямолінійного руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly.

Мета досліджень – визначення показників стійкості руху, зокрема критичної швидкості руху, автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly.

Метод досліджень – аналітичний.

Досліджено вплив розташування центрів мас ланок автопоїзда і їх моментів інерції на критичну швидкість руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly. В основу дослідження покладено, що точка зчіпки підкатного візка з автомобілем-тягачом рухається з постійною швидкістю уздовж заданої осьової лінії (основну траєкторію руху автомобіля тягача формує точка, що знаходиться посередині між двома задніми осями, а зчіпний пристрій автопоїзда розташовується саме над цією точкою).

Доведено, що умови виникнення коливальної нестійкості автопоїзда на підкатному візку Dolly, а також і автопоїздів інших компонувальних схем суттєво залежать від параметрів автопоїзда, а саме його масово-геометричних характеристик – положення центру мас щодо точки зчіпки, радіусів інерції причіпних ланок та положення точок зчіпки причіпних ланок з автомобілем-тягачом та між собою, що необхідно враховувати при комплектації автопоїздів.

Визначена критична швидкість автопоїзда на підкатному візку Dolly та проаналізовано вплив координат центру мас і моментів інерції ланок автопоїзда на її чисельне значення. Збільшити критичну швидкість автопоїзда можна за рахунок зсуву точки зчіпки напівпричепа до передньої осі возика, зсув точки зчіпки підкатного возика з автомобілем-тягачем вперед до центра мас тягача, зміщення центра мас підкатного візка і напівпричепа до точок з′єднання підкатного візка з автомобілем-тягачем та напівпричепа з підкатним візком.

Результати статті можуть бути використані при комплектації триланкових автопоїздів та їх дослідній експлуатації в Україні.

У статті проведена оцінка зміни тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та токсичності автомобіля з двигунами різної потужності та однаковою трансмісією на прикладі автомобіля ГАЗ 31105 «Волга» з двигунами Заволжського автомобільного заводу (ЗМЗ).

Об’єкт дослідження – автомобіль з двигунами різної потужності

Мета досліджень – оцінка тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і токсичності автомобіля при використанні двигунів різної потужності з однаковою трансмісією.

Метод досліджень – експериментально-розрахункові з використанням математичної моделі.

Встановлено, що зміна потужності двигуна при використанні однакової трансмісії призводить до зміни експлуатаційних властивостей автомобіля. Так збільшення потужності двигуна на 40% приводить до збільшення максимальної швидкості на 15,27 %. При цьому час розгону до максимальної швидкості змінюється незначно, а шлях розгону збільшується на 17,4 %, що пояснюється і збільшенням максимальної швидкості руху автомобіля. Середня швидкість руху автомобіля збільшується при використанні двигунів більшої потужності при русі автомобіля, як по дорогах з асфальтобетонним покриттям так і ґрунтових дорогах.

При русі автомобіля в міському їздовому циклі на дорозі зміна потужності практично не впливає на час виконання циклу. Витрата палива і сумарна токсичність відпрацьованих газів при збільшенні потужності на 7,2% у випадку двигунів з системами розподіленого впорскування палива зростає на 15,9% та 15,3% відповідно.

Результати статті можуть бути використані при оптимізації трансмісії автомобіля.

Дана стаття акцентує увагу на історії розвитку гібридних силових установок, що характеризується значним періодом у розвитку автомобільного транспорту. Розкрито найважливіші роки, які змінювали хід зародження комбінованого приводу у відповідності до поступового розвитку науково-технічного прогресу. Звернена увага на доцільність дослідження та використання гібридних силових установок, які є саме тією ланкою, яка дозволить людству виграти час і поступово перейти на екологічно чисті джерела енергії.

Розглянуто історичний розвиток електромобілів та автомобілів з гібридними силовими установками (ДВЗ та електродвигуна). Наведено основні етапи розвитку гібридного автомобіля, а саме: основоположник гібридного приводу; поодинокі розробки вчених; створення прототипів та серійних зразків. Викладено основні етапи впровадження комбінованого приводу у звичайні транспортні засо-би. Описано провідні фірми, які працювали над розробками прототипів та виробники серійних гібридних автомобілів. Наведено цифри продажів автомобілів різних марок у різних країнах з гібридними силовими установками.

В статті розглянуто можливісь використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах та методи очистки біогазу від діоксиду вуглецю.

Об’єкт дослідження – використання біогазу в якості моторного палива.

Мета роботи – використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах та очистка біогазу від діоксиду вуглецю.

Метод дослідження – експериментальні дослідження використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах.

Через не високий вміст метану в біогазі відбувається зниження потужності двигуна внутрішнього згоряння; для того щоб підвищити вміст метану потрібно провести очистку від діоксиду вуглецю; ефективний спосіб очищення біогазу, який потребує мінімальних затрат – це очищення водою; гідратація під тиском від сірководню та діоксиду вуглецю ґрунтується на різній розчинності у воді діоксиду вуглецю; при невисоких парціальних тисках розчинність СО2 у воді невелика, але зі збільшенням тиску вона зростає; при подальшому зниженні тиску розчинений діоксид вуглецю виділяється з розчину; водяне очищення газу від діоксиду вуглецю під тиском ефективне при високому вмісті СО2 у газі; цей спосіб відрізняється простотою і дозволяє багаторазово використовувати оборотну воду.

Результати статті можуть бути упровадженні в технології отримання біогазу, його очистки та використання його в якості моторного палива в колісних транспортних засобах.

Прогнозні припущення щодо розвитку дослідження – пошук альтернативного палива (біогазу) для двигунів внутрішнього згоряння.

В статті досліджено процес фінансового планування на підприємстві державного сектора економіки. Проаналізовано розвиток фінансового планування діяльності державних підприємств та обґрунтовано основні напрямки щодо його удосконалення в сучасних економічних умовах.

Мета дослідження – обґрунтування теоретичних і практичних засад організації фінансового планування на державних підприємствах для забезпечення підви¬щення ефективності формування та використання їх фінансових ресурсів.

Об’єктом дослідження є процеси формування фінансового плану ДП ВО «Київприлад».

Новизна полягає у обґрунтуванні показників та організації алгоритму моніторингу фінансового планування процесів на ДП ВО «Київприлад»

В статті запропоновано систему реалізації розширеного фінансування у сфері автотранспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – стратегія розширеного фінансування АТП.

Мета роботи – створити адаптований до умов внутрішньовиробничого і зовнішньоекономічного середовища механізм фінансування модернізації, оновлення і реструктуризації рухомого складу АТП відповідно до потреб ринку пасажирських та вантажних перевезень.

Метод дослідження – економічний аналіз, порівняння, наукова абстракція, спостереження, групування, узагальнення.

Результати статті можуть бути впровадженні при реалізації розширеного фінансування у сфері автотранспортного комплексу.

В статті розглядається проблема основних положень теорії і практики менеджменту, які можуть бути використані у здійсненні підприємницької діяльності.

Обєкт дослідження – традиційне і сучасне управління

Мета роботи – вивчення чинників, що впливають на успіх організації.

Метод дослідження – аналіз передумов виникнення і суті менеджменту.

