Вісник Національного транспортного університету. В 2-х частинах. Ч. 1. - К.: НТУ, 2012. - Випуск 26. - 620 с.

Назва статті Автор(и) Анотація Стор.
Управління навчально-виховним процесом підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищій професійно-технічній школі (візія навчального менеджменту) Бахтіярова Х.Ш. У статті проаналізовано одну з актуальних проблем в педагогічній теорії управління виховним процесом у вищому навчальному закладі; визначено рівні й підрівні управління виховним процесом у ВНЗ інженерно-педагогічного профілю.

У сучасній економічній ситуації в Україні, в умовах інтеграції української економіки у світову систему, необхідності розвитку промисловості на новому технічному рівні питання про якість підготовки фахівців, зокрема інженерно-педагогічного профілю, стає особливо актуальним. Зростання ролі інженера-педагога, викликана сучасними викликами, обумовлює необхідність модернізації професійної освіти у вищій школі, висуває осучаснені вимоги до випускника інженерно-педагогічного ВНЗ ХХІ століття. Це, в свою чергу, порушує перед вищими навчальними закладами проблему підготовки конкурентоспроможного на ринку інтелектуальної праці фахівця – інженера-педагога, не лише озброєного необхідним набором професійних знань, але й підготовленого до роботи в мінливих умовах.

Модернізація професійної освіти визначила необхідність істотної зміни низки конвенційних підходів до системи підготовки фахівців з урахуванням високого рівня кваліфікації, професіоналізму, громадською позиції, високої моральності як необхідних чинників професійної стійкості в нових соціально-економічних умовах.

3–7
Щодо конструювання змісту курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів (візія компетентністного підходу) Бахтіярова X.Ш., Хмелевський М.О. Метою статті є аналіз конструювання змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів і технікумів, виявлення проблем у цій галузі діяльності, формування та обґрунтування пропозицій щодо методів, форм і основних принципів удосконалення роботи з підвищення кваліфікації викладачів.

У статті доведена наявність суттєвих проблем в організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів, вперше запропоновано розглядати підвищення кваліфікації як розвиток педагогічної компетентності на основі системного приросту спеціальних компетенцій. Визначено структуру та склад цих компетенцій, їх характерні особливості, запропоновано підходи щодо забезпечення ефективності діяльності з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

7-12
Адаптація студентів першого курсу до навчання в університеті Білякович М.О., Грищук О.К., Філіпова Г.А. У статті запропоновано критерії та методику оцінювання адаптованості студентів першого курсу до навчання в університеті, визначено категорії студентів у залежності від співвідношення обраних для порівняння показників.

Об’єкт дослідження – показники навчальних досягнень студентів першого курсу.

Мета роботи – визначення рівня адаптованості студентів першого курсу до навчання в університеті.

Метод дослідження – статистичний аналіз.

Адаптованість першокурсників до умов навчальної діяльності можна оцінити шляхом порівняння результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень з профільного загальноосвітнього предмета у сертифікатах, поданих студентами при вступі до університету, та результатів першої екзаменаційної сесії і ректорських контрольних робіт, проведених у весняному семестрі, з відповідної дисципліни навчального плану. Для переважної більшості напрямів підготовки Національного транспортного університету таким загальноосвітнім предметом та дисципліною є математика та вища математика.

Результати, використовувані для порівняння, отримують у різний спосіб та оцінюють за різними шкалами, але всі вони відображають ступінь засвоєння навчального матеріалу та володіння ним з предмета (дисципліни) на момент отримання цих результатів.

Розглядаються три рівні навчальних досягнень: високий, достатній та задовільний, яким відповідають певні значення порівнюваних показників.

Розроблена методика дозволяє визначити розподіл студентів першого курсу денної форми навчання для кожного напряму підготовки, факультету та університету в цілому (у відсотках від кількості студентів, чия адаптація досліджувалася) в залежності від співвідношення обраних для порівняння показників навчальних досягнень за 9 категоріями та на основі цього розподілу – за двома групами: адаптовані (у свою чергу зі стабільною адаптованістю; з відстроченим настанням адаптованості; з нестабільною адапто-ваністю) та неадаптовані. Студентів, які отримали «незадовільно» з ректорської контрольної роботи, відносять до неадаптованих незалежно від співвідношення результатів ЗНО та зимової сесії. Тому порівнюються результати навчальних досягнень тільки тих студентів, які отримали з ректорської контрольної роботи позитивні оцінки.

Встановлено, що майже 80 % охоплених дослідженням студентів НТУ адаптувалися до умов навчальної діяльності.

13-19
Використання технології open mpi в навчальному процесі Гавриленко В.В., Обшта А.Ф., Галкін О.А., Ковальчук О.П.

В статті представлена специфікація бібліотечного проекту Open MPI, мета якого полягає у використанні найкращих ідей та технологій окремих проектів, а також створенні єдиного класу MPI реалізації з відкритим кодом.

Об’єкт дослідження – Технологія Open MPI як технологія паралельного програмування.

Мета роботи – аналіз технології Open MPI в розробці інформаційно-обчислювального порталу.

Метод дослідження – специфікація технології Open MPI як інструмент створення програмних додатків.

Наведено опис системи автоматичного контролю коректності Open MPI-програм, впровадження якої планується на кафедрі інформаційних систем і технологій Національного транспортного університету. Завдяки особливостям своєї архітектури – розділенню роботи по виявленню логічних помилок між варійованим числом серверів-аналізаторів та службовими потока-ми на обчислювальних вузлах, система має потенційно необмежену масштабованість. Розроблювана система буде використовуватися при запуску ресурсоємних чисельних розрахунків на високопродуктивних обчислювальних ресурсах в наукових цілях та в навчальному процесі.

Результати статті можуть бути використанні для роботи з ресурсами, що мають різні програмні платформи.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – використання технології Open MPI при запуску ресурсоємких чисельних розрахунків на високопродуктивних обчислювальних ресурсах в наукових цілях та в навчальному процесі.

19-23
Концептуальні засади управління якістю вищої освіти в контексті фундаменталізації професійної підготовки у вищих навчальних закладах україни Дмитриченко М.Ф., Язвінська. О.М. В статті розглянуто сутність методологічних принципів управління якістю вищої освіти в контексті фундаменталізації професійної підготовки у вищих навчальних закладах України. Визначено, що на сучасному етапі для побудови систем управління якістю найефективнішими є системний і процесний принципи. 24-30
Робота для студентів як можливість для навчання і набуття досвіду Ємельянцева Д.І., Стоянова Я.Р., Омельян М.В.

В статті запропоновано змінити методологію Міжнародної організації праці та Державного комітету статистики щодо включення студентів денної форми навчання до складу економічно неактивного населення, та визначено основні проблеми студентів при пошуку місця роботи.

Мета роботи – визначити кількість студентів, що є економічно активними, окреслити коло проблем, з якими зіштовхуються студенти при пошуку роботи, запропонувати шляхи вирішення даних проблем.

Для з’ясування реалій ринку праці для студентів, у листопаді-грудні 2012 року біло проведене соціологічне описування серед студентів денної форми навчання гуманітарних спеціальностей Національного транспортного університету. На питання анкети відповіли 445 студентів.

Визначено, що більше 85% студентів денної форми навчання шукали роботу, і більше половини з них знайшли її. Причинами необхідності працевлаштування були матеріальні проблеми, воно не розглядалось як шлях отримання досвіду для подальшої роботи. Більше 50% студентів працювали хоч раз у житті. Найбільший відсоток студентів працював у сфері продажів та у сфері перевезень. В більшості випадків це було неофіційне працевлаш-тування. Більше 90% опитаних хочуть змінити місце роботи після навчання.

Результати статті вказують на те, що студенти економічно активні, але в процесі пошуку роботи виникають проблеми, які молоді особи не можуть вирішити. Уряд країни має звернути увагу на ці проблеми. Забезпечення студентів нормальною роботою у вільний від навчання час зможе покращити економічне становище багатьох людей.

30–34
Освітня система на порозі нової парадигми Петунін А.В.

В статті приділено увагу проблемним питанням розгортання системи освіти на сучасному етапі й у подальшій перспективі.

Об’єкт дослідження – сучасний стан системи освіти.

Мета роботи – встановити, чи в повній мірі реалізуються функції освіти на сучасному етапі суспільного розвитку, з’ясувати фактори впливу на сучасну систему освіти та окреслити основні принципи, яких необхідно дотримуватись, щоб вивести освіту на новий якісний рівень.

Методи дослідження – аналізу та синтезу, аналогії та порівнянь, системний підхід.

Розкрито сутність освіти як першооснови формування особистості. Також вказано на необхідність збереження продуктивного балансу освітніх практик між розвитком власного «я» та адаптацією людини в соціальному середовищі. Зазначено риси «ідеального» університету як передової ланки в системі освіти. Обґрунтовано неефективність традиційної накопичувально-репродуктивної системи освіти, а також використання дисциплінарних покарань для стимулювання студентів до засвоєння знань. Досліджено, яких змін зазнала система освіти на сучасному етапі та окреслено основні причини та глобальні тенденції як фактори впливу на систему освіти. Закцентовано увагу на відчуженні складних знань та таких, що не матимуть прямого застосування у професійній діяльності. Зазначено, що на сучасному етапі спостерігається диспропорція між попитом та пропозицією на ринку праці, що знижує ефективність залучення інвестицій в сферу освіти. Встановлено необхідність системності у навчанні, запропоновано більш широко використовувати розгляд проблемних ситуацій під час проведення занять, що сприятиме формуванню всебічно розвиненої особистості.

35–41
Висвітлення в науковій літературі стану дослідження міждисциплінарної інтеграції як важливого засобу фундаменталізації професійної підготовки Хорошун Б.І., Язвінська О.М., Глушенок Н.М. В статті аналізується міждисциплінарна інтеграція, як інноваційний підхід фундаменталізації навчального процесу, висвітлюється стан її дослідження в науковій літературі. 41-46
Модель обґрунтування стратегії ремонтів мостів Боднар Л.П., Канін О.П., Халай Т.О.

В статті розглядається проблема оптимізації довгострокових стратегій ремонтів автодорожніх мостів на мережевому рівні.

Об’єкт дослідження – метод оптимізації стратегій ремонтів мостів.

Мета роботи – розробка оптимізаційної моделі і комп’ютерної програми мінімізації вартості ремонтів на основі генетичного алгоритму.

Метод дослідження – системний аналіз і комп’ютерний числовий експеримент.

Розглянутий підхід до оптимізації довгострокових стратегій утримання і ремонтів мостів на основі даних Аналітичної експертної системи управління мостами з використанням спеціально розробленого генетичного алгоритму пошуку оптимальних значень керованих змінних – можливих ремонтно-відновлювальних заходів. Визначена цільова функція і обмеження моделі, розглянуті специфічні особливості запропонованого.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – дослідити показники вартості утримання, поточного дрібного, поточного середнього і капітального ремонтів, приведеної до 1 м2 площі моста. Крім того, необхідно вирішити задачу обґрунтування довгострокової стратегії утримання і ремонту мостів на основі моделі деградації їх елементів з урахуванням невизначеності.

47-51
Аналіз існуючих моделей прогнозування температури покриття нежорстких дорожніх одягів Гамеляк І.П., Волощук Д.В.

В статті розглядаються існуючі моделі розрахунку та прогнозування температури покриття нежорстких та з нежорсткими прошарками дорожніх одягів, що спираються на фактичні дані по зміні температури повітря оточуючого середовища.

Наведено та проаналізовано основні світові моделі розрахунку та прогнозування температури покриття, такі як: модель Гайворонського В.Н., BELLS, за програмою SUPERPAVE та SHRP. Кожна модель орієнтується на певний результат, звідки і характер вихідних даних – статистичні чи фактичні. Для порівняння використовуються фактичні дані, отримані експериментальним шляхом, та статистичні, наведені в нормативних джерелах.

Результати статті можуть бути використані для подальших досліджень процесів теплообміну в нежорстких дорожніх одягах та їх впливу на жорсткість і несучу здатність покриттів.

Об’єкт дослідження – процеси теплообміну в нежорстких дорожніх одягах.

52–57
Про влаштування швів в брукованих покриттях Гамеляк І.П., Карафізі Л.М.

В статті проаналізовано вплив геометричних розмірів каменів мощення на витрату заповнювача та властивості піщаного матеріалу для заповнення швів.

Мета роботи – встановити зміну довжини швів та об’єму (витрати) заповнювача в залежності від форми та геометричних розмірів елементів мощення та проаналізувати оптимальний склад піщаних матеріалів для заповнення швів.

Розглянувши форми каменів мощення (трикутна, квадратна, прямокутна та гексагональна) визначена залежність довжини швів при влаштуванні покриття із даних елементів брукування від довжини його ребра та площі. Встановлено, що більш доцільно застосовувати гексагональні камені, оскільки довжина швів є мінімальною (менша потреба в заповнювачах) та досягається перев’язка швів в різних напрямках.

Розглянуто який гранулометричний склад пісків для заповнення швів використовують в Concrete Manufacturers Association. Також розглянуто склад піску, який використовувався при реконструкції НСК «Олімпійський», та дозволив покращити технологію влаштування покриття.

Однак потрібно детальніше визначити характеристики піщаних заповнювачів для застосування їх в специфічних умовах.

57–65
Формування організаційно-технічного механізму забезпечення ефективності в проектах вдосконалення ремонту дорожньо-будівельної техніки Годованюк П.Д. В статті описано розробку та реалізацію організаційно-технічного механізму забезпечення ефективності в проектах вдосконалення ремонту дорожньо-будівельної техніки, що передбачає постановку нових оптимізаційних задач та вибір ефективних методів для їх вирішення у реальному середовищі функціонування, а також передбачає наявність таких складових: напрям взаємодії суб’єктів та обмеження їх спільної діяльності; форми, принципи і методи взаємодії;правові норми взаємовідносин;функції управління;організаційні та функціональні структури, які розробляють та реалізують проекти вдосконалення цільового використання та ремонту ДБТ. 65-69
Гідрофобні добавки – модифікатори цементобетонного покриття доріг Дорошенко Ю.М., Дорошенко О.Ю., Любезний В.О. В статті розглядаються властивості цементобетонного покриття з ефективними гідрофобними добавками. Встановлено, що добавка АДЕ-3 підвищує морозостійкість на 20%; водонепроникність – в 3 рази, міцність на удар – на 30 %, стиранність – на 58%. Також підви-щується тріщиностійкість (R0m на 20-30%; Rvm 12-40%). Підви-щення верхньої межі тріщино утворення дозволяє прогнозувати високу витривалість і довговічність цементного бетону дорожнього покриття під дією багаторазово прикладуваних навантажень різної величини і знаку. 69–74
Оптимізація програм ремонту дорожнього одягу автомобільних доріг Ігнатюк В.В.

В статті розглядається проблема приведення стану дорожнього одягу до нормативного рівня за певну кількість років.

Об’єкт дослідження – оптимізація програми дорожньо-ремонтних робіт

Мета роботи – сформулювати задачу оптимізації програми дорож-ньо-ремонтних робіт для досягнення заданого стану дорожнього одягу на мережі доріг за задану кількість років.

Метод дослідження – моделювання на основі багатовимірної задачі дискретної оптимізації.

Для багатокритеріальної оптимізації програм ремонтів були запропоновані такі методи: цільове програмування, метод зважених сум, методи на основі нечітких множин, генетичні алгоритми, метод ε-обмежень. В статті запропоновано вирішення задачі оптимізації програми дорожньо-ремонтних робіт для досягнення заданого стану дорожнього одягу на мережі доріг за задану кількість років як багатовимірну задачу дискретної оптимізації.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – застосувати імітаційну модель з імітацією випадкових подій і величин методом Монте-Карло та оптимізацію на основі генетичних алгоритмів.

74–78
Методика приготування та результати випробування бітуму модифікованого полімерами за допомогою лабораторного лопатевого змішувача Мозговий В.В., Онищенко А.М., Аксьонов С.Ю., Гаркуша М.В., Невінгловський В.Ф., Різніченко О.С.

У статті запропоновано методику приготування та результати випробування бітуму модифікованого полімерами за допомогою лабораторного лопатевого змішувача.

Об’єкт дослідження – бітум модифікований полімером.

Мета роботи – розробити методику приготування бітуму модифікованого полімерами за допомогою лабораторного лопатевого змішувача з метою підбору його складу і встановленням вимог до технологічного процесу перемішування.

Метод дослідження – статистичний аналіз однорідності бітуму модифікованого полімером.

Важливим етапом процесу приготування модифікованих бітумів є підбір їх складу та перевірка ефективності дії різних полімерів. Тому, лопатеві змішувачі знайшли широке застосування, як в промислових так і в лабораторних умовах для ефективної модифікації бітуму полімерами. Розроблена методика дозволяє визначити час завершення процесу модифікації бітумного в’яжучого при різних технологічних параметрах (температурі, швидкості перемішування та вмісту модифікатору) до повної стабілізації його властивостей.

Результати досліджень в статті показали, що оптимальний час модифікації бітумного в’яжучого латексом Butonal NS198, при якому відбуваються процеси як стабілізації властивостей так і гомогенізації модифікованого бітумного в’яжучого, становить близько 3 годин.

79–84
Теоретичні підґрунтя важливості контрактів на засадах державно-приватного партнерства в дорожньому будівництві Соколова Н.М., Харченко К.Г.

В статті запропоновано підхід до реалізації контрактів на засадах державно-приватного партнерства та зроблено висновки щодо важливості контрактів.

Головною проблемою дорожньої галузі є недостатність фінансування. Для залучення коштів приватного сектору в Україні, на сьогодні, не достатньо сформований економічний і організаційно-правовий механізм, який би забезпечив їх зацікавленість. В останні роки в світовому досвіді пов’язаному з дорожнім будівництвом, все частіше зустрічається таке нове поняття як «контракт». Основною задачею контракту є усунення таких економічних протиріч: дозволить забезпечити економічне зростання при скороченні державних витрат, і при цьому державні функції будуть виконуватися на більш високому рівні без шкоди соціально-економічної стабільності.

Результати статті можуть бути впровадженні в дорожнє будівництво при складанні договору на виконання робіт.

Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної розподілу обов’язків між замовником і виконавцем для досягнення високих результатів.

84-88
Особливості контрактної системи в дорожній галузі Соколова Н.М., Шкарівська Н.Ю. У статті розглядаються світовий досвід по впровадженню контрактів в дорожньому будівництві, які мотивують бізнес на надання якісних послуг в галузі дорожнього будівництва, в тому числі ремонту і експлуатації протягом усього життєвого циклу інфраструктурного транспортного об'єкту при цьому оптимізуючи ризики і розподіляючи фінансові зобов'язання протягом всього періоду контракту. 88–94
Імітаційна модель оцінки ризиків в управлінні проектами автомобільних доріг Татусь В.В.

В статті розглядається проблема управління ризиками проектів автомобільних доріг.

Обєкт дослідження – метод оцінки ризиків проектів будівництва, реконструкції і капітального ремонту автомобільних доріг.

Мета роботи розробка імітаційної моделі і комп’ютерної програми оцінки ризиків проектів автомобільних доріг.

Метод дослідження – системний аналіз, імітаційне моделювання і комп’ютерний числовий експеримент.

Розглянутий сучасний стан теорії ризик-менеджменту в управлінні проектами, виділені чотири види стратегій: запобігання ризику; передачі ризику; зменшення ризику; прийняття ризику. Викладені особливості застосування цих стратегій в мінімізації негативного впливу ризиків. Показано, як враховується збільшення вартості роботи за рахунок збільшення її тривалості Наведені вихідні дані, необхідні для моделювання ризиків, а також результати моделювання для умовного прикладу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – застосувати імітаційну модель з імітацією випадкових подій і величин методом Монте-Карло та оптимізацію на основі генетичних алгоритмів.

94–99
До застосування експертної системи проектування річної програми робіт в дорожньо-ремонтних організаціях Харченко А.М.

В статті висвітлюються питання удосконалення існуючої практики розробки річної програми дорожньо-ремонтних робіт шляхом застосування експертної системи проектування (ЕСПР). Запропонована ЕСПР базується на використанні існуючого в галузі інформаційного та програмного забезпечення, а також досвіду та знань фахівців-експертів дорожнього комплексу.

Об’єкт дослідження – річна програма робіт дорожньо-ремонтних організацій.

Мета статті – розкриття підходу щодо практичного застосування експертної системи проектування річної програми дорожньо-ремонтних робіт.

Методи дослідження – використано принципи системного аналізу, методи математичного моделювання і статистичної обробки та аналізу інформації, методи обґрунтування управлінських рішень.

Результатом проведеного дослідження є розробка моделі оцінки експлуатаційного стану доріг, для чого запропоновано п’ять можливих експлуатаційних станів елементу дороги і рейтинг стану на основі безрозмірної шкали. Також, було встановлено межі розповсюдження пошкоджень, відповідні запропонованим експлуатаційним станам. Результати проведених досліджень було покладено в основу створеної Експертної системи проектування річної програми дорожньо-ремонтних робіт (ЕСПР), що призначена для використання Державною агенцією автомобільних доріг України «Укравтодор» при обґрунтовуванні річних планів робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг.

99–103
Вивчення характеристик руху транспортних потоків Хом'як А.Я.

В наш час спостерігається стрімке зростання інтенсивності, швидкості руху, навантажень та завантаженості автомобільних доріг.

