Управління проектами, системний аналіз і логістика: Науковий журнал. - Вип. 10. - К.: НТУ, 2012. - 635 с.

Назва статті Автор(и) Анотація Стор.

Системний підхід до розробки бачення проекту

Галак І.І.

В статті запропонований системний підхід розробки бачення проекту та змодельовані два  основних етапи даного процесу, такі як формування ідеї та первинного бачення проекту.

Об'єкт дослідження – процес розробки бачення проекту лідером.

Мета роботи – розробка теоретичних основ та моделей бачення проекту, що формалізує основні фактори успіху проектів.

Методи дослідження – формалізації і моделювання – для вивчення теоретичних і практичних засад розвитку теорій управління проектами та виділення вихідних концептуальних моделей.

Формування та уточнення бачення проекту це складна, прогностична та динамічна задача. Разом з тим, на даний час відсутній регламентований підхід для її вирішення. Частіше всього дана проблема вирішується на інтуїтивному рівні та базується виключно на досвіді і компетенції команди проекту.

Бачення проекту визначає напрямок та шляхи подальшого розвитку кожної фази життєвого циклу проекту, що сприяє виникненню необхідності більш детального дослідження концептуального підходу розробки бачення проекту.

Результати статті створюють науково-методичну базу для формалізації бачення проекту та забезпечують досягнення бажаного результату.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – подальше поглиблення наукового обґрунтування реалізації підходу до розробки бачення проекту та його результатів.

8–12

Про деякі особливості адаптації біодизельних палив для дизелів сучасних транспортних засобів, що перебувають в експлуатації

Говорун А.Г., Павловський М.В., Котеленець О.О.

В статті розглянуто напрям поліпшення екологічних показників автомобілів з сучасними дизелями, що перебувають в експлуатації, системним поетапним переходом з живлення дизелів штатним паливом на живлення альтернативними видами палив.

Об’єкт досліджень – вплив сумішевих біодизельних палив на паливно-економічні, екологічні та енергетичні показники автомобіля з дизелем.

Метою досліджень є розширення паливної бази автомобільного транспорту при використанні альтернативних видів палива.

Методи дослідження – експериментально-розрахункові.

Оптимізація фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив є одним із ефективних шляхів зниження токсичності відпрацьованих газів та поліпшення паливної економічності. Це досягається як забезпеченням необхідних фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив, так і звуженням їх меж зміни, тобто адаптацією цих палив до дизелів, що перебувають в експлуатації.

Таким чином, оптимізація фізико-хімічних властивостей сумішевих біодизельних палив дає можливість покращити ефективність його використання в сучасних дизелях, а також зменшити викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами.

Результати статті можуть бути використанні як рекомендації при підготовці та застосуванні сумішевих біодизельних палив для автомобільного транспорту.

12–17

Моделювання поля потоків забруднення  на урбанізованих територіях за допомогою нейронних мереж

Данчук В.Д., Олійник О.І., Олійник Р.В., Тарабан С.М.

Дослідження метеорологічних полів на основі методів, які базуються на дистанційних засобах вимірювання з високою просторово-часовою роздільністю, достатньо впевнено довели, що в атмосфері досить часто зустрічаються об’єкти руху з горизонтальними масштабами порядку 1-102 км. Серед фахівців-метеорологів, що займаються моделюванням мезомасштабних процесів існує класифікація цих процесів, згідно якої поля вітрових потоків  в масштабах індивідуального вуличного каньйону міста являється мезо-γ  масштабними.

Моделювання метеорологічного режиму міста передбачає використання одного із двох підходів. Перший підхід – математичне моделювання, що базується на розв’язку рівнянь газової термодинаміки й притоку тепла в міській забудові. Інший підхід полягає в параметризації атмосферних процесів. Існуючі емпіричні моделі не дозволяють в повній мірі врахувати перебіг метеорологічних процесів в умовах міської забудови, так як вітрові потоки у вуличних каньйонах характеризуються наявністю відривних зон та ділянок рециркуляції.

Запропонований підхід моделювання складних полів вітрових потоків в умовах урбанізованих територій базується на використанні математичного апарату  самонавчальної на основі емпіричних даних нейронної мережі. Отримані в рамках даного методу значення параметрів вітру дають можливість розкласти вектор швидкості на проекції й у створеній системі координат досліджуваної сітки. Для оцінки точності та адекватності результатів  моделювання проведено обчислення  статистичних показників. Для всіх точок досліджуваного поля швидкості вітру коефіцієнт кореляції перебуває в області сильного зв’язку при цьому значення абсолютної похибки для  метеорологічних величин, яким властива певна непередбачуваність, в цілому можна вважати задовільним.

17–23

Cинергетична модель управління персоналом підприємства в умовах підвищеного рівня невизначеності та ризику підприємницької діяльності

Данчук М.В.

У статті представлена авторська розробка  синергетичної моделі оцінки ефективності діяльності персоналу підприємства на основі визначення та аналізу поведінки синергетичного потенціалу в рамках моделі трипараметричної системи Лоренца, а також запропоновано ряд методів управління цією діяльністю.

Об’єкт дослідження – діяльність персоналу підприємства в умовах підвищеного рівня невизначеності та ризику.

Предмет дослідження – методи і моделі оцінки ефективності та управління діяльністю персоналу підприємства.

Мета роботи – розробка синергетичної моделі управління персоналом підприємства в умовах підвищення рівня невизначеності та ризику підприємницької діяльності.

Методи дослідження – системний аналіз; економіко-математичне імітаційне моделювання.

Аналіз показує, що на даний час не існує глибоких теоретико-методологічних обґрунтувань використання ефективних моделей, методів та механізмів проактивного  управління персоналом підприємства в умовах підвищеного рівня невизначеності та ризику підприємницької діяльності..

В роботі наведені результати авторської розробки синергетичної моделі оцінки ефективності діяльності персоналу підприємства, а також розглянуто деякі механізми управління ним, що випливають з представленої моделі. Ця модель розвинута на основі концепції про існування всередині підприємства сил самоорганізації, які є реакцією на вплив зовнішніх чинників нелінійного підприємницького середовища. Важливо, що ці сили діють незалежно від характеру цілеспрямованих управлінських дій. Вони можуть посилювати управлінські дії, направлені на адаптацію до зовнішніх впливів, або, навпаки, діяти всупереч ним. Останнє, відповідно,  може призводити до погіршення результатів діяльності організації. Розвинута модель базується на аналізі в адіабатичному наближенні поведінки  трипараметичної системи Лоренца. Тут параметром порядку є корелятор між обраною підприємством  стратегією і тактикою ведення бізнесу та змінами, що відбуваються у ринковому середовищі. Поле, зв’язане з параметром порядку, в даному випадку  зводиться до інформації  про зміни у цьому середовищі, а роль управляючого параметру відіграє кількість працівників, робота яких відповідає обраній стратегії і тактиці діяльності підприємства. Оцінка ефективності діяльності персоналу підприємства здійснюється на підставі визначення та аналізу поведінки синергетичного потенціалу даної системи, який описує стійкість та адаптивність фінансово-господарчої діяльності підприємства до впливів зовнішніх чинників ринкового середовища.

Отримані результати імітаційного моделювання показують, що в рамках коректного урахування  інформації про зміни у  підприємницькому середовищі оптимальне поєднання самоорганізації і управління в діяльності підприємства призводить до реалізації стійкого стаціонарного стану, який відповідає високій ефективності ведення бізнесу. З цього випливає, що головним критерієм ефективного менеджменту в сучасних умовах підвищеного рівня невизначеності та підприємницького ризику стає поєднання самоорганізації і управління підприємством таким чином, щоб постійно добиватись адаптації до змін зовнішнього ринкового середовища, з одного боку, і внутрішньої інтеграції діяльності персоналу, з іншого.

Для підвищення  внутрішньої інтеграції діяльності  пропонується здійснювати матеріальне стимулювання всього персоналу підприємства  з використанням  модифікованої гібридної системи «зв’язаних винагород» на основі показника економічної доданої вартості EVA. Ця система також враховує як фінансові, так і не фінансові показники. До останніх, зокрема, слід відносити заходи щодо структурно-функціональної трансформації діяльності підприємства, які направлені на досягнення необхідного рівня її ризикостійкості та адаптації до змін у зовнішньому підприємницькому середовищі. Часто такі показники можуть бути неоднорідними, і тому для визначеннях відповідних вагових коефіцієнтів, мабуть, є доцільним використовувати різного типу експертні оцінки.

Результати статті можуть знайти застосування в сучасній практиці менеджменту підприємств різного профілю фінансово-господарчої діяльності.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – з метою вдосконалення запропонованого підходу  проведення відповідного аналізу з використанням необхідних фінансово-економічних даних про діяльність  підприємств різного профілю.

23–37

Фулерени та їх застосування

Дмитриченко М.Ф., Волосовський В.В., Лізанець В.І.

В статті представлені основні нариси з історії виникнення фулеренів, їх фізико-хімічні характеристики та області застосування фулереновмісних матеріалів. Відкриття фулеренів –  це одна  велика подія в історії науки про вуглець. В протилежність алмазу і графіту, структура яких є періодичною решіткою атомів, третя форма кристалічного  вуглецю (фулерен) є молекулярною. Найбільшою стабільністю серед цих молекул володіють С 60 і С 70 .

Об'єкт дослідження – механізм мастильної дії та реологічних властивостей олив з нанодобавками.

Метою роботи являлась історія винекнення та дослідження мастильної дії олив з добавками фулерену.

Метод дослідження – статистичне та експериментальне визначення характеристик фулереновмісних мастильних матеріалів.

На початку 990-х років синтезовані нові вуглецеві  утворення: моно- і багатошарові вуглецеві трубки. Багатошарові нанотрубки можна представити як коаксіальні циліндри, згорнуті з графітових сіток і вкладені один в іншій. Відстані між сітками дорівнюють 3,4 А, внутрішній діаметр нанотрубок складає 20-40 А, зовнішній декілька сотень ангстрема, довжина ~ 1 мкм. Багатошарові нанотрубки мають діаметр ~10-20 А і довжину до декількох мікрометрів.

На основі фулереновмісних матеріалів (ФВМ) запропонований новий клас антифрикційних, протизносних і протизадирних присадок та добавок до олив, консистентних і твердих мастил. На Українському ринку наприклад, це НАНОПРОТЕК, МЕГАФОРС, Атомарний Есемблер. Ці добавки  дійсно містять в собі фулерен  С 60 та  фулеренову сажу ( вміст С 60 не менше 7%) і це є комерційною таємницею.

На підставі випробувань був зроблений висновок про те, що роль фулерена зводиться до ініціації процесів триболімеризації нафтенових і парафінових олігомерів, що містяться в мінеральних оливах, і формування захисної полімерної плівки на поверхні тертя.

37–41

Особливості роботи трибомеханічних систем в умовах недостатнього мащення при зростанні ОБ'ЄМНОЇ температури мастильних матеріалів

Дмитриченко М.Ф., Савчук А.М., Білякович О.М.

В статті представлені результати дослідження механізму мастильної дії та реологічних властивостей олив в діапазоні температур 20 – 70 ºС в умовах недостатнього мащення. Для змащування вузла тертя використовувалися наступні мастильні матеріали: трансмісійна олива ТАД–17і, універсальна моторно-трансмісійна олива ЄМТ–8, олива для автоматичних коробок передач (АКП), моторні оливи SAE15w40 та SAE10w40. Дослідження проводились при контактних напругах 251,5; 316,9; 362,7 МПа в умовах поступового збільшення сумарної швидкості кочення (від 0 до 3,3 м/с) з проковзуванням 15%. Товщина мастильного матеріалу визначалась методом оптичної інтерференції.

Об'єкт дослідження – механізм мастильної дії та реологічних властивостей олив.