Знання і розуміння логіки розвитку процесу організації управління в умовах нестабільності зовнішнього середовища, стає необхідною умовою для підтримки конкурентоспроможності і розвитку організацій.

Успіхи в теорії і практиці управління завжди залежали від успіхів в інших, пов’язаних з управлінням галузях, таких як економіка, математика, інформатика, інженерні науки, психологія і соціологія. В міру того як, розвивалися ці галузі знань, дослідники проблем управління дізнавалися все більше про чинники, що впливають на успіх організації.

В цілому сучасний менеджмент характеризується: зміною змісту планування; всестороннім дослідженням чинників; успішній управлінській діяльності; орієнтацією управління залежно від результатів; розвиненою теорією і практикою маркетингу; розробкою ефективних технологій ухвалення рішень; широким застосуванням економіко-математичних методів і досягнень інформатики в управління на базі розвиненістю обчислювальних мереж і засобів комунікацій; активною участю персоналу в управлінні.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – необхідність розробки концепції менеджменту, стосовно умов розвитку ринкових відносин в Україні.

В статті висвітлено проблемні питання формування корпоративної стратегії розвитку диверсифікованого підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу.

Об’єктом дослідження – є корпоративна стратегiя розвитку диверсифiкованого пiдприємства.

Мета роботи – дослідження науково-методичних підходів щодо формування стратегії розвитку диверсифікованої організації з врахуванням стадії її життєвого циклу так і від стадії життєвого циклу кожної стратегічної одиниці бізнесу (СОБ).

Метод дослiдження – науковий, що дозволив проаналiзувати пiдходи щодо формування корпоративної стратегії розвитку диверсифікованого підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу.

Адаптація організації до сучасних ринкових умов, стимулювання змін на ринку, масштабні зміни внутрішньо організаційного характеру потребують використання нею ринкових стратегій. Виявлено, що формування стратегії розвитку організації повинно проводитись з урахуванням конкретної стадії життєвого циклу підприємства.

Запропоновано використовувати метод імітаційного моделювання для урахування особливостей діяльності організації на кожному етапі свого життєвого циклу.

Результати статті можуть бути впровадженні у формуванні стратегії розвитку диверсифікованого підприємства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної стратегії розвитку підприємства.

В статті систематизовані основні напрями впливу держави для підтримки державно-приватного партнерства, приведені форми державної підтримки проектів ДПП.

Об’єкт дослідження – підтримка проектів ДПП з боку держави.

Мета роботи – узагальнення світової практики надання державної підтримки проектам ДПП.

Метод дослідження – монографічний, системний аналіз.

Результати та їх новизна – В статті: виявлені причини необхідності надання проектам ДПП державної підтримки; визначені напрями впливу уряду на підтримку політики ДПП в країні; визначені найбільш поширені інструменти державної підтримки проектів ДПП; систематизовані основні форми державної підтримки проектів ДПП. Причинами необхідності надання державної підтримки проектам ДПП є: а) створення підстав для впевненості приватних інвесторів у ринку ДПП, б) прискорення реалізації капіталомістких інфраструктурних інвестиційних проектів; в) фінансове забезпечення інвестиційного розвитку інфраструктурних галузей економіки, що є нерентабельними для приватного бізнесу і часто носять соціальну спрямованість; г) формування інвестиційної привабливості проектів ДПП, що обтяжені значними ризиками. В той же час основними напрямами впливу держави на успішність проектів ДПП є: а) формування необхідного правового та інституційного середовища, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні; б) безпосередня участь в організаційній структурі проектної компанії, що реалізує проект ДПП; в) фінансова підтримка проектів ДПП. Фінансова підтримка з боку держави може здійснюватись за допомогою таких інструментів, як субсидії, фінансові інструменти, гарантії. У світовій практиці застосовуються різноманітні форми державної підтримки проектів ДПП. Основними формами такої підтримки є: надання державних позик; надання гарантій за позиками; пайова участь органів влади у капіталі проектної компанії; надання грантів, субсидій; надання інших гарантій ; зміна договірних зобов’язань; податкові та митні пільги та преференції; захист від конкуренції.

Результати статті можуть бути упроваджені під час розробки органами влади варіантів державної підтримки конкретних проектів ДПП.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – обґрунтування принципів надання прямих та умовних зобов’язань уряду, що можуть надаватись за проектами ДПП.

В статті наведено функції анімаційної діяльності туристичного комплексу.

Об’єкт дослідження – анімаційна діяльність туристичного комплексу.

Мета роботи – визначення основних функцій анімаційного менеджменту, які повинні бути вирішені для задоволення туристів з метою їх активного залучення до певного туристичного комплексу.

Методи дослідження – емпірично-теоретичні методи.

Як будь-яка діяльність в тому числі і анімаційна повинна бути планованою, чітко регламентованої та організаційно-керованою, забезпечена матеріальними, фінансовими та кадровими ресурсами. Анімаційний менеджмент є своєрідним управлінським механізмом, робота якого обумовлена виконанням взаємопов'язаних функцій: планування, організації, мотивації і контролю анімаційної діяльності туристського комплексу, які реалізуються при вирішенні певних завдань.

Специфіка менеджменту туристської анімації визначається: розробкою анімаційних послуг, що враховують широкий спектр споживачів; обмеженою тривалістю часу; зміною контингенту туристів; необхідністю постійно оновлювати програми.

Результати статті доцільно використовувати менеджерам в туристсько-рекреаційних комплексах.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – проектування комплексних анімаційних програм в туристсько-рекреаційних комплексах.

В статті запропоновано підхід щодо розкриття сутності, логіки, особливостей, організації та характеристики змісту управлінської праці менеджерів середнього рівня управління підприємств

Об’єктом дослідження є процес управлінської праці та підготовки менеджерів підприємств.

Метою роботи є дослідження моделі системи управління підприємств, підготовки менеджерів.

Методи дослідження – логіко-інтуїтивні, емпіричні, комплексно-комбіновані.

Поняття управлінської праці у певній мірі пов’язано з поняттям управління як об’єкту або сфери його застосування.

Сутність управління, його функції і специфіка визначаються, з одного боку, задачами, яке воно вирішує, з іншого, – його предметом, засобами і самою роботою з управління.

Управлінська праця – це вид суспільної праці, основним завданням якої є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому.

Результати статті можуть бути застосовані в процесах аналізу та підвищення ефективності управлінської праці менеджерів середнього рівня підприємств транспортної галузі України.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук та обґрунтування оптимальної моделі системи управління підготовкою менеджерів підприємств.

Значущість роботи полягає в аналізі існуючих, формуванні та обґрунтуванні сучасної моделі системи управління підготовкою менеджерів підприємств транспортної галузі України.

Мета роботи – розробка моделі діагностування змін у внутрішньому середовищі, що можуть призвести до появи кризових ситуацій в діяльності підприємства.

Об’єкт дослідження – система раннього попередження та реагування на кризові явища в господарській діяльності підприємства.

Методи дослідження – системний, динамічний та дисперсійний аналіз.