На основі проведених в 2011-2012 роках натурних дослідженнях на заміських дорогах Києва: автомобільній дорозі Київ – Бориспіль (чотири смуги руху в одному напрямку), Київ – Дніпропетровськ (дві смуги руху в одному напрямку), Київ – Одеса (дві смуги руху в одному напрямку) та порівняння результатів із раніше проведеними дослідженнями, прослідковується динаміка зміни основних характеристик транспортних потоків у часі.

Проаналізовано транспортно-експлуатаційні характеристики автомобільних доріг.

Побудовані залежності розподілу транспортних потоків по ширині проїзної частини, показаний зв’язок між швидкістю та інтенсивністю руху. Отримані результати досліджень можуть використовуватися при обґрунтуванні моделей, які описують взаємодію основних характеристик руху транспортних потоків.

104–108
Оцінка якості автомобілів на основі відмови їх власників від регламентного обслуговування Березняцький В.В.

Протягом гарантійного терміну значна частина власників автомобілів відмовляється від виконання регламентного обслуговування і втрачає право на безкоштовне усунення гарантійних випадків.

При цьому простежується закономірність: чим більш надійний автомобіль, тим більше власників відмовляється від регламентного обслуговування на більш ранніх етапах.

В цьому зв’язку математичне сподівання періоду, при якому клієнт не відмовляється від послуг, може служити суб’єктивним показником оцінки якості автомобіля.

109-111
Маневреність автопоїзда з універсальним напівпричепом-контейнеровозом Босенко В.М., Гуменюк П.О., Марчук Р.М.

У статті розглянуті питання маневреності автопоїзда з універсальним напівпричепом-контейнеровозом. Встановлено, що за швидкості 3 м/с автопоїзд-контейнеровоз з некерованим на-півпричепом не задовольняє вимогам DIRECTIVE 2002/7/EC, у той час як автопоїзд з управлінням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту і за рахунок самоустановлювальних коліс напівпричепа цим вимогам задовольняють. При цьому поперечна швидкість і поперечне прискорення центру мас напівпричепа при вході автопоїзда в поворот за швидкості 3 м/с для усіх автопоїздів майже однакові. Проте при збільшенні швидкості руху автопоїзда до 15 м/с різко збільшуються прискорення напівпричепа (прискорення автомобіля-тягача для усіх схем автопоїздів не перевищують 4,25 м/с2, тобто рух тягача є стійким), які хоч і менші для автопоїзда з управлінням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту у порівнянні з самоустановлювальними колесами напівпричепа, проте більші максимально допустимих.

Об’єкт дослідження – показники маневреності автопоїзда-контейнеровоза за різних схем управління напівпричепом.

Мета досліджень – порівняльна оцінка маневреності автопоїзда-контейнеровоза при управлінні напівпричепом як за рахунок самоустановлювальних коліс задньої осі, так і шляхом гальмування коліс одного борту.

Метод досліджень – аналітичний.

Питання маневреності автопоїзда-контейнеровоза розглянуто для двох розрахункових схем – плоскої (рівняння плоскопаралельного руху автопоїзда) і просторової (рівняння автопоїзда-контейнеровоза у горизонтальній та поперечній площинах). Проведеними розрахун-ками встановлено, що за швидкості 10 м/с кути крену підресореної маси напівпричепа майже однакові для усіх автопоїздів. Крен кузова та бічне прискорення центра мас автомобіля-тягача і напівпричепа призводять до зміни радіусу повороту окремих ланок і габаритної смуги руху автопоїзда. Так, для автопоїзда з некерованим напівпричепом габаритна смуга руху з урахуванням крену кузова за швидкості 10 м/с при вході в поворот збільшилася на 7,9%, для автопоїзда з керуванням напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту – на 9,6%, для автопоїзда із самоустановлювальними колесами напівпричепа – на 6,8%. При цьому усі автопоїзди володіють недостатньою повороткістю, що може служити запорукою стійкості руху.

Результати статті можуть бути використані при виборі типу напівпричепа для комплектації автопоїзда-контейнеровоза.

111-117
Особливості використання біодизельного палива для дизелів легкових автомобілів Говорун А.Г., Павловський М.В., Котеле-нець О.О.

В статті розглянуто напрям поліпшення екологічних показників автомобілів з сучасними дизелями, що перебувають в експлуатації, системним поетапним переходом з живлення дизелів штатним паливом на живлення альтернативними видами палив.

Об’єкт досліджень – вплив сумішевих біодизельних палив на паливно-економічні, екологічні та енергетичні показники автомобіля з дизелем.

Метою досліджень є розширення паливної бази автомобільного транспорту при використанні альтернативних видів палива.

Методи дослідження – експериментально-розрахункові.

Оптимізація фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив є одним із ефективних шляхів зниження токсичності відпрацьованих газів та поліпшення паливної економічності. Це досягається як забезпеченням необхідних фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив, так і звуженням їх меж зміни, тобто адаптацією цих палив до дизелів, що перебувають в експлуатації.

Таким чином, оптимізація фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив дає можливість покращити ефективність його використання в сучасних дизелях, а також зменшити викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами.

Результати статті можуть бути використанні як рекомендації при підготовці та застосуванні сумішевих біодизельних палив для автомобільного транспорту.

117-122
Методика вибору конструктивних параметрів системи «двигун-трансмісія» автобусів малого класу Грищук О.К., Рубан Д.П.

В статті запропоновано методику вибору конструктивних параметрів системи «двигун-трансмісія» міських автобусів малого класу на основі порівняльної оцінки показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобусів у міському їздовому циклі.

Об'єкт дослідження – тягово-швидкісні властивості, паливна економічність та екологічні показники автобусів малого класу з різними системами «двигун-трансмісія» в експлуатаційних умовах.

Мета роботи – за допомогою розробленої методики обрати раціональні варіанти системи «двигун-трансмісія» автобуса малого класу, на якому встановлюються дизелі з наддувом та без наддуву.

Метод дослідження – розрахунковий.

Cтаття присвячена поліпшенню показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і екологічних показників автобусів малого класу раціональним вибором параметрів системи «двигун-трансмісія». Розроблено методику вибору конструктивних параметрів системи «двигун-трансмісія» міських автобусів малого класу на основі порівняльної оцінки показників тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та викидів шкідливих речовин автобусів у міському і магістральному їздових циклах. Уточнивши математичну модель руху автобуса в режимах міського їздового циклу, можна досліджувати вплив особливостей зміни циклової подачі палива дизеля з наддувом і без наддуву та передаточних чисел коробки передач та головної передачі на показники: тягово-швидкісних властивостей, паливну економічність та викиди шкідливих речовин автобуса на міських маршрутах.

Результати статті можуть бути впроваджені при проектуванні нових автобусів малого класу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – поліпшення показників: тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і екологічних показників автобусів малого класу раціональним вибором параметрів системи «двигун-трансмісія».

122-127
До вибору теплоакумулюючих матеріалів теплового акумулятора збереження теплового стану двз Гутаревич Ю.Ф., Александров В.Д., Грицук І.В., Постніков В.О., Добровольський О.С., Адров Д.С.

У статті обґрунтовується перспектива використання теплових акумуляторів на основі фазових перетворень типу плавлення і кристалізації в теплоакумулюючих матеріалах(ТАМ) з метою здійснення передпускового прогріву, пуску і швидкого прогрівання після пуску двигунів внутрішнього згорання; надано огляд перспективних ТАМ.

Об’єкт дослідження – теплоакумулюючі матеріали, які використовуються для застосування в теплових акумуляторах, для здійснення передпускового прогріву двигунів внутрішнього згорання.

Мета роботи –визначення, узагальнення наявних відомостей, а також розробка методики вибору ТАМ, які можуть використовуватись в теплових акумуляторах фазового переходу для передпускового прогріву, пуску і прискореного прогріву після пуску.

Метод дослідження – аналіз експериментально визначених властивостей ТАМ щодо їх використання в теплових акумуляторах фазового переходу для прогріву двигунів.

При експлуатації двигунів внутрішнього згорання, особливо в умовах низьких температур, виникає проблема їх безаварійного запуску й попереднього передпускового прогріву для роботи з навантаженням, що пояснюється порушенням їх нормального теплового балансу. Ефективність використання ДВЗ суттєво залежить від часу, що витрачається на допоміжні операції. До таких операцій відноситься передпускова підготовка ДВЗ, яка містить у собі комплекс заходів, що забезпечують впевнений і безаварійний пуск двигуна й прискорену підготовку його до прийняття навантаження. Усунення вищевказаних проблем доцільно виконувати шляхом впровадження технології теплового акумулювання в процеси передпускової підготовки двигуна. В статті виконано огляд перспективних теплоакумулюючих матеріалів для теплових акумуляторів фазового переходу.

Результати статті можуть бути впроваджені в конструкціях теплових акумуляторів двигунів при виконанні їх передпускового прогріву і прискореного прогріву після пуску.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – пошук теплоакумулюючого матеріалу для відповідної конструкції теплового акумулятора, що забезпечує оптимальний передпусковий прогрів двигуна.

127-133
Розрахункові дослідження впливу рециркуляції відпрацьованих газів на утворення оксидів азоту при застосуванні комбінованого методу регулювання потужності сучасного бензинового двигуна Гутаревич Ю.Ф.

В статті показаний вплив рециркуляції відпрацьованих газів (РВГ) на утворення оксидів азоту при застосуванні комбінованого методу регулювання потужності (КМРП).

Об’єкт дослідження – бензиновий двигун 6Ч 9,5/6,98 з КМРП та РВГ.

Мета роботи – визначення впливу РВГ на утворення оксидів азоту при застосуванні КМРП на сучасному бензиновому двигуні.

В статті наведені результати розрахунку рівноважних і нерівноважних концентрацій оксидів азоту в процесі згоряння в двигуні 6Ч 9.5/6.98 при застосуванні РВГ при КМРП, за режиму роботи n=2000хв-1, Mk=30H*m та коефіцієнту рециркуляції ВГ RВГ=11,5%. Розрахунок проведений для бімолекулярного механізму утворення оксидів азоту.

За результатами розрахунку максимальні рівноважні концентрації оксидів азоту становлять при роботі з РВГ 2021 млн-1 , без РВГ 3242 млн-1 . Максимальні нерівноважні концентрації оксидів азоту становлять при застосуванні РВГ 159 і без застосування РВГ 1289 млн-1. Дані значення максимальних рівноважних та нерівноважних концентрацій оксидів азоту набувають при максимальному значенні температури в циліндрі двигуна, що підтверджується загальноприйнятою термічною теорією утворення оксидів азоту.

Отримані розрахунки нерівноважних концентрацій оксидів азоту близькі до концентрацій оксидів азоту, які отримані під час експериментальних випробовувань двигуна (при роботі з РВГ NOx =200 млн-1, без РВГ NOx =1090 млн-1).

Проведені розрахунки показують, що більш точні дані по кількісній оцінці утворення оксидів азоту отримуються при розрахунку нерівноважних концентрацій оксидів азоту за бімолекулярним механізмом.

Таким чином, результати розрахунку утворення рівноважних та нерівноважних концентрацій оксидів азоту за бімолекулярним механізмом підтвердили ефективність застосування РВГ, як одного з методів зниження концентрацій оксидів азоту у ВГ двигуна при застосуванні КМРП.

133-138
Порівняння динамічних якостей та паливної економічності автомобіля при роботі на бензині та зрідженому нафтовому газі Гутаревич Ю.Ф., Манько І.В.

В статті наведена порівняльна характеристика прийомистості автомобіля при роботі на бензині та ЗНГ, отриманої експериментально.

Об’єкт досліджень – вплив виду палива на паливну економічність та динамічні показники автомобіля.

Мета роботи – визначення та порівняння динамічних якостей автомобіля обладнаного двигуном з іскровим запалюванням і сучасними системами впорскування бензину та ЗНГ при роботі на обох видах палива.

Показано, що переведення автомобіля на ЗНГ з встановленням сучасної системи впорскування газу та варіатора випередження запалювання є вигідним не лише з точки зору затрат на паливо, а й покращує динамічні якості автомобіля.

139-142
Оцінка техніко-економічних характеристик процесу діагностування автомобілів з метою його оптимізації Кошарний М.М., Клименко Ю. М.

Ефективність управління процесом технічної експлуатації автомобілів залежить від ефективності роботи системи технічного обслуговування та ремонту автомобілів та її підсистем, зокрема діагностування, техніко-економічні показники яких, в свою чергу, залежать від того, наскільки їх технологія і організація наближені до оптимальної.

У роботах по економічній ефективності впровадження технічної діагностики в технологічний процес, не розглядаються економічні характеристики на рівні окремих елементів процесу діагностування – перевірок. Тому доцільно детально розглянути структуру витрат, які складають вартість реалізації елементарної перевірки і розробити методику їх визначення.

Структурний аналіз витрат на виконання елементарних перевірок при діагностуванні дозволить значно спростити визначення економічних характеристик елементарних перевірок. При цьому, отримання значень змінних витрат (найбільш трудомістка частка) перевірок не змінюється при переході до інших конкретних умов і можуть бути використані багатократно для різних підприємств, оснащених ідентичним устаткуванням. Постійна складова, що залежна від конкретних умов, в яких проводиться діагностування, може бути легко визначена і тому не обмежить використання розробленої економіко-математичної моделі для будь-якого автотранспортного підприємства.

Розроблена методика діагностування автомобіля може бути впроваджена в умовах автотранспортних і автосервісних підприємствах.

142-147
Покращання паливної економічності автомобіля за рахунок зниження його спорядженої маси Кошарний М.М., Кошарний О.М.

В статті розглянутий вплив спорядженої маси автомобіля на його паливну економічність.

Об’єкт дослідження – дорожні транспорті засоби, які знаходяться в експлуатації.

Мета роботи – визначення заходів підвищення ефективності використання транспортних засобів за рахунок зниження витрати палива.

В експлуатаційних умовах споряджена маса відображається на цілому ряді показників.

Для перевезення зайвої маси необхідно додатково витрачати паливо. Як приклад, проведено розрахунок витрати палива на транспортування спорядженої маси автомобілів різних марок (КрАЗ-6510 та DAF-2700).

Ці розрахунки можна віднести за часом до одного місяця чи року.

Галузь автомобілебудування постійно розвивається, весь час ведуться роботи над конструкцією автомобілів, які б дозволяли оптимізувати експлуатаційні характеристики вузлів, агрегатів та систем.

Для зниження спорядженої маси потрібно, перш за все, ретельно проаналізувати компонувальну схему і масові характеристики всіх вузлів і агрегатів, широко використовувати полегшені і високоміцні матеріали.

Результати статті можна використовувати при конструюванні автомобілів.

147-151
Можливість розрахункового визначення показників гальмівних властивостей колісних транспортних засобів при сертифікації Кравчук П.М.

В статті проведено аналіз розрахункового визначення показників гальмівних властивостей КТЗ при сертифікації.

Об’єкт дослідження – є гальмівна ефективність КТЗ, яка визначається методами стендових і дорожніх випробувань.

Мета роботи – є розрахункове визначення гальмівної ефективності КТЗ під час сертифікації на основі розрахунково-експериментального аналізу процесу гальмування базової моделі.

Відповідно до чинного законодавства України кожний новий член сімейства повинен пройти сертифікацію, у тому числі за гальмівними властивостями, що вимагає проведення відповідних випробувань, досить складних і дорогих. У зв’язку із цим виникає питання: чи завжди потрібно проводити ці випробування, або чи можна визначити розрахунковим шляхом досить точно необхідні для сертифікації.

Тому для модифікації і комплектації КТЗ було розроблено розрахункові математичні моделі, які можуть оцінити величину відмінностей, що виникають у показниках гальмівної ефективності від базової моделі, і не проводитися щораз весь комплекс випробувань. Для цього проводилося розрахункове визначення показників гальмівних властивостей модифікацій і комплектацій КТЗ для сертифікації на основі експериментально-розрахункового аналізу процесу гальмування базової моделі.

Максимальна розбіжність теоретичних розрахункових і експериментальних даних по визначенню гальмівного шляху Sг не перевищує 8,3%, по визначенню усталеного сповільнення jуст – 11,5%. Необхідно також враховувати, що при одержанні експериментальних даних неминучі помилки вимірів, обумовлені погрішністю вимірювального обладнання. На точності теоретичних розрахункових даних позначаються умови й допущення, прийняті в математичній моделі.

Результати експериментальних випробувань та аналітичних розрахунків якісно збігаються.

151-154
Зменшення негативного впливу коливань рейки паливного насосу на паливну економічність дизеля за неусталених режимів роботи Куций П.В. В статті розглянуто основні типи регуляторів частоти обертання колінчастого валу дизелів. Також обґрунтовано необхідність використання всережимного регулятора частоти обертання колінчастого валу дизеля при виконанні сільськогосподарською машиною технологічних сільськогосподарських операцій. Розглянуто недоліки використання всережимного регулятора частоти обертання колінчастого валу та роботу гранично-всережимного регулятора та регулятора з програмованим упором, які використовуються для зменшення негативного впливу коливань рейки паливного насосу високого тиску на паливну економічність дизелів. В статті наведена принципова схема всережимного регулятора з зміною налаштування зовнішньої і часткових характеристик паливного насосу високого тиску, використання якого дозволить зменшити негативний вплив коливань рейки паливного насосу високого тиску на паливну економічність дизеля. 155-159
Моторна установка для індицирування робочого процесу газового двигуна Лісовал А.А., Нижник М.Є.

В статті описані особливості газових моторних палив із традиційних та альтернативних джерел видобутку. Проведено аналіз дисертаційних робіт і публікацій за останні десять років з конвертації дизелів та бензинових двигунів в суто газові. Детально описано розроблену експериментальну електричну установку (30 кВт при 1500хв-1) та обладнання для індицирування робочого процесу газового двигуна.

Газові моторні палива із традиційних джерел видобутку мають скінченні ресурси, тому набувають широкого застосування газові палива вироблені із вторинних відходів або з альтернативних джерел видобутку. До цих палив відносяться гази: коксовий, шахтний, доменний, каналізаційний, біогаз, сланцеві гази та інші. Серед газових палив із альтернативних джерел видобутку найбільш поширені будуть моторні палива, які вміщують такі горючі компоненти: метан, монооксид вуглецю. Від масових часток цих горючих компонентів буде залежати їх енергетична цінність.

Виконаний аналіз літературних джерел засвідчив необхідність додаткових досліджень при використанні газових палив із альтернативних джерел, які дозволять створити універсальну систему автоматичного регулювання і управління газовим двигуном для забезпечення енергетичних та екологічних показників без суттєвої зміни базової конструкції.

Мета роботи – вплив регулювальних параметрів на енергетичні та екологічні показники роботи газового двигуна із іскровою системою запалювання, при використані газових палив із різним відсотковим вмістом метану.

Об’єкт дослідження – система живлення газовим паливом і удосконалена система запалювання, які враховують можливість застосування альтернативних газових палив.

Для виконання поставленої мети на першому етапі досліджень була розроблена принципова схема, за якою була створена експериментальна електрогенераторна установка на базі бензинового двигуна з іскровим запалюванням 6Ч10/8,8 і електричного генератора змінного струму ДГФ82-4Б. Базовий двигун, який працював на привод електрогенератора, було конвертовано в суто газовий з ступенем стискання, ε = 8,5. Розроблено систему живлення газовим паливом і удосконалено систему запалювання, які враховують можливість застосування альтернативних газових палив. Підготовлено обладнання для дослідження усталених і перехідних процесів та індицирування робочого процесу газового двигуна.

159-165
До питання управління автопоїздом-контейнеровозом шляхом гальмування коліс одного борту напівпричепа Марчук Р.М.

У статті розглянуті питання маневреності автопоїзда з універсальним напівпричепом-контейнеровозом. Проведеними дослідженнями встановлено, що експлуатація сідельних автопоїздів в граничних режимах руху (максимальні швидкості, мінімальні радіуси повороту) вимагатиме конструктивних змін ланок автопоїзда-контейнеровоза. Ефективність використання сідельних автопоїздів при транспортуванні всієї гами контейнерів в значній мірі залежить від їх здатності вписуватися в допустиму смугу руху і не створювати перешкод для транспортного потоку. Розв'язання цієї проблеми можливе при обладнанні напівпричепів самовстановлюваними або керованими колесами. Вибір типу приводу управління напівпричепаом є основною задачею маневреності автопоїзда-контейнеровоза.

Об’єкт дослідження – маневреність автопоїзда-контейнеровоза при управлінні напівпричепом шляхом гальмування коліс одного борту.

Мета досліджень – поліпшення маневреності автопоїзда-контейнеровоза шляхом гальмування коліс одного борту напівпричепа.

Метод досліджень – аналітичний.

Проведеними дослідженнями встановлено: – траєкторія руху керованого напівпричепа шляхом гальмування коліс одного борту на неусталеному повороті автопоїзда завжди складається з двох ділянок, різних за знаком кривизни, тому для корекції траєкторії возика необхідно змінювати і колеса осі, що необхідно гальмувати; – напрямок бічної сили на возику напівпричепа по мірі входу автопоїзда в поворот змінюється на протилежний; – додаткова бічна сила на передній осі на всіх ділянках криволінійної траєкторії руху напівпричепа завжди співпадає за напрямком з бічною силою на возику, а на задній осі – на вході в поворот направлена в сторону, що протилежна за напрямком бічної сили на возику. – додаткова бічна сила на середній осі на всіх ділянках траєкторії визначається в залежності від співвідношення в кутах відведення коліс передньої і задньої осей возика.