Метою роботи являлось дослідження механізму мастильної дії та реологічних властивостей олив в діапазоні температур 20 – 70 ºС в умовах недостатнього мащення.

Метод дослідження – експериментальне визначення характеристик мастильних матеріалів за допомогою інтерференційного методу.

Виявлено зниження ефективності мащення та збільшення періоду реалізації в контакті напівсухого режиму мащення. Встановлено прискорення початку формування мастильного шару оливами, які не містять нафтові залишкові компоненти.

Кінетика зміни триботехнічних характеристик контакту в умовах підвищених температур характеризується наступними особливостями: зниження ефективності мащення та збільшення періоду реалізації в контакті напівсухого режиму мащення відбувається при зростанні навантаження та підвищенні температури оливи до 70 0 С внаслідок розрідження мастильного матеріалу – ефективна в’язкість в контакті зменшується на 15–50% залежно від фракційного складу оливи (виняток – олива АКП, для якої встановлено зростання на 12% ефективної в’язкості, що обумовлено утворенням структурного полімеризаційного каркасу при найвищих градієнтах швидкості зсуву).

При низьких контактних навантаженнях в умовах обмеженого мащення встановлено прискорення початку формування мастильного шару оливами, які не містять нафтові залишкові компоненти.

В умовах обмеженого мащення збільшення температури з 20ºС до 70ºС призводить до прискорення початку формування товщини мастильної плівки в контакті для АКП і SAE10w40 на 25%, SAE15w40 – 18%, ЄМТ–8 – 3%, а для оливи ТАД–17і навпаки відбувається уповільнення на 16%.

Підвищення контактної напруги σ max з 251,5 до 362,7МПа при температурі мастильних матеріалів 70ºС призводить до уповільнення формування мастильної плівки для олив: ТАД–17і, АКП, SAE15w40, SAE10w40 відповідно  в 1,41 : 1,15 : 1,27: 1,33, а для  ЄМТ – 8 прискорюється в 1,36 рази.

41–46

Дослідження температурних режимів  зони тертя при відновленні валів роздаванням

Дмитриченко М.Ф., Сопоцько Ю.О., Дементєєв О.В .

При роздаванні  валів з нагріванням  тертям максимальна температура та її розподіл  значно впливають на структуру металу відновлюваного вала, а також на зусилля, необхідне для виконання роздавання.  Для розрахунку розподілу температури нагрівання при роздаванні  валу тертям необхідно, насамперед, визначити швидкість виділення тепла на границі розділу інструмент-вал.

Зміну температури в процесі роздавання вимірювали за допомогою трьох термопар, закріплених на поверхні вала відповідно на відстані 5; 15 і 25 мм від торця вала. При роздаванні валів тертям виділення тепла на границі розділу відбувається приблизно рівномірно, цикл роздавання досить короткий, і втрати тепла на випромінювання й конвекцію незначні. Виконано розрахунок тепловиділення при роздаванні валів тертям з використанням методу, який ґрунтується на вирішенні зворотної задачі теплопровідності.

На основі даних розрахунку температури нагріву визначено осьове зусилля роздавання валу заданих розмірів із сталі 40Х інструментом із сплаву ВК6.

Результати статті можуть бути використані при розрахунку енергосилових параметрів устаткування для відновлення деталей роздаванням різних типорозмірів.

47–51

Діагностування  дефектів та руйнувань дорожніх одягів за результатами тепловізійних обстежень

Дмитрієв М.М., Гамеляк І.П., Попелиш І.І.

В статті розглянуті питання застосування тепловізійного обладнання для оперативного діагностування технічного стану аеродромних та дорожніх покриттів.

На підставі отриманих результатів теоретичних та експериментальних досліджень  по застосуванню тепловізійного обладнання для оцінки стану асфальтобетонного покриття автомобільних доріг,  отримані результати які дозволили розробити методику теплового обстеження покриттів автомобільних доріг, визначити перелік необхідного тепловізійного і допоміжного обладнання та їх технічні характеристики, розробити документацію, яка визначає  організаційні основи  для проведення даного обстеження. Проведені дослідження показують, що регулярний контроль дорожнього покриття з відомими дефектними ділянками, дозволить на ранніх  стадіях руйнування вжити відповідних заходів ремонтного впливу й з мінімальними витратами відновити дорожнє полотно до рівня вимог технічної документації. На основі проведених досліджень розроблені Рекомендації по тепловізійному обстеженню автомобільних доріг для оперативного визначення їх технічного стану і необхідність їх розробок.

Результати статті можуть бути використані для подальших досліджень технічного стану автомобільних доріг та аеродромів, контролю якості виконання робіт  при влаштуванні асфальтобетонних покриттів, енергоаудиті підприємств дорожньо-транспортного комплексу, що сприятиме підвищенню якості будівництва автомобільних доріг та аеродромів, енергозбереженню в дорожній галузі.

Об’єкт дослідження – тепловізійних контроль дефектів та руйнувань асфальтобетонного покриття конструкцій нежорсткого дорожнього одягу.

52–58

Основні напрями вдосконалення міських пасажирських

перевезень м. Кременчук

Дмитрієв М.М, Мороз М.М.

В статті запропоновано підхід, щодо забезпечення якості та ефективності міських пасажирських перевезень.

Об'єкт дослідження – процес перевезення пасажирів міським маршрутизованим транспортом.

Мета роботи – обґрунтувати методичні та практичні рекомендації щодо вдосконалення міських пасажирських перевезень м. Кременчук.

Метод дослідження – аналіз та синтез пасажирських перевезень та транспортної системи міста.

Розвиток міських пасажирських перевезень полягає у широкому впровадженні засобів логістики пасажирських перевезень, які передбачають цілеспрямоване вирішення науково-прикладних задач та забезпечують ефективність і якість кінцевих результатів діяльності.

Проведено аналіз моделей транспортної технології перевезення пасажирів та розроблено заходи з вдосконалення та розвитку транспортної мережі міста Кременчук. Розроблені моделі транспортної рухомості населення дозволяють прогнозувати рухомість населення для формування відповідних організаційно-економічних рішень та забезпечення на цій основі високої ефективності і якості пасажирських перевезень

Результати статті можуть бути упроваджені в організації транспортного обслуговування населення м. Кременчук.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – пошук оптимальних параметрів та режимів роботи транспортної системи міста, що дозволить підвищити якість обслуговування пасажирів.

58–62

Інформативні ознаки для побудови алгоритму термограм

аеродромних покриттів

Дмитрієв М.М., Папченко О.М., Деркачов О.Б., Рутковська І.А.

Викладено причини, з яких по зовнішньому вигляду термограми  теплового поля поверхні аеродромного покриття не можна робити однозначних висновків відносно наявності та локалізації прихованих дефектів. Показано, що для правильної оцінки необхідний системний підхід, який брав би до уваги усі чинники, які діють на формування термограми. Рекомендовано принципи розробки алгоритму аналізу термограм.

Метою статті є визначення інформативних ознак побудови алгоритму термограм аеродромних покриттів.

Об’єкт – термограми аеродромних покриттів.

Тепловий контроль аеродромних покриттів засновано на використанні теплових потоків,  що виникають у їх товщі за рахунок  різниці  відносно сталих температур ґрунту під покриттям і зміни добових і сезонних температур на його поверхні при урахуванні дії сонячної радіації, вітру та ґрунтових від. Таким чином, в денний час, коли температура повітря підвищується, і на поверхню діє сонячна радіація, тепловий потік направлено від поверхні до ґрунту, а уночі – навпаки.

63–66

Дослідження впливу добавки тнхк на властивості бетону

Дорошенко Ю.М., Дорошенко О.Ю., Осіпчук М.Б.

В статті розглядається вплив добавки ТНХК на властивості бетону. Методом ортогонального центрального композиційного планування була визначена оптимальна витрата добавки в бетонній суміші. Залежно від мінералогічного складу, виду цементу і водоцементного відношення оптимум ТНХК знаходиться в межах 0,4-0,7% Na 2 S 2 О 3 + 0,4-0,6% СаС1 2 від маси цементу. При такій кількості добавки вдалося максимально посилити позитивний ефект кожного компонента і повністю виключити небажані прояви.

Результати експериментів свідчать про те, що бетон з добавкою ТНХК в усі терміни твердіння має міцність вище за еталон (бездобавочного складу). Кінетика зростання міцності показує, що максимальний ефект у разі природного твердіння досягається у віці до трьох діб. При наступному твердінні приріст міцності в бетоні з добавкою стабілізується і до 28 діб складає 112-116% міцності бездобавочного бетону.

Характер дії добавки на зростання міцності пропареного бетону подібний до дії на бетон природного твердіння, але, в цьому випадку, сильніше виражений. Так, відпускна міцність бетону з ТНХК перевищує еталон на 22-29% і складає близько 90% 28-добової міцності контрольних зразків.

Можна припустити наступний механізм такого процесу. Взаємодія оболонок гідратів іонів, що мають підвищену щільність ненасичених Н-зв'язків, з поверхнею цементних кристалів і встановлення з іонами водневих зв'язків енергетично полегшує наступну дисоціацію і адсорбцію молекул води на поверхні в’яжучого. Такий процес істотно знижує енергію іонного зв'язку в гратах цементних мінералів і забезпечує інтенсивніший відрив як окремих іонів, так і іонних пар з переходженням їх в об'єм рідкої фази.

У зв'язку з тим, що до складу добавки ТНХК входить хлорвмісна сіль – СаС1 2 , яка агресивна по відношенню до сталевої арматури, важливим було вивчення корозійного процесу в бетоні. Для проведення випробувань в бетонні зразки вище вказаного складу закладалися арматурні стержні з гладкого дроту класу В – 1, діаметром 5 мм. З метою порівняння стержні закладалися в бетонні кубики з індивідуальною добавкою СаС1 2 , узятого в еквівалентній (з добавкою ТНХК) кількості. Оцінка корозійної дії добавки на арматуру проводилась по зміні маси сталі і по глибині осередків корозії.

Ці результати підтверджуються ренгенофазовим і дифференціально-термічним аналізами дії добавки ТНХК, що дозволили встановити, що її присутність у водоцементній дисперсії створює принципово інші умови гідратації і розчинення в’яжучого, кристалізації новоутворень і формування структур цементного каменю. Добавка активує процеси розчинення клінкерних мінералів і сприяє повнішій гідратації цементу. При цьому кристалізація новоутворень переміщується у бік збільшення кількості низькоосновних гідросилікатів кальцію, підвищення дисперсності нових фаз.

Застосування добавки ТНХК в бетоні дозволяє прискорити темпи зведення збірних і монолітних конструкцій і споруд, економити цемент і зменшити загальну вартість будівництва.

66–72

Генетичний алгоритм оптимізації програм ремонту дорожнього одягу автомобільних доріг

Канін О.П., Ігнатюк В.В.

В статті розглядається проблема приведення стану дорожнього одягу до нормативного рівня за певну кількість років на основі генетичного алгоритму.

Обєкт дослідження –  оптимізація програми дорожньо-ремонтних робіт

Мета роботи – сформулювати задачу оптимізації програми дорожньо-ремонтних робіт для досягнення заданого стану дорожнього одягу на мережі доріг за задану кількість років.

Метод дослідження – на основі генетичного алгоритму з  детермінованими моделями деградації дорожнього одягу.

Значна увага дослідників приділена застосуванню в оптимізації програм управління станом доріг генетичних алгоритмів.

Для пошуку оптимального рішення задачі застосовується генетичний алгоритм з детермінованими моделями деградації дорожнього одягу (за міцністю, рівністю та зчепленням), які використовуються в Системі управління станом покриття. Генетичні алгоритми є надійні, практичні і загально призначені для стохастичного пошуку на основі методів оптимізації, які можуть забезпечити порівняльний рівень точності, в той же час більш ефективні, ніж звичайні методи оптимізації. Алгоритм полягає в організації еволюційного процесу, кінцевою метою якого є отримання оптимального рішення в складній задачі.