Визначена система симптомів кризових явищ у внутрішньому середовищі підприємства та їх індикаторів за видами господарської діяльності; запропоновано здійснювати діагностування загрозливих змін за векторами індикаторів, що формуються за такими критеріями: розташування індикатора по відношенню до його критичного значення, міра мінливості, напрямком та швидкість динаміки. Індикатори, що досягли чи перевищили критичні значення, відносяться до відповідних векторів в залежності від міри їх мінливості та напрямку зміни з подальшим ранжуванням за швидкістю зростання цих змін. Розроблена схема формування векторів індикаторів, на основі якої побудована аналогова модель діагностування загрозливих змін у внутрішньому середовищі підприємства.

Результати статті можуть бути використані при розробці методичного забезпечення системи раннього попередження та реагування на кризові явища в діяльності підприємства.

В статті узагальнені основні визначення теорії логістики, наголошено на взаємозв’язку між логістичною системою, стандартами менеджменту, концепцією управління. Обґрунтована сутнісна характеристика логістичних систем ланцюгів постачання, наведено їх класифікаційні ознаки.

Об’єкт дослідження – логістичні системи ланцюгів постачання.

Мета роботи – розкриття сутнісної характеристики логістичних систем ланцюгів постачання.

Методи дослідження – аналізу та синтезу інформації.

Аналіз робіт, присвячених темі зазначеній темі дослідження, виявив існування щонайменше кількох десятків різних визначень поняття «система», що використовуються в залежності від контексту, області знань і цілей дослідження. Термін «система» позначає як реальні, так і абстрактні об'єкти і широко використовують для утворення інших понять, наприклад, банківська система, логістична система, інформаційна, кровоносна, політична, система рівнянь і інші. Автори розкривають сутність та наводять основні характеристики поняття «логістична система».

В статті запропоновано підхід до визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, визначені параметричні показники стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, сформульована системна модель для її оцінювання.

Об’єкт дослідження – процес моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни.

Мета роботи – розробити параметричні показники та сформулювати системну модель для оцінювання стану фінансово-бюджетної дисципліни.

Метод дослідження – системний підхід та системний аналіз.

Розроблено методичний апарат оцінювання фінансово-бюджетної дисципліни, який передбачає формування інформаційної моделі, системи показників оцінювання стану та його критеріїв. Визначення факторів впливу на ефективність проведення моніторингу і побудова їх математичних залежностей дозволило розробити системну модель моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни підприємств. За допомогою розрахунків визначено межі стану фінансово-бюджетної дисципліни.

Результати статті можуть бути впроваджені при організації проведення моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни, її оцінці, а також для підвищення рівня останньої на підставі зацікавленості керівників підприємств. Використання результатів дослідження дозволить знизити ризики держави щодо ефективного та цільового використання бюджетних асигнувань.

Прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження – розроблення механізму підвищення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, які одержують бюджетні асигнування.

В статті описується японська модель лідерства та особливості її застосування на вітчизняних підприємствах з урахуванням менталітетних особливостей українців.

Об’єкт дослідження – японська модель лідерства.

Мета роботи – визначити особливості застосування японських теорій управління, зокрема японської моделі лідерства, на українських підприємствах; аналіз рис менталітету українців; адаптація японської моделі лідерства до української нації.

Метод дослідження – системно-логічний підхід, аналіз та синтез, методи альтернативного менеджменту.

Стабільний розвиток японської економіки, завоювання значної долі промислових ринків японськими підприємствами, становлення компанії Toyota – всі ці фактори вказують на високий рівень ефективності застосування моделей управління, створених в цій країні. На сьогоднішній день до японських управлінських теорій відносять принципи Демінга, цикл Шухарта-Демінга, Just-in-Time, кайдзен, Lean виробництво, Total Quality Management, канбан, дзідока та інші. Висока ефективність цих теорій є доведеним фактом. Саме це спричинило збільшення випадків їх застосування поза межами Японії та інших азійських країн. Але фактором, який значно стримує розвиток японських методів, став менталітет людей в країнах, де починаються подібні впровадження. В представленій статті описується модель лідерства, яка є характерною для японського менеджменту, та проводиться її порівняння с моделлю лідерства, прийнятою в Україні. Також розглядаються менталітетні характеристики українців та способи впливу на вітчизняних робітників з метою впровадження азійської моделі лідерства. Впровадження таких інноваційних для України інструментів, як японська модель лідерства, може бути ефективним засобом підвищення якості управління. Але для досягнення цього необхідно реалізовувати подібне нововведення з врахуванням рис менталітету українців.

Представлений в статті аналіз є базою для дослідження колективу конкретного виробничого підприємства та створення ефективної моделі українського лідерства.

Результати статті можуть бути впроваджені на виробничих підприємствах, в тому числі на підприємства транспортної галузі.

Прогнозні припущення щодо об’єкту дослідження – створення української моделі лідерства.

Стабільний розвиток ринкової економіки неможливий без формування ефективного інституту попередження банкрутства. Особливо актуальним питання банкрутства є для вітчизняної машинобудівної промисловості, більшість підприємств якої під час економічної кризи 90-х років минулого століття збанкрутували або опинилися на межі банкрутства. Оскільки машинобудування має велике значення для зміцнення економіки України, становлення її як незалежної високорозвиненої держави, істотно впливає на темпи і напрями науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства, зростання продуктивності праці, які визначають ефективність розвитку суспільного виробництва,тому існує нагальна потреба в своєчасному виявленні та попередженні кризових ситуацій, які можуть призвести машинобудівні підприємства до неплатоспроможності і, як наслідок, до банкрутства. Банкрутство – установлена в судовому порядку фінансова неспроможність підприємства, тобто його нездатність задовольняти у встановлені терміни вимоги з боку кредиторів і виконувати зобов’язання перед бюджетом

В статті висвітлені основні причини банкрутства підприємств, описані існуючі методи його попередження, розглянута можливістьі вдосконолення цих методів.

В статті розглянуто функціонування ринку праці та проведений аналіз кадрового потенціалу транспортного підприємства.

Об’єкт дослідження – процес формування адаптованої до зовнішніх змін стратегії розвитку персоналу підприємства.

Мета роботи – розвиток теоретико-методологічних положень, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу

Метод дослідження – системний аналіз, логічне узагальнення.

Розвиток національної економіки потребує значного підвищення ефективності використання людських ресурсів, основним індикатором якої виступає ринок праці. Сучасний ринок праці України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення прихованого безробіття.

Результати статті можуть бути використані для налагодження роботи по розвитку персоналу транспортного підприємства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка методичних рекомендацій та інструментарію формування кадрового складу підприємства.

В статті розглянуті деякі аспекти формування та розвитку методологічної бази для оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Об’єкт дослідження – конкурентоспроможність транспортного підприємства.

Мета роботи – запропонувати сучасні методологічні підходи щодо визначення та оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Методи дослідження – метод порівнянь, системний аналіз.