Із цього слідує, що для корекції траєкторії возика напівпричепа щодо траєкторії тягача доцільним є гальмування коліс однієї сторони його задньої осі.

Результати статті можуть бути використані при виборі типу напівпричепа для комплектації автопоїзда-контейнеровоза.

165-171
Якість очистки нафтовмісних стічних вод морського транспорту Посвятенко Н.І., Демидова Ю.Є.

В статті запропоновано підхід побудови математичної моделі процесу очищення нафтовмісних стічних вод у колонному електрокоагуляторі.

Об’єкт дослідження – колонний електрокоагулятор для очистки нафтовмісних стічних вод.

Мета роботи – оцінка якості очистки стічних вод колонними електрокоагуляторами.

Метод дослідження – регресивний аналіз даних, отриманих в результаті планування багатофакторного експерименту.

Методи регресійного аналізу є зручним інструментом для отримання статистичних моделей процесів у вигляді поліномів на основі даних, зібраних в ході експерименту. З введенням в процес експериментування активного начала – планування, стало можливим створення якогось оптимального плану експерименту з метою визначення математичної моделі процесу. Пасивна позиція дослідника як спостерігача стала активною. Колонні електрокоагулятори мають складну структуру потоків і функціонують переважно в умовах постійно діючих неконтрольованих збурень. Їх дослідження та побудову математичного опису представляє складну наукову задачу. У подібній ситуації використання математичних методів планування експерименту дозволяє визначити математичний опис процесів при неповному знанні деталей механізму явищ, що протікають в об'єкті. Сутність такого експерименту полягає в одночасному варіюванні усіх факторів при його проведенні за певним планом і поданні математичної моделі функції відгуку у вигляді лінійної або нелінійної регресії з подальшим її аналізом методами математичної статистики.

171-176
Наростоутворення при протягуванні феритних чавунів Посвятенко Е.К., Чернявський О.В., Студенець С.Ф.

В статті розглянуто механізм наростоутворення при протягуванні феритних чавунів, як пластичного матеріалу, що має дефектну структуру.

Об’єкт дослідження – внутрішнє протягування деталей із сірих феритних чавунів.

Мета роботи – знаходження найбільш ефективних шляхів управління наростом при продуктивному низькошвидкісному способі обробки матеріалів різанням.

Метод дослідження – металографічний аналіз зони стружкоутворення, експериментально-розрахункове дослідження взаємозв’язку явищ при різанні металевих матеріалів; виробничі випробування запропонованого інструменту.

Показано, що сірі феритні чавуни належать до пластичних конструкційних матеріалів з дефектною структурою. Тому, протягування цих чавунів завжди супроводжується наростоутворенням. Установлено, що виняткові для оброблюваних матеріалів фізико-механічні і різальні властивості наросту мають виключно деформаційну природу. Показано, що тіло наросту при протягуванні сірих феритних чавунів виконує роль додаткового різального клину з притаманною останньому геометрією. Наявність наросту при протягуванні чавунних деталей приводить до розбивання отвору та погіршення шорсткості обробленої поверхні. Визначено основні способи управління наростоутворенням при протягуванні сірих чавунів: оптимізація геометричних параметрів інструменту; управління контактними явищами та процесом тертя застосуванням методів інженерії поверхні. При протягуванні сірих чавунів слід використовувати інструмент із швидкорізальних сталей, оскільки це дозволяє низька температура процесу. Допустима вміщуваність стружки в канавках протяжки при обробці сірих чавунів складає 0,35.

177-184
До визначення критичної швидкості руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку “dolly” Сахно В.П., Глінчук В.М., Енглезі О.А., Поляков В.М.

У статті розглянуті питання стійкості прямолінійного руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly, зокрема критичної швидкості прямолінійного руху.

Об’єкт дослідження – стійкість прямолінійного руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly.

Мета досліджень – визначення показників стійкості руху, зокрема критичної швидкості руху, автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly.

Метод досліджень – аналітичний.

Досліджено вплив розташування центрів мас ланок автопоїзда і їх моментів інерції на критичну швидкість руху триланкового автопоїзда з напівпричепом на підкатному візку Dolly. В основу дослідження покладено, що точка зчіпки підкатного візка з автомобілем-тягачом рухається з постійною швидкістю уздовж заданої осьової лінії (основну траєкторію руху автомобіля тягача формує точка, що знаходиться посередині між двома задніми осями, а зчіпний пристрій автопоїзда розташовується саме над цією точкою).

Доведено, що умови виникнення коливальної нестійкості автопоїзда на підкатному візку Dolly, а також і автопоїздів інших компонувальних схем суттєво залежать від параметрів автопоїзда, а саме його масово-геометричних характеристик – положення центру мас щодо точки зчіпки, радіусів інерції причіпних ланок та положення точок зчіпки причіпних ланок з автомобілем-тягачом та між собою, що необхідно враховувати при комплектації автопоїздів.

Визначена критична швидкість автопоїзда на підкатному візку Dolly та проаналізовано вплив координат центру мас і моментів інерції ланок автопоїзда на її чисельне значення. Збільшити критичну швидкість автопоїзда можна за рахунок зсуву точки зчіпки напівпричепа до передньої осі возика, зсув точки зчіпки підкатного возика з автомобілем-тягачем вперед до центра мас тягача, зміщення центра мас підкатного візка і напівпричепа до точок з′єднання підкатного візка з автомобілем-тягачем та напівпричепа з підкатним візком.

Результати статті можуть бути використані при комплектації триланкових автопоїздів та їх дослідній експлуатації в Україні.

184-190
Шеститактний двигун внутрішнього згоряння з ланцюговою передачею крутного моменту та використанням енергії пари Сахно В. П., Ковальчук Г. О., Ященко Д. М., Корпач О. А., Тріфонов Д. М. В статі запропоновано шеститактний двигун внутрішнього згоряння з ланцюговою передачею крутного моменту та використанням енергії пари, що містить зірочко-ланцюгові механізми передачі крутного моменту на шестеренчасті передачі, газорозподільний механізм (з випускними клапанами у головці блока та у випускному трубопроводі), механізми системи мащення, запалювання, запуску, живлення паливом, повітрям, водою (з ємністю для води, насосом, форсунками впорскування води у відпрацьовані гази та на гільзи і головки циліндрів), такти впускання, стискання, робочого ходу, випуску відпрацьованих газів у закритий простір гільзи циліндрів та головки блока, другий робочий хід, випуск відпрацьованих газів та пари у навколишнє середовище. Мета роботи – зменшення витрат палива у двигунах внутрішнього згоряння та їх маси за рахунок застосування шеститактного двигуна внутрішнього згоряння з ланцюговою передачею крутного моменту та використанням енергії пари. 190-194
Оцінка тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та токсичності автомобіля при використанні двигунів різної потужності Сахно В.П., Корпач О.А.

У статті проведена оцінка зміни тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності та токсичності автомобіля з двигунами різної потужності та однаковою трансмісією на прикладі автомобіля ГАЗ 31105 «Волга» з двигунами Заволжського автомобільного заводу (ЗМЗ).

Об’єкт дослідження – автомобіль з двигунами різної потужності

Мета досліджень – оцінка тягово-швидкісних властивостей, паливної економічності і токсичності автомобіля при використанні двигунів різної потужності з однаковою трансмісією.

Метод досліджень – експериментально-розрахункові з використанням математичної моделі.

Встановлено, що зміна потужності двигуна при використанні однакової трансмісії призводить до зміни експлуатаційних властивостей автомобіля. Так збільшення потужності двигуна на 40% приводить до збільшення максимальної швидкості на 15,27 %. При цьому час розгону до максимальної швидкості змінюється незначно, а шлях розгону збільшується на 17,4 %, що пояснюється і збільшенням максимальної швидкості руху автомобіля. Середня швидкість руху автомобіля збільшується при використанні двигунів більшої потужності при русі автомобіля, як по дорогах з асфальтобетонним покриттям так і ґрунтових дорогах.

При русі автомобіля в міському їздовому циклі на дорозі зміна потужності практично не впливає на час виконання циклу. Витрата палива і сумарна токсичність відпрацьованих газів при збільшенні потужності на 7,2% у випадку двигунів з системами розподіленого впорскування палива зростає на 15,9% та 15,3% відповідно.

Результати статті можуть бути використані при оптимізації трансмісії автомобіля.

195-201
Вплив прискорювального насоса карбюратора на показники автомобіля в режимах їздового циклу Славін В.В., Манько І.В.

В статті показано вплив прискорювального насосу на показники автомобіля в режимах міському їздовому циклі.

Об’єкт дослідження – паливо-економічні, екологічні показники автомобіля з карбюраторною системою живлення.

Метою роботи, є визначення впливу подачі додаткової порції пали-ва, яка триває до 2 с, на паливо-економічні, екологічні показники автомобіля в міському їздовому циклі.

Дослідження виконується шляхом використання методики, що визначає експлуатаційні показники дорожніх транспортних засобів в системі «водій-автомобіль-дорога», яка була розроблена в Київсь-кому автомобільно-дорожньому інституті.

Прискорювальний насос призначений для подачі додаткової порції палива в режимах розгону автомобіля. Під час розгону, прискорювальний насос протягом 2 с збагачує склад суміші, в результаті чого досягається прийомистість двигуна, що характеризує динамічні якості автомобіля. Окрім збільшення годинної витрати палива в цьому режимі, зростає вміст монооксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах у порівнянні зі сталими режимами.

Встановлено, що неврахування роботи прискорювального насосу не призводить до похибки по витраті палива, але впливає на похибку в викидах CO, CO2, NOx.

Результати роботи можуть бути використані при розрахунках показників автомобілів з карбюраторними системами живлення.

201-205
Історія розвитку гібридних силових установок Тімков О.М., Луцик А.П.

Дана стаття акцентує увагу на історії розвитку гібридних силових установок, що характеризується значним періодом у розвитку автомобільного транспорту. Розкрито найважливіші роки, які змінювали хід зародження комбінованого приводу у відповідності до поступового розвитку науково-технічного прогресу. Звернена увага на доцільність дослідження та використання гібридних силових установок, які є саме тією ланкою, яка дозволить людству виграти час і поступово перейти на екологічно чисті джерела енергії.

Розглянуто історичний розвиток електромобілів та автомобілів з гібридними силовими установками (ДВЗ та електродвигуна). Наведено основні етапи розвитку гібридного автомобіля, а саме: основоположник гібридного приводу; поодинокі розробки вчених; створення прототипів та серійних зразків. Викладено основні етапи впровадження комбінованого приводу у звичайні транспортні засо-би. Описано провідні фірми, які працювали над розробками прототипів та виробники серійних гібридних автомобілів. Наведено цифри продажів автомобілів різних марок у різних країнах з гібридними силовими установками.

205-210
Статистична динаміка системи з внутрішнім розгалуженням силового потоку Тютін В.М.

Метою роботиє розробка теоретичних положень, спрямованих на уточнення розрахунків на міцність зубчастих зачеплень планетарних редукторів.

Випадкова функція зазорів в зачепленнях планетарного редуктора може бути віднесена до класу стаціонарних. У стаціонарних випадкових функцій, які представлені у вигляді канонічного розкладання, випадковість зосереджена в амплітудах, а функції є звичайними тригонометричними. Це значно спрощує рішення задачі статистичної динаміки планетарних редукторів.

Динамічна і відповідна їй математична моделі, наведені в [1] дозволяють вирішувати задачу примусових коливань, що виникають в планетарному редукторі. Головною проблемою, яка залишається невирішеною – в якому вигляді завести до моделі випадкові зазори, щоб отримати рішення, які б досить точно відображали реальні процеси навантаження зачеплень у редукторі. Для серійної продукції помилки розмірів та геометричної форми деталей є випадковими і тому повинні визначатися за законами теорії ймовірностей. Помилки окремих розмірів вважаються первинними. Вони розподілені за знаними з практики законами.

210-214
Перспективи використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах Шиманський С.І.

В статті розглянуто можливісь використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах та методи очистки біогазу від діоксиду вуглецю.

Об’єкт дослідження – використання біогазу в якості моторного палива.

Мета роботи – використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах та очистка біогазу від діоксиду вуглецю.

Метод дослідження – експериментальні дослідження використання біогазу в якості моторного палива на колісних транспортних засобах.

Через не високий вміст метану в біогазі відбувається зниження потужності двигуна внутрішнього згоряння; для того щоб підвищити вміст метану потрібно провести очистку від діоксиду вуглецю; ефективний спосіб очищення біогазу, який потребує мінімальних затрат – це очищення водою; гідратація під тиском від сірководню та діоксиду вуглецю ґрунтується на різній розчинності у воді діоксиду вуглецю; при невисоких парціальних тисках розчинність СО2 у воді невелика, але зі збільшенням тиску вона зростає; при подальшому зниженні тиску розчинений діоксид вуглецю виділяється з розчину; водяне очищення газу від діоксиду вуглецю під тиском ефективне при високому вмісті СО2 у газі; цей спосіб відрізняється простотою і дозволяє багаторазово використовувати оборотну воду.

Результати статті можуть бути упровадженні в технології отримання біогазу, його очистки та використання його в якості моторного палива в колісних транспортних засобах.

Прогнозні припущення щодо розвитку дослідження – пошук альтернативного палива (біогазу) для двигунів внутрішнього згоряння.

214-219
Аналіз ефективності управління транспортним підприємством Артемчук В.О., Навроцька Т.А.

В статті запропоновано результати аналізу ефективності управління підприємством в умовах невизначеності..

Об’єкт дослідження – ефективність управління транспортним підприємством..

Мета роботи – узагальнення існуючих методик оцінювання ефективності управління підприємством і їх доповнення з метою їх адаптації в умовах невизначеності..

Методи дослідження – монографічний, системний аналіз.

Ефективним можна вважати підприємство, яке успішно здійснює свої цілі, коли витрати і результати є задовільними, при наявності у організації професіонального колективу працівників, які вміють вирішувати поставлені цілі та завдання, швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптуватися до нових умов господарювання. Орієнтація підприємств на використання того чи іншого критерію визначає і підхід до вибору показників, які використовуються при аналізі, до обґрунтування прийнятих рішень. Ступінь впровадження – дослідження носять теоретичний характер та можуть застосовуватись при оцінці ефективності системи управ-ління.

Рекомендації щодо використання результатів роботи – результати роботи можуть бути використані в процесах формування організаційних структур управління підприємств транспортної галузі та інших галузей національного хозяйства.

Прогнозні пропозиції про розвиток об’єкта дослідження – розробка інтегрального критерія ефективності управління підприємством.

220-224
Фінансове планування на державному підприємстві: стан, проблеми та напрями розвитку Бабич Л.М.

В статті досліджено процес фінансового планування на підприємстві державного сектора економіки. Проаналізовано розвиток фінансового планування діяльності державних підприємств та обґрунтовано основні напрямки щодо його удосконалення в сучасних економічних умовах.

Мета дослідження – обґрунтування теоретичних і практичних засад організації фінансового планування на державних підприємствах для забезпечення підви¬щення ефективності формування та використання їх фінансових ресурсів.

Об’єктом дослідження є процеси формування фінансового плану ДП ВО «Київприлад».

Новизна полягає у обґрунтуванні показників та організації алгоритму моніторингу фінансового планування процесів на ДП ВО «Київприлад»

224-227
Система поетапного управління дебіторською заборгованістю підприємства Бабич Л.М., Бірюкова А.О.

В статті обґрунтовано доцільність удосконалення управління дебіторською заборгованістю шляхом запровадження системи поетапних заходів.

Об'єкт дослідження – дебіторська заборгованість підприємства.

Мета роботи – розробка основних етапів з формування та реалізації завдань системи щодо управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Новизна полягає у створенні поетапної системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві та розробці поетапної системи заходів що дозволять мінімізувати проблеми щодо збільшення розмірів дебіторської заборгованості фінансового стану підприємства.

228-231
Стратегія реалізації розширеного фінансування підприємств автотранспортного комплексу Базилюк А.В., Теслюк Н.П.

В статті запропоновано систему реалізації розширеного фінансування у сфері автотранспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – стратегія розширеного фінансування АТП.

Мета роботи – створити адаптований до умов внутрішньовиробничого і зовнішньоекономічного середовища механізм фінансування модернізації, оновлення і реструктуризації рухомого складу АТП відповідно до потреб ринку пасажирських та вантажних перевезень.

Метод дослідження – економічний аналіз, порівняння, наукова абстракція, спостереження, групування, узагальнення.

Результати статті можуть бути впровадженні при реалізації розширеного фінансування у сфері автотранспортного комплексу.

231-236
Інноваційно-інвестиційна привабливість в аграрному секторі економіки Безрук Ю.І., Леус П.М.

У статті поставлена задача проаналізувати соціально-економічний розвиток в аграрному секторі економіки та висвітити перешкоди залучення інвестиційно-інноваційних ресурсів.

Об’єктом дослідження виступають сучасні сільськогосподарські формування, а також чинники, які впливають на обсяг випуску продукції.

Мета роботи – визначити фінансове забезпечення сільськогосподарської галузі України, її інноваційний розвиток.

Метод дослідження – статистичний аналіз результатів господарської діяльності в аграрному секторі економіки.

Визначити основні напрями інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств, що сприяють підвищенню економічної ефективності їх функціонування, а також запропоновано систему заходів щодо реалізації даних інноваційних процесів у практичній діяльності підприємств.

Результати статті можуть бути використані при плануванні виробництва сільськогосподарської продукції, а також в навчальному процесі вищої освіти.

236-241
Теорія і практика традиційного і сучасного управління Бідняк М.Н.

В статті розглядається проблема основних положень теорії і практики менеджменту, які можуть бути використані у здійсненні підприємницької діяльності.

Обєкт дослідження – традиційне і сучасне управління

Мета роботи – вивчення чинників, що впливають на успіх організації.

Метод дослідження – аналіз передумов виникнення і суті менеджменту.

Знання і розуміння логіки розвитку процесу організації управління в умовах нестабільності зовнішнього середовища, стає необхідною умовою для підтримки конкурентоспроможності і розвитку організацій.

Успіхи в теорії і практиці управління завжди залежали від успіхів в інших, пов’язаних з управлінням галузях, таких як економіка, математика, інформатика, інженерні науки, психологія і соціологія. В міру того як, розвивалися ці галузі знань, дослідники проблем управління дізнавалися все більше про чинники, що впливають на успіх організації.

В цілому сучасний менеджмент характеризується: зміною змісту планування; всестороннім дослідженням чинників; успішній управлінській діяльності; орієнтацією управління залежно від результатів; розвиненою теорією і практикою маркетингу; розробкою ефективних технологій ухвалення рішень; широким застосуванням економіко-математичних методів і досягнень інформатики в управління на базі розвиненістю обчислювальних мереж і засобів комунікацій; активною участю персоналу в управлінні.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – необхідність розробки концепції менеджменту, стосовно умов розвитку ринкових відносин в Україні.

241-246
Основні напрямки формування організаційно-економічної стабільності на транспортних підприємствах Бідняк М.Н., Клещ А.М.

В статті запропоновано основні напрямки, щодо формування організаційно-економічної стабільності на транспортних підприємствах.

Об’єкт дослідження – процеси формування організаційно-економічної стабільності транспортних підприємств.

Мета роботи – розробка та використанні функцій, принципів та методів управління, щодо забезпечення організаційно-економічної стабільності на транспортних підприємствах.

Метод дослідження – логічного узагальнення та системного підходу, які дозволяють вирішити проблемні завдання з обраного напрямку дослідження.

Встановлено, що управління організаційно-економічною стабільності на транспортних підприємствах – це комплекс взаємодоповнюваних дій, спрямованих на досягнення бажаного результату та набуття підприємством необхідного стану; це сукупність принципів, методів, засобів, функцій та управлінських рішень, необхідних для забезпечення організаційно-економічної стабільності підприємства.

Результати статті можуть бути використані підприємствами транспортної галузі.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – надалі планується зосередження уваги на методику якісної оцінки фінансового стану підприємства.

246-249
Формування корпоративної стратегії розвитку диверсифікованого підприємства Бідняк М.Н., Омельянович О.Р., Гребельник В.М.

В статті висвітлено проблемні питання формування корпоративної стратегії розвитку диверсифікованого підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу.

Об’єктом дослідження – є корпоративна стратегiя розвитку диверсифiкованого пiдприємства.

Мета роботи – дослідження науково-методичних підходів щодо формування стратегії розвитку диверсифікованої організації з врахуванням стадії її життєвого циклу так і від стадії життєвого циклу кожної стратегічної одиниці бізнесу (СОБ).

Метод дослiдження – науковий, що дозволив проаналiзувати пiдходи щодо формування корпоративної стратегії розвитку диверсифікованого підприємства з урахуванням стадії його життєвого циклу.

Адаптація організації до сучасних ринкових умов, стимулювання змін на ринку, масштабні зміни внутрішньо організаційного характеру потребують використання нею ринкових стратегій. Виявлено, що формування стратегії розвитку організації повинно проводитись з урахуванням конкретної стадії життєвого циклу підприємства.