Запропонований підхід до оптимального управління станом дорожнього одягу є корисним інструментом для розв’язання задачі приведення стану доріг до нормативного рівня за певну кількість років.

Створений генетичний алгоритм відрізняється від класичного тим що в ньому враховуються алгоритми кросоверу хромосом і мутації генів допустимої послідовності виконання різних робіт з ремонтів доріг, які залежать від ступеню деградації ділянки дорожнього одягу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – для прогнозування стану дорожнього одягу необхідно застосувати імовірнісні моделі засновані на моделюванні процесів на основі ланцюга Маркова .

72–78

Дифференцированный подход судоходной компании к идентификации производственной ситуации и обоснование проектно-ориентированного управления работой флота

Кириллова О.В.

В статті сформульовані основні положення по диференційованому підходу судноплавної компанії до ідентифікації виробничої ситуації та обґрунтуванню проектно-орієнтованого управління роботою флоту.

Об'єкт дослідження – процес управління роботою флоту.

Мета роботи – розробка положень по диференційованому підходу судноплавної компанії до ідентифікації виробничої ситуації та обґрунтуванню проектно-орієнтованого управління роботою флоту.

Методи дослідження: загальнотеоретичні методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, основні положення проектного менеджменту, теорії систем і системного аналізу.

В роботі сформульовані наступні теоретичні положення системного представлення проекту, які можуть стати основою для подальшого системного дослідження проектної діяльності судноплавної компанії (СК): СК як складна система функціонує у навколишньому середовищі, яке динамічно розвивається; дії зовнішнього середовища і конкретна ситуація, яка складається, для СК як для складної системи носить двоїстий характер: «задача» або «проблема»; «задача» – це ситуація, шляхи подолання якої системі відомі, тобто вона має в своєму розпорядженні підсистему, розроблену раніше, яка здатна адекватно реагувати на впливи зовнішнього середовища; «проблема» – це ситуація, спосіб подолання якої у системи на даному етапі відсутній. Наявність «проблеми» вимагає від системи пошуку та поетапної розробки способу її вирішення, визначення стратегії поведінки; ситуація, яка ідентифікована системою як «проблема», стає для системи «проектом»; розробка та реалізація проекту здійснюється в рамках підсистеми «проектно-орієнтованого управління».

78–83

Удосконалення системи управління безпекою судноплавної компанії та судна

Кирилов Ю.І.

У статті розглянуті питання вдосконалення СУБ судноплавної компанії та судна. Сформульована постановка задачі і розроблена її економіко-математична модель, реалізація якої дозволяє оптимізувати завантаження контейнеровоза на лінії.

Метою статті є вдосконалення СУБ компанії та судна шляхом формалізації процесу прийняття рішень щодо формування типових проектів завантаження контейнеровозів з урахуванням умов їх роботи, конструктивних і техніко-експлуатаційних особливостей.

Об'єкт дослідження – процес вдосконалення СУБ компанії та судна.

Предмет дослідження – методи та засоби вдосконалення СУБ компанії та судна.

В роботі використовуються методи дослідження операцій та економіко-математичне моделювання транспортних процесів.

Впровадження на суднах компанії типових завантажень, отриманих за допомогою реалізації запропонованої економіко-математичної моделі: а) з точки зору експертів МКУБ і самої СК розглядається: на рівні компанії – як перегляд СУБ в частині політики компанії по забезпеченню безпечного перевезення вантажів (Safe Cargo Operations Policy); на рівні судна – як вдосконалення СУБ судна в частині Вантажного керівництва (Cargo Manual); б) обумовлює можливість вибору типового варіанта завантаження для його подальшої оцінки з позиції мореплавства судна; в) забезпечує скорочення трудовитрат, а, отже, виключає необхідність залучення додаткового персоналу для прийняття рішень по завантаженню судна, що, в свою чергу, призводить до зниження витрат СК на утримання і заробітну плату додаткових членів екіпажу і берегового персоналу; г) дозволяє призначеним особам СК при проведенні зовнішніх аудитів СУБ компанії та її суден, передбачених вимогами Конвенції СОЛАС-74 і МКУБ, розширювати перелік надаваних документів, що підтверджують факт наявності у СК і, відповідно, судна необхідних ресурсів для управління безпекою відповідно до вимог міжнародних норм і правил, що визначають і регулюють СУБ.

83–89

Критерії узгодження логістичних потоків

Коцюк О.Я., Лебідь Є.М.

В статті запропоновані критерії узгодження логістичних потоків, які виникають під час автомобільних вантажних перевезень.

Об’єкт дослідження – потокові процеси супутні автомобільним вантажним перевезенням.

Мета роботи – обґрунтування критеріїв узгодження логістичних потоків для оцінки досконалості організації перевезень.

Метод дослідження – системний аналіз потокових процесів.

Відмічено, що оцінки бізнес-середовища України та його складових у всіх міжнародних рейтингах дуже низькі. Аналіз стану автомобільних перевезень дозволив визначити узгодження логістичних потоків, як один з основних напрямків підвищення ефективності перевезень вантажів. Відсутність критеріїв оцінки узгодження логістичних потоків не дозволяє виконувати порівняльний аналіз різних варіантів організації транспортного процесу та пошук заходів щодо підвищення ефективності перевезень. Обґрунтовано, що оцінка узгодження логістичних потоків можлива за єдиним критерієм – тривалістю перевезень. Тому були запропоновані критерії оцінки узгодження логістичних потоків на основі характеристик тривалості перевезень за різними топологічними схемами виконання робіт транспортного процесу. Критерій орієнтований на оцінку виконання перевезень вантажів одного виду. Перевезення різних видів вантажів передбачають різні терміни організації і реалізації транспортного процесу. Для врахування перевезень різних видів вантажів запропоновано визначати критерій оцінки узгодження логістичних потоків з урахуванням обсягів перевезень.

При дослідженні взаємодії учасників перевезень було встановлено, що на узгодження логістичних потоків суттєво впливають: організаційно-правове та техніко-технологічне забезпечення перевезень (змінюється топологія графу логістичного ланцюга та його характеристики), закони розподілу тривалості виконання операцій транспортного процесу та їх параметри. Встановлено важливість прискорення протікання інформаційних та фінансових потоків.

Результати дослідження можуть бути використані при удосконаленні організації перевезень автомобільним транспортом.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розробка методик узгодження потокових процесів у логістичних системах.

89–95

Роль логістики у діяльності об’єктів митної інфраструктури

Коцюк О.Я., Уласенко Ю.О., Лужанська Н.О.

В статті розглянуто діяльність вантажних митних комплексів як елемента макрологістичної системи та з точки зору функціонування мікрологістичної системи.

Об’єкт дослідження –  діяльність вантажних митних комплексів.

Мета роботи – визначення ролі вантажних митних комплексів в контексті підвищення ефективності виконання міжнародних перевезень вантажів.

В роботі досліджено питання функціонування вантажних митних комплексів на державному, міжнародному рівнях та розглянуто процеси, що відбуваються при здійсненні митно-логістичного обслуговування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Встановлено пріоритетні напрямки удосконалення транспортно-митної інфраструктури України. Досліджено діяльність вантажних митних комплексів як елемента логістичної системи.  Вказано завдання мікрологістичної та макрологістичної систем. Сформульовано показники оптимізації роботи вантажних митних комплексів в ринковій системі бізнесу.

95–99

Аналіз моделей управління складськими запасами

Коцюк М.О.

Стаття присвячена аналізу моделей управління складськими запасами, результатів виконаних досліджень та можливості їх використання при реалізації псувних товарів.

Об’єкт дослідження – моделі, гіпотези та припущення, методи рішення окремих задач в системах управління запасами.

Мета роботи – обґрунтування використання моделей, гіпотез та припущень, методів рішення окремих задач при описі логістичного ланцюга «виробництво-транспортування-реалізація» псувної продукції.

Метод дослідження – системний аналіз.

Відмічено, що головною особливістю систем управління псувними запасами, на відміну від традиційних систем для звичайної продукції, є врахування не лише кількості наявних запасів, але й їх віку. Тому більшість запропонованих моделей для звичайної продукції не придатні для опису систем управління псувними товарами без їх суттєвої переробки. Моделі які комплексно враховують обмежений термін придатності товару, зміну його вартості та корисності з плином часу, процес постійного псування товару не були виявлені. Встановлено, що математичну модель логістичного ланцюга «виробництво-транспортування-реалізація» псувної продукції доцільно розробляти на основі однопродуктової багатоперіодичної динамічної системи постачання із стратегією випуску FIFO та заміною традиційного критерію ефективності системи – мінімізації витрати на виконання замовлення та зберігання запасу, критерієм – максимізації прибутку за одиницю часу. Накопичений досвід рішення задач управління запасами свідчить про те, що цільова функція на околиці оптимуму змінюється повільно. У поєднанні із неминучою похибкою вихідних даних це виправдовує наближений розрахунок оптимальних параметрів та різні припущення, які необхідно зробити для отримання рішення. Відмічено, що складність визначення оптимальних параметрів значно зростає із введенням кожного нового обмеження. Тому доцільно спочатку вирішити задачу без обмежень. Потім отримане рішення перевірити на суттєвість кожного обмеження. Ефективним методом дослідження системи управління псувними запасами є динамічне програмування.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці систем управління псувними запасами у виробництві, транспортуванні та торгівлі.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальних параметрів системи та розробки стратегії управління псувними запасами.

99–104

Аналіз стану дозвільної системи

у сфері міжнародних перевезень в період її реформування

Кунда Н.Т., Хоботня Т.Г.

Статтю присвячено актуальному питанню функціонування дозвільної системи у сфері міжнародних автомобільних перевезень, яка, як відомо, переживає складну процедуру реформування На даний момент завершився етап передачі функцій видачі дозволів автоперевізникам від Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» до Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Об’єкт дослідження — дозвільна система у сфері міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

Мета роботи — оцінка впливу людського фактору на ефективність роботи дозвільної системи.

Метод дослідження — врахування порушень з використанням методики розподілу багаторазових дозволів ЄКМТ.

Розкрито особливості роботи дозвільної системи в період її переходу під юрисдикцію нової структури — Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, стисло описано Порядок оформлення та видачі дозволів на проїзд територіями іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Особливу увагу приділено виявленню причин, що знижують ефективність дозвільної системи, а саме людському фактору. Розроблено спробу створити механізм для аналітичної оцінки впливу порушень як зі сторони перевізника, так і зі сторони адміністрації на ефективність використання дозволів, яка за загальноприйнятою методикою може вважатися об’єктивною оцінкою.

Проблеми, що розглядаються у статті, будуть цікаві для фахівців з міжнародних перевезень.

104–110

дослідження Кінетики зміни пускового моменту та напруги зсуву масляного шару при напрацюванні

Кущ О.І., Туриця Ю.О.

В статті представлені результати експериментальних досліджень щодо кінетики зміни пускового моменту та напруги зсуву масляного шару при напрацюванні.

Об’єкт дослідження – пусковий момент та напруга зсуву масляного шару.

Мета роботи –  встановлення взаємозв’язку між зміною пускового моменту та напругою зсуву масляного шару при напрацюванні.

Метод дослідження – вимірювання падіння напруги в режимі нормального тліючого розряду.

На зниження моменту впливають два чинники: по-перше, в оливі, термін експлуатації якої склав 30 тис. км, на 16% знижується кінематична в’язкість при 50 0 С, що обумовлює зменшення сили тертя між шарами мастильного матеріалу, по-друге, в даному проміжку наробітки відпрацьована олива, на відміну від товарної, не формує граничних адсорбційних шарів на контактних поверхнях, які характеризуються підвищеною напругою зсуву і здатні впливати на зростання моменту тертя при пуску. Слід зазначити, що відсутність граничної плівки мастильного матеріалу в період зупинки, що обумовлює безпосередній металевий контакт елементів трибоспряження, не призводить до зростання моменту в період пуску, – це обумовлено, ймовірно, незначною міцністю утворених адгезійних з’єднань та реалізацією умов зовнішнього тертя в контакті.