Для функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки та визначення рівня конкурентоспроможності підприємства, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Для визначення положення підприємства на ринку представлений загальний порядок дослідження, оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства; запропоновані методика оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства за його виробничим потенціалом і впливом зовнішнього середовища та методика оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства на підставі конкурентоспроможності транспортної продукції; показані методи розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

Результати статті можуть бути використані в процесах розвитку маркетингової діяльності підприємств транспортної галузі, пошуку і реалізації зовнішніх конкурентних переваг.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення об’єктивної методики оцінки потенційної конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Об’єкт дослідження – шляхи досягнення методів гармонізації оплати праці.

Мета дослідження – виявлення основних методів досягнення гармонічних відносин в оплаті праці для розробки ефективної політики оплати праці та покращення соціального клімату на підприємстві.

Методи дослідження – теоретичні та емпіричні методи.

При розробці політики підприємства відносно оплати праці потрібно гармонізувати частіше за все протилежні інтереси працедавця, працівників, а також різних груп, які діють в колективі. Чим більше в трудових відносинах соціальної справедливості, тим глибше у працівників впевненість, що керівництво підприємства і весь персонал щиро до неї прагнуть, тим міцніша їх взаємодія, вище організаційний рівень, досконаліша мотиваційна система. Можна виділити наступні методи забезпечення гармонічних відносин в організації оплати праці: соціальна справедливість; залежність системи оплати праці від способу розподілу доходів; диференціація заробітної плати за різними ознаками; відповідність та взаємопов’язаність тарифних ставок, посадових окладів, доплат і премій; використання економіко-математичних методів для побудови моделей оплат праці. Соціальна справедливість не припускає формального зрівнювання працівників. Поняття соціальної справедливості включає співставлення фактичних та очікуваних наслідків одних й тих самих обставин. Під «обставинами» розуміють дії (виконання конкретної роботи) і статуси (посадові положення), а їх наслідками вважаються, наприклад, відповідні винагороди, надбавки. Підтвердженням справедливості служать не названі вище «наслідки», а їх відповідність: не те справедливо, що працівнику оплатили виконану роботу, а те, що так треба. Невідповідність між фактичними і очікуваними наслідками оцінюється як несправедливість. Під час визначення індивідуальної заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності й господарювання центральне місце належить тарифній системі. Рівень заробітної плати конкретних виконавців має формуватися під впливом таких чинників: складність роботи (кваліфікація, відповідальність); умови праці (шкідливість, важкість, інтенсивність, привабливість); кількість праці (відпрацьований час у межах норми, надурочний час); результати праці (виконання нормованих завдань, норм виробітку, якісних показників). На даний час основною системою розрахунку оплати праці все ще залишається тарифна система – сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від зазначених вище чинників. На даний момент існує необхідність визначення шляхів забезпечення гармонізації оплати праці персоналу автотранспортних підприємств.

Сучасний стан української економіки багато в чому визначається недосконалістю і ще недостатньо високим рівнем організації управління у всіх сферах і на всіх рівнях економічної та виробничо-господарської діяльності. У цій ситуації виключно важливого значення набуває формування ефективних управлінських стратегій функціонування господарюючих суб'єктів, оскільки вони забезпечують успіх в конкурентній боротьбі і стійке положення на ринку.

Розробка та прийняття рішень по реалізації складних і масштабних наукових, технічних, економічних, організаційних, соціальних та інших проблем вимагає, як правило, великих витрат фінансових, матеріальних і часових ресурсів. Теорія наукового управління і господарська практика виробила ряд концепцій управління соціально-економічними системами, складовою частиною яких є управління проектами.

В статті підтверджена необхідність формування ефективних управлінських стратегій функціонування господарюючих суб'єктів.

Представлені темпи реального росту ВВП в деяких країнах СНГ.

Об’єктом дослідження є проект.

Розглянуто логіко-структурний підхід (ЛСП) в управлінні проектами. Визначено основні етапи логіко-структурного підходу. Приведена необхідність оцінки проекту за певними критеріями.

В статті висвітлено результати співробітництва України з міжнародними фінансовими установами, а також проблеми, пов’язані з дослідженням стану фінансування транспортної інфраструктури та її впливу на економічний стан і розвиток країни.

Об`єкт дослідження – інвестування міжнародними фінансовими установами у автомобільний транспорт України.

Мета роботи – формування наукового визначення рекомендацій організаційно – економічних шляхів оптимізації інвестиційних ресурсів, а також залучення кредитних коштів міжнародних фінансових установ для транспортних підприємств України.

Метод дослідження – аналіз виконаних проектів фінансованих міжнародними фінансовими установами.

З метою реалізації в нашій країні проектів економічного й соціального розвитку економіки Україна співпрацює зі Світовим банком (Міжнародний банк реконструкції та розвитку — МБРР), Європейським банком реконструкції та розвитку(ЄБРР), Чорноморським банком торгівлі та розвитку, а також відповідно до підписаних двосторонніх рамкових угод — з Північним інвестиційним банком та Європейським інвестиційним банком. Зі вступом до зазначених організацій держава отримала доступ до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах.

Результати статті показують, що співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями має важливе значення для розвитку автомобільного транспорту та залучення до країни капіталів закордонних інвесторів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – подальше залучення капіталів закордонних партнерів для інвестування в проекти автомобільного транспорту на більш вигідних для держави умовах.

Стаття присвячена дослідженню сучасних наукових поглядів на місце і роль контролінгу в системі управління суб’єктами господарювання. Визначено роль і місце контролінгу в системі управління підприємством автосервісу.

Об’єкт дослідження – роль і місце контролінгу в системі управління підприємством.

Мета роботи – визначення ролі і місця контролінгу в системі управління підприємством автосервісу.

Метод дослідження – узагальнення, абстрагування, аналіз, синтез.

Підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством, а саме: зміщення акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього; підвищення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища; підвищення гнучкості в діяльності підприємства; необхідність об’єктивного безперервного моніторингу; необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства й уникнення кризових ситуацій; потреба в синхронізації та взаємодоповненні управлінських рішень. Необхідність вирішення даних проблем зумовила появу і розвиток новітньої технології управління – контролінгу. Встановлено, що роль контролінгу в управлінні підприємством автосервісу полягає у координації, інформаційній, аналітичній, методичній та інструментальній підтримці ключових аспектів, функцій, функціональних напрямів, організаційних структур управління, їх компонентів та в підвищенні ефективності механізму управління. Завдяки контролінгу підвищується якість управлінських рішень та ефективність системи управління в цілому.

Викладений підхід має бути врахований при впровадженні і функціонуванні контролінгу на вітчизняних підприємствах автосервісу.

В статті запропоновано єдину класифікаційну сітку поняття «трансакційні витрати», яка дозволяє враховувати двосторонній зв’язок «трансакційні витрати – ефективність діяльності суб’єкта господарювання».

Мета роботи – визначення місця трансакційних витрат підприємства в чинній системі бізнес-планування та їх мінімізація.

Об'єкт дослідження – трансакційні витрати підприємства.

Залежно від обставин взаємодії індивідів, підприємств, організацій, держави можуть здійснюватись різного типу трансакції, яким будуть відповідати свої витрати, пов’язані з підготовкою, реалізацією цих дій. Ці витрати називаються трансакційними витратами і їх необхідно виділяти із загальних витрат діяльності як на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і країни в цілому. На економічні процеси впливає прискорення науково-технічного прогресу, спеціалізація та глобалізація економічного простору, що приводить до збільшення трансакційних витрат. На мікрорівні це виражається в збільшенні частки трансакційних витрат у структурі витрат підприємства.