Запропоновано використовувати метод імітаційного моделювання для урахування особливостей діяльності організації на кожному етапі свого життєвого циклу.

Результати статті можуть бути впровадженні у формуванні стратегії розвитку диверсифікованого підприємства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної стратегії розвитку підприємства.

250-253
Теоретичні аспекти контролінгу Бідняк М.Н., Омельянович О.Р., Заяц О.В.

Основним завданням даної статті є розкриття теоретичних аспектів терміну ″контролінг″, визначення сутності, змісту та функцій контролінгу на підприємстві.

Об’єкт дослідження – процеси формування та розвитку системи контролінгу на підприємствах.

Мета роботи – наукове обґрунтування теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо системи контролінгу.

Методи дослідження – теоретико-методологічні основи дослідження становили наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених та спеціалістів з питань контролінгу.

Відчутний вплив динамічних змін в економічному середовищі, поступова глобалізація та підвищення конкурентного тиску на етапі трансформації економіки України потребують нових підходів до управління підприємством та створення такої інформаційної системи, яка б забезпечувала менеджмент якісними і вчасними даними для прийняття ефективних управлінських рішень.

Упровадження контролінгу як принципово нової концепції управління дозволяє підвищити рівень координованості процесів бюджетування, обліку, аналізу і моніторингу, що забезпечить підвищення якості управлінських рішень та ефективності системи управління сучасного підприємства в цілому. Лише комплексний характер спостереження за всіма блоками господарської та фінансової діяльності може забезпечити інформацією про реальне становище підприємства і тенденції, що сприяють зміцненню або послабленню позицій підприємства в економічному середовищі. Отримання такої інформації потребує відповідного інструментарію та методики його використання. Набутий досвід вимагає переходу до нової якості управління, що було б адекватною відповіддю тим загрозам й ризикам, що генерує по відношенню до підприємств ринкове середовище і його динамічні перетворення.

253-258
Форми державної підтримки реалізації проектів державно-приватного партнерства Бондар Н.М.

В статті систематизовані основні напрями впливу держави для підтримки державно-приватного партнерства, приведені форми державної підтримки проектів ДПП.

Об’єкт дослідження – підтримка проектів ДПП з боку держави.

Мета роботи – узагальнення світової практики надання державної підтримки проектам ДПП.

Метод дослідження – монографічний, системний аналіз.

Результати та їх новизна – В статті: виявлені причини необхідності надання проектам ДПП державної підтримки; визначені напрями впливу уряду на підтримку політики ДПП в країні; визначені найбільш поширені інструменти державної підтримки проектів ДПП; систематизовані основні форми державної підтримки проектів ДПП. Причинами необхідності надання державної підтримки проектам ДПП є: а) створення підстав для впевненості приватних інвесторів у ринку ДПП, б) прискорення реалізації капіталомістких інфраструктурних інвестиційних проектів; в) фінансове забезпечення інвестиційного розвитку інфраструктурних галузей економіки, що є нерентабельними для приватного бізнесу і часто носять соціальну спрямованість; г) формування інвестиційної привабливості проектів ДПП, що обтяжені значними ризиками. В той же час основними напрямами впливу держави на успішність проектів ДПП є: а) формування необхідного правового та інституційного середовища, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні; б) безпосередня участь в організаційній структурі проектної компанії, що реалізує проект ДПП; в) фінансова підтримка проектів ДПП. Фінансова підтримка з боку держави може здійснюватись за допомогою таких інструментів, як субсидії, фінансові інструменти, гарантії. У світовій практиці застосовуються різноманітні форми державної підтримки проектів ДПП. Основними формами такої підтримки є: надання державних позик; надання гарантій за позиками; пайова участь органів влади у капіталі проектної компанії; надання грантів, субсидій; надання інших гарантій ; зміна договірних зобов’язань; податкові та митні пільги та преференції; захист від конкуренції.

Результати статті можуть бути упроваджені під час розробки органами влади варіантів державної підтримки конкретних проектів ДПП.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – обґрунтування принципів надання прямих та умовних зобов’язань уряду, що можуть надаватись за проектами ДПП.

258-263
Методичні основи побудови системи податкового планування Боровик Н.А., Гуцалюк О.І.

В статті досліджено механізм податкового планування, взаємозв’язок його складових. Розглянуто, що система податкового планування реалізується через податковий механізм.

Мета дослідження – обґрунтування методичних основ побудови системи податкового планування.

Об’єктом є система податкового планування.

Система податкового планування на підприємстві має запрацювати за допомогою таких засобів реалізації як діагностика фінансового стану, аналіз податкового навантаження, аналіз податкового законодавства, розрахунок податкової економії за різних умов господарювання, збільшення податковіддачі, зменшення податкоміскості. Податкове планування в сучасний період здатне стати однією з найважливіших і корисних функцій управління підприємством, що, на жаль, поки не має належної теоретичної обґрунтованості, а на практиці застосовується лише сугубо для зменшення податкових платежів, без врахування існуючих функціональних взаємозв’язків у внутрішній організаційній структурі підприємства.

263-268
Менеджмент в анімаційній діяльності Височило О.М., Щербакова Н.О.

В статті наведено функції анімаційної діяльності туристичного комплексу.

Об’єкт дослідження – анімаційна діяльність туристичного комплексу.

Мета роботи – визначення основних функцій анімаційного менеджменту, які повинні бути вирішені для задоволення туристів з метою їх активного залучення до певного туристичного комплексу.

Методи дослідження – емпірично-теоретичні методи.

Як будь-яка діяльність в тому числі і анімаційна повинна бути планованою, чітко регламентованої та організаційно-керованою, забезпечена матеріальними, фінансовими та кадровими ресурсами. Анімаційний менеджмент є своєрідним управлінським механізмом, робота якого обумовлена виконанням взаємопов'язаних функцій: планування, організації, мотивації і контролю анімаційної діяльності туристського комплексу, які реалізуються при вирішенні певних завдань.

Специфіка менеджменту туристської анімації визначається: розробкою анімаційних послуг, що враховують широкий спектр споживачів; обмеженою тривалістю часу; зміною контингенту туристів; необхідністю постійно оновлювати програми.

Результати статті доцільно використовувати менеджерам в туристсько-рекреаційних комплексах.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – проектування комплексних анімаційних програм в туристсько-рекреаційних комплексах.

268-271
Підвищення ефективності роботи підприємств автомобільного транспорту в проектах ланцюгів постачань Воркут Т.А., Гамеляк І.П., Павлюк Д.О., Білоног О.Є.

В статті на основі вдосконалення методичних підходів до нормування процесів перевезень в умовах ризику та невизначеності запропоновано методику визначення допустимих відхилень часу вивезення вантажів з пунктів відправлення (завезення у пункти призначення) і механізм реалізації даної методики.

Об’єктом дослідження виступають процеси перевезення вантажів автомобільним транспортом, які виконуються із використанням суміщених циклів перевезень.

Мета статті полягає у розробленні методики визначення допустимих відхилень часу вивезення (завезення) вантажів з пунктів відправлення (у пункти призначення) при застосуванні транспортної технології, яка передбачає використання суміщених циклів перевезень (розвізних маршрутів), в умовах ризику та невизначеності і механізму реалізації даної методики в організаціях постачальників послуг з перевезення вантажів.

Методологічні основи дослідження – методи теорії транспортних процесів і систем, теорії ймовірностей та математичної статистики, методології управління проектами.

Нормування процесу завезення (вивезення) вантажів в пункти призначення (відправлення) з урахуванням дії випадкових факторів ґрунтується на дослідженнях витрат часу на рух автомобіля між суміжними пунктами, з яких вивозяться (завозяться) вантажі, на збірних (розвізних) маршрутах, та витрат часу на простій автомобіля в пунктах, з яких вивозяться (завозяться) вантажі. Проводиться, з застосуванням відповідного математичного апарату, оброблення даних щодо встановлення виду і параметрів залежності між витратами часу на рух автомобіля між суміжними пунктами, з яких вивозяться (завозяться) вантажі, і відстанню між зазначеними пунктами та встановлюється вид і параметри залежності між витратами часу на простій автомобіля в пунктах, з яких вивозяться (завозяться) вантажі і величиною партії вантажу, що вивозиться (завозиться). Відхилення фактичних витрат часу сумарно на рух автомобіля між суміжними пунктами завезення (вивезення) вантажів, і простій в ньому від вирівняних розрахункових визначається, виходячи з припущення, яке потребує для кожного випадку застосування підтвердження, що величина вищезгадуваного відхилення не суттєво залежить від відстані між суміжними пунктами завезення (вивезення) вантажів і величини партії вантажу, що вивозиться (завозиться). Таким чином, встановивши закон розподілу випадкової величини відхилення, можна визначити допустимі відхилення часу прибуття автомобіля в пункти завезення (вивезення) вантажів від розрахункових, в тому числі для окремих груп клієнтів і/або споживачів, узгоджені з потребами (очікуваннями) ринку щодо надійності транспортного обслуговування, в частині своєчасності доставки, і готовності платити за певний його рівень.

Умови застосування методики виходять з того, що процеси перевезення є статистично керованими. Дана методика була апробована за умовами роботи організацій постачальників послуг з перевезення вантажів, які використовують термінальну технологію.

Запропоновано методичні підходи формування змісту проекту впровадження методики визначення допустимих відхилень часу вивезення (завезення) вантажів у пункти відправлення (призначення) як механізму її реалізації Дана методика може використовуватись для побудови графіків завезення (вивезення) вантажів в пункти призначення (відправлення), контрольовані клієнтами (споживачами), і оцінювання роботи постачальників транспортних послуг за показником своєчасності як вимірником орієнтованості процесу доставки (перевезення) вантажів на потреби (очікування) клієнтів (споживачів).

271-278
Сутність та характеристика управлінської праці менеджерів середнього рівня управління підприємств Воякін В.Г.

В статті запропоновано підхід щодо розкриття сутності, логіки, особливостей, організації та характеристики змісту управлінської праці менеджерів середнього рівня управління підприємств

Об’єктом дослідження є процес управлінської праці та підготовки менеджерів підприємств.

Метою роботи є дослідження моделі системи управління підприємств, підготовки менеджерів.

Методи дослідження – логіко-інтуїтивні, емпіричні, комплексно-комбіновані.

Поняття управлінської праці у певній мірі пов’язано з поняттям управління як об’єкту або сфери його застосування.

Сутність управління, його функції і специфіка визначаються, з одного боку, задачами, яке воно вирішує, з іншого, – його предметом, засобами і самою роботою з управління.

Управлінська праця – це вид суспільної праці, основним завданням якої є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому.

Результати статті можуть бути застосовані в процесах аналізу та підвищення ефективності управлінської праці менеджерів середнього рівня підприємств транспортної галузі України.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук та обґрунтування оптимальної моделі системи управління підготовкою менеджерів підприємств.

Значущість роботи полягає в аналізі існуючих, формуванні та обґрунтуванні сучасної моделі системи управління підготовкою менеджерів підприємств транспортної галузі України.

279-283
Інвестиційна привабливість підприємства як фактор забезпечення конкурентоспроможності Гайдай Г.Г., Стрельченко Н.М.

У статті здійснено порівняння конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості, здійснено конвергенцію факторів, які впливають як на рівень конкурентоспроможності, так і на рівень інвестиційної привабливості та запропоновано розглядати їх як наближені економічні категорії на ринках інвестиційних ресурсів.

Об’єкт дослідження – процес набуття інвестиційної привабливості підприємства порівняно з іншими.

Методи дослідження – аналізу, синтезу, прояву системності економічних явищ.

Інвестиційна привабливість та конкурентоспроможність підприємства між собою можуть доповнювати одна одну, проте на початкових етапах можуть суперечити одна одній та перешкоджати підвищенню рівня. Водночас не можливо ототожнювати ці два поняття навіть для ринку інвестицій, оскільки конкурентоспроможність орієнтована на виокремлення серед аналогів та прояву лідерства в галузі, а інвестиційна привабливість призначена для одержання коштів, в окремих випадках (інноваційна діяльність, діяльність «бізнес-ангелів», венчурна діяльність), навіть поза конкурсом.

Результати статті мають практичну цінність, оскільки можуть бути використані для набуття конкурентних переваг на інвестиційно-фінансових ринках та наукову значущість, яка полягає в прояві взаємовпливу конкурентоспроможності на інвестиційну привабливість підприємства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук комбінації факторів інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності орієнтовно на гармонійну взаємодію та посилення вхідного грошового потоку на підприємство.

283-287
Модель виявлення передумов появи кризових ситуацій у внутрішньому середовищі підприємства Гарбар К.В.

Мета роботи – розробка моделі діагностування змін у внутрішньому середовищі, що можуть призвести до появи кризових ситуацій в діяльності підприємства.

Об’єкт дослідження – система раннього попередження та реагування на кризові явища в господарській діяльності підприємства.

Методи дослідження – системний, динамічний та дисперсійний аналіз.

Визначена система симптомів кризових явищ у внутрішньому середовищі підприємства та їх індикаторів за видами господарської діяльності; запропоновано здійснювати діагностування загрозливих змін за векторами індикаторів, що формуються за такими критеріями: розташування індикатора по відношенню до його критичного значення, міра мінливості, напрямком та швидкість динаміки. Індикатори, що досягли чи перевищили критичні значення, відносяться до відповідних векторів в залежності від міри їх мінливості та напрямку зміни з подальшим ранжуванням за швидкістю зростання цих змін. Розроблена схема формування векторів індикаторів, на основі якої побудована аналогова модель діагностування загрозливих змін у внутрішньому середовищі підприємства.

Результати статті можуть бути використані при розробці методичного забезпечення системи раннього попередження та реагування на кризові явища в діяльності підприємства.

288-293
Формування фінансової стійкості автотранспортного підприємства Гончар Т.М.

В статті розглянуті питання формування фінансової стійкості автотранспортного підприємства, внутрішні проблеми фінансової стабільності та шляхи їх подолання.

Мета роботи – метою даної статті є наукове обґрунтування проблем формування фінансової стійкості автотранспортного підприємства.

Запорукою діяльності кожного підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Ефективне управління фінансовою стійкістю автотранспортного підприємства дає змогу підприємству адаптуватися до умов зовнішнього середовища та контролювати ступінь його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Для того, щоб досягти фінансової стабільності і стійкості автотранспортного підприємства, необхідно створити довгострокову «дорожню карту» розвитку даного підприємства, яка б дозволила підприємству розвиватися на основі зростання прибутку при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності, а також забезпечення та підтримання фінансової стабільності підприємства.

293-298
Сутнісна характеристика логістичних систем ланцюгів постачання Горбенко О.В., Славінська О.С., Сопоцько О.Ю.

В статті узагальнені основні визначення теорії логістики, наголошено на взаємозв’язку між логістичною системою, стандартами менеджменту, концепцією управління. Обґрунтована сутнісна характеристика логістичних систем ланцюгів постачання, наведено їх класифікаційні ознаки.

Об’єкт дослідження – логістичні системи ланцюгів постачання.

Мета роботи – розкриття сутнісної характеристики логістичних систем ланцюгів постачання.

Методи дослідження – аналізу та синтезу інформації.

Аналіз робіт, присвячених темі зазначеній темі дослідження, виявив існування щонайменше кількох десятків різних визначень поняття «система», що використовуються в залежності від контексту, області знань і цілей дослідження. Термін «система» позначає як реальні, так і абстрактні об'єкти і широко використовують для утворення інших понять, наприклад, банківська система, логістична система, інформаційна, кровоносна, політична, система рівнянь і інші. Автори розкривають сутність та наводять основні характеристики поняття «логістична система».

298-304
Формування міжгалузевих мультиплікативних ефектів в результаті інвестицій в транспортний комплекс Горобінська І.В.

Cтаття присвячена оцінці дії механізму мультиплікації в суміжних галузях економіки в рамках міжгалузевого балансу в результаті інвестування коштів в транспортний сектор.

Об’єктом дослідження виступає транспортний комплекс в системі міжгалузевого балансу.

Мета дослідження – розробка методичних рекомендацій щодо оцінки міжгалузевих мультиплікативних ефектів в економіці в результаті інвестицій в транспортний сектор.

Методи дослідження – балансовий метод, міжгалузевий аналіз, методи історичного, логічного та системного аналізу і синтезу.

В ході дослідження встановлено, що міжгалузевий баланс є одним з оптимальних інструментів для вирішення завдань оцінки впливу зростання обсягів виробництва та капітальних вкладень у рамках однієї з галузей на все народне господарство. Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції показує прямий вплив транспортної сфери на інші галузі економіки за такими показниками, як галузевий баланс і зайнятість населення, а також непрямий вплив – економічний ефект в результаті діяльності в сфері транспорту, який можна поділити на мультиплікативний ефект, що зумовлюється впливом найбільш динамічного розвитку видів транспорту на інші сектори економіки; зростання основного капіталу за рахунок інвестицій в транспортну галузь; зростання доходів в результаті підвищення споживчих витрат, зумовлене збільшенням заробітної плати в транспортній сфері. Ці непрямі ефекти, в свою чергу, впливають на економіку, і щоб підрахувати загальний вплив транспорту на створення ВВП, необхідно враховувати мультиплікативний ефект. Первинні імпульси, що призвели до дії процес мультиплікації, згодом викликають вторинні ефекти в економіці. Для розрахунку величини вторинних ефектів з використанням мультиплікаторів застосовується таблиця міжгалузевих балансів, яка відображає ступінь взаємопроникнення різних секторів економіки. Даний метод планування розвитку конкретних галузей та народногосподарського сектору в цілому може застосовуватися як базовий і змінюватися відповідно до потреб певної сфери, його особливість полягає в оцінці змін пропорцій відтворювального процесу на основі аналізу виробництва та споживання через систему міжгалузевих взаємодій.

Висновки – в результаті дослідження встановлено, що залучення інвестицій в певну сферу забезпечує мультиплікативний ефект розвитку всього народногосподарського комплексу. Важлива роль у залученні інвестицій належить державі, яка має створювати умови для ефективної діяльності та раціонального використання власних та залучених ресурсів. Діяльність держави з активізації інвестиційних процесів в транспортній галузі має бути зосереджена на фінансуванні державних цільових програм, реалізації програм лізингу транспортних засобів як одного з механізмів інвестування, наданні податкових пільг, державних субсидій, прямому бюджетному фінансуванні за умови цільового вкладення коштів в основний капітал підприємств, а також спрямована на участь у приватно-бюджетному фінансуванні.

304-310
Формування параметичних показників системної моделі моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни Дегтярьова О.М.

В статті запропоновано підхід до визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, визначені параметричні показники стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, сформульована системна модель для її оцінювання.

Об’єкт дослідження – процес моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни.

Мета роботи – розробити параметричні показники та сформулювати системну модель для оцінювання стану фінансово-бюджетної дисципліни.

Метод дослідження – системний підхід та системний аналіз.

Розроблено методичний апарат оцінювання фінансово-бюджетної дисципліни, який передбачає формування інформаційної моделі, системи показників оцінювання стану та його критеріїв. Визначення факторів впливу на ефективність проведення моніторингу і побудова їх математичних залежностей дозволило розробити системну модель моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни підприємств. За допомогою розрахунків визначено межі стану фінансово-бюджетної дисципліни.

Результати статті можуть бути впроваджені при організації проведення моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни, її оцінці, а також для підвищення рівня останньої на підставі зацікавленості керівників підприємств. Використання результатів дослідження дозволить знизити ризики держави щодо ефективного та цільового використання бюджетних асигнувань.

Прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження – розроблення механізму підвищення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, які одержують бюджетні асигнування.

311-316
Основні зміни в оподаткуванні на підприємствах україни у 2013 році Дзюба О.М., Ємельянцева Д.І.

В статті проаналізовані основні нововведення з питань оподаткування в Україні у 2013 році. Визначені основні напрями розвитку податкової системи України в майбутньому.

Мета роботи – визначити всі зміни в оподаткуванні підприємств в Україні.

З прийняттям Податкового кодексу в Україні спостерігається полегшення податкового тягаря для підприємств України. Дані зміни призвели до поліпшення позицій України в рейтингу Doing Business, що щорічно розраховуються за сприянням Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації. Так, порівняно з рейтингом Doing Business 2012, Україна піднялась на 15 позицій у загальному рейтингу, та на 18 позицій за напрямом «Оподаткування». Ця позитивна тенденція була забезпечена, насамперед, зменшенням загального часу, що витрачають підприємства на подання податкових звітностей, та зменшення загального податкового тягаря. Але ці зміни – лише перший крок до покращення інвестиційного клімату в країні.

Серед основних змін в оподаткуванні у 2013 році потрібно відмітити зменшення ставки податку на прибуток, пільги для підприємств індустрії програмної продукції, для підприємств, що планують реконструкцію або модернізацію виробництва. Також з 1 січня вводиться авансовий порядок сплати податку на прибуток підприємств. Збільшені ставки акцизів та деяких інших податків і зборів.

Нововведення в 2013 році у податковій політиці в суцільному масштабі зменшують податкове навантаження на підприємствах в Україні та спрощують податкову звітність. Такі зміни повинні призвести до збільшення інвестиційних витрат підприємств, вивільнення грошових коштів., що, в свою чергу, зумовить зростання виробничих потужностей в цілому. Збільшення загальної кількості внутрішніх інвестицій у бізнес, розвиток певних галузей економіки, покращення інвестиційного клімату в цілому призведуть до покращення рейтингу України, та зможе привабити більшу кількість іноземних інвестицій в нашу економіку.