110–113

Мережа автомобільних доріг загального користування та її вплив на розвиток регіонів України

Лановий О.Т.

В статті приведені результати виконаних досліджень, а саме: аналізу функціонування мережі автомобільних доріг, а також розроблених теоретичних основ визначення ефективності функціонування мережі автомобільних доріг і практичних методів оцінки його впливу на розвиток регіонів України.

Об’єкт дослідження – мережа автомобільних доріг загального користування України.

Мета роботи – підвищення ефективності функціонування мережі автомобільних доріг загального користування у транспортній системі України на основі прогнозування соціально-економічних показників розвитку суспільства та економіки країни, її регіонів, специфіки дорожнього господарства, вартості та термінів будівництва і витрат на утримання автомобільних доріг, а також інших показників, що роблять суттєвий вплив на розвиток регіонів нашої країни.

Розроблені теоретичні основи та практичні методи оцінки роботи автомобільної дороги як підприємства з надання суспільних послуг, що має забезпечувати умови безперервного, безпечного та зручного руху транспортних потоків з урахуванням можливого ресурсного забезпечення виконання відповідних дорожніх робіт.

Запропонований метод формування системи управління функціонуванням мережі автомобільних доріг на основі суспільно-економічного прогнозування, що дозволяє досягати цілей, які відносяться як до мікрорівня, так і до макрорівня функціонування мережі доріг завдяки паритетному виконанню відповідних етапів: моніторингу, планування, прийняття управлінських рішень, реалізації конкретних рішень і заходів.

Отримані знання показують на конкурентоспроможність результатів дослідження: отримані чотири Свідоцтва про реєстрацію авторського права на наукові твори. Запропоновані в роботі методики та їх досвідне впровадження підтвердили свою дієвість у реальних умовах управління функціонуванням мережі автомобільних доріг України.

Результати досліджень відповідають досягненням світового рівня наукової думки з питань забезпечення ефективного функціонування мережі автомобільних доріг.

114–118

Розробка методики управління ризиками в програмах і проектах екологічно безпечної транспортної діяльності (на прикладі київської міської програми «екологія транспорту»)

Левківський О.П., Зюзюн В.І., Плошай Ф.В.

Метою даної роботи є розробка методу управління ризиками в проектах програми екологізації транспортної діяльності.

Для досягнення поставленої необхідно вирішити наступні завдання:

проаналізувати структуру типової програми екологізації транспортної діяльності;

провести класифікацію можливих ризиків проекту;

сформувати підхід до управління окремими видами ризиків в локальних проектах перевезення палива;

розробити карту-схему управління екологічними ризиками в проектах перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом.

Стратегія Київської міської програми «Екологія транспорту» спрямована на удосконалення екологічного контролю транспортних засобів, контроль рідких моторних палив нафтового походження, використання нейтралізаторів токсичних викидів, використання природного газу як моторного палива, удосконалення транспортно-дорожньої інфраструктури.

Серед підпрограм, що входять до складу програми «Екологія транспорту» було виділено наступні: організація поставки і реалізації у м. Києві моторних палив покращеної якості, створення мережі стаціонарних контрольно-регулювальних пунктів по перевірці і регулюванню систем двигунів автотранспортних засобів; серед портфелів проектів: створення мережі станцій мийки автомобілів, оснащених автономними очисними установками; організація навчання за новими спеціальностями у ВНЗ і середніх навчальних закладах, перепідготовка кадрів інспекторів екологічного контролю.

Проект перевезення нафтопродуктів можна розглядати як технічну систему, що дозволяє розбивати показники та характеризувати їх параметри. При аналізі основних та часткових показників можна визначити суттєві аспекти діяльності.

Розглянуті основні екологічні ризики, які можуть виникати протягом всього життєвого циклу проекту. В результаті ідентифікації проектних ризиків було виділено наступні класи: екологічні, соціальні, природно-кліматичні, технічні, виробничі, фінансові, політичні, економічні.  Серед них ризики: розливу нафтопродукту при перевезенні, забруднення навколишнього природного середовища відходами підприємства-перевізника, забруднення навколишнього природного середовища відпрацьованими газами, аварія транспортного засобу, вплив випарів нафтопродуктів на здоров’я працівників. Шляхом експертної оцінки їм було надано бали, що характеризують їх вагомість. Даний аналіз дозволяє розробити карту-схему управління ризиками та прийняти відповідні  рішення, що зменшать чи анулюють можливий екологічні чи соціальні ризики.

119–125

Управління неструктурованим треком проектів в корпоративних інформаційних системах

Лемешко Ю.С.

В статті досліджено проблему структуризації процесів проекту, пов’язаних з реалізацією функцій управління в корпоративних інформаційних системах і запропоновано підхід щодо їх самоорганізації на основі кластерної моделі і алогритму ранжування кластерів за їх рейтингом.

Об’єкт дослідження – неструктурований трек проектів.

Мета роботи – полягає у розробленні підходів щодо самоорганізації процесів управління неструктурованим треком проектів в корпоративних інформаційних системах.

Методи дослідження – методи теорії проектного менеджменту, моделювання та оптимізація процесів; математичний аналіз.

Структурування інформації і процесів управління нею стає однією з найважливіших задач, адже обсяги неструктурованого контенту сьогодні складають понад 80% всієї бізнес-інформації. Проте, фундаментальні дослідження та практичні розробки щодо застосування інтелектуальних технологій самоорганізації процесів управління практично відсутні або знаходяться на початковому етапі свого розвитку. Саме тому значну практичну цінність може представляти розроблення кластерної моделі в рамках ієрархічної організації інтегральної системи знань в корпоративних інформаційних систем та застосування алгоритму визначення параметру рейтингу кластерів цієї моделі.

Отримані результати досліджень і запропоновані рішення можуть бути використані на практиці для забезпечення самоорганізації процесів управління неструктурованим треком проектів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної технології структуризації процесів проекту в корпоративних інформаційних системах.

125–129

До питання підвищення ефективності автосервісу за рахунок удосконалення системи постачання запасних частин

Марков О.Д., Степаненко П.В. Таталаєвський П.Г.

В статті сформульована постановка задачі стосовно нової концепції управління запасами в автосервісі, яка передбачсає введення в модкль управління запасами  елементів організацуії випобництва на підприємствах автосервісу.

Обєкт досліджень – система уперативного постачання запасних частин автосервісним підприємствам.

Мета роботи – визначити вплив своєчасності пос тачання запасних частин для виконання замовлень на ефективність роботи підприємства автосерваісу та збільшення товарообігу постачальника запасних частин, а  також  розробка моделі постачання з урахуванням в ній єлементів організаціїї виробництва, які безпосередньо впливають на ефективність та товарообіг.

Вирішення цього питання є актуальним для практики автосервісу: при відсутності складів чи запасів  на підприємствах втрата ефективності досягає 70%, а це означає, що майже стільки ж втрачають і оператори ринку запасних частин. Вирішення цього питання дає можливість підвищити ефективність автосервісу та товарообіг запасних частин на 50 – 60%

129–133

Якість автосервісу: аналіз середовища

Марков О.Д., Ямцун П.Д., Степаненко П.В., Веретельнікова Н.В.

Якість – це те, що сприймається людьми як таке, що відповідає їх вимогам. Саме сприйняття залежить від умов, в яких живуть люди. Аналіз цих умов – зовнішнього середовища, середовища  зовнішньої взаємодії,  внутрішнього середовища організації дає можливість визначити можливості та обмеження при формування рівня якості  надавача послуг. В статті приведений аналіз зовнішнього середовища, середовища зовнішньої взаємодії та внутрішнього середовища організації. Аналіз свідчить про те, що обмеження, які створює зовнішнє середовище не сприяє підвищенню якості. Середовище зовнішньої взаємодії також несе в собі достать негативних факторів, які не сприяють підвищеню якості послуг автосервісу. Внутрішне середовище в частині факторів, які формують ділову репутацію підприємства та впливають  на позитивне сприйняття клієнтами послуг також не в достатній мірі готове  для створення належного рівня якості.  Результати аналізу середовища дає відповіді на питання, в якому напрямку слід працювати надавачу послуг для підвищення їх якості

133–140

Якість систем та процесів автосервісу

Марков О.Д., Ямцун П.Д., Степаненко П.В., Веретельнікова Н.В.

В статті приведений перелік систем та процесів, якість яких визначає якість автосервісу та його продукції. Наведені  критерії та  показники, по яким доцільно оцінювати якість кожної системи та процесу. Для забезпечення соціально – економічної ефективності автосервісу, як системи, необхідно забезпечити якість: автосервісу в цілому,  дилерських мереж, підприємства автосервісу, якість послуг, якість обслуговування клієнтів, якість сервісу, якість обслуговування та ремонту автомобілів тощо. Критеріями якості є соціально – економічна ефективність автосервісу, задоволення потреб споживачів, задоволення суспільних потреб, якість структури  ресурсів, ефективність бізнесу. В статті також приведені показники якості систем та процесів автосервісу.

140–145

Безпека дорожнього руху як об'єкт дослідження і постійного забезпеченя

Мельниченко О.І., Кішка С.П.

У статті розглянуто значення безпеки дорожнього руху та сформовано основні задачі в проектах забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об'єкт дослідження – безпека дорожнього руху на дорогах України.

Мета роботи – визначення та формування задач у проектах забезпечення безпеки дорожнього руху.

Проблема безпеки дорожнього руху на сьогодні стає все гострішою, все біль­ше розкривається її комплексність у проявах в юридичній сфері, в практичній сфері та, що найголовніше, у сфері наукових досліджень у цьому напрямку. Без розвитку науки, безсумнівно, вирішити якісно вказану проблему буде неможли­во. Тільки тоді, коли всебічно розкриється природа «безпечного руху» та природа формування аварійності, можна починати розмову про необоротні зміни на кра­ще в рішенні зазначеної проблеми.

Оптимізація рівня ДТП може бути досягнута за рахунок комплексної реалізації, взаємопов’язаної множини відповідних проектів, які в цілому співпадають з основними елементами системи безпеки дорожнього руху.

146–149

Класифікація критичних ситуацій, що можуть виникнути під час роботи громадського транспорту

Мельниченко О.І., Мельник С.М., Дмитриченко А.М.

Ефективність прийнятих рішень диспетчерською службою при управлінні пасажирським транспортом буде не однаковою для різних нештатних ситуацій, які виникають при транспортному обслуговуванні мешканців міста. Тому стає актуальною чітка і однозначна класифікація ситуацій при порушеннях міських пасажирських перевезень, яка визначить їх як критичні, та ті, які можна назвати порушеннями процесу перевезення.

В результаті проведеного аналізу наведена класифікація та оцінка критичних ситуацій на маршрутах міського пасажирського транспорту, пов’язаних з порушенням перевізного процесу, в яких:

а) виникає загроза здоров’ю або життю пасажирів;

б) можливі значні соціальні або економічні втрати.

Разом з тим запропоновані системи критеріїв виявлення «наявності критичної ситуації» і її оцінки. Також були розглянуті етапи визначення критичної ситуації, прийняття і реалізація рішення, які зводяться до таких дій:

1. Виявлення критичної ситуації

2. Оцінка критичної ситуації за заданими критеріями

3. Пошук альтернативних рішень

4. Впорядкування альтернатив

5. Вибір кращої альтернативи.

149–155

Моделі механізмів оперативного управління в дорожньому будівництві

Мельниченко О.І., Сохань В.В.

В статті розглянуті моделі механізмів оперативного управління проектами в дорожньому будівництві.