Відповідні органи повинні контролювати формування цих витрат та сприяти їх зниженню через різні механізми: інтеграцію, кооперацію, удосконалення законодавства, створення сприятливого клімату в країні для ведення бізнесу. Це забезпечить економічну ефективність трансакцій, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності економіки країни.

Урахування трансакційних витрат дозволяє по-іншому поглянути на структуру його витрат та цей вид витрат як на об’єкт управління, метою якого є їх зменшення, знання джерел виникнення, прогнозування та врахування при прийнятті цілої низки управлінських рішень.

В статті досліджено позицію України з точки зору привабливості бізнес-середовища та інвестиційного клімату. Проаналізовано один з факторів, що характеризує інвестиційну привабливість України і впливає визначальним чином на рівень економічної безпеки вітчизняних промислових підприємств, – кількість перевірок підприємств контролюючими органами.

Об’єкт дослідження – умови ведення бізнесу в Україні та здійснення перевірок промислових підприємств контролюючими органами як фактора інвестиційної привабливості держави.

Мета роботи – дослідити вплив умов вітчизняного бізнес-середовища на рівень економічної безпеки промислових підприємств.

Метод дослідження – статистичний метод – для формування картини сучасних умов бізнес-середовища в Україні і їх вплив на рівень економічної безпеки промислових підприємств.

Вивчено умови ведення бізнесу в Україні за допомогою аналізування даних з міжнародних рейтингів, зокрема, досліджено такі показники, як індекс легкості ведення бізнесу, індекс економічної свободи, індекс сприйняття корупції, рейтинг Forbes щодо умов для ведення бізнесу, рейтингу Всесвітнього економічного форуму, рейтинг країн з найкращою репутацією Нью-Йоркського Інституту Репутації. Всі ці рейтинги свідчать про негативні тенденції в економіці України, які ускладнюють, а у деяких випадках і унеможливлюють ведення бізнесу вітчизняними підприємствами. Ця ситуація зумовлює необхідність використання неофіційних способів вирішення питань між українськими підприємствами та державними органами влади. Крім того, одним із важливих показників, який характеризує інвестиційну привабливість України і одночасно впливає на рівень економічної безпеки підприємств, є кількість перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами. Саме проблема з неправомірними перевірками, їх масштабною чисельністю і значною тривалістю ускладнюють можливість діяльності промислових підприємств.

Результати статті можуть бути впровадженні в процесі управління промисловими підприємствами і розробці державних програм у сфері управління промисловістю.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – покращання рівня економічної безпеки промислових підприємств шляхом врахування ризику з впливу зовнішніх загроз.

Однією із складових ефективного управління підприємством є реалізація ефективної інвестиційної діяльності, яка є однією із складових розробки інвестиційної стратегії, що дозволяє визначити не тільки форми та джерела ресурсів, які планується використовувати підприємством для реалізації загальної стратегії розвитку, але і враховувати фактори впливу на її подальше формування та реалізацію, у свою чергу створюючи умови для ефективного управління інвестиційною діяльністю. Кожне підприємство, яке працює в умовах ринкової економіки, не може існувати без чітко розробленої стратегії. Ключове завдання формулювання та обгрунтування стратегії полягає в пошуку шляхів подолання конкуренції на ринку та забезпеченні високих темпів економічного розвитку підприємства за достатньої фінансової стійкості.

Розробленням теоретичних, методичних і практичних основ формування стратегії розвитку підприємств займаються багато зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С. Алєксандров, Н. Алєксєєв, Н. Афанасьєв, Р. Акофф, І.Ансофф, Є. Бельтюков, А. Градов, В. Герасимчук, Л. Довгань, В. Єфремов, С. Ілляшенко, М. Круглов, В. Ляшенко, Л. Мельник, Г. Мінцберг, В. Нємцов, М. Портер, В. Пухальський, В.Рогожін, А.Дж. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, В.Пономаренко, П.Фадєєв, З.Шершньова та інші.

Проте залишаються ще недостатньо опрацьованими питання, що стосуються розробки інвестиційної стратегії в управлінні розвитком підприємств. Необхідність поглиблення теоретико – методичних напрацювань у сфері стратегічного управління інвестиційною діяльністю в контексті стратегії розвитку підприємств, зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дослідницької роботи.

У статті розглянуто механізм оцінки інвестиційної привабливості підприємства відповідно до стадій його життєвого циклу та запропоновано підхід, що до удосконалення оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Об’єкт дослідження – інвестиційна привабливість підприємства.

Мета роботи – обґрунтування напрямів удосконалення методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на основі визначення рівня його інвестиційної активності.

Методи дослідження – аналізу, синтезу, теоретичних узагальнень.

Оцінка інвестиційної привабливості підприємства може бути здійснена в процесі реалізації наступних робіт: визначення стадії життєво циклу підприємства; оцінка матеріально-технічного потенціалу підприємства; фінансовий аналіз інвестиційної привабливості. Інвестиційно привабливими вважаються підприємства, які перебувають у процесі росту, тобто на стадіях зародження, становлення та призупинені темпів росту. Поряд з виявленням стадій життєвого циклу підприємства оцінювання інвестиційної привабливості вимагає проведення всебічного аналізу його матеріально-технічного потенціалу, ділової та інвестиційної активності. Потенційні можливості інвестиційної активності підприємства пропонується оцінювати за допомогою: часток грошових коштів на покриття потреб різних видів діяльності; рівня цільового використання чистого прибутку від операційної діяльності та амортизаційних відрахувань, як основних джерел фінансування інвестиційної діяльності.

Результати статті можуть бути використані для визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства, а також при проведенні фінансового аналізу за ініціативою як самого підприємства, так й інвесторів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням факторів, що впливають не тільки на підприємство, а й мають галузевий характер.

В статті досліджені організаційно-методологічні проблеми формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – система розробки санаційних заходів фінансового оздоровлення транспортного підприємства.

Мета роботи – дослідження організаційно-методологічних проблем формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Метод дослідження – узагальнення фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних учених економістів в системі внутрішнього контролю, діалектичний підхід, фундаментальні положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних явищ і процесів.

Умовах поглиблення фінансової кризи все актуальнішими стають проблеми відновлення платоспроможності підприємств-банкрутів та підприємств, що опинилися у кризовому стані, адже тільки за ефективного використання санації можна відновити платоспроможність і прибутковість підприємств. Метою фінансової санації є оптимізація фінансових потоків підприємства для покриття збитків, відновлення платоспроможності і ліквідності, скорочення всіх видів заборгованості і формування спеціального фонду для здійснення заходів організаційного та виробничого характеру. Найбільшу кількість форм та методів реалізації має санація, яку проводить підприємство за власним бажанням. Така санація повністю відповідає цілям та інтересам підприємства, підпорядковується завданням антикризового управління і відповідає шляхам внутрішньої фінансової стабілізації. В умовах виникнення кризових явищ в діяльності підприємства його власники різними методами намагатимуться подолати ці явища, щоб запобігти банкрутству. Найбільш застосовуваними моделями фінансової санації підприємств є моделі які базуються на моделі „класичної моделі санації” та на моделі швидкого виявлення фінансової кризи і радикальних санаційних дій.