316-320
Застосування японської моделі лідерства на українських підприємствах з врахуванням менталітетних особливостей Дорошкевич Д.В.

В статті описується японська модель лідерства та особливості її застосування на вітчизняних підприємствах з урахуванням менталітетних особливостей українців.

Об’єкт дослідження – японська модель лідерства.

Мета роботи – визначити особливості застосування японських теорій управління, зокрема японської моделі лідерства, на українських підприємствах; аналіз рис менталітету українців; адаптація японської моделі лідерства до української нації.

Метод дослідження – системно-логічний підхід, аналіз та синтез, методи альтернативного менеджменту.

Стабільний розвиток японської економіки, завоювання значної долі промислових ринків японськими підприємствами, становлення компанії Toyota – всі ці фактори вказують на високий рівень ефективності застосування моделей управління, створених в цій країні. На сьогоднішній день до японських управлінських теорій відносять принципи Демінга, цикл Шухарта-Демінга, Just-in-Time, кайдзен, Lean виробництво, Total Quality Management, канбан, дзідока та інші. Висока ефективність цих теорій є доведеним фактом. Саме це спричинило збільшення випадків їх застосування поза межами Японії та інших азійських країн. Але фактором, який значно стримує розвиток японських методів, став менталітет людей в країнах, де починаються подібні впровадження. В представленій статті описується модель лідерства, яка є характерною для японського менеджменту, та проводиться її порівняння с моделлю лідерства, прийнятою в Україні. Також розглядаються менталітетні характеристики українців та способи впливу на вітчизняних робітників з метою впровадження азійської моделі лідерства. Впровадження таких інноваційних для України інструментів, як японська модель лідерства, може бути ефективним засобом підвищення якості управління. Але для досягнення цього необхідно реалізовувати подібне нововведення з врахуванням рис менталітету українців.

Представлений в статті аналіз є базою для дослідження колективу конкретного виробничого підприємства та створення ефективної моделі українського лідерства.

Результати статті можуть бути впроваджені на виробничих підприємствах, в тому числі на підприємства транспортної галузі.

Прогнозні припущення щодо об’єкту дослідження – створення української моделі лідерства.

321-326
Методологічні основи виявлення та попередження цінової змови товаровиробників Драгун Н.П., Іванівська І.В.

У статті представлені теоретичні та методологічні основи, а також методична база виявлення та попередження цінової змови виробників на товарних ринках.

Об'єкт дослідження – цінова змова виробників на товарних ринках.

Мета роботи – розробити дієвий методологічний підхід до виявлення та попередження цінової змови виробників на товарних ринках, заснований на комплексному використанні як юридичних та інституційних, так і економічних важелів антимонопольної політики.

Метод дослідження – монографічний, моделювання.

Розроблено теоретичні та методологічні основи виявлення та попередження горизонтального цінової змови, що включають визначення економічної сутності антиконкурентних угод та узгоджених дій товаровиробників про ціни; розробку математичних моделей впливу: структурних факторів, характеристик учасників змови і зовнішніх макроекономічних умов на виникнення і стійкість цінової змови на ринку; обґрунтування необхідності здійснювати роботу з виявлення та попередження антиконкурентних угод та узгоджених дій товаровиробників про ціни допомогою комплексного використання як юридичних та інституційних (вдосконалення антимонопольного законодавства, практики його застосування та ін.), так і економічних (розвиток конкуренції, проведення активної промислової, антиінфляційної політики та ін.) важелів антимонопольної політики. Розроблена методична база виявлення та попередження антиконкурентних угод та узгоджених дій товаровиробників про ціни.

Результати статті можуть бути використані органами державного управління для вирішення актуальних завдань, що виникають у процесі виявлення і припинення цінової змови виробників на товарних ринках, лібералізації процесу ціноутворення, активізації створення в галузях економіки інтегрованих виробничих структур та ін.

Прогнозні припущення про розвиток об'єкту дослідження – виявлення і припинення цінової змови товаровиробників на товарних ринках країн СНД.

326-331
Сутність та причини банкрутства машинобудівних підприємств Дудка Т.В., Літус А.О.

Стабільний розвиток ринкової економіки неможливий без формування ефективного інституту попередження банкрутства. Особливо актуальним питання банкрутства є для вітчизняної машинобудівної промисловості, більшість підприємств якої під час економічної кризи 90-х років минулого століття збанкрутували або опинилися на межі банкрутства. Оскільки машинобудування має велике значення для зміцнення економіки України, становлення її як незалежної високорозвиненої держави, істотно впливає на темпи і напрями науково-технічного прогресу в різних галузях народного господарства, зростання продуктивності праці, які визначають ефективність розвитку суспільного виробництва,тому існує нагальна потреба в своєчасному виявленні та попередженні кризових ситуацій, які можуть призвести машинобудівні підприємства до неплатоспроможності і, як наслідок, до банкрутства. Банкрутство – установлена в судовому порядку фінансова неспроможність підприємства, тобто його нездатність задовольняти у встановлені терміни вимоги з боку кредиторів і виконувати зобов’язання перед бюджетом

В статті висвітлені основні причини банкрутства підприємств, описані існуючі методи його попередження, розглянута можливістьі вдосконолення цих методів.

331-335
Роль духовної власності у соціально-економічному розвитку суспільства Жулин О.В.

У статті визначено, що духовна власність відіграє основоположну роль у соціально-економічному розвитку суспільства.

Об’єкт дослідження – духовна власність та її вплив на формування розвиненої економіки.

Нині відкинуті традиційні етичні і моральні норми як у соціальному, так і в економічному житті суспільства, а популярності набули прагматизм і корисливість, що руйнує суспільство і його економічне життя. Духовна власність особистості створюється у результаті практичної діяльності і є особливою формою відображення ідеальної об’єктивної взаємодії зі світом на основі сукупності життєсмислових цінностей. Оскільки матеріальна власність, являється продовженням духовної власності, то пропонується структура цінностей ідеального суспільства, де на першому рівні знаходиться ідеально духовний світ, на другому – предметно-практична духовна діяльність, яка сприяє формуванню третього рівня – матеріального світу. Духовність особистості формує її духовні і навіть матеріальні блага. Формування духовної власності суспільства цілком залежить від рівня духовності окремої особистості. Чим вищий її рівень тим вища якість і направленість буття, а відповідно вищий рівень соціально-економічного розвитку суспільства. Саме ду¬ховний потенціал суспільства визначає соціальну, економічну, технологічну, еколо¬гічну, інтелектуальну, інформаційну і політичну спрямованість і якість його життя. За допомогою духовних чинників можна балансувати будь-які інтереси різних соціальних груп у суспільстві.

Результати статті можуть бути використані при формуванні державної програми соціального і економічного розвитку.

Перспективи подальших розробок – структуризація духовної власності та розроблення методології її аналізу, дослідження економічного механізму розвитку духовної власності.

336-341
Аналіз кадрового потенціалу транспортного підприємства Івасишина Н.В., Євсевський О.О.

В статті розглянуто функціонування ринку праці та проведений аналіз кадрового потенціалу транспортного підприємства.

Об’єкт дослідження – процес формування адаптованої до зовнішніх змін стратегії розвитку персоналу підприємства.

Мета роботи – розвиток теоретико-методологічних положень, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу

Метод дослідження – системний аналіз, логічне узагальнення.

Розвиток національної економіки потребує значного підвищення ефективності використання людських ресурсів, основним індикатором якої виступає ринок праці. Сучасний ринок праці України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення прихованого безробіття.

Результати статті можуть бути використані для налагодження роботи по розвитку персоналу транспортного підприємства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка методичних рекомендацій та інструментарію формування кадрового складу підприємства.

347-351
Застосування логістичного підходу в управлінні трудовими ресурсами автотранспортних підприємств Івасишина Н.В., Пильченко А.О.

У статті запропоновано підхід стосовно застосування логістичних принципів в управлінні трудовими ресурсами автотранспортних підприємств і теоретичне обґрунтування необхідності введення та використання системи раціоналізації кадрової політики.

Об’єкт дослідження – трудовий потенціал підприємства.

Мета роботи – визначення можливості реалізації ефективної кадрової політики та пошук засобів виявлення та удосконалення кадрового потенціалу.

Метод дослідження – аналітичний аналіз методології управління персоналом.

Важливим процесом в кадровій логістиці є оцінка роботи персоналу. Вона здійснюється на основі комплексу характеристик компетентності працівника. Навчання персоналу стає обов’язковим елементом діяльності підприємства. Ефект від формування кваліфікованих кадрів часто не може бути вираженим кількісно, до того ж є віддаленим у часі. Встановлено, що існує необхідність розширення інформаційного поля, ряду вирішуваних завдань і оперативності служби управління персоналом, вимагає створення для її співробітників можливостей ефективної роботи з інформацією в нових умовах мінливої економіки, де все більшу роль у конкурентній боротьбі відіграє інтелектуальний капітал, організаційні ресурси, якість персоналу. Запропоновано застосовувати принцип орієнтації на професійне ядро кадрового потенціалу підприємства, що є унікальним джерелом підвищення рентабельності підприємства за рахунок комбінації науково-технічного, виробничого, організаційного, управлінського і кадрового потенціалів; можуть підтримуватися і відтворюватися підприємством протягом певного періоду.

Результати статті можуть бути впроваджені на підприємствах автомобільного транспорту.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної засобів та розробка методології для оптимізації кадрової політики з метою якісного виявлення та нарощення кадрового потенціалу підприємства.

351-356
До аналізу методологічних підходів щодо визначення та оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства Ільченко В.Ю.

В статті розглянуті деякі аспекти формування та розвитку методологічної бази для оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Об’єкт дослідження – конкурентоспроможність транспортного підприємства.

Мета роботи – запропонувати сучасні методологічні підходи щодо визначення та оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства.

Методи дослідження – метод порівнянь, системний аналіз.

Для функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки та визначення рівня конкурентоспроможності підприємства, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Для визначення положення підприємства на ринку представлений загальний порядок дослідження, оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємства; запропоновані методика оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства за його виробничим потенціалом і впливом зовнішнього середовища та методика оцінки конкурентоспроможності транспортного підприємства на підставі конкурентоспроможності транспортної продукції; показані методи розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.

Результати статті можуть бути використані в процесах розвитку маркетингової діяльності підприємств транспортної галузі, пошуку і реалізації зовнішніх конкурентних переваг.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення об’єктивної методики оцінки потенційної конкурентоспроможності транспортного підприємства.

357-362
До питань ефективного менеджменту Кабанов В. Г., Воробйова Н. П.

Постановка проблеми. Сучасний світ є стрімким та динамічним в своєму розвитку та достатньо непередбачуваним з точки зору можливих та наявних змін. Сьогодні достатньо важко прогнозувати стан ринку, споживацький попит, життєвий цикл продукту, швидкість та глибину технологічних змін та сил конкуренції. Забезпечення конкурентоздатності на ринку передбачає в тому числі впровадження інновацій управлінських, інновацій пов’язаних зі зміною загальної організаційної структури. Сьогодні, коли все відбувається в «режимі реального часу», на думку фахівців, майже втрачають шанс вижити негнучкі вертикальні структури. Саме тому, все більше уваги привертає проблема формування ефективних організаційних структур в усіх сферах та галузях вітчизняної економіки. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Підкреслимо, що проблематиці формування ефективної організаційної структури управління присвячено праці Арджіріса К, Кутєлєва П. В., Сєнге П., Тєльнова Ю. Ф. та інших вчених, але пошук сучасних підходів у вирішенні поставленої проблеми триває, тим більш в умовах реформування багатьох галузей народного господарства України.

Мета статті. Метою статті є проаналізувати еволюцію організаційних структур, сформулювати базові принципи управління в динамічній системі, дослідити сучасні підходи до формування дієвої організаційної структури та ключові положення організаційно-структурної схеми управління компанії.

363-366
Методи забезпечення гармонічних відносин в організації оплати праці персоналу Карпенко О.В.

Об’єкт дослідження – шляхи досягнення методів гармонізації оплати праці.

Мета дослідження – виявлення основних методів досягнення гармонічних відносин в оплаті праці для розробки ефективної політики оплати праці та покращення соціального клімату на підприємстві.

Методи дослідження – теоретичні та емпіричні методи.

При розробці політики підприємства відносно оплати праці потрібно гармонізувати частіше за все протилежні інтереси працедавця, працівників, а також різних груп, які діють в колективі. Чим більше в трудових відносинах соціальної справедливості, тим глибше у працівників впевненість, що керівництво підприємства і весь персонал щиро до неї прагнуть, тим міцніша їх взаємодія, вище організаційний рівень, досконаліша мотиваційна система. Можна виділити наступні методи забезпечення гармонічних відносин в організації оплати праці: соціальна справедливість; залежність системи оплати праці від способу розподілу доходів; диференціація заробітної плати за різними ознаками; відповідність та взаємопов’язаність тарифних ставок, посадових окладів, доплат і премій; використання економіко-математичних методів для побудови моделей оплат праці. Соціальна справедливість не припускає формального зрівнювання працівників. Поняття соціальної справедливості включає співставлення фактичних та очікуваних наслідків одних й тих самих обставин. Під «обставинами» розуміють дії (виконання конкретної роботи) і статуси (посадові положення), а їх наслідками вважаються, наприклад, відповідні винагороди, надбавки. Підтвердженням справедливості служать не названі вище «наслідки», а їх відповідність: не те справедливо, що працівнику оплатили виконану роботу, а те, що так треба. Невідповідність між фактичними і очікуваними наслідками оцінюється як несправедливість. Під час визначення індивідуальної заробітної плати працівників підприємств усіх форм власності й господарювання центральне місце належить тарифній системі. Рівень заробітної плати конкретних виконавців має формуватися під впливом таких чинників: складність роботи (кваліфікація, відповідальність); умови праці (шкідливість, важкість, інтенсивність, привабливість); кількість праці (відпрацьований час у межах норми, надурочний час); результати праці (виконання нормованих завдань, норм виробітку, якісних показників). На даний час основною системою розрахунку оплати праці все ще залишається тарифна система – сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюються диференціація і регулювання рівня заробітної плати різних груп і категорій працівників залежно від зазначених вище чинників. На даний момент існує необхідність визначення шляхів забезпечення гармонізації оплати праці персоналу автотранспортних підприємств.

366-371
Принципи формування орієнтованої на вартість стратегії розвитку підприємства автомобільного транспорту Кириченко Г.В.

В статті розглянуті принципи формування орієнтованої на вартість стратегії розвитку підприємства автомобільного транспорту.

Об’єкт дослідження – принципи формування стратегії розвитку автотранспортних підприємств.

Мета роботи – виокремлення та дослідження серед існуючих принципів тих, що формують стратегію розвитку підприємства, орієнтовану на вартість.

Весь комплекс робіт з розробки і впровадження стратегії розвитку підприємств базується на таких основних принципах: цілісності формування системи, системності, цілеспрямованості, науковості, адаптивності (моніторингу показників стратегічних планів), гнучкості відповідно до змін середовища, участі в розробці стратегії працівників різних рівнів, конкретизації і деталізації заходів, орієнтації на ринок та забезпечення конкурентоспроможності, наявності зворотного зв’язку та контролю за виконанням дій.

На сьогоднішній день актуальним є використання всіх принципів формування стратегії розвитку, що оптимізує діяльність підприємства в сучасних умовах.

371-374
Деякі аспекти управління проектами Клименко І.С., Тарануха О.М.

Сучасний стан української економіки багато в чому визначається недосконалістю і ще недостатньо високим рівнем організації управління у всіх сферах і на всіх рівнях економічної та виробничо-господарської діяльності. У цій ситуації виключно важливого значення набуває формування ефективних управлінських стратегій функціонування господарюючих суб'єктів, оскільки вони забезпечують успіх в конкурентній боротьбі і стійке положення на ринку.

Розробка та прийняття рішень по реалізації складних і масштабних наукових, технічних, економічних, організаційних, соціальних та інших проблем вимагає, як правило, великих витрат фінансових, матеріальних і часових ресурсів. Теорія наукового управління і господарська практика виробила ряд концепцій управління соціально-економічними системами, складовою частиною яких є управління проектами.

В статті підтверджена необхідність формування ефективних управлінських стратегій функціонування господарюючих суб'єктів.

Представлені темпи реального росту ВВП в деяких країнах СНГ.

Об’єктом дослідження є проект.

Розглянуто логіко-структурний підхід (ЛСП) в управлінні проектами. Визначено основні етапи логіко-структурного підходу. Приведена необхідність оцінки проекту за певними критеріями.

375-378
Ідентифікація сучасних проблем розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу україни Козак Л.С., Левіщенко О.С.

В статті розглядаються основні підходи, щодо ідентифікації проблемних ситуацій підприємства та проведено аналіз основних чинників, що впливають на розвиток вітчизняних підприємств дорожньо-транспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – чинники впливу на розвиток підприємств дорожньо-транспортного комплексу України.

Мета роботи – ідентифікація проблем розвитку підприємств дорожньо-транспортного комплексу України для оцінювання ефективності управлінського впливу на діяльність і розвиток підприємств.

Виявлення проблем підприємства є базовою складовою процесу управлінського консультування, який спрямований на проведення незалежної діагностики проблем підприємства з метою вироблення шляхів подолання наявних проблем, надання експертної допомоги клієнтам у вирішенні управлінських бізнес-проблем, підвищенні ефективності функціонування та забезпечення розвитку клієнтської організації.

Ідентифікація проблем вітчизняних підприємств дорожньо-транспортного комплексу показала, що найвпливовішими чинниками для роботи підприємств, на сьогодні, є нестабільна політична ситуація, висока конкуренція на ринку ресурсів, незадовільне нормативно-правове регулювання діяльності та система оподаткування, тому в цільових установках розвитку вітчизняних підприємств переважають оперативні завдання, а стратегічні перспективи оцінюються як другорядні, або взагалі не розглядаються.

378-383
Інвестування автомобільного транспорту україни за участю міжнародних фінансових установ Козак Л.С., Пересада Т.М., Гайдай Г.Г.

В статті висвітлено результати співробітництва України з міжнародними фінансовими установами, а також проблеми, пов’язані з дослідженням стану фінансування транспортної інфраструктури та її впливу на економічний стан і розвиток країни.

Об`єкт дослідження – інвестування міжнародними фінансовими установами у автомобільний транспорт України.

Мета роботи – формування наукового визначення рекомендацій організаційно – економічних шляхів оптимізації інвестиційних ресурсів, а також залучення кредитних коштів міжнародних фінансових установ для транспортних підприємств України.

Метод дослідження – аналіз виконаних проектів фінансованих міжнародними фінансовими установами.

З метою реалізації в нашій країні проектів економічного й соціального розвитку економіки Україна співпрацює зі Світовим банком (Міжнародний банк реконструкції та розвитку — МБРР), Європейським банком реконструкції та розвитку(ЄБРР), Чорноморським банком торгівлі та розвитку, а також відповідно до підписаних двосторонніх рамкових угод — з Північним інвестиційним банком та Європейським інвестиційним банком. Зі вступом до зазначених організацій держава отримала доступ до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах.

Результати статті показують, що співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями має важливе значення для розвитку автомобільного транспорту та залучення до країни капіталів закордонних інвесторів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – подальше залучення капіталів закордонних партнерів для інвестування в проекти автомобільного транспорту на більш вигідних для держави умовах.

383-388
Концепція міжнародної економічної безпеки та системи її забезпечення Козак Л.С., Федорук О.В.

В статті узагальнено сучасні теоретичні підходи щодо змісту і структури міжнародної економічної безпеки в глобальному масштабі та на регіональному рівні, розкрито її концептуальні проблеми; виявлено причинно-наслідкові зв’язки, джерела та механізми виникнення загроз міжнародної економічної безпеки; з’ясовано роль і значення міжнародної економічної безпеки в структурі економічної безпеки; досліджено методичні основи формування системи забезпечення міжнародної економічної безпеки.

Об’єкт дослідження – процес гарантування економічної безпеки в міжнародних відносинах.

Мета дослідження – удосконалення концепції міжнародної економічної безпеки та формування системи її забезпечення.

Методи дослідження – абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний підхід, графічний метод.

Міжнародна економічна безпека являє собою узгоджений учасниками та закріплений міжнародно-правовими інструментами порядок мирної взаємодії держав в процесі реалізації міжнародних економічних відносин і протидії спільним загрозам в масштабах всього світу або окремих регіонів. В системі глобального забезпечення міжнародної економічної безпеки важливу роль відіграє Організація Об’єднаних Націй – всесвітня організація суверенних держав, створена на основі їх добровільного об’єднання з метою підтримання миру та безпеки у світі. Важливу роль серед регіональних економічних організацій Західної Європи відіграє Європейський Союз, що являє собою політико-економічне об’єднання для проведення спільної зовнішньої економічної політики у сфері безпеки та соціального розвитку.

Встановлено, що система забезпечення міжнародної економічної безпеки спрямована насамперед на підтримку міжнародної економічної стабільності як базової характеристики взаємовідносин суб’єктів на міжнародній арені. Сьогодні необхідно створити міжнародні механізми координації міждержавних взаємовідносин, що сприятимуть досягненню узгодженості спільних дій всіх країн світу по забезпеченню міжнародної економічної безпеки.