Об’єкт дослідження – моделі механізмів оперативного управління в дорожньому будівництві.

Мета роботи – наведення моделей механізмів з урахуванням специфіки дорожнього будівництва.

Метод дослідження – методи теорії ймовірності та математичної статистики.

Існуючі методи дорожнього будівництва не задовольняють сучасні потреби ринкової економіки, вирішуючи лише задачу раціонального використання властивостей матеріалів без врахування ефективності капіталовкладень.

Потреби в підвищені ефективності проектних рішень вимагає розробки головним чином нової концепції, методів та моделей механізмів, які забезпечать високі показники ефективності використання матеріально-технічних ресурсів при стабільно високій якості проектів в дорожньому будівництві.

Результати статті дозволяють отримувати умови переукладення договору між керівником проекту і декількома взаємозв'язаними виконавцями, скорочувати тривалість проекту на основі оптимального мотиваційного управління виконавцями робіт за проектом в умовах невизначеності відносно термінів його завершення.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єктів дослідження – пошук інформаційної технології для ефективних моделей механізмів оперативного управління в дорожньому будівництві.

155–160

Особливості формування команди для управління

екологічними проектами

Михальова О.Є., Хрутьба, А.С., Філатов А.С.

Погіршення екологічної ситуації в Україні викликає стривоженість суспільства, яке все більше розуміє, що розв’язання гострих екологічних проблем потребує адекватної підготовки населення до взаємодії з природою, адже Україна належить до тих країн світу, де стан навколишнього середовища вважається несприятливим. Механізмом вирішення проблем, пов’язаних з екологічною кризою, є  розробка і впровадження проектів  сформованими екологічно-орієнтованими командами.

Проте, при вирішенні питань формування команди проекту, який спрямований на розв’язання екологічної або соціальної проблеми, стикаємось з особливостями управління такими проектами, в яких фактор людських відносин найбільш суттєво впливає на успішне здійснення проекту. Створення професійної команди для екологічного проекту та управління нею є актуальною задачею. Наявність невирішених задач щодо розробки підходу до управління командою, який враховуватиме унікальність проекту, яка в першу чергу пов’язана зі змінами в навколишньому середовищі та нагальна потреба у розв’язанні цієї задачі потребує розробки методів формування та діяльності управлінських команд безпосередньо для природоохоронних та екологічних проектів.

Метою роботи є вивчення особливостей формування команди для розробки та впровадження екологічного проекту для визначення впливу складу команди на процес її діяльності для успішної реалізації проекту.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

провести аналіз організаційних форм реалізації процесів вирішення екологічних проблем;

охарактеризувати особливості розробки та впровадження екологічних проектів;

вплив екологічної компоненти на формування та діяльність команди управління проектом;

визначити особливості формування і діяльності екологічно-орієнтованих команд у природоохоронних та екологічних проектах.

Аналіз показує, що в умовах сьогодення значна увага приділяється питанням захисту та охорони навколишнього природного середовища, проте  процеси управління екологічною діяльністю доцільно розглядати з позиції проектного підходу. Система управління екологічною діяльністю являє собою інструмент, через який реалізуються процеси управління екологічною діяльністю через розробку проектів та програм.

Управління екологічними проектами  вимагає спеціальних підходів. Найбільш ефективно управляти екологічними невизначеностями можна лише за допомогою динамічного процесу навчання, будуючи нові гіпотези у відповідь на нові невизначеності, тестуючи їх, враховуючи індивідуальні психологічні особливості членів команди екологічного проекту. Залежно від складу учасників можна виділити основні типи команди –  інтактні (функціональні), крос-функціональні і саморегульовані.

На наш погляд, найбільш ефективними при реалізації екологічних проектів є крос-функціональні команди, які формується із представників різних підрозділів формальної організації або різних організаційних структур чи  волонтерів. Для команд цього типу характерна наявність конкретного, одноразового завдання, що визначає результат, проблему або можливість. Тривалість існування команди визначається завершеністю завдання чи вирішенням локальної екологічної проблеми.

Важливо завчасно визначити навички і якості кожного члена команди  для  виконання певних функцій, тоді рішення формування команди проекту значно спрощується.

Для відбору членів крос-функціональної команди, як запропоновано зручно застосовувати метод послідовного дихотомічного віднесення сукупності технологій управління (способу прояву своєї активності), що використовуються цим об’єктом до одного із альтернативних полюсів.

Результатом  застосування метода є оцінка можливості даної особи працювати в крос-функціональній команді для реалізації екологічного проекту. Метод може бути використаний для виявлення можливості взаємодії членів команди проекту, для виявлення особистісної позиції, бачення особистості в контекстно заданій ситуації, визначення рівня максимальних потенційних управлінських можливостей даної особистості. Метод деталізований в методиках оцінки відповідей на прямі питання.

160–168

Визначення параметрів процесу виготовлення деталей пасажирських вагонів

Мороз М.М.

В статті представлені результати повнофакторного експерименту визначення основних залежностей технологічного процесу виготовлення дуг пасажирських вагонів.

Об'єкт дослідження – процес виготовлення деталей із профілів перерізу ПР-100-2, що застосовуються при виготовлені дуг пасажирських вагонів.

Мета роботи – визначити параметри процесу згинання профілів, зокрема дуг вагонів, забезпечуючи мінімальне відхилення від прямолінійності в площині стінки профілю.

Метод дослідження – статистичний аналіз характеристик процесу виготовлення деталі.

Для визначення основних залежностей технологічного процесу виготовлення деталей із профілів був проведений повнофакторний експеримент 23 з використанням заготовок перерізу ПР-100-2 із матеріалу Ст3пс, Ст3сп ГОСТ 380-89; 08Х18Н10Т ГОСТ 632-89, що застосовуються при виготовлені дуг пасажирських вагонів. Визначені параметри процесу згинання профілів, зокрема дуг вагонів, що забезпечують мінімальне відхилення від прямолінійності в площині стінки профілю.

При виготовлені дуг вагонів для зменшення пружинення та відхилення вертикальної стінки зетового профілю є збільшення зусилля розкатки. Зміна товщини стінки розкатаної полки при створенні зусилля зжиму зміна товщини стінки практично відсутня.

Результати статті можуть бути упроваджені в технології виробництва деталей із профілів, що застосовуються при виготовлені дуг пасажирських вагонів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – підвищення точності згинання шляхом пошуку оптимальних параметрів процесу виготовлення дуг пасажирських вагонів.

168–173

Формування тристоронньої структури управління міським пасажирським автотранспортом

Мороз О.В.

В статті визначено основи формування структури тристороннього партнерства шляхом створення асоціації управління транспортом, що являє собою регіональний орган управління, який об’єднує приватних перевізників, представників держави та споживачів.

Об’єкт дослідження – процес управління міським пасажирським автотранспортом.

Мета роботи – визначення основ формування структури тристороннього партнерства шляхом створення асоціації управління транспортом для ефективного і раціонального управління процесом перевезень та врахуванні інтересів усіх учасників процесу автотранспортних перевезень.

Метод дослідження – логічного моделювання, графічний.

Для досягнення позитивних результатів при організації міського пасажирського транспорту пропонується створення тристоронньої структури управління міським пасажирським автотранспортом у вигляді асоціації, що буде базуватися на принципах ефективного і раціонального управління процесом перевезень та врахуванні інтересів усіх його учасників. Асоціація управління транспортом є регіональним органом управління, що об’єднує приватних перевізників, представників держави та споживачів. Така модель дозволяє об’єднати учасників надання послуг з перевезення пасажирів, зробити ринок керованим і націлити його на вирішення не лише господарських, а й соціальних проблем, підвищити ефективність використання існуючого рухомого складу і створити умови для інвестування у придбанні нової техніки.

Результати статті можуть бути використані транспортними організаціями та міською владою з метою розвитку міського пасажирського транспорту.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення механізмів існуючої нормативно-правової бази по регулюванню спільної діяльності держави і приватного сектора.

173–178

Інформація як комунікація та мотивація діяльності в сучасному інформаційному суспільстві

Наумова Н.М., Наумов В.О.

В статті розглянуті деякі форми, напрямки та результати впливу інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи соціальні мережі, на економічну, фінансову та бізнесову сфери діяльності суспільства, де інформації відводиться роль не стільки ресурсу, скільки мотиватора діяльності.

Об’єкт дослідження – соціальні мережі як одна з складових інформаційно-комунікаційних технологій в проектах Web 2.0.

Мета роботи – дослідження впливу ІКТ і соціальних мереж, зокрема, на життєво важливі сфери сучасного суспільства (економіка, фінансова сфера, бізнес тощо), масову свідомість людей, де інформації відводиться роль не стільки ресурсу, скільки мотивації діяльності.

Метод дослідження – системний аналіз.

Сучасний високотехнологічний світ може здійснювати інноваційні реформи лише шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), сучасних знань та інформації як найважливішого стратегічного ресурсу ХХІ століття.

Інформаційно-комунікаційні технології сьогодні розглядаються як найбільш ефективний та дієвий інструмент для розв’язання низки актуальних питань глобального рівня. Створення та прогресивне функціонування ринку інформаційних продуктів і послуг є основою ефективного формування сучасного суспільства. IT компанії постійно працюють в цьому напрямку, розробляючи і впроваджуючи нові ідеї, Одним з проектів концепції Web 2.0 в Інтернет–середовищі є соціальні мережі.

Соціальна мережа – це інтерактивний веб-сайт, контент якого наповнюється власне самими учасниками мережі, і в найближчому майбутньому вона планується стати стандартом життя.

Зараз основна роль, наприклад, соціальної мережі Facebook в суспільстві – це глобальна комунікація користувачів всього світу. А сторінки в Facebook є хорошим маркетинговим інструментом в «руках» різного виду та розміру бізнес- структур.

Соціальна мережа Foursquare – це мережа з функцією геопозиціонування. Сьогодні вона стає також важливим інструментом для бізнесу, особливо в сфері послуг.

Нова модель суспільства, що пов'язана з поняттям інформації, потребує сьогодні значного переосмислення уявлень сутності процесів розвитку людської цивілізації. Це дозволяє сприймати його не стільки як процес пошуків нових і більш ефективних засобів виробництва, скільки як процес пошуків нових і більш ефективних засобів комунікації.

Сьогодні більш поінформована людина – це не та, яка просто більше знає, а та, яка одночасно з цим, спроможна здійснювати найбільше число своєчасних необхідних ефективних комунікацій. Тільки інформація, як комунікація, а не, як знання або предмет, спроможна викликати нові дії.

Результати статті можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін, пов’язаних з вивченням сучасних інформаційних систем та технологій, а отримані висновки сприяти підвищенню фахового рівня та професійної компетенції широких верств громадськості.

Прогнозні припущення про розвиток об'єкту дослідження – швидке зростання впливу соціальних мереж, які володіють великим потенціалом і здатні змінювати світогляд людей і світ в цілому.

178–185

Моделювання стратегій розвитку виробництва через трансформацію на прикладі пат «вiнницьке автотранспортне пiдприємство 554»

Огневий В.О.

Розглянуто стан підприємств автомобільного транспорту в сучасних умовах.

Обґрунтовано доцільність застосування системи управління проектами при запровадженні розвитку виробництва через трансформацію на підприємствах автомобільного транспорту. Виконано моделювання проектів  розвитку підприємств автомобільного транспорту через трансформацію на прикладі ПАТ «Вiнницьке автотранспортне пiдприємство 554».

186–192

Транспортно-логістична інфраструктура україни:

проблеми та перспективи розвитку

Пасічник А.М., Лебідь І.Г., Кутирєв В.В.

В статті проведено системний аналіз стану логістичної інфраструктури української транспортної мережі та запропоновано напрямки її подальшого розвитку на основі світового досвіду.

Об’єкт дослідження – логістична система української транспортної мережі.