Результати статті можуть бути упровадженні в роботі служб контролю підприємств транспортного комплексу.

У роботі аналізуються питання, проблеми і протиріччя, проведення економічних реформ в Україні, які мають носити системний характер, вимагають радикальної модернізації економіки. Особлива увага звертається на необхідність реформування національної освіти, у напрямку реальної (не формальної) реалізації вимог Болонського процесу.

Наслідком реформ має бути ріст ВНП, державного бюджету, покращення життя людей, без наростання соціальної напруженості. Це буде позитивно сприяти і міжнародній економічній інтеграції України, покращення демократизації суспільства.

Аналіз показує,що проведення реформ в Україні гальмується, перш за все, через непрофесіоналізм і низьку кваліфікацію кадрів (міністерств, відомств, інших органів державної влади). Переважають адміністративні методи регулювання економіки, які себе вичерпали. На жаль,більшість учасників економічного процесу і сьогодні не володіють сучасним економічним мисленням.

В статті пропонується методика оцінки ефективності пасажирських перевезень на міських маршрутах з використанням методів економічного аналізу для транспортних підприємств, що дозволяє перевізникам оцінити ефективність та якість перевезень при заданій організації роботи на маршрутах та коригувати отримані значення показників.

Мета статті – розгляд основних положень оцінки якості та ефективності обслуговування пасажирів міським транспортом, що дозволить транспортним підприємствам різних форм власності зробити висновки щодо поведінки транспортної системи та визначати вимоги до організації перевізного процесу а також визначення системи техніко-економічних показників, за допомогою яких здійснюється економічна оцінка ефективності роботи пасажирської транспортної системи та інформаційне забезпечення прийняття рішень, на які впливають фактичні чи прогнозні дані про ефективність використання ресурсів.

Запропонована система оцінки показників роботи пасажирського транспортного комплексу, в якій кожен показник розглядається як елемент формування реальної ефективності, сприятиме подальшій комерціалізації галузі, її використання дозволить зробити чіткий висновок про успіх роботи транспортного комплексу, загрози втрати клієнтів та прибутку.

В статті зроблено огляд основних схем перевезення швидкопсувних вантажів на прикладі молока від його виробника (молочної ферми або особистого селянського господарства) до молокопереробного підприємства автомобільним транспортом, визначення їх слабких та сильних сторін, а також визначення основних критеріїв для вибору оптимальної схеми постачання молока на переробне підприємство.

У зв’язку зі змінами умов роботи виробників молока та молокопереробних підприємств, введенням більш жорстких вимог до молочної сировини, впровадженням нових схем транспортування молока для промислової переробки, підвищуються вимоги до транспортування молока та рухомого складу, яким здійснюються такі перевезення.

На сьогодні можна виділити дві найбільш поширені схеми транспортування молока від його виробника до молокопереробного підприємства: безпосереднього транспортування молока на молокопереробне підприємство та транспортування молока на молокопереробне підприємство з використанням пункту збору (закупівлі) молока або підрозділу з часткової переробки молока.

В свою чергу ці схеми можуть мати ряд різновидів, що можуть, в залежності від конкретних умов, застосовуватись перевізниками при транспортуванні молока для забезпечення максимального економічного ефекту.

Для вибору оптимальної схеми постачання молока на молокопереробне підприємство або їхніх комбінацій враховується ряд факторів, зокрема кількість постачальників молока; ареал збору молочної сировини та віддаленість виробників; концентрація на окремих територіях виробників молока; частка закупівель молока у різних виробників; обсяги виробництва молока сільськогосподарськими господарствами (фермами); наявність на сільськогосподарських підприємствах-виробниках молочної сировини або пунктах збору (закупівлі) молока сучасного обладнання, необхідного для забезпечення охолодження зібраного молока до оптимальної температури, спеціальних ємностей для подальшого його зберігання і підтримки температурного режиму; наявність достатньої кількості спеціалізованих ізотермічних транспортних засобів з кузовом-цистерною для перевезення молока, у тому числі обладнаних спеціальним холодильним устаткуванням тощо.

За умов правильного підбору схем транспортування молочної сировини від виробника до молокопереробного підприємства можна раціоналізувати процеси перевезення молока та забезпечити збереження його якісних характеристик.

Предметом дослідження є підходи і методи управління вартості проекту. Метою дослідження є дослідження методів управління вартістю.

В статті розглянуто процеси, необхідні для забезпечення того, щоб проект не вийшов з рамок прийнятого бюджету.

У багатьох прикладних сферах потенційне фінансування продукту проекту прогнозується і аналізується поза проектом. Коли такі прогнози й аналіз включаються до проекту, управління вартістю проекту матиме додаткові процеси і численні технології загального управління: повернення інвестицій, дисконтований грошовий потік, аналіз періоду відшкодування та ін.

Якщо вартості проекту використовують як компонент системи винагороди й визнання заслуг, то мають бути оцінені контрольовані та неконтрольовані вартості, і бюджет по них слід формувати окремо, тоді буде гарантія, що нагорода відображає поточне виконання проекту.

Планування ресурсів включає визначення того, які ресурси (людські ресурси, обладнання, матеріали) і в якій кількості мають бути задіяні для виконання робіт проекту. Планування ресурсів має бути тісно скоординоване з оцінкою вартості.

Подальша робота буде пов’язана з планування ресурсів проекту.

У статті визначено сутність та роль корпоративного іміджу в досягненні фінансової успішності діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження – процес формування іміджу автосервісного підприємства.

Мета дослідження – визначення нових особливостей процесу формування іміджу автосервісного підприємства в умовах широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Метод дослідження – збір та аналіз статистичних даних участі користувачів на спеціалізованих тематичних форумах мережі Internet, що використовуються для поширення інформації про діяльність автосервісних підприємств України.

Проведено аналіз інформаційних технологій, які набули суттєвого значення при формуванні іміджу автосервісного підприємства. Проведено обстеження наявних українських ресурсів Internet з відгуками власників автомобілів про одержані послуги на автосервісних підприємствах. Визначені можливості та загрози, пов'язані з впливом нових інформаційних технологій на процес формування іміджу автосервісного підприємства.

Одержані результати можуть бути використані при формуванні та підтримці позитивного іміджу автосервісними підприємствами. Подальші дослідження доцільно проводити у напрямі розробки теоретичних засад функціонування системи управління іміджем автосервісного підприємства на основі використання можливостей нових мережевих сервісів.

В статті розкрито світовий досвід ДПП та шляхи його розвитку в Україні.

Державно-приватне партнерство (ДПП) визначено серед ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем. Висока ефективність ДПП як форми взаємодії держави та бізнесу доведена досвідом багатьох країн світу; розкрита сутність та основні риси державно-приватного партнерства. На основі дослідження даних Світового банку виявлені основні типи взаємодії держави та приватного бізнесу на транспорті; сформульовані основні передумови успішної реалізації проектів державно-приватного партнерства.