388-395
Роль і місце контролінгу в системі управління підприємством автосервісу Козак Л.С., Червякова В.В.

Стаття присвячена дослідженню сучасних наукових поглядів на місце і роль контролінгу в системі управління суб’єктами господарювання. Визначено роль і місце контролінгу в системі управління підприємством автосервісу.

Об’єкт дослідження – роль і місце контролінгу в системі управління підприємством.

Мета роботи – визначення ролі і місця контролінгу в системі управління підприємством автосервісу.

Метод дослідження – узагальнення, абстрагування, аналіз, синтез.

Підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством, а саме: зміщення акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього; підвищення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища; підвищення гнучкості в діяльності підприємства; необхідність об’єктивного безперервного моніторингу; необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства й уникнення кризових ситуацій; потреба в синхронізації та взаємодоповненні управлінських рішень. Необхідність вирішення даних проблем зумовила появу і розвиток новітньої технології управління – контролінгу. Встановлено, що роль контролінгу в управлінні підприємством автосервісу полягає у координації, інформаційній, аналітичній, методичній та інструментальній підтримці ключових аспектів, функцій, функціональних напрямів, організаційних структур управління, їх компонентів та в підвищенні ефективності механізму управління. Завдяки контролінгу підвищується якість управлінських рішень та ефективність системи управління в цілому.

Викладений підхід має бути врахований при впровадженні і функціонуванні контролінгу на вітчизняних підприємствах автосервісу.

395-399
Формування економічно вигідніших туристичних маршрутів Компанець К.А.

В статті запропоновано алгоритм створення туристичних маршрутів.

Об’єкт дослідження – інструмент формування туристичних маршрутів.

Мета роботи – полягає в розробці економіко-організаційного механізму формування туристичних маршрутів.

Метод дослідження – статистичний аналіз, методи (ЛП) та цілочисельного програмування (ЦП)

Проблема туристичної галузі висвітлюється зараз в багатьох наукових роботах. Маршрутизація туризму не висвітлюється не в одній статті. Виявлення економічності всіх існуючих видів маршрутів і відокремлення їх, направить туристичну індустрію на прибуток. Методика формування екскурсійних маршрутів, які були досліджені допоможуть скоротити час на обробку інформації, створювати індивідуальні туристичні маршрути з певною економією ресурсів

Результати статті можуть бути упровадженні в туристичних організаціях, тур фірмах та тур агенціях. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – картографічна програма швидких розрахунків альтернативних варіантів вибору маршрутів.

399-403
Теоретичні аспекти поняття трансакційних витрат Концева В.В., Воронцова К.В.

В статті запропоновано єдину класифікаційну сітку поняття «трансакційні витрати», яка дозволяє враховувати двосторонній зв’язок «трансакційні витрати – ефективність діяльності суб’єкта господарювання».

Мета роботи – визначення місця трансакційних витрат підприємства в чинній системі бізнес-планування та їх мінімізація.

Об'єкт дослідження – трансакційні витрати підприємства.

Залежно від обставин взаємодії індивідів, підприємств, організацій, держави можуть здійснюватись різного типу трансакції, яким будуть відповідати свої витрати, пов’язані з підготовкою, реалізацією цих дій. Ці витрати називаються трансакційними витратами і їх необхідно виділяти із загальних витрат діяльності як на рівні окремих суб’єктів господарювання, так і країни в цілому. На економічні процеси впливає прискорення науково-технічного прогресу, спеціалізація та глобалізація економічного простору, що приводить до збільшення трансакційних витрат. На мікрорівні це виражається в збільшенні частки трансакційних витрат у структурі витрат підприємства.

Відповідні органи повинні контролювати формування цих витрат та сприяти їх зниженню через різні механізми: інтеграцію, кооперацію, удосконалення законодавства, створення сприятливого клімату в країні для ведення бізнесу. Це забезпечить економічну ефективність трансакцій, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності економіки країни.

Урахування трансакційних витрат дозволяє по-іншому поглянути на структуру його витрат та цей вид витрат як на об’єкт управління, метою якого є їх зменшення, знання джерел виникнення, прогнозування та врахування при прийнятті цілої низки управлінських рішень.

403-408
Структурно-функціональний аналіз системних закономірностей розвитку транспортних кластерів Концева В.В., Хоменко І.О.

В даній статті розглянуто структурно-функціональний аналіз системних закономірностей розвитку транспортних кластерів, структурованість, їх стійкість, загальні закономірності та тенденції їх функціонування.

Об’єкт дослідження – організація та управління виробничо-господарською діяльністю транспортних кластерів.

Мета роботи – узагальнення наукових досліджень та структурно-функціональний аналіз системних закономірностей розвитку транспортних кластерів.

Методи дослідження – теоретичні та емпіричні методи пізнання, аналіз і синтез.

Системними характеристиками кластерів є суттєві параметри, що визначають їх функціонування в якості систем. Всі ці параметри можна поділити на три основні групи: системоутворюючі, системоформючі та системообумовлюючі. Виділення таких груп визначається складністю структури кластера та зовнішніх впливів на організацію їх роботи. Протиріччя є визначальними при формуванні кластерів та визначають їх основні характеристики. Важливою системоутворюючою характеристикою є взаємодія протиріч, цілей та зовнішнього середовища. Цілі визначають напрямки діяльності кластерів та орієнтуються на досягнення кінцевих результатів. Взагалі кластер – це система, що має декілька напрямків діяльності. Тактика та стратегія сталого розвитку транспортних кластерів спрямованість на задоволення попиту на перевезення, розв’язання протиріч на ринку складає основу всіх системних явищ, визначає підприємства, що входять до певних кластерів, їх структуру, організаційно-економічні механізми і процеси розвитку. Окреслення ключового значення даної закономірності для кластерів і визначення її при розробці всіх системних теоретико-методологічних основ є однією з головних умов проведення досліджень. При цьому не потрібно зменшувати ролі структурних характеристик, адже кластер як система – це сукупність взаємодіючих елементів. Іншою системною закономірністю кластерів є багатовимірність системи і кожного з базисних системних параметрів. Багатомірність ознаки "актуальні протиріччя" виявляється в декількох аспектах: протиріччя мають фрактальну структуру, тобто утворюються взаємодією безлічі факторів і аспектів; важливо враховувати і другорядні ознаки, що істотно впливають на характер розвитку і форми розв’язку цих протиріч; протиріччя, що діють на певній стадії розвитку кластера мають свої джерела на інших стадіях; не одне протиріччя, а множина взаємодіючих протиріч лежать в основі розвитку кластерів як складних систем.

Результати статті можуть застосовуватись для продовження теоретико-методологічних досліджень основних положень системного підходу, розв’язку нових і маловивчених проблем функціонування транспортних кластерів як систем.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – структурно-функціональний аналіз системних закономірностей розвитку транспортних кластерів.

408-413
Умови ведення бізнесу в україні як ключовий фактор впливу на рівень економічної безпеки промислових підприємств Копитко М.І.

В статті досліджено позицію України з точки зору привабливості бізнес-середовища та інвестиційного клімату. Проаналізовано один з факторів, що характеризує інвестиційну привабливість України і впливає визначальним чином на рівень економічної безпеки вітчизняних промислових підприємств, – кількість перевірок підприємств контролюючими органами.

Об’єкт дослідження – умови ведення бізнесу в Україні та здійснення перевірок промислових підприємств контролюючими органами як фактора інвестиційної привабливості держави.

Мета роботи – дослідити вплив умов вітчизняного бізнес-середовища на рівень економічної безпеки промислових підприємств.

Метод дослідження – статистичний метод – для формування картини сучасних умов бізнес-середовища в Україні і їх вплив на рівень економічної безпеки промислових підприємств.

Вивчено умови ведення бізнесу в Україні за допомогою аналізування даних з міжнародних рейтингів, зокрема, досліджено такі показники, як індекс легкості ведення бізнесу, індекс економічної свободи, індекс сприйняття корупції, рейтинг Forbes щодо умов для ведення бізнесу, рейтингу Всесвітнього економічного форуму, рейтинг країн з найкращою репутацією Нью-Йоркського Інституту Репутації. Всі ці рейтинги свідчать про негативні тенденції в економіці України, які ускладнюють, а у деяких випадках і унеможливлюють ведення бізнесу вітчизняними підприємствами. Ця ситуація зумовлює необхідність використання неофіційних способів вирішення питань між українськими підприємствами та державними органами влади. Крім того, одним із важливих показників, який характеризує інвестиційну привабливість України і одночасно впливає на рівень економічної безпеки підприємств, є кількість перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами. Саме проблема з неправомірними перевірками, їх масштабною чисельністю і значною тривалістю ускладнюють можливість діяльності промислових підприємств.

Результати статті можуть бути впровадженні в процесі управління промисловими підприємствами і розробці державних програм у сфері управління промисловістю.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – покращання рівня економічної безпеки промислових підприємств шляхом врахування ризику з впливу зовнішніх загроз.

413-419
Кадрова безпека як складова економічної безпеки підприємства Левковець Н.П.

В статті розглядається кадрова безпека як складова економічної безпеки підприємства, визначаються внутрішні і зовнішні загрози та ризики кадровій безпеці.

Об’єкт дослідження – підприємства транспорту.

Мета роботи – розглянути кадрову безпеку як одну із складових економічної безпеки, визначити загрози і ризики кадровій безпеці, а також негативні явища і тенденцій, які перешкоджають її розвитку, розкрити основні складові кадрової безпеки як єдину комплексну систему економічної безпеки.

Досліджено, що основною групою ризику є люди, що попали під вплив найбільш поширених видів залежностей, в результаті вони мають девіантну поведінку, яка характеризується відхиленням від норми (закону, звичаю). Служба кадрової безпеки має розпізнавати і ліквідувати (або огороджувати) з колективу працівників, які входять або потенційно можуть увійти до тієї або іншої групи ризику.

Процес планування та управління персоналом спрямований на забезпечення належного рівня економічної безпеки, має охоплювати організацію системи підбору, наймання, навчання і мотивації праці необхідних працівників, зокрема, матеріальні та моральні стимули, престижність професії і волю до творчості, забезпечення соціальними благами. На даному етапі кадрова безпека знаходиться у активному розвитку, а також є темою, яка цікавить більшість підприємців, які застосовують прогресивні, ефективні, науково обґрунтовані методи управління. Від кадрової безпеки залежить те, наскільки впевнений може бути керівник фірми в компетентності своїх працівників, в тому, що підприємство не піддасться небезпеці з вини персоналу.

419-423
Інвестиційна стратегія транспортного підприємства Левчук Н.М., Войтулевич А.О.

Однією із складових ефективного управління підприємством є реалізація ефективної інвестиційної діяльності, яка є однією із складових розробки інвестиційної стратегії, що дозволяє визначити не тільки форми та джерела ресурсів, які планується використовувати підприємством для реалізації загальної стратегії розвитку, але і враховувати фактори впливу на її подальше формування та реалізацію, у свою чергу створюючи умови для ефективного управління інвестиційною діяльністю. Кожне підприємство, яке працює в умовах ринкової економіки, не може існувати без чітко розробленої стратегії. Ключове завдання формулювання та обгрунтування стратегії полягає в пошуку шляхів подолання конкуренції на ринку та забезпеченні високих темпів економічного розвитку підприємства за достатньої фінансової стійкості.

Розробленням теоретичних, методичних і практичних основ формування стратегії розвитку підприємств займаються багато зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема, С. Алєксандров, Н. Алєксєєв, Н. Афанасьєв, Р. Акофф, І.Ансофф, Є. Бельтюков, А. Градов, В. Герасимчук, Л. Довгань, В. Єфремов, С. Ілляшенко, М. Круглов, В. Ляшенко, Л. Мельник, Г. Мінцберг, В. Нємцов, М. Портер, В. Пухальський, В.Рогожін, А.Дж. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, В.Пономаренко, П.Фадєєв, З.Шершньова та інші.

Проте залишаються ще недостатньо опрацьованими питання, що стосуються розробки інвестиційної стратегії в управлінні розвитком підприємств. Необхідність поглиблення теоретико – методичних напрацювань у сфері стратегічного управління інвестиційною діяльністю в контексті стратегії розвитку підприємств, зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дослідницької роботи.

423-428
Оперативне управління товарними запасами підприємства Литвишко Л.О.

В статті запропонована матриця АВС та XYZ – класифікацій в системі управління товарними запасами підприємства, що дозволить отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

Об’єкт дослідження – товарні запаси, які визначають політику підприємства.

Мета дослідження – вибір оптимальної стратегії управління на підприємстві в умовах невизначеності та обґрунтування необхідності певного методу.

Метод дослідження – графічний метод руху запасів у системі управління запасами, метод ранжирування елементів групи по значенню кожного елементу за різними критеріями.

Запаси відносяться до числа об'єктів, що вимагають великих капіталовкладень, тому являють собою один з факторів, що визначають політику підприємства. Проблеми оптимізації запасів підприємства та ефективного управління ними зумовлена тим, що стан запасів впливає на конкурентоспроможність підприємства, визначає його фінансовий стан та фінансові результати. Тому питання оперативного контролю та управління товарними запасами набувають важливого значення, а політика управління запасами є складовою частиною фінансового менеджменту організації. Вибір оптимальної стратегії управління запасами підприємства повинен забезпечувати мінімум витрат з доведення продукції до споживачів.

Результати статті можуть бути упроваджені в торгово-збутовій діяльності підприємств, які налічують багатономенклатурні групи та широкий асортимент товарів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної стратегії управління товарними запасами підприємства, що дозволить отримувати максимум прибутку при безперебійному забезпеченні споживачів необхідним видом товарних запасів, при мінімальних витратах на їх утримання.

428-433
Методичні основи визначення показників параметричної моделі транспортних потоків автомобілів регіону Макарова Т.В. Об'єктом дослідження є параметрична модель, що відображає динаміку зміни економічних показників регіону, в залежності від інтенсифікації руху транспортних потоків автомобілів. З метою формування низки наведених показників та розрахунку їх значень, в роботі використані методи нечіткої логіки з застосуванням елементів нейронних мереж. Новизною дослідження є розробка методики оцінювання впливу інтенсифікації транспортних потоків автомобілів на соціально-економічні показники розвитку регіону з використанням п'ятишарової нейрон-нечіткої мережі за алгоритмом Мамдані. Інтенсифікація потоків, шляхом переводу інтенсивності руху з задовільного на достатній рівень, може обумовити високе річне значення валового регіонального продукту (біля 155 млрд. грн.). Існує взаємозв'язок дослідження з роботами, що містять математичний апарат з питань інтелектуального діагностування щодо економічних систем. 434-438
Управління ефективністю використання факторів виробництва на підприємстві Малихіна С.В. Однією з цілей виробничо-господарської діяльності є забезпечення ефективності, яка у свою чергу, залежить від наявності та використання економічного потенціалу, який формується на основі факторів виробництва. Цим і пояснюється актуальність розробки та впровадження різного роду систем управління виробництвом. У статті запропоновано систему, що включає критерії ефективності обмеження за виробничими потужностями (використовуваними ресурсами). Система розробляється в кілька етапів, на кожному з яких передбачається формування блоку відповідної системи управління. 438-442
Методичні основи оцінки інвестиційної привабливості підприємства Масалітіна В.В.

У статті розглянуто механізм оцінки інвестиційної привабливості підприємства відповідно до стадій його життєвого циклу та запропоновано підхід, що до удосконалення оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Об’єкт дослідження – інвестиційна привабливість підприємства.

Мета роботи – обґрунтування напрямів удосконалення методики оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на основі визначення рівня його інвестиційної активності.

Методи дослідження – аналізу, синтезу, теоретичних узагальнень.

Оцінка інвестиційної привабливості підприємства може бути здійснена в процесі реалізації наступних робіт: визначення стадії життєво циклу підприємства; оцінка матеріально-технічного потенціалу підприємства; фінансовий аналіз інвестиційної привабливості. Інвестиційно привабливими вважаються підприємства, які перебувають у процесі росту, тобто на стадіях зародження, становлення та призупинені темпів росту. Поряд з виявленням стадій життєвого циклу підприємства оцінювання інвестиційної привабливості вимагає проведення всебічного аналізу його матеріально-технічного потенціалу, ділової та інвестиційної активності. Потенційні можливості інвестиційної активності підприємства пропонується оцінювати за допомогою: часток грошових коштів на покриття потреб різних видів діяльності; рівня цільового використання чистого прибутку від операційної діяльності та амортизаційних відрахувань, як основних джерел фінансування інвестиційної діяльності.

Результати статті можуть бути використані для визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства, а також при проведенні фінансового аналізу за ініціативою як самого підприємства, так й інвесторів. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – вдосконалення методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням факторів, що впливають не тільки на підприємство, а й мають галузевий характер.

442-447
Сутність управління стратегічним розвитком підприємства та його складові Мельниченко Т.М., Яценко Б.І.

У статті досліджено сутність управління стратегічним розвитком підприємства та визначено його складові.

Суть стратегічного управління полягає в формуванні уяви про ринок та виробленні загального уявлення про перспективи організації на цьому ринку. Формування такого уявлення базується не стільки на аналізі достовірної інформації про ринок, скільки на розгляді допустимих гіпотез.

Стратегічне планування є невід'ємною частиною менеджменту, його основною функцією, воно тісно пов'язане з прогнозуванням, організацією, регулюванням, контролем, аналізом н іншими функціями управління.

Прогнозування дозволяє передбачати стан фірми в перспективі, допомагає виявити існуючі проблеми і базується на аналізі господарської діяльності підприємства. Прогнозування також сприяє уточненню головної базової стратегії фірми, що довго може залишатися незмінною, а іноді уточнюється в результаті щорічної перевірки її спрямованості.

447-451
Стабілізація діяльності підприємства транспорту за допомогою фінансової санації Назаренко Я.Я., Жулин О.В.

В статті досліджені організаційно-методологічні проблеми формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – система розробки санаційних заходів фінансового оздоровлення транспортного підприємства.

Мета роботи – дослідження організаційно-методологічних проблем формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Метод дослідження – узагальнення фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних учених економістів в системі внутрішнього контролю, діалектичний підхід, фундаментальні положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних явищ і процесів.

Умовах поглиблення фінансової кризи все актуальнішими стають проблеми відновлення платоспроможності підприємств-банкрутів та підприємств, що опинилися у кризовому стані, адже тільки за ефективного використання санації можна відновити платоспроможність і прибутковість підприємств. Метою фінансової санації є оптимізація фінансових потоків підприємства для покриття збитків, відновлення платоспроможності і ліквідності, скорочення всіх видів заборгованості і формування спеціального фонду для здійснення заходів організаційного та виробничого характеру. Найбільшу кількість форм та методів реалізації має санація, яку проводить підприємство за власним бажанням. Така санація повністю відповідає цілям та інтересам підприємства, підпорядковується завданням антикризового управління і відповідає шляхам внутрішньої фінансової стабілізації. В умовах виникнення кризових явищ в діяльності підприємства його власники різними методами намагатимуться подолати ці явища, щоб запобігти банкрутству. Найбільш застосовуваними моделями фінансової санації підприємств є моделі які базуються на моделі „класичної моделі санації” та на моделі швидкого виявлення фінансової кризи і радикальних санаційних дій.

Результати статті можуть бути упровадженні в роботі служб контролю підприємств транспортного комплексу.

451-455
Особливості застосування методів та моделей у фінансовому плануванні на підприємстві Наконечна С.А.

В статті розглядаються методи і моделі, що застосовуються при розробці фінансових планів на підприємствах України в сучасних умовах економічного розвитку.

Мета даної статті полягає в розробці пропозицій щодо застосування економіко-математичної моделі при розробці фінансового плану на окремому підприємстві.

Об’єктом дослідження є процес розробки фінансового плану на окремому підприємстві. Предметом дослідження є методи та моделі формування фінансового плану на підприємстві.

В ході дослідження фінансового планування на підприємстві було застосовано такі методи, як розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичне моделювання. Зокрема, була впроваджена модель автоматизації системи бюджетування та розроблені рекомендації, завдяки чому створені умови для ефективного обґрунтування прогнозних розрахунків щодо фінансової стратегії досліджуваного підприємства, що також може застосовуватися і на будь-якому підприємстві державної форми власності. Значення запропонованої моделі полягає і в тому, що її можна використовувати і для проведення аналізу попередніх періодів на основі динаміки показників основних форм фінансової звітності стосовно операційної фінансової та інвестиційної діяльності підприємства, і висновків про ефективність розподілу фінансових ресурсів, ступінь ефективності управління майном підприємства тощо.

На даний час прогнозування і планування опираються на розвинутий математико-статистичний інструментарій. В міжнародній практиці багато великих компаній використовують безперервне бюджетування, при якому після закінчення кожного бюджетного періоду цей період виключають з генерального бюджету з одночасним включенням нового аналогічного бюджетного періоду. Слід також враховувати, що фінансове планування повинне відповідати стратегічним цілям діяльності підприємства з обґрунтуванням численних ризиків щодо впливу тих чи інших факторів.

Висновки – в ході дослідження розроблено пропозиції стосовно практичного застосування економіко-математичної моделі та подальшого удосконалення методів фінансового планування шляхом впровадження системи бюджетів при складанні планів на поточний і наступні періоди та запропонована модель щодо розробки фінансового плану, яка може бути використана для удосконалення процесу фінансового планування на підприємствах різних галузей економіки.