Мета роботи – пошук рішень і напрямків удосконалення логістичної транспортно-митної інфраструктури та успішної інтеграції транспортної системи України в мережу міжнародних транспортних коридорів.

В роботі проведено дослідження проблемних питань та запропоновані напрямки успішної інтеграції транспортної системи України в мережу міжнародних транспортних коридорів за рахунок розбудови мережі логістичних транспортно-митних і транспортно-сервісних центрів, які забезпечують обслуговування вантажних транспортних засобів на шляху перевезення вантажів. Показано, що логістичні об’єкти виконують важливу функцію контролю за переміщенням товарів в цілях забезпечення прозорості та прискорення митного контролю та підвищення транзитного іміджу країни. Запропоновано створити державну мережу як спеціалізованих, так і універсальних логістичних центрів, що дозволить більш ефективно використовувати транзитний потенціал держави.

Результати дослідження можуть використовуватись при розробці проектів розбудови та модернізації української транспортної системи.

192–198

Особливості формування матеріальних потоків в транспортних системах агропромислового виробництва

Петрик А.В.

В статті змодельовано процес формування вантажопотоків в транспортних системах при поетапному процесі обслуговування вимог, визначено основні характеристики систем масового обслуговування при використанні бункерної або контейнерної технології попереднього накопичення сільськогосподарських вантажів.

Об’єкт дослідження – моделі формування вантажоутворюючих масивів для системи масового обслуговування з двома вхідними потоками вимог та основні характеристики транспортної системи при груповому надходженні вимог за умови надходження вимог із обмежених джерел заявок.

Мета роботи – покращення показників транспортної інфраструктури при поетапному процесі обслуговування вимог.

Метод дослідження – теорія транспортних процесів і систем, теорія масового обслуговування і економіко-математичного моделювання перевізних процесів.

Створення транспортних систем в агропромисловому комплексі країни вимагає розробки наукових основ надійного транспортного обслуговування. Вирішення цілого ряду практичних завдань по забезпеченню агропромислового виробництва ефективним функціонуванням транспортних систем передбачає визначення закономірностей формування вантажопотоків. Основними складовими транспортних систем можуть бути розробка методів здійснення транспортного обслуговування та обґрунтування раціональної взаємодії різних видів транспорту для перевезення вантажів сільськогосподарського виробництва в інтегрованих системах їх доставки. Науковою новизною даного дослідження є вирішення задачі раціонального транспортного обслуговування, коли вхідна заявка потоку вимог поетапно обслуговується кількома заявками іншого потоку. В роботі змодельована ситуація обслуговування автомобілями завантаженого залізничного вагону або розвезення малотоннажними автомобілями оптової партії контейнерів. Тому в роботі було врахова6но вплив випадкових факторів на характеристики транспортного обслуговування. Як наслідок, транспортні процеси в агропромисловому виробництві в роботі розглядалися як взаємопов’язана робота суб’єктів господарської діяльності, засобів одного або різних видів транспорту з урахуванням впливу оточуючого середовища.

Результати статті можуть бути впроваджені в виробничих транспортних системах при взаємодії окремих суб’єктів господарської діяльності.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення оптимальної структури організації і управління матеріальними потоками в транспортних системах агропромислового виробництва.

198–204

визначення основних видів взаємодій у системах контакту

мобільної техніки

Посвятенко Е.К., Журавель Д.П.

В статті запропоновано схему хіммотологічно-триботехнічних взаємодій при прогнозуванні  ресурсу вузлів і агрегатів мобільної техніки на ранній стадії проектування.

Об’єкт дослідження – фактори, що визначають довговічність елементів машин.

Мета дослідження – розробка схеми хіммотологічно-триботехнічних взаємодій в трибоспряженнях вузлів і агрегатів мобільної техніки при прогнозуванні їх ресурсу на ранніх стадіях проектування.

Метод дослідження – вивчення фізичних закономірностей зносу і аналіз кількісних змін зносу.

Установлено, що для комплексного підходу прогнозування ресурсу вузлів і агрегатів мобільної техніки на ранній стадії проектування необхідно розробити функціональні залежності, що описують дані процеси, та встановити основні показники, які впливають на певні види взаємодій в хіммотологічно-триботехнічних системах.

Подано види хіммотологічно-триботехнічних взаємодій при прогнозуванні ресурсу вузлів і агрегатів сільськогосподарської техніки у вигляді функціональних залежностей.

Показано, що коефіцієнт зносу матеріалів може бути показником надійності з’єднань по зносу при взаємодії твердих тіл. У порівнянні з лінійним зносом цей коефіцієнт більш придатний для глибокого аналізу процесу зношування матеріалів деталей з’єднань, а також дозволяє точніше знайти період і критерій припрацювання.

205–209

Оцінка імовірності відхилення заявки на транспортно-експедиторське обслуговування

Прокудін Г.С., Пелих В.Ю., Дудник О.С., Цимбал Н.М.

У статті розглядається оцінка імовірності відхилення заявки на транспортно-експедиторське обслуговування. Практично всі експедитори, в тому числі і великі фірми, при координації роботи відправників, одержувачів та перевізників використовують технологічні схеми обробки заявок, які не завжди задовольняють потреби клієнтів. Найчастіше технологія являє собою послідовну перевірку наявності вільного транспорту і зворотних завантажень по існуючій базі даних. Вірогідність відхилення заявки при цьому достатньо висока, що знижує як якість обслуговування клієнтів, так і конкурентоспроможність ТЕП. Таким чином, оцінка значення імовірності відхилення заявки та факторів, що визначають це значення, являється важливим завданням, рішення якого дозволяє оцінити конкурентоспроможність транспортно-експедиційного підприємства та розробити практичні заходи для її підвищення.

Об’єкт дослідження – процес обслуговування заявок на транспортно-експедиторське обслуговування підприємств і організацій.

Мета роботи – оцінка імовірності відхилення на транспортно-експедиторське обслуговування.

Метод дослідження – проведення імітаційного експерименту.

Був проведений імітаційний експеримент відповідно до якого отримана залежність імовірності відмови від параметрів попиту на транспортно-експедиторські послуги дозволяє оцінювати ринок на підставі усереднених показників без імітаційного моделювання досліджуваного процесу. Розроблена регресійна модель підтверджує, що при збільшенні обсягу партії вантажу та відстані доставки підвищується ймовірність відмови, а при збільшенні інтервалу надходження заявки – знижується. Найбільший вплив на імовірність відмови має інтервал надходження заявок на ТЕО.

209–214

Підвищення ефективності обслуговування водіїв

диспетчерською службою автопідприємства

Прокудін Г.С., Сєдова Н.О., Прокудін О.Г.

У статті розглянута можливість значно скоротити термін перебування водія у диспетчерській службі автопідприємства при оформленні проїзної документації.

Об’єкт дослідження – диспетчерська служба автопідприємства.

Мета роботи – скоротити час обслуговування водіїв, диспетчерською службою автопідприємства.

Метод дослідження – аналітично-розрахунковий.

Для забезпечення своєчасного виїзду автомобілів на лінію, що є важливим аспектом діяльності автотранспортного підприємства, повинна бути чітко спланована та організована робота диспетчерської служби автопідприємства. Спостереження та аналіз діяльності диспетчерської служби автопідприємства, показали, що у період масового виїзду автомобілів на маршрути один диспетчер не може забезпечити вчасне обслуговування водіїв. Своєчасний виїзд автомобілів на маршрути можливо реалізувати за рахунок збільшення кількості диспетчерів. Для цього диспетчерська служба автопідприємства була розглянута у якості системи масового обслуговування та проведені відповідні розрахунки. Для покращення обслуговування водіїв необхідно, щоб у період масового виїзду автомобілів на маршрути працювали як мінімум два диспетчера. Організація обслуговування водіїв трьома диспетчерами дозволить знизити витрати часу водіями при оформленні проїзної документації до 4,14 хв.

Результати дослідження мають практичну цінність та можуть покращити обслуговування водіїв диспетчерською службою автопідприємства.

Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної кількості працівників диспетчерської служби автопідприємства.

215–220

Порівняльна оцінка показників стійкості прямолінійного руху автопоїздів різних компонувальних схем

Сахно В.П., Поляков В.М., Глінчук В.М., Босенко В.М.

У статті розглянуті питання стійкості прямолінійного руху триланкових автопоїздів різних компонувальних схем, зокрема  автопоїзда на підкатному візку «Dolly», автопоїзда типу  «B-Double», сідельно-причіпного автопоїзда і причіпного автопоїзда з двома причепами з наближеними осями.

Об’єкт дослідження – стійкість прямолінійного руху триланкових автопоїздів.

Мета досліджень – порівняльна оцінка показників стійкості прямолінійного руху автопоїздів різних компонувальних схем.

Метод досліджень – аналітичний.

Доведено, що при визначенні показників стійкості триланкових автопоїздів у стаціонарних режимах можна використовувати модель його плоскопаралельного руху. При цьому оціночними показниками стійкості руху будуть критична швидкість та швидкість появи коливальної нестійкості. Встановлено, що узагальненою розрахунковою схемою для існуючих триланкових автопоїздів є схема автопоїзда на підкатному візку «Dolly», яка описана системою із семи диференціальних рівнянь. Змінними у цій системі  є поздовжня, поперечна і кутова швидкість автомобіля-тягача, кути складання  підкатного візка та напівпричепа і швидкості зміни цих кутів, а також курсовий кут і координати центра мас автомобіля-тягача.

Визначена критична швидкість триланкових автопоїздів різних компонувальних схем та проаналізовані фактори, що впливають на її чисельне значення. Показано, що за показниками стійкості у  стаціонарних режимах руху перевагу слід віддати автопоїзду типу «B-Double».

Зважаючи на складність конструкції тягово-зчіпного пристрою такого автопоїзда і відсутність досвіду його експлуатації, при створенні триланкових автопоїздів в Україні можна прийняти схему на підкатному візку «Dolly»,  яка незначно поступається першій схемі.

Результати статті можуть бути використані при комплектації триланкових автопоїздів та їх дослідній експлуатації в Україні.

220–225

До питання про описання взаємодії автомобільної шини та опорної поверхні

Сахно В.П., Коcтенко А.В.,  Енглезі О.А., Прогній П.Б.

У статті розглянуто три моделі шини, що використовуються при моделюванні руху автомобілів. Кожна з розглянутих моделей дозволяє описувати бічне відведення із врахуванням дії поздовжніх сил, зокрема, гальмівної, що важливо при відтворенні  дорожньо-транспортних пригод.

Об’єкт дослідження – взаємодія шини з опорною поверхнею.

Мета досліджень – огляд математичних моделей кочення автомобільних шин, що використовуються в програмах, які застосовується для моделювання руху автомобіля взагалі та відтворенні  ДТП зокрема.

Метод досліджень – аналітичний.

Розглянуто моделі шин, що використовуються в програмному забезпеченні «VCRware» та «PC-Crash».

Модель шини, що використовується в програмному забезпеченні VCRware являє собою рівняння для поздовжньої та поперечної сил, що є продовженням розвитку «магічної» формули Пацейки. При одночасній побудові графіків з урахуванням поздовжніх та поперечних сил отримано еліпс сил, що діють на шину.

Модель шини, що використовується в програмному забезпеченні PC-Crash, розглядає дві моделі шини – лінійну та TM-Easy. Замість величини проковзування шини програма передбачає введення параметру, що характеризує постійну величину гальмівної  або тягової  сили. Сила може бути альтернативно задана як частина нормального навантаження на колесо. Бічна сила є білінійною функцією. Лінійна частина характеризується коефіцієнтом опору відведенню.

При комбінованій дії бічної та гальмівної сили лінійну модель можна представити графічно у  вигляді еліпсу тертя. Модель характеризує максимальне значення поздовжньої сили шляхом задавання максимального значення коефіцієнта проковзування.