Результати статті можуть бути упровадженні в розвитку державно-приватного партнерства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення передумов для успішної реалізації проектів державно-приватного партнерства.

В статті проаналізовано зміст і основну мету оцінки інвестиційної привабливості, що являє собою оцінку фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. На основі проведеного аналізу виявлено, що інвестиційна діяльність підприємств в значній мірі залежить від інвестиційної привабливості.

Об’єкт дослідження – формування інвестиційної привабливості підприємств.

Мета дослідження – визначення головних завдань, що стоять перед інвестором при вибір об’єктів інвестування певних інноваційних проектів.

Досвід ряду країн показує, що в перехідний, посткризовий період розвитку економіки ефективна реалізація інвестиційного процесу пов’язана з активною роллю держави. що вимагає посилення уваги до державного регулювання інвестиційної діяльності, розробки основ державної інвестиційної політики, як інструменту стимулювання інвестицій в найважливіші сфери виробництва. Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. На ній зосереджено увагу всіх учасників (суб’єктів) інвестиційної діяльності, де кожен має свій інтерес. Зміст і основна мета оцінки інвестиційної привабливості – це оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Таким чином, можна стверджувати, що основним методом оцінки інвестиційної привабливості підприємства є аналіз його фінансового стану.

Незважаючи на всю фінансову вигідність інвестиційного проекту, ризик політичної та економічної нестабільності в державі не дозволить залучати капітал у необхідному обсязі. Таким чином, інвестиційна діяльність в значній мірі залежить від інвестиційної привабливості. Створення хороших умов для вигідного вкладення інвестицій є основою для розширення інвестиційної активності. Тому аналіз і оцінка ступеня сприятливості інвестиційної привабливості підприємства як одного з інструментів забезпечення конкурентоспроможності інвестиційних проектів являє величезний науковий і практичний інтерес в умовах формування концепції довгострокового розвитку країни. У цьому зв’язку існує нагальна необхідність вивчення механізму взаємодії реальних інвестицій та портфельних інвестицій з метою пошуку макроекономічних рішень, спрямованих на пожвавлення єдиного інвестиційного процесу та розробки комплексу конкретних заходів державної та регіональної інвестиційної політики.

Мета роботи – визначення значимості факторів на інвестиційну привабливість дорожньо-будівельних підприємств для концентрації уваги на найвпливовіших, покращення та прискорення процесу залучення інвестицій.

Метод дослідження – економіко-логічний, метод загального аналізу.

На сьогоднішній день актуальності набуло питання інвестування підприємств. Важлива роль в організації інвестиційної діяльності належить державі. Ефективність господарської діяльності, стійкість фінансового стану підприємств дорожньої галузі залежить від ряду факторів, що мають вагомий вплив на інвестиційну привабливість підприємств.

Результати статті можуть бути використані при проведенні техніко-економічної оцінки діяльності підприємств.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук, оптимізація факторів впливу щодо інвестиційної привабливості підприємства, враховуючи галузеву приналежність підприємств.

В статті узагальнено результати дослідження понятійного апарату корпоративного податкового менеджменту та визначені його цілі і завдання в залежності від сценарію поведінки підприємства в податкових відносинах з державою.

Об’єкт дослідження – податковий менеджмент на підприємствах.

Мета роботи – дослідження сутності корпоративного податкового менеджменту та завдань в залежності від обраного підприємством сценарію поведінки в податкових відносинах з державою.

Метод дослідження – методи синтезу та аналізу.

З’ясовано, що на сьогодні відсутнє узгоджене бачення змісту корпоративного податкового менеджменту. Результати узагальнення та критичного аналізу вітчизняних та зарубіжних вчених дозволили визначити корпоративний податковий менеджмент, як процес управління впливом діючої системи оподаткування на господарську діяльність підприємства шляхом пристосування до неї та реагування на зміни в ній. Встановлено, що об’єктом податкового менеджменту на підприємстві є механізм впливу діючої системи оподаткування на діяльність підприємства. Стратегічна мета корпоративного податкового менеджменту залежить від обраного підприємством сценарію поведінки у податкових відносинах з державою, яка може бути обережною, зваженою, ризиковою, нелегальною. Визначено завдання податкового менеджменту на підприємствах для кожного сценарію поведінки.

Результати роботи можуть бути використані для розробки моделей корпоративного податкового менеджменту за різними сценаріями поведінки підприємства в податкових відносинах з державою.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка моделі корпоративного податкового менеджменту для зваженого сценарію поведінки, як найбільш перспективного.

В статті наведено концептуальні положення оцінювання повноти використання виробничого потенціалу вантажного автотранспортного підприємства за центрами відповідальності: перевезень і технічного обслуговування та ремонту рухомого складу з наступним узагальненням оцінок на рівні підприємства в цілому.

Об’єкт дослідження – управління виробничим потенціалом вантажного автотранспортного підприємства.

Мета роботи – виявити невикористані та втрачені можливості підприємства шляхом оцінювання повноти використання його потенціалу.

Метод дослідження – порівняльний аналіз та метод моделювання, які використовувалися для побудови індексів повноти використання виробничого потенціалу центрів відповідальності.

Оцінювання повноти використання виробничого потенціалу доцільно здійснювати за центрами відповідальності та підприємству в цілому. За центром перевезень міра повноти використання потенціалу визначається шляхом порівняння фактичного валового прибутку центру з урахуванням фінансового результату від додатковою комерційною діяльністю та нормативного його значення, яке відповідає максимально можливому використанню потенціалу. За центром технічного обслуговування і ремонту рухомого складу показник характеризується співвідношенням нормативних і фактичних витрат центру, які зменшуються на суму прибутку від додаткової комерційної діяльності або збільшуються на суму збитків від неї. По підприємству в цілому повноту використання потенціалу визначає співвідношення фактичного та нормативного фінансового результату від операційної діяльності. Значення індексів за центром перевезень та підприємству в цілому в межах від 0 до 1 характеризують рівень неповного використання потенціалу; якщо індекс дорівнює одиниці, потенціал використовується в повній мірі.

Результати статті можуть бути використані під час прийняття управлінських рішень в вантажному автотранспортному підприємстві.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – розробка рекомендацій керівникам стосовно впровадження заходів підвищення повноти використання виробничого потенціалу підприємства.

У статті представлено інформаційно-аналітичну систему на базі планшету, яка дозволяє оптимізувати обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг та перевірку якості і своєчасності виконання робіт з експлуатаційного утримання. Після закінчення обстеження в автоматичному режимі формується типовий акт обстеження з вимогами щодо строків усунення недоліків, які регламентуються діючими нормативними документами, висновками та рекомендаціями, а також створюється презентація з фотоматеріалами.

Об’єкт розроблення – інформаційно-аналітична система обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг на базі планшету.

Мета роботи – представити інформаційно-аналітичну систему на базі планшету, яка дозволяє оптимізувати обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг та перевірку якості і своєчасності виконання робіт з експлуатаційного утримання.