456-460
Економічні реформи і проблеми підготовки фахівців внз Носаченко Ю.С.

У роботі аналізуються питання, проблеми і протиріччя, проведення економічних реформ в Україні, які мають носити системний характер, вимагають радикальної модернізації економіки. Особлива увага звертається на необхідність реформування національної освіти, у напрямку реальної (не формальної) реалізації вимог Болонського процесу.

Наслідком реформ має бути ріст ВНП, державного бюджету, покращення життя людей, без наростання соціальної напруженості. Це буде позитивно сприяти і міжнародній економічній інтеграції України, покращення демократизації суспільства.

Аналіз показує,що проведення реформ в Україні гальмується, перш за все, через непрофесіоналізм і низьку кваліфікацію кадрів (міністерств, відомств, інших органів державної влади). Переважають адміністративні методи регулювання економіки, які себе вичерпали. На жаль,більшість учасників економічного процесу і сьогодні не володіють сучасним економічним мисленням.

460-465
Теоретичні аспекти до визначення сутності стратегічного потенціалу та потенціалу розвитку підприємства Парфентьєва О.Г.

В статті розглянуті деякі підходи вчених – економістів щодо визначення сутності стратегічного потенціалу та потенціалу розвитку, визначено характеристики потенціалів, їх основні складові та чинники, які впливають на формування стратегічного потенціалу та потенціалу розвитку.

Потенціал розвитку підприємства – це можливість забезпечення додаткових вигод за рахунок змін кількісних та якісних характеристик, яка обмежена впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Стратегічний потенціал підприємства – це перспективне об’єднання послідовно організованих ресурсів і можливостей, що характеризуються цільовою спрямованістю.

Стратегічний потенціал підприємства є основною характеристикою розвитку підприємства. Управління стратегічним розвитком підприємства необхідне для розробки та впровадження певної системи управління, основою якої є система аналізу, оцінювання та діагностики потенціалу та певних процесів його змін. В зв’язку з цим використовують різні методики аналізу та діагностики стратегічного потенціалу та потенціалу розвитку підприємства, які постійно удосконалюються.

Виділяють такі підходи до визначення суті потенціалу як, ресурсний (потенціал розглядається як сукупність наявних ресурсів чи таких, що можуть бути залучені зі сторони); цільовий (потенціал – це ресурси та можливості їх ефективного використання у процесі досягнення цілей); структурно-функціональний (потенціал розуміється як сукупність елементів, кожен із яких виконує відповідні функції); конкурентний (потенціал ототожнюється із джерелом конкурентних переваг).

Процес формування потенціалу підприємства загалом характеризується одним із напрямків його економічної стратегії і полягає у створенні й організації системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був чинником успіху в досягненні цілей діяльності підприємства.

465-470
Доцільність підвищення економічної ефективності пасажирських перевезень Петровська С.І.

В статті пропонується методика оцінки ефективності пасажирських перевезень на міських маршрутах з використанням методів економічного аналізу для транспортних підприємств, що дозволяє перевізникам оцінити ефективність та якість перевезень при заданій організації роботи на маршрутах та коригувати отримані значення показників.

Мета статті – розгляд основних положень оцінки якості та ефективності обслуговування пасажирів міським транспортом, що дозволить транспортним підприємствам різних форм власності зробити висновки щодо поведінки транспортної системи та визначати вимоги до організації перевізного процесу а також визначення системи техніко-економічних показників, за допомогою яких здійснюється економічна оцінка ефективності роботи пасажирської транспортної системи та інформаційне забезпечення прийняття рішень, на які впливають фактичні чи прогнозні дані про ефективність використання ресурсів.

Запропонована система оцінки показників роботи пасажирського транспортного комплексу, в якій кожен показник розглядається як елемент формування реальної ефективності, сприятиме подальшій комерціалізації галузі, її використання дозволить зробити чіткий висновок про успіх роботи транспортного комплексу, загрози втрати клієнтів та прибутку.

470-474
Застосування сучасних підходів до економічної оцінки інвестування в людський капітал Полонський В.Г., Антропова А.Ю.

В статті розглянуто сучасні підходи щодо економічної оцінки інвестування в навчання персоналу та його необхідність і доцільність в сучасних умовах економічного розвитку країни.

Об’єкт дослідження – інвестування в людський капітал.

Мета роботи – розгляд сучасних підходів до оцінки економічної ефективності інвестицій в людський капітал.

Створення знання є одним з найважливіших джерел конкурентоспроможності сучасного підприємства. Людський капітал виступає головним критерієм оцінки ефективності підприємства в досягненні конкурентних переваг та забезпеченні якісних параметрів економічного росту.

Основним інструментом формування людського капіталу є інвестування. Найактуальніше здійснювати вкладення коштів у навчання працівників інтелектуальної праці. В свою чергу, підвищення рівня інтелекту вимагає значного фінансового забезпечення, отже необхідним буде проведення економічної оцінки інвестування.

Існують різні підходи до оцінки ефективності вкладень у людський капітал, а саме: розрахунок кваліфікаційної ємності виробництва, тобто рівня інтелектуальності виробництва, що є одним з показників економічної ефективності використання людського капіталу; розрахунок величини загального фонду освіти, визначається за допомогою спеціально розроблених індексів цін і з урахуванням амортизації знань і навичок; при оцінці ефективності інвестицій в інтелектуальний капітал комерційних організацій оцінюється лише інтегральна ефективність інвестицій.

Світові лідери сучасної економіки вже усвідомили важливість і збалансованість інвестицій в людський капітал, їх користь для власного зростання і процвітання.

Дана стаття має на меті підштовхнути керівників підприємств до розуміння важливості та актуальності інвестування в людський капітал в сучасних умовах економічного розвитку.

Наведені у статті підходи до оцінки ефективності вкладень у людський капітал можуть бути використані на підприємстві для розрахунку рівня його інтелектуалізації.

Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка економічного механізму ефективного інвестування в людський капітал та його впровадження на підприємствах.

474-479
Раціональний підхід до вибору та організації схем перевезення швидко-псувних вантажів автомобільним транспортом на прикладі молока Приліпко Є.Л.

В статті зроблено огляд основних схем перевезення швидкопсувних вантажів на прикладі молока від його виробника (молочної ферми або особистого селянського господарства) до молокопереробного підприємства автомобільним транспортом, визначення їх слабких та сильних сторін, а також визначення основних критеріїв для вибору оптимальної схеми постачання молока на переробне підприємство.

У зв’язку зі змінами умов роботи виробників молока та молокопереробних підприємств, введенням більш жорстких вимог до молочної сировини, впровадженням нових схем транспортування молока для промислової переробки, підвищуються вимоги до транспортування молока та рухомого складу, яким здійснюються такі перевезення.

На сьогодні можна виділити дві найбільш поширені схеми транспортування молока від його виробника до молокопереробного підприємства: безпосереднього транспортування молока на молокопереробне підприємство та транспортування молока на молокопереробне підприємство з використанням пункту збору (закупівлі) молока або підрозділу з часткової переробки молока.

В свою чергу ці схеми можуть мати ряд різновидів, що можуть, в залежності від конкретних умов, застосовуватись перевізниками при транспортуванні молока для забезпечення максимального економічного ефекту.

Для вибору оптимальної схеми постачання молока на молокопереробне підприємство або їхніх комбінацій враховується ряд факторів, зокрема кількість постачальників молока; ареал збору молочної сировини та віддаленість виробників; концентрація на окремих територіях виробників молока; частка закупівель молока у різних виробників; обсяги виробництва молока сільськогосподарськими господарствами (фермами); наявність на сільськогосподарських підприємствах-виробниках молочної сировини або пунктах збору (закупівлі) молока сучасного обладнання, необхідного для забезпечення охолодження зібраного молока до оптимальної температури, спеціальних ємностей для подальшого його зберігання і підтримки температурного режиму; наявність достатньої кількості спеціалізованих ізотермічних транспортних засобів з кузовом-цистерною для перевезення молока, у тому числі обладнаних спеціальним холодильним устаткуванням тощо.

За умов правильного підбору схем транспортування молочної сировини від виробника до молокопереробного підприємства можна раціоналізувати процеси перевезення молока та забезпечити збереження його якісних характеристик.

479-487
Математична модель другого порядку фінансової системи вузу Рябікова Г.В., Кузьмич О.І., Мекуш O.Г.

В статті розроблено загальну математичну модель динаміки процесу фінансування ВНЗ, в основу побудови якої покладено метод динамічних аналогій, що надає можливість трансформації моделі згідно умов реформування з врахуванням складових економічного порядку та дозволяє підвищити фінансову стійкість вузу, ефективність використання господарських ресурсів.

Об’єкт дослідження – фінансова система вищого навчального закладу.

Мета роботи – розробити і проаналізувати математичну модель динаміки процесу фінансування ВНЗ, що дасть змогу оцінювати систему фінансування, тобто визначити стан фінансової системи в будь-який момент часу при заданому темпі руху фінансів та обсязі, прогнозувати динаміку системи на майбутнє.

Метод дослідження – метод динамічних аналогій.

З допомогою представленої моделі проводиться якісний аналіз фінансової політики ВНЗ при різних економічних умовах. Дана математична модель легко трансформується: до умов соціально-орієнтованої ринкової економіки, до умов економічної кризи, або економічного зростання. Якщо з деяких причин при певних економічних умовах одна з діючих економічних сил малоефективна, то її можна покласти рівною нулю і досліджувати систему без реконструкції моделі. І навпаки, при виявленні додаткових економічних сил, які чинять в конкретному випадку дію на фінансовий потік, їх можна вводити в систему у вигляді додаткових факторів, які відображають якісний ефект відповідних сил на зміну динаміки фінансових вкладень.

487-493
Основні процеси управління вартістю проекту Самолюк В.М.

Предметом дослідження є підходи і методи управління вартості проекту. Метою дослідження є дослідження методів управління вартістю.

В статті розглянуто процеси, необхідні для забезпечення того, щоб проект не вийшов з рамок прийнятого бюджету.

У багатьох прикладних сферах потенційне фінансування продукту проекту прогнозується і аналізується поза проектом. Коли такі прогнози й аналіз включаються до проекту, управління вартістю проекту матиме додаткові процеси і численні технології загального управління: повернення інвестицій, дисконтований грошовий потік, аналіз періоду відшкодування та ін.

Якщо вартості проекту використовують як компонент системи винагороди й визнання заслуг, то мають бути оцінені контрольовані та неконтрольовані вартості, і бюджет по них слід формувати окремо, тоді буде гарантія, що нагорода відображає поточне виконання проекту.

Планування ресурсів включає визначення того, які ресурси (людські ресурси, обладнання, матеріали) і в якій кількості мають бути задіяні для виконання робіт проекту. Планування ресурсів має бути тісно скоординоване з оцінкою вартості.

Подальша робота буде пов’язана з планування ресурсів проекту.

493-497
Особливості системи забезпечення фінансової безпеки господарського товариства Сєдая А.В.

В статті наведенні основні елементи системи забезпечення фінансової безпеки господарського товариства.

Об’єкт дослідження – система забезпечення фінансової безпеки господарського товариства.

Мета роботи – визначити основні складові системи фінансової безпеки підприємства

Метод дослідження – теоретичні методи наукового дослідження, а саме аналітичний метод.

В статті визначено, що на рівень фінансової безпеки підприємства впливають фінансові ризики, наведено класифікацію фінансових ризиків. В статті розглянуто особливості системи забезпечення фінансової безпеки підприємства, яка покликана оптимізувати рівень фінансових ризиків. Розглянуті складові системи забезпечення фінансової безпеки господарського товариства та наведено які фінансові ризики характерні для тієї чи іншої складової цієї системи. Результати статті можуть використовуватись на підприємствах для визначення фінансової безпеки підприємства. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розроблена структура системи фінансової безпеки створює передумови для подальшого формування методів управління фінансовою безпекою.
497-501
Роль мережі internet у формуванні іміджу автосервісного підприємства Сєдой В.Г.

У статті визначено сутність та роль корпоративного іміджу в досягненні фінансової успішності діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження – процес формування іміджу автосервісного підприємства.

Мета дослідження – визначення нових особливостей процесу формування іміджу автосервісного підприємства в умовах широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Метод дослідження – збір та аналіз статистичних даних участі користувачів на спеціалізованих тематичних форумах мережі Internet, що використовуються для поширення інформації про діяльність автосервісних підприємств України.

Проведено аналіз інформаційних технологій, які набули суттєвого значення при формуванні іміджу автосервісного підприємства. Проведено обстеження наявних українських ресурсів Internet з відгуками власників автомобілів про одержані послуги на автосервісних підприємствах. Визначені можливості та загрози, пов'язані з впливом нових інформаційних технологій на процес формування іміджу автосервісного підприємства.

Одержані результати можуть бути використані при формуванні та підтримці позитивного іміджу автосервісними підприємствами. Подальші дослідження доцільно проводити у напрямі розробки теоретичних засад функціонування системи управління іміджем автосервісного підприємства на основі використання можливостей нових мережевих сервісів.

501-507
Державне регулювання роботи пасажирського транспорту Сив'юк Т.С.

В статті обґрунтовано головні завдання держави, які можуть впливати на якість транспортної продукції автомобільного транспорту.

Мета роботи – вдосконалення та визначення шляхів державного регулювання міського пасажирського транспорту.

Об'єкт дослідження – аналіз пасажирських перевезень автомобільним транспортом.

Фінансовий стан багатьох підприємств пасажирського транспорту залишається нестійким. Зарубіжний і вітчизняний досвід показує, що головний важіль, який впливає на фінансове положення виробників продукції транспорту є узгоджена інвестиційна політика та державна (муніципальна) політика. Потрібні розроблені заходи та комплексна програма оздоровлення всієї системи пасажирського транспорту. Головний рівень управління – це органи державної влади, де розв’язуються завдання централізованого управління між муніципальними та муніципальними перевезеннями пасажирів на єдиній базі з найефективнішим обміном даних між інформаційними системами міністерств і відомств та диспетчерськими системами, що забезпечують координації дій транспортних підрозділів служб в місті Києві під час перевезень.

Новизна полягає у необхідності зробити прозорим і зрозумілим, як для органів, які встановлюють тарифи, так і для населення, яке користується послугами пасажирських перевезень. Отже кожен пасажир повинен знати за що він платить і як оформлюються надані державною тарифи на перевезення Рекомендації що стосуються управління якістю на автомобільному транспорті потребують доопрацювання на нових ринках. Також необхідно удосконалити класифікацію факторів, яка формує якість транспортних послуг.

507-510
Аналіз світового досвіду державно-приватного партнерства та шляхи розвитку в україні Соколова Н.М., Герасименко А.В., Маковська Ю.А.

В статті розкрито світовий досвід ДПП та шляхи його розвитку в Україні.

Державно-приватне партнерство (ДПП) визначено серед ключових механізмів реалізації політики модернізації економіки України, вирішення важливих соціально-економічних проблем. Висока ефективність ДПП як форми взаємодії держави та бізнесу доведена досвідом багатьох країн світу; розкрита сутність та основні риси державно-приватного партнерства. На основі дослідження даних Світового банку виявлені основні типи взаємодії держави та приватного бізнесу на транспорті; сформульовані основні передумови успішної реалізації проектів державно-приватного партнерства.

Результати статті можуть бути упровадженні в розвитку державно-приватного партнерства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення передумов для успішної реалізації проектів державно-приватного партнерства.

510-515
Особливості ринку логістики в україні у контексті операцій з продуктами харчування повсякденного попиту Сопоцько О.Ю.

В даній статті досліджено ринок логістичних послуг України, визначено причин, які впливають на стратегії в галузі логістики України, а також причини, які негативно впливають на транспортно-логістичну діяльність України. Визначено особливості аутсорсингу, його переваги і недоліки та наведено класифікацію логістичних операторів.

Об’єкт дослідження − ринок логістичних послуг України.

Мета роботи − аналіз ринку логістичних послуг України.

Метод дослідження − аналіз ринку підприємств, що надають логістичні послуги в Україні.

На ринку логістики в Україні відбувається посилення конкуренції та прискорення процесу консолідації логістичного ринку. Підвищення вимог до якості послуг, надійності підрядників, безпеки посилюють тенденції до перерозподілу попиту на користь великих, середніх і вузькоспеціалізованих компаній, також стають причиною відходу з ринку неефективних гравців. Підвищення попиту на комплексні послуги призводить до об'єднання експедиторів та складських операторів. Свої позиції зміцнюють логістичні оператори, які здатні забезпечити системний підхід до клієнтів і організувати обслуговування на всій території країни. Ключовим фактором росту галузі логістики залишається збільшення обороту роздрібної торгівлі, і конкретно − мережевої торгівлі. Основою для формування стратегічних цілей транспортної логістики і її розвитку в Україні є певні існуючі історичні та економічні особливості нашої країни. Адже очевидно, що сучасний український ринок перевезень вантажів має певні помітні відмітні риси у порівнянні з європейськими та азіатськими аналогами.

Результати статті можуть застосовуватись при побудові моделей управління логістичними системами в ланцюгах постачання продуктів харчування повсякденного попиту.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження − пошук перспектив розвитку ринку перевезень вантажів відповідно до європейського та азіатського стандартів.

515-523
Формування інвестиційної привабливості підприємств Тарануха О.М., Амеліна Н.К.

В статті проаналізовано зміст і основну мету оцінки інвестиційної привабливості, що являє собою оцінку фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. На основі проведеного аналізу виявлено, що інвестиційна діяльність підприємств в значній мірі залежить від інвестиційної привабливості.

Об’єкт дослідження – формування інвестиційної привабливості підприємств.

Мета дослідження – визначення головних завдань, що стоять перед інвестором при вибір об’єктів інвестування певних інноваційних проектів.

Досвід ряду країн показує, що в перехідний, посткризовий період розвитку економіки ефективна реалізація інвестиційного процесу пов’язана з активною роллю держави. що вимагає посилення уваги до державного регулювання інвестиційної діяльності, розробки основ державної інвестиційної політики, як інструменту стимулювання інвестицій в найважливіші сфери виробництва. Інвестиційна привабливість може розглядатися на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. На ній зосереджено увагу всіх учасників (суб’єктів) інвестиційної діяльності, де кожен має свій інтерес. Зміст і основна мета оцінки інвестиційної привабливості – це оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування господарюючого суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Таким чином, можна стверджувати, що основним методом оцінки інвестиційної привабливості підприємства є аналіз його фінансового стану.

Незважаючи на всю фінансову вигідність інвестиційного проекту, ризик політичної та економічної нестабільності в державі не дозволить залучати капітал у необхідному обсязі. Таким чином, інвестиційна діяльність в значній мірі залежить від інвестиційної привабливості. Створення хороших умов для вигідного вкладення інвестицій є основою для розширення інвестиційної активності. Тому аналіз і оцінка ступеня сприятливості інвестиційної привабливості підприємства як одного з інструментів забезпечення конкурентоспроможності інвестиційних проектів являє величезний науковий і практичний інтерес в умовах формування концепції довгострокового розвитку країни. У цьому зв’язку існує нагальна необхідність вивчення механізму взаємодії реальних інвестицій та портфельних інвестицій з метою пошуку макроекономічних рішень, спрямованих на пожвавлення єдиного інвестиційного процесу та розробки комплексу конкретних заходів державної та регіональної інвестиційної політики.

524-527
Застосування методу динаміки середніх в управлінні фінансовою стійкістю підприємств Троцюк Т.С.

У статті пропонується до розгляду використання методу динаміки середніх для управління фінансовою стійкістю підприємств. Для характеристики фінансової ситуації можна виділити п’ять станів фінансової стійкості: абсолютний, нормальний, нестійкий, передкризовий, кризовий. При чому з часом вона має здатність переходити із одного стану в інший. Розгляд фінансової стійкості підприємства як функції часу передбачає її здатність змінюватися в часі під впливом багатьох факторів внутрішнього, та, особливо, зовнішнього середовища.

Основною ціллю даної статті являється застосування методу динаміки середніх, що дозволяє визначити час перебування фінансової стійкості у тому чи іншому стані, що дасть можливість у майбутньому побудувати стратегію, орієнтуючись на той стан, у якому за даним методом фінансова стійкість підприємства буде перебувати найдовше.

Метод динаміки середніх, який пропонується до розгляду, має здатність бути узагальненим і поширеним на широкий клас процесів. Проте, оскільки до цього часу даний метод не застосовувався для прогнозування стану фінансової стійкості у майбутньому, пропонується розглянути на конкретному прикладі результат від застосування методу динаміки середніх.

До цього часу даний метод не використовувався в економіці. Отримані результати за допомогою методу динаміки середніх дають можливість визначити ймовірності перебування фінансової стійкості підприємства у кожному із можливих станів та на основі цих даних в подальшому формувати стратегії розвитку підприємства.

528-532
Зовнішні та внутрішні фактори впливу на інвестиційну привабливість підприємства Хмелевський М.О.

Мета роботи – визначення значимості факторів на інвестиційну привабливість дорожньо-будівельних підприємств для концентрації уваги на найвпливовіших, покращення та прискорення процесу залучення інвестицій.

Метод дослідження – економіко-логічний, метод загального аналізу.