Кожна з розглянутих моделей дозволяє описувати бічне відведення із врахуванням дії поздовжніх сил, зокрема, гальмівної, що важливо при відтворенні дорожньо-транспортних пригод.

Результати статті можуть бути використані при описі бічного відведення автомобільного колеса із врахуванням дії  гальмівної сили, що важливо при відтворенні  дорожньо-транспортних пригоди.

226–234

Системне дослідження процесу управління програмами та портфелями

Сидорчук О.В., Тригуба А.М., Демидюк М.А., Бондаренко В.В., Сидорчук О.О.

Означені задачі системного аналізу та синтезу процесу управління інтеграцією програм (портфелів). Якісно обґрунтовані причинно-наслідкові зв’язки системного дослідження цього процесу.

Підвищення ефективності управління програмами та портфелями розвитку систем вимагає удосконалення чинних науково-методичних засад. Зокрема це стосується розвитку систем, для яких створюються відповідні державні цільові програми.

Недосконалість науково-методичних засад управління програмами та портфелями є тією проблемою, яка зумовлює неефективне використання обмежених ресурсів, що виділяються на розвиток.

Метою статті є якісне  обґрунтування причинно-наслідкових зв’язків системного  дослідження процесу управління програмами та портфелями.

Управління програмами та портфелями характеризується своїми особливостями, без врахування яких неможливо розкрити об’єктивні закономірності  цього процесу, а відтак забезпечити його максимальну ефективність. Для розкриття цих закономірностей скористаємося системним підходом, який сьогодні є одним з основних методів дослідження.

235–241

Формування плану реалізації проектів та портфелів для стратегій технічного розвитку виробництва автотранспортних підприємств

Смирнов Є.В.

В роботі розглянута проблема оцінки фінансової реалізованості та формування плану реалізації проектів та портфелів для стратегій технічного розвитку виробництва автотранспортних підприємств. Запропоновано алгоритм формування плану реалізації проектів (портфелів) технічного розвитку виробництва автотранспортних підприємств.

На сьогоднішній день ефективність роботи більшості автотранспортних підприємств (АТП) є вкрай незадовільною. Дана ситуація перш за все пов’язана із значним зношенням та застарілістю рухомого складу (РС), що застосовують ці підприємства, а також і з тим, що існуюча виробничо-технічна база (ВТБ), здебільшого з аналогічних причин, також не спроможна забезпечити підтримку цього РС в роботоздатному стані. Крім того існуючий РС не завжди відповідає вимогам перевізного процесу. Одним з основних вирішень даного комплексу проблем є технічний розвиток виробництва, який передбачає комплексне оновлення АТП з урахуванням взаємозв’язків між РС та ВТБ підприємства.

Метою роботи є розробка алгоритму формування плану реалізації проектів (портфелів) технічного розвитку виробництва, який враховує взаємозв’язки між оновленням РС та ВТБ, з метою визначення їх фінансової реалізованості та підготовки інвестиційного рішення.

241–247

Аналіз теоретичних досліджень силової взаємодії рейкової колії з колесами тягового рухомого складу

Талавіра Г.М., Кульбовський І.І., ДемченкоВ.О.

Українські залізниці являють собою потужну транспортну систему. За насиченістю залізницями Україна займає чільне місце серед країн СНД, далеко випереджаючи Росію, та наближаються за цими показниками до найбільш розвинених європейських держав.

Об’єкт дослідження – сучасні конструкції верхньої будови колії та різні, нові та зношені, профілі колісних пар локомотивів.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вирішення наукової задачі впливу різної стадії зносу колісних пар на величину вертикальних та горизонтальних поперечних сил на роботу пари рейка колесо при сучасних умовах експлуатації залізниць України.

Методи досліджень. В роботі використано комплексний метод досліджень, який включає експериментальну та теоретичну частину. Для аналітичних розрахунків застосовувалась теорія розрахунків залізничної колії на міцність і стійкість, теорія тягових розрахунків рухомого складу, розрахунково-теоретичний метод визначення вертикальних та поперечних горизонтальних сил. Експериментальні методи включають вимірювання лазерним профілометром ІКП-5 профілів коліс обробка та переведення в цифровий вид та накопичення інформації.

Результати статті можуть бути використані під час виконання ремонтних робіт рухомого складу для зменшення зносу колісних пар.

247–253

Генетичний алгоритм оптимізації ризиків в управлінні проектами автомобільних доріг

Татусь В.В.

В статті розглядається проблема оптимізації ризиків проектів автомобільних доріг на основі оптимізаційно-імітаційного алгоритму.

Об’єкт дослідження –  метод оптимізації ризиків проектів будівництва, реконструкції і капітального ремонту автомобільних доріг.

Мета роботи розробка оптимізаційно-імітаційної моделі і комп’ютерної програми мінімізації ризиків проектів автомобільних доріг на основі генетичного алгоритму.

Метод дослідження – системний аналіз, імітаційне моделювання і комп’ютерний числовий експеримент.

Розглянутий підхід до оптимізації ризиків в управлінні проектами автомобільних доріг на основі створення резервів на пом’якшення ризику (запобігання ризику; передачі ризику; зменшення  ризику) на основі використання імітаційного моделювання процесу реалізації проекту і генетичного алгоритму пошуку оптимальних значень керованих змінних - резервів. Показано, як враховується збільшення вартості роботи за рахунок збільшення її тривалості. Наведені вихідні дані, необхідні для моделювання ризиків, а також результати моделювання для умовного прикладу.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створити експертну аналітичну системи управління ризиками проектів автомобільних доріг для проактивного управління ризиками на всіх етапах здійснення проекту.

254–258

Використання пі–регулятора та теорії кінцевих автоматів для комплексного моделювання системи керування гібридного автомобіля

Тімков О.М., Іванов О.С.

Об’єктом дослідження є гібридний автомобіль. Метою роботи є створення комплексної моделі системи керування переходу між режимами роботи гібридного автомобіля. В статті описано можливий варіант моделювання системи керування гібридного автомобіля в середовище MatLab з використанням теорії кінцевих автоматів та ПІ-регулятора. Блок керування автомобілем базується на теорії кінцевих автоматів та відповідає за перехід між режимами роботи гібридного автомобіля. Реалізації логіки керування здійснюється за допомогою бібліотеки Stateflow . Блоки керування ДВЗ та електродвигуном/генератором використовують ПІ-регулятор – прилад в керуючому контурі зі зворотнім зв’язком. В статті розглянуто принцип роботи на прикладі блокe керування ДВЗ. Вхідними сигналами є: включення або виключення ДВЗ, який надходить з блоку керування автомобілем; необхідне прискорення або сповільнення автомобіля, яке диктується умовами виконання їздового циклу; реальні оберти ДВЗ, які надходять з датчика обертів двигуна, який встановлено на колінчастому валу двигуна. Вихідним сигналом є величина відкриття дросельної заслінки. Цей регулятор буде працювати лише при наявності сигналу з блоку керування автомобілем. Дана модель дасть можливість:перевірити роботу гібридного автомобіля та системи керування, як єдиного цілого; визначити вплив тих чи інших параметрів на протікання процесу керування; підібрати оптимальні коефіцієнти посилення для пропорційних та інтегральних складових, що дасть можливість використовувати їх в реальних системах. Подальша робота буде пов’язана з підбором оптимальних умов для здійснення перехідних процесів.

258–262

Методика моніторингу енергетичної ефективності

Автомобілів Малої Вантажопідйомності

Хабутдінов Р.А.,

Гальона І.І.

Запропоновано метод моніторингу автомобілів малої вантажопідйомності згідно з концепцією збереження енергії та ресурсів. Представлено математичні моделі показників якості АМВ. Розроблена методика моніторингу автомобілів малої вантажопідйомності дозволяє реалізувати стратегію довгострокового забезпечення техніко-технологічної конкурентоздатності дрібно партійних перевезень.

Технічна новизна будь-якого елемента конструкції автомобіля малої вантажопідйомності є основною ознакою АТЗ, як науково-технічного товару. У зв’язку з великим різноманіттям модифікацій параметрів конструкцій АМВ на стадії придбання рухомого складу виникає задача обґрунтування споживчих переваг за конструкцією АТЗ, які відповідають техніко-технологічним вимогам перевізника, що обумовлені концепцією енергозбереження на транспорті.

Метою моніторингу є оцінка та прогнозування придатності АМВ з новими технічними параметрами (які пропонуються на ринку), до енерго- і ресурсозберігаючих транспортних технологій.

Для забезпечення порівняльного аналізу споживчої якості та властивостей АТЗ в рамках сегменту ринку АМВ або типорозмірних рядів розроблено електронні таблиці. Основне призначення цих електронних таблиць – збір, зберігання, автоматизовані розрахунки та систематизація детальних характеристик АТЗ, які використовуються при обґрунтуванні нового РС.

В ході проведеного аналізу встановлено, що графічна залежність показника енергетичної ефективності  від потужності має похилий характер.

263–267

Методологія контролінга в управлінні матеріальними ресурсами

Хаврук В.О.

В статті розглянуті основні завдання і функції контролінга. Аналізуються окремі аспекти контролінга у системі управління матеріальними ресурсами, зокрема в логістичній системі.

Об’єкт дослідження – контролінг, як складна структура взаємопов’язаних функціональних блоків, сутність якого проявляється через ряд функцій.

Мета роботи – з’ясування теоретичних основ запровадження інструментів контролінга в системі управління матеріальними ресурсами.

Розглядаються основні фактори внутрішнього і зовнішнього середовища, які впливають на контролінг. Наводиться структура моделі оптимізації поточних запасів, яка включає такі модулі, як: вибір постачальників матеріальних ресурсів; формування бюджету закупівель; оцінка забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами; аналіз виконання показників плану матеріального забезпечення підприємства.

Обґрунтовано, що загальний обсяг закупівель матеріальних ресурсів здійснюється на підставі сформованого плану виробництва.

Результати статті можуть бути використані для розробки методів виявлення недоліків у будь-якій діяльності, зокрема і в логістичній – для зниження витрат на придбання, поставку матеріальних ресурсів та на утримання складських запасів.

267–273

Проблематика управління проектами пасажирських перевезень

Харута В.С.

В статті запропонований інформаційно-логістичний підхід щодо вирішення задач управління пасажирськими перевезеннями.

Об’єкт дослідження – команди проектів побудови пасажирських маршрутних систем міст.

Мета робота – досягти ефективних результатів формування команд проектів побудови пасажирських маршрутних систем міст на основі використання елементів теорії управління проектами.

Методи дослідження – методика дослідження базується на використанні системного підходу з врахуванням основних функціональних, економічних і соціальних зв’язків між елементами системи пасажирських перевезень. Дослідження ієрархії управлінських рішень щодо побудови пасажирських маршрутних систем міст базується на використанні елементів теорії управління проектами та управління командами.

Розроблений відповідний інформаційно-логістичний підхід щодо вирішення задач управління пасажирських перевезень та визначено переважність врахування ієрархії управлінських рішень команд проектів побудови пасажирських маршрутних систем міст.

273–279

формування річної програми дорожньо-ремонтних робіт з позиції теорії управління проектами

Харченко А.М.

В статті висвітлюються питання щодо проектування річної програми робіт в системі управління проектами і програмами експлуатації автомобільних доріг у сучасних умовах.

Об’єкт дослідження – річна програма робіт дорожньо-ремонтних організацій.

Мета статті – розкриття підходу щодо визначення місця і ролі проектування річної програми робіт в системі управління проектами і програмами експлуатації автомобільних доріг.

Методи дослідження - використано принципи системного аналізу, методи статистичної обробки та аналізу інформації, методи обґрунтування управлінських рішень.

Проведене дослідження дозволило: сформувати авторське визначення поняття «проект» як завдання, метою якого є досягнення певного неповторного за своїми характеристиками та особливостями результату, що здійснюється в заздалегідь визначений термін при ресурсних обмеженнях; довести, що річну програму робіт дорожньо-ремонтних організацій можна розглядати як сукупність проектів ремонту та утримання мережі автомобільних доріг; визначити, що існує два рівні проектів у дорожньому виробництві (перший − загальний, який здійснюється протягом життєвого циклу автомобільної дороги, а другий включає щорічні проекти з різних видів ремонту і з утримання дороги).

Визначено, що роль проектування річної програми робіт дорожніх організацій полягає в необхідності щорічного коригування початково-орієнтовних головних параметрів проекту експлуатації дороги, які були розраховані в стратегічних та середньострокових планах.

Результатом проведеного дослідження є чітко сформоване уявлення про автомобільну дорогу як інфраструктурний проект та про річну програму робіт, що є сукупністю проектів ремонту та утримання мережі автомобільних доріг, які потрібно виконати в межах одного року.

279–285

Когнітивне моделювання активності зацікавлених сторін як фактору формування портфелю проектів розвитку соціально-економічних систем (на прикладі екологічних проектів)

Хрутьба В.О., Медведєва О.М., Євдокимова А.В.

Об’єктом дослідження є процес формування портфелю проектів розвитку соціально-економічних систем за критерієм однорідності активності зацікавлених сторін.

Мета дослідження полягає у розробленні підходу та концептуальних моделей формування портфелю проектів розвитку соціально-економічних систем.

Методологічну основу дослідження складають апарат нечітких когнітивних карт, зокрема, узагальнених нечітких продукційних карт, метод графічного моделювання, системно-цілісний підхід.

Основні результати роботи. Показано, що когнітивні карти із зонною конфігурацією виступають універсальним інструментом для моделювання та оцінки активності зацікавлених сторін по відношенню як до проектів, так і до різних варіантів продовження проекту в різних віхових ситуаціях. Запропонований варіант представлення системної чотирьох-елементної моделі, в якій зв’язки між елементами відображаються зональними когнітивними картами, може виступати універсальним інструментом для визначення активності зацікавлених сторін по відношенню до різних проектів в процесі формування портфелю проектів розвитку соціально-економічних систем. В ході машинного експерименту доведено, що розроблений підхід до формування портфелю проектів може бути використаний для формування портфелю екологічних проектів суб’єктів господарювання.

Перспективним напрямом є розроблення методів розрахунку однорідності активності зацікавлених сторін проектів на основі інформації, яку можна отримати за розрахунками когнітивних карт із зонною конфігурацією, для реалізації запропонованого підходу.

285–292

Аналіз закордонного досвіду організації автомобільно-залізничних перевезень вантажів

Ширяєва С.В., Конрад Т.І.

У статті розглянуто сучасний стан  закордонних автомобільно-залізничних перевезень вантажів. Наведено класифікацію змішаних вантажних перевезень. Розглянуто комбіновані перевезення, а саме контейнерні, контрейлерні і бімодальні перевезення.

Об'єкт дослідження – процеси  автомобільно-залізничних вантажних перевезень.

Мета роботи – проведення аналізу організації закордонних автомобільно-залізничних перевезень вантажів, для подальшого залучення міжнародного досвіду організації змішаних вантажних перевезень до умов українського ринку транспортних послуг.

Змішані вантажні перевезення поділяються на  інтермодальні, мультимодальні, комбіновані і сегментні. Комбіновані перевезення, в свою чергу, поділяються на контейнерні, контрейлерні і бімодальні перевезення.

В країнах СНД найбільш поширеними в користуванні є середньотоннажні контейнери вантажопідйомністю 3 і 5 т, а в країнах Західної Європи, Америки та в Японії – великотоннажні контейнери  20 або 40 футів, а у  США часто використовують більш довгі контейнери типу high cube на 48 і 53 фути.

Основними типами засобів, що використовуються для контрейлерних перевезень є «роллінг шосе», вагон трансфер і термінали системи Modalohr.

Бімодальна система перевезення заснована на використанні напівпричепів, оснащених і автомобільними, і залізничними колісними парами.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – подальше зростання загальних обсягів міжнародних змішаних  автомобільно-залізничних перевезень вантажів.

292–297

Аналіз тенденцій розвитку мультимодальних перевезень

в україні та за кордоном

Ширяєва С.В., Кравчук О.В.

В статті розглянуті основні тенденції  розвитку мультимодальних перевезень в Україні та за кордоном.

Об’єкт дослідження – процеси мультимодальних перевезень вантажів.

Мета роботи – огляд стану та розвитку мультимодальних перевезень в Україні та за кордном.

До основних глобальних тенденцій розвитку мультимодальних перевезень можна віднести:

зменшення використання автомобільного транспорту при здійсненні перевезень на мультимодальній основі шляхом використання автомобільного транспорту, здебільшого, в якості підвізного (розвізного), на кінцевих ділянках маршруту;

- збільшення використання авіаційного транспорту при здійсненні мультимодальних перевезень;

- поширення використання систем брідж при здійсненні мультимодальних перевезень за кордоном.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної методики організації мультимодальних перевезень вантажів.

297–302

Зарубіжний досвід податкового стимулювання для забезпечення технологічного оновлення підприємств пасажирського

автомобільного транспорту

Ширяєва С.В., Толчанова З.О., Валіулліна З.В.

У статті розглянуто та обґрунтовано теоретичні аспекти запровадження податкового стимулювання для забезпечення технологічного оновлення  та інноваційної діяльності підприємств використовуючи зарубіжний досвід розвинених країн.

Об’єкт дослідження – зарубіжний досвід забезпечення технологічного оновлення.

Метод дослідження  – статистичний аналіз податкового стимулювання .

Мета роботи – полягає у дослідженні зарубіжного досвіду розвинених країн щодо  запровадження податкового стимулювання для технологічного оновлення ПАТП з урахуванням науково-технічного та інноваційного розвитку.

Для інтеграції Української економіки у високотехнологічне конкурентне середовище потрібно забезпечити технологічне оновлення підприємств з урахуванням науково-технічного та інноваційного розвитку. Тимчасом технологічне оновлення та  інноваційна діяльність в Україні обмежується цілою низкою організаційних, фінансових і правових чинників, а сама економіка продовжує збільшувати технологічне відставання. Встановлено, що світова практика пропонує використовувати для стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, а також створення умов для забезпечення технологічного оновлення в Україні податкове стимулювання; застосування податкових пільг; проведення гнучкої податкової амортизаційної політики; використовувати інвестиційний податковий кредит, податковий кредит на витрати науково-дослідного характеру.

Результати статті можуть бути запропоновані для органів державного управління та для подальшого впровадженні на ПАТП.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – використання досвіду зарубіжних країн найбільш вдалих механізмів стимулювання інноваційної діяльності та забезпечення технологічного оновлення.

302–307

Управління запасами при організації товарорухомих процесів

Бубела А.В., Ковальчук С.О., Шубін С.Б.

В статті аналізуються фактори які впливають на товарорух при управлінні запасами та раціональному плануванні рівня запасів та оперативному контролі за їх рухом.

Об’єкт дослідження – управління запасами при організації товарорухомих процесів.

Мета роботи –  дослідження факторів  які впливають на товарорух .

Методи дослідження – формалізація і моделювання – для вирішення комплексної задачі організації товароруху.

Комерційна діяльність в цілому та товарорух частково характеризуються комплексом факторів які пов’язані між собою – попитом, пропозицією, конкуренцією та рентабельністю, які в свою чергу, виявляють зміст взаємовідносин між підприємствами, які здійснюють процес просування товарів від виробника до споживача.

Результати статті створюють науково-теоретичну базу для формалізації чинників удосконалення управління запасами при організації товарорухомих процесів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – досягнення позитивного впливу запасів на систему товароруху.

307–312

Аналіз факторів зовнішнього середовища проектів і програм

Лабута А.В.

В статті запропоновано використання методів експертного оцінювання для ранжування груп факторів, що впливають на процес реалізації проектів і програм.

Об’єкт дослідження – фактори зовнішнього оточення проектів.

Мета роботи – за допомогою експертних методів дослідити вплив факторів зовнішнього середовища на процес реалізації проектів і програм.

Метод дослідження – ранжування за допомогою експертного оцінювання.

Для того, щоб реагувати на вплив факторів зовнішнього середовища, потрібно дослідити їх природу. Дані впливи є досить різноманітними за своїм складом та дією на процес реалізації проектів та програм, тому дослідження факторів зовнішнього середовища є необхідним інструментом для того, щоб зменшити їх негативний вплив, а також для подальшого прийняття оперативних управлінських рішень і безпосередньо управлінських дій. Доцільно розпочати аналіз з груп факторів, які потім потрібно дослідити більш глибоко і визначити вплив окремих факторів на процес реалізації програми розвитку. Для цієї мети застосовуємо методи експертного оцінювання.

Результати статті можуть застосовуватись для ранжування різних об’єктів, факторів. елементів в різних галузях науки і техніки.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – застосування результатів для дослідження впливу окремих факторів зовнішнього оточення на реалізацію проектів і програм.

312–317

Управління протиріччями в межах логістичної системи підприємства

Карпенко О.А., Петунін А.В., Лудченко Я.О.

В статті обґрунтовано необхідність наявності служби логістики на підприємстві як ланки, що здійснює міжфункціональну координацію при управління матеріальними потоками.

Об’єкт дослідження – функціонування логістичної системи підприємства.

Мета роботи – проаналізувати, які протиріччя виникають в межах логістичної системи підприємства, та окреслити основні механізми управління ними.

Методи дослідження – методи теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

В статті розглянуто та проаналізовано типову структуру управління матеріальними потоками на підприємстві, виявлено її недоліки, встановлено протиріччя, що виникають в логістичних підсистемах. Зазначено мету створення служби логістики на підприємстві, її місце в організаційній структурі; обґрунтовано можливість підвищити конкурентоспроможність підприємства завдяки реалізації принципів інтегрованої логістики.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – як свідчить світовий досвід, вагомою тенденцією в розвитку світової економіки є застосування інтегрованої логістики не тільки в межах окремого підприємства, а й на макрорівні шляхом подолання бар’єрів та протиріч між компаніями та навіть галузями щодо побудови інтегрованих логістичних ланцюгів.

317–322

Визначення області ефективного використання контрейлерного сполучення за вартісними показниками

Гужевська Л.А., Литвин О.В.

У статті розглянуто перспективи розвитку контрейлерних перевезень, визначено їх недоліки використання в Україні, запропоновано методику для визначення області  ефективного використання контрейлерних перевезень вантажів у міжнародному сполученні  за вартісним критерієм. Утворена область ефективного застосування контрейлерного сполучення дає можливість вибору раціональної схеми доставки на основі тарифів на перевезення і дислокації вантажоодержувача.

Об'єкт дослідження – є технологія контрейлерних перевезень вантажів у міжнародному сполученні.

Мета роботи – визначення області ефективного використання контрейлерного сполучення за вартісними показниками.

Метод дослідження – закони геометрії,  математичне моделювання, імітаційне моделювання.

Результати отримані у роботі мають практичну цінність і можуть застосовуватись перевізними при виборі варіанту організації перевезення.  Зручність користування подібними моделями має переваги над усіма раніше запропонованими перш за все, завдяки своїй наочності. За результатами проведених досліджень можна  сказати, що область ефективного використання контрейлерного сполучення залежить не лише від відстані доставки від терміналу, а й головним чином від кута між напрямками контрейлерного маршруту та напрямком автомобільного перевезення.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної технології підтримки прийняття рішень вибору варіанту організації перевезень для різних умов розміщення учасників транспортного процесу.

322–327

Побудова аналітичного опису траєкторії руху судна по експериментальним даним

Носовський А.М.

Об’єкт дослідження – траєкторія руху судна у реальних умовах судноводіння.

Мета роботи – планування та проведення натурного експерименту, отримання записів навігаційних сигналів