Методи дослідження та апаратура – візуальне обстеження автомобільних доріг для визначення і врахування дефектів конструктивних шарів дорожнього одягу та елементів облаштування, їх обсяг та місцезнаходження з використанням інформаційно-аналітичної системи на базі планшету.

Розроблена інформаційно-аналітична система, яка призначена для використання при проведенні обстежень експлуатаційного стану доріг та перевірках якості і ходу виконання робіт з експлуатаційного утримання, дає змогу автоматизувати даний процес, тим самим спростивши та прискоривши роботу учасників обстежень. Дає можливість типізувати акти та фотоматеріали за встановленою формою та скоротити час на підготовку фахівців до участі у виконанні подібного роду робіт. Оперативність передачі даних забезпечується з використання бездротового доступу до мережі Internet.

Результати роботи, які представлені у статті – запропонована інформаційно-аналітична система на базі планшету впроваджена на галузевому рівні в організаціях та підприємствах, що входять у сферу управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор).

Прогнозні припущення про розвиток об’єкту розроблення – внесення певних змін в інформаційно-аналітичну систему обстеження стану автомобільних доріг за результатами дослідної експлуатації на базі планшету з метою забезпечення якості та зручності роботи працівників, які виконують перевірки.

На основі проведеного аналізу стану сучасного авторемонтного та автосервісного виробництва обґрунтовані фактори розвитку виробничих структур ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів і напрямки управління авторемонтним та автосервісним виробництвом.

Об’єкт дослідження – автообслуговуючі виробничі структури.

Мета роботи – оптимізація організаційних форм авторемонтних і автосервісних виробничих структур з урахуванням споживчого попиту на ремонт і технічне обслуговування автотранспортних засобів.

Методи дослідження – системне проектування та об’єктно-орієнтоване управління.

Результати статті можуть бути використанні при розробці організаційно-технічної структури автообслуговуючих підприємств.

Прогнозні припущення щодо подальших досліджень – пошук оптимальної виробничої структури на основі поєднань споріднених технологічних операцій ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів.

Незалежний автосервіс обслуговує в різних областях від 80 до 97% автомобілів. 70% СТО мають чисельність 3-5 чоловік і потужність 1-2 поста. Персонал автосервісу в основному – непрофільний, його кваліфікація не має формального підтвердження. (90% непрофільного персоналу).

Фактична потреба постів – біля 43 000. Фактична потреба СТО – 10-12 тисяч. Фактична потреба персоналу автосервісу – 50-60 тис. чоловік (не враховуючи потребу в фахівцях для продажу запасних частин).

Характерною особливістю сучасного незалежного автосервісу є його дуже слабке технічне оснащення та його невідповідність вимогам стандартів та регламентів. Наприклад, при перевірці біля 1000 незалежних СТО в одному обласному місті ні одна з них не відповідала вимогам. Станції облаштовані в орендованих приміщеннях, які розташовані незручно для клієнтів: в середині заводу, на подвір’ї дослідного інституту чи на території прального комбінату, серед складів, де її не просто знайти, в кооперативному гаражі чи на контрольно-пропускному пункті автотранспортного підприємства чи сільськогосподарської майстерні. У звязку з недостатньою кваліфікацією персоналу перелік послуг незалежного автосервісу обмежений. Незалежний автосервіс має в основному орендовані приміщення, які незручно розташовані та не відповідають вимогам. Керівники незалежного автосервісу не підготовлені для управління підприємством. Не вирішені питання своєчасного постачання запасних частин у звязку з чим незалежний автосервіс та оператори ринку запасних частин втрачають ефективність

Сьогодні очисні споруди автомийок представлені великим переліком виробників і моделей. При виборі такого обладнання дуже важливо наперед визначитися з набором необхідних функцій і обсягами, яким повинна задовольняти конструкція очисної споруди. Розглянути технічні характеристики та функціональні особливості очисних споруд для автомийок різного виробництва, порівняти співвідношення ціни і якості. Однією з головних проблем при визначенні ефективної очисної установки автомийного комплексу є неузгодженість вибору параметрів необхідних для покращення функціонування автомийок, які б задовольняли екологічні та економічні інтереси даного сервісу.

Метою роботи було оцінити найбільш популярні на ринку типи очисних установок на автомийних комплексах, провести екологічну оцінку ефективності та оцінити економічність такої системи очищення.

Визначення ефективної очисної установки проводили із застосуванням методу аналізу ієрархій. Основа методу – це декомпозиція проблеми на кожному ієрархічному рівні за допомогою парних порівнянь. В результаті може бути знайдений відносний ступінь взаємодії елементів на розглянутому ієрархічному рівні або перевага одних елементів відносно інших. Цим порівнянням надається чисельна оцінка. При розгляді екологічних проблем, необхідно прагнути до того, щоб декомпозиція була доведена до такого рівня, на якому парні порівняння можуть бути виконані компонентами у даній області фахівцями.

Метод включає також процедуру синтезу множинних порівнянь,визначення пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень. Реалізація методу підлягає перевірці й переосмисленню, поки не буде впевненості, що охоплені всі аспекти важливі для подання й рішення даної проблеми. При цьому результати, отримані на одному із ієрархічних рівнів, використовуються в якості вхідних даних для вивчення наступного рівня. Процедура експертної оцінки повинна бути ретельно підготовлена й організована в системному плані.

В роботі розглянуто три моделі очисних установок популярних на ринку: «KERCHER HDR- 777», «НЕПТУН – 555», «AEROS – 1». Завдання полягало в тому, щоб вибрати одну, яка буде найбільш ефективною в еколого-економічному співвідношенні. Для визначення оптимального варіанта ефективної очисної установки визначено ряд параметрів за якими можливо удосконалити мийний комплекс: продуктивність, якість очищення, надійність, гарантія, автоматичний контроль параметрів очищення, зручність обслуговування та ін.

Сформовано матриці парних порівнянь для рівня альтернатив. Знайдено нормовані власні вектори, визначені власні значення, підтверджена узгодженість матриць. Проведено синтез остаточного рішення – це операція зважування нормованих власних векторів альтернатив вагами критеріїв, які були отримані на початку рішення завдання і містяться у власному векторі матриці критеріїв.

Оскільки при парному порівнянні альтернатив відносно кожного критерію, більша оцінка ставилася тому виробнику, який мав позитивну перевагу, остаточна перевага віддається показнику, що отримав найбільшу оцінку. Варіант «AEROS – 1» має найменшу оцінку (0,248) а, отже, робить у цілому комплекс розглянутих факторів неефективним варіантом для встановлення очисного устаткування на автомийках. Перевагу з комплексу заданих умов віддано варіанту «KERCHER HDR- 777» (0,474), характеристики якого є найбільш сприятливими для автомийного комплексу.

Таким чином, за допомогою методу аналізу ієрархій визначили очисну установку, яка буде найбільш оптимальною для роботи мийного комплексу в цілому. Для цього, використовуючи шкалу відносних ваг, визначили рівність між критеріями та прорахували можливі варіанти рішення по кожному з критеріїв. Із синтезу остаточного рішення випливає, що найкращим варіантом для автомийного комплексу є система рециркуляції води представлена в очисній установці HDR 777 німецької фірми Karcher.