На сьогоднішній день актуальності набуло питання інвестування підприємств. Важлива роль в організації інвестиційної діяльності належить державі. Ефективність господарської діяльності, стійкість фінансового стану підприємств дорожньої галузі залежить від ряду факторів, що мають вагомий вплив на інвестиційну привабливість підприємств.

Результати статті можуть бути використані при проведенні техніко-економічної оцінки діяльності підприємств.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук, оптимізація факторів впливу щодо інвестиційної привабливості підприємства, враховуючи галузеву приналежність підприємств.

532-537
Комплексний підхід до оцінки функціонування організаційних систем Цегольник П.А.

В статті запропонований підхід до комплексної оцінки ефективності функціонування організаційних систем.

Об’єкт дослідження – ефективність функціонування організаційних систем.

Мета роботи – розвиток понятійного апарату щодо теорії управління ефективністю роботи організацій та формування підходу щодо комплексної оцінки ефективності.

Поняття ефективності в сучасних управлінських теоріях є досить неоднозначним. Аналіз різних джерел дозволяє виявити десятки тлумачень. Неоднозначність трактувань неодмінно створює перешкоди у спілкуванні та порозумінні науковців і практиків На погляд автора, ефективність функціонування системи (об’єкта управління) потрібно розглядати як універсальний комплексний інтегрований (інтегральний) критерій, що характеризує ступінь використання та розвитку сукупного потенціалу системи При цьому ефективність власне розвитку можна розглядати як мірило підвищення функціональних можливостей системи (об’єкта).

Іншою проблемою є оцінка ефективності. В дослідженні пропонується підхід, що дозволяє визначити ефективність функціонування організації за допомогою інтегрованого коефіцієнта ефективності.

Результати статті можуть бути застосовані при формуванні методики оцінки ефективності, а також для цілей оцінки ефективності роботи реальних організаційних систем.

537-541
Особливості корпоративного податкового менеджменту в системі управління господарською діяльністю підприємства Чеснакова Л.С., Малахова Ю.А.

В статті узагальнено результати дослідження понятійного апарату корпоративного податкового менеджменту та визначені його цілі і завдання в залежності від сценарію поведінки підприємства в податкових відносинах з державою.

Об’єкт дослідження – податковий менеджмент на підприємствах.

Мета роботи – дослідження сутності корпоративного податкового менеджменту та завдань в залежності від обраного підприємством сценарію поведінки в податкових відносинах з державою.

Метод дослідження – методи синтезу та аналізу.

З’ясовано, що на сьогодні відсутнє узгоджене бачення змісту корпоративного податкового менеджменту. Результати узагальнення та критичного аналізу вітчизняних та зарубіжних вчених дозволили визначити корпоративний податковий менеджмент, як процес управління впливом діючої системи оподаткування на господарську діяльність підприємства шляхом пристосування до неї та реагування на зміни в ній. Встановлено, що об’єктом податкового менеджменту на підприємстві є механізм впливу діючої системи оподаткування на діяльність підприємства. Стратегічна мета корпоративного податкового менеджменту залежить від обраного підприємством сценарію поведінки у податкових відносинах з державою, яка може бути обережною, зваженою, ризиковою, нелегальною. Визначено завдання податкового менеджменту на підприємствах для кожного сценарію поведінки.

Результати роботи можуть бути використані для розробки моделей корпоративного податкового менеджменту за різними сценаріями поведінки підприємства в податкових відносинах з державою.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка моделі корпоративного податкового менеджменту для зваженого сценарію поведінки, як найбільш перспективного.

541-546
Вдосконалення мотиваційних механізмів стимулювання персоналу в системі управління підприємством Швець Л.В.

В статті конкретизується зміст та значущість інвестування в розвиток персоналу, визначено пріоритетні напрямки підвищення ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємств через вдосконалення систем мотивації праці.

Об’єкт дослідження – процеси стимулювання діяльності персоналу підприємств для підвищення ефективності інвестицій в розвиток персоналу.

Мета дослідження – обґрунтування необхідності активізації людського чинника через мотиваційні механізми стимулювання персоналу підприємств для підвищення ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності.

Методи дослідження – загальнонаукові та спеціальні: історико-логічний, класифікаційно-аналітичний, систематизації та узагальнення, аналізу та синтезу.

В умовах глобальних ринкових трансформацій зростає значення інтелектуального капіталу і його головної складової – персоналу. Кінцеві результати діяльності підприємств і рівень їх конкурентоспроможності все більше залежать від персоналу з його якісними і кількісними характеристиками, що постійно змінюються, а також від можливостей використовувати набуті знання та вміння на практиці. В статті обґрунтовано доцільність зростання обсягів інвестицій у людські ресурси вітчизняних підприємств; визначено напрямки підвищення ефективності інвестування у розвиток персоналу. Акцентується увага на необхідності вдосконалення мотиваційних механізмів стимулювання персоналу вітчизняних підприємств для підвищення ефективності їх діяльності.

Врахування пріоритетних напрямків підвищення ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємств дозволить активізувати процеси інвестування та підвищити конкурентоспроможність і ефективність діяльності підприємств. Подальшого розвитку повинні набути конкретні мотиваційні механізми стимулювання персоналу підприємств різних галузей економіки.

546-552
Концептуальні положення оцінювання повноти використання виробничого потенціалу вантажного автотранспортного підприємства Щербакова Н.О.

В статті наведено концептуальні положення оцінювання повноти використання виробничого потенціалу вантажного автотранспортного підприємства за центрами відповідальності: перевезень і технічного обслуговування та ремонту рухомого складу з наступним узагальненням оцінок на рівні підприємства в цілому.

Об’єкт дослідження – управління виробничим потенціалом вантажного автотранспортного підприємства.

Мета роботи – виявити невикористані та втрачені можливості підприємства шляхом оцінювання повноти використання його потенціалу.

Метод дослідження – порівняльний аналіз та метод моделювання, які використовувалися для побудови індексів повноти використання виробничого потенціалу центрів відповідальності.

Оцінювання повноти використання виробничого потенціалу доцільно здійснювати за центрами відповідальності та підприємству в цілому. За центром перевезень міра повноти використання потенціалу визначається шляхом порівняння фактичного валового прибутку центру з урахуванням фінансового результату від додатковою комерційною діяльністю та нормативного його значення, яке відповідає максимально можливому використанню потенціалу. За центром технічного обслуговування і ремонту рухомого складу показник характеризується співвідношенням нормативних і фактичних витрат центру, які зменшуються на суму прибутку від додаткової комерційної діяльності або збільшуються на суму збитків від неї. По підприємству в цілому повноту використання потенціалу визначає співвідношення фактичного та нормативного фінансового результату від операційної діяльності. Значення індексів за центром перевезень та підприємству в цілому в межах від 0 до 1 характеризують рівень неповного використання потенціалу; якщо індекс дорівнює одиниці, потенціал використовується в повній мірі.

Результати статті можуть бути використані під час прийняття управлінських рішень в вантажному автотранспортному підприємстві.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – розробка рекомендацій керівникам стосовно впровадження заходів підвищення повноти використання виробничого потенціалу підприємства.

552-557
Роль мотивації персоналу в розвитку підприємства Яценко І.В., Дзюба О.М.

У статті поставлена задача теоретично застосувати мотиваційні засади мотиваційних механізмів праці робітників. Також, визначити основні напрямки роботи у сфері підвищення мотивації праці.

Найпоширенішим способом матеріального стимулювання є премія.Загальними принципами преміювання є винагорода за будь-які, нехай найменші успіхи, своєчасність, потенційна необмеженість розміру премії, регулярний перегляд критеріїв преміювання у зв'язку зі зміною умов діяльності організації та її економічного стану.

Питанням ефективного менеджменту та стимулювання персоналу приділяється багато уваги, адже перед українськими підприємствами постає велика кількість питань стосовно того, яких найхарактерніших помилок припускаються під час підбору персоналу; як впливає корпоративна культура компанії на роботу працівників; яке місце в управлінні повинен займати PR- менеджер; як утримувати гідних та кваліфікованих співробітників та інші. Щоб позбутися негативного враження й упередження, що іноді пов'язані з управлінням людським потенціалом, українським фірмам потрібно, щоб, по-перше, персонал став ближче до власників компаній, що допоможе перебороти загальне відчуття, що працівники не розуміють реальних проблем та питань, з якими зіштовхується організація; по-друге, варто сприяти ефективному використанню людських ресурсів всередині фірми; варто знаходити свіжі й ефективні підходи для поліпшення функціонування організації.

557-560
Метод оптимізації визначення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг Славінська О.С., Савенко В.Я., Стьожка В.В.

У статті представлено інформаційно-аналітичну систему на базі планшету, яка дозволяє оптимізувати обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг та перевірку якості і своєчасності виконання робіт з експлуатаційного утримання. Після закінчення обстеження в автоматичному режимі формується типовий акт обстеження з вимогами щодо строків усунення недоліків, які регламентуються діючими нормативними документами, висновками та рекомендаціями, а також створюється презентація з фотоматеріалами.

Об’єкт розроблення – інформаційно-аналітична система обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг на базі планшету.

Мета роботи – представити інформаційно-аналітичну систему на базі планшету, яка дозволяє оптимізувати обстеження експлуатаційного стану автомобільних доріг та перевірку якості і своєчасності виконання робіт з експлуатаційного утримання.

Методи дослідження та апаратура – візуальне обстеження автомобільних доріг для визначення і врахування дефектів конструктивних шарів дорожнього одягу та елементів облаштування, їх обсяг та місцезнаходження з використанням інформаційно-аналітичної системи на базі планшету.

Розроблена інформаційно-аналітична система, яка призначена для використання при проведенні обстежень експлуатаційного стану доріг та перевірках якості і ходу виконання робіт з експлуатаційного утримання, дає змогу автоматизувати даний процес, тим самим спростивши та прискоривши роботу учасників обстежень. Дає можливість типізувати акти та фотоматеріали за встановленою формою та скоротити час на підготовку фахівців до участі у виконанні подібного роду робіт. Оперативність передачі даних забезпечується з використання бездротового доступу до мережі Internet.

Результати роботи, які представлені у статті – запропонована інформаційно-аналітична система на базі планшету впроваджена на галузевому рівні в організаціях та підприємствах, що входять у сферу управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор).

Прогнозні припущення про розвиток об’єкту розроблення – внесення певних змін в інформаційно-аналітичну систему обстеження стану автомобільних доріг за результатами дослідної експлуатації на базі планшету з метою забезпечення якості та зручності роботи працівників, які виконують перевірки.

560-566
Транспортна політика та управління попитом на послуги міського пасажирського транспорту Лудченко Я.О., Третьяков І.М. У роботі сформульовані методологічні засади формування стійкої транспортної політики в умовах некерованої автомобілізації та необхідності впровадження системи управління попитом на транспортні послуги. 567-573
Проблеми розвитку транспортної інфраструктури м. києва Третьякова А.І. Проблеми розвитку транспортної інфраструктури є одними з найактуальніших проблем функціонування та перспективного розвитку столиці. 573-578
Оцінка зміни за часом структури парку вантажних автомобілів та їх конструктивних характеристик Курніков С.І.

В статті проводиться аналіз зміни структури парку вантажних автомобілів, приводяться технічні характеристики сучасних автомобілів.

Об’єкт дослідження – конструкції сучасних вантажних автомобілів.

Мета роботи – аналіз змін структури парку та визначення впливу конструктивних характеристик сучасних автомобілів на формування виробничо-технічної бази.

Метод дослідження – статистичний аналіз напрямів змін структури парку та конструктивних характеристик вантажних автомобілів.

Інтенсивний розвиток автомобілебудування в Україні характеризується інтенсивним оновленням парку вантажних автомобілів, покращенням їх технічних характеристик. Встановлено, що зміни структури автомобільних парків, конструкції автомобілів, прискоренням оновлення рухомого складу, зниження токсичного впливу автомобілів на навколишнє середовище визначають відповідні напрямки розвитку виробничо-технічної бази. На сучасному етапі, виникає потреба у дослідженні змін цих чинників та визначення їх впливу на формування виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту.

579-582
Фактори і організаційні принципи розвитку авторемонтних та автосервісних комплексів Левківський О.П., Туриця О.О.

На основі проведеного аналізу стану сучасного авторемонтного та автосервісного виробництва обґрунтовані фактори розвитку виробничих структур ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів і напрямки управління авторемонтним та автосервісним виробництвом.

Об’єкт дослідження – автообслуговуючі виробничі структури.

Мета роботи – оптимізація організаційних форм авторемонтних і автосервісних виробничих структур з урахуванням споживчого попиту на ремонт і технічне обслуговування автотранспортних засобів.

Методи дослідження – системне проектування та об’єктно-орієнтоване управління.

Результати статті можуть бути використанні при розробці організаційно-технічної структури автообслуговуючих підприємств.

Прогнозні припущення щодо подальших досліджень – пошук оптимальної виробничої структури на основі поєднань споріднених технологічних операцій ремонту і технічного обслуговування автотранспортних засобів.

583-587
Авторізований автосервіс україни, 2012 рік Марков О.Д., Ямцун П.Д., Степаненко П.В, Веретельнікова Н.В. В статті приведено статистичний аналіз рикну автосервісу України та ринку авторизованого автосервісу. Обґрунтовані висновки стосовно стану авторизованого автосервісу. Розрахована ємність ринку автосервісу в цілому по Україні та приведені розрахунки динаміки ринку. Дан якісний аналіз стану авторизованого автосервісу. Показані напрямки його подальшого розвитку. Поряд з прикладами досконалості та високих технологій, сучасного рівня роботи з клієнтами та сучасних передових технологій обслуговування та ремонту автомобілів, особистих досягнень деяких авто центрів, в цілому авторизований автосервіс має великі перспективи з погляду розвитку дилерських мереж, територіального розташування дилерів та сервіс партнерів, організації та якості обслуговування клієнтів та усунення недоліків, які є наслідком історичної ментальності, занепаду суспільної моралі, недостатнього рівня організації виробництва, недосконалого ведення бізнесу. 588-596
Незалежний автосервіс україни, 2012 рік Марков О.Д, Веретельнікова Н.В., Степаненко П.В., Ямцун П.Д.

Незалежний автосервіс обслуговує в різних областях від 80 до 97% автомобілів. 70% СТО мають чисельність 3-5 чоловік і потужність 1-2 поста. Персонал автосервісу в основному – непрофільний, його кваліфікація не має формального підтвердження. (90% непрофільного персоналу).

Фактична потреба постів – біля 43 000. Фактична потреба СТО – 10-12 тисяч. Фактична потреба персоналу автосервісу – 50-60 тис. чоловік (не враховуючи потребу в фахівцях для продажу запасних частин).

Характерною особливістю сучасного незалежного автосервісу є його дуже слабке технічне оснащення та його невідповідність вимогам стандартів та регламентів. Наприклад, при перевірці біля 1000 незалежних СТО в одному обласному місті ні одна з них не відповідала вимогам. Станції облаштовані в орендованих приміщеннях, які розташовані незручно для клієнтів: в середині заводу, на подвір’ї дослідного інституту чи на території прального комбінату, серед складів, де її не просто знайти, в кооперативному гаражі чи на контрольно-пропускному пункті автотранспортного підприємства чи сільськогосподарської майстерні. У звязку з недостатньою кваліфікацією персоналу перелік послуг незалежного автосервісу обмежений. Незалежний автосервіс має в основному орендовані приміщення, які незручно розташовані та не відповідають вимогам. Керівники незалежного автосервісу не підготовлені для управління підприємством. Не вирішені питання своєчасного постачання запасних частин у звязку з чим незалежний автосервіс та оператори ринку запасних частин втрачають ефективність

596-600
Моделювання розсіювання забруднень від транспортних потоків в умовах сучасних новобудов Бакуліч О.О., Гребельник Ю.М.

В статті запропоновано підходи щодо визначення механізмів розсіювання забруднень, від транспортних потоків та новобудов з власною системою опалювання, в зоні житлової забудови.

Об’єктом дослідження є розсіювання забруднень від транспортних потоків в умовах сучасних новобудов.

Мета роботи – дослідження основних підходів щодо визначення механізмів розсіювання забруднюючих речовин, що містяться у відпрацьованих газах автомобілів та в опалювальних системах новобудов, в зоні житлової забудови, що дасть змогу моделювати та прогнозувати забруднення будь-якої структурної одиниці міста, що переноситься повітряним потоком.

Метод дослідження – науковий, що дозволив проаналізувати підходи щодо визначення механізмів розсіювання забруднюючих речовин.

Новобудови, що здійснюють викиди забруднюючих речовин розміщуються в межах житлової забудови. Кількість новобудов є значною і продовжує збільшуватись. При цьому їх внесок у забруднення атмосферного повітря потребує більш детального вивчення. Невпоряджене розташування новобудов, що мають викиди забруднюючих речовин, може суттєво підвищити рівень екологічної небезпеки, сформованої внаслідок забруднення атмосферного повітря населених міст. Виявлено, що розрахунок забруднень атмосферного повітря від транспортних потоків повинен проводитись з урахуванням викидів від сучасних новобудов. Запропоновано вирішення задачі моделювання поширення газів, що викидають транспортні потоки з урахуванням сучасних новобудов, що мають викиди забруднюючих речовин. Це дозволить спрогнозувати стан атмосферного повітря в зонах житлової забудови. А маючи дані про екологічний стан кварталу і його функціональне значення в мікрорайоні, можна стверджувати про екологічну ситуацію всього міста. В подальшому це дозволить вирішити проблему несприятливого екологічного клімату в зоні житлової забудови.

601-605
До визначення ефективної очисної установки автомийного комплексу методом аналізу ієрархій Кобзиста О.П., Барабаш О.В.

Сьогодні очисні споруди автомийок представлені великим переліком виробників і моделей. При виборі такого обладнання дуже важливо наперед визначитися з набором необхідних функцій і обсягами, яким повинна задовольняти конструкція очисної споруди. Розглянути технічні характеристики та функціональні особливості очисних споруд для автомийок різного виробництва, порівняти співвідношення ціни і якості. Однією з головних проблем при визначенні ефективної очисної установки автомийного комплексу є неузгодженість вибору параметрів необхідних для покращення функціонування автомийок, які б задовольняли екологічні та економічні інтереси даного сервісу.

Метою роботи було оцінити найбільш популярні на ринку типи очисних установок на автомийних комплексах, провести екологічну оцінку ефективності та оцінити економічність такої системи очищення.

Визначення ефективної очисної установки проводили із застосуванням методу аналізу ієрархій. Основа методу – це декомпозиція проблеми на кожному ієрархічному рівні за допомогою парних порівнянь. В результаті може бути знайдений відносний ступінь взаємодії елементів на розглянутому ієрархічному рівні або перевага одних елементів відносно інших. Цим порівнянням надається чисельна оцінка. При розгляді екологічних проблем, необхідно прагнути до того, щоб декомпозиція була доведена до такого рівня, на якому парні порівняння можуть бути виконані компонентами у даній області фахівцями.

Метод включає також процедуру синтезу множинних порівнянь,визначення пріоритетності критеріїв і знаходження альтернативних рішень. Реалізація методу підлягає перевірці й переосмисленню, поки не буде впевненості, що охоплені всі аспекти важливі для подання й рішення даної проблеми. При цьому результати, отримані на одному із ієрархічних рівнів, використовуються в якості вхідних даних для вивчення наступного рівня. Процедура експертної оцінки повинна бути ретельно підготовлена й організована в системному плані.

В роботі розглянуто три моделі очисних установок популярних на ринку: «KERCHER HDR- 777», «НЕПТУН – 555», «AEROS – 1». Завдання полягало в тому, щоб вибрати одну, яка буде найбільш ефективною в еколого-економічному співвідношенні. Для визначення оптимального варіанта ефективної очисної установки визначено ряд параметрів за якими можливо удосконалити мийний комплекс: продуктивність, якість очищення, надійність, гарантія, автоматичний контроль параметрів очищення, зручність обслуговування та ін.

Сформовано матриці парних порівнянь для рівня альтернатив. Знайдено нормовані власні вектори, визначені власні значення, підтверджена узгодженість матриць. Проведено синтез остаточного рішення – це операція зважування нормованих власних векторів альтернатив вагами критеріїв, які були отримані на початку рішення завдання і містяться у власному векторі матриці критеріїв.

Оскільки при парному порівнянні альтернатив відносно кожного критерію, більша оцінка ставилася тому виробнику, який мав позитивну перевагу, остаточна перевага віддається показнику, що отримав найбільшу оцінку. Варіант «AEROS – 1» має найменшу оцінку (0,248) а, отже, робить у цілому комплекс розглянутих факторів неефективним варіантом для встановлення очисного устаткування на автомийках. Перевагу з комплексу заданих умов віддано варіанту «KERCHER HDR- 777» (0,474), характеристики якого є найбільш сприятливими для автомийного комплексу.

Таким чином, за допомогою методу аналізу ієрархій визначили очисну установку, яка буде найбільш оптимальною для роботи мийного комплексу в цілому. Для цього, використовуючи шкалу відносних ваг, визначили рівність між критеріями та прорахували можливі варіанти рішення по кожному з критеріїв. Із синтезу остаточного рішення випливає, що найкращим варіантом для автомийного комплексу є система рециркуляції води представлена в очисній установці HDR 777 німецької фірми Karcher.

605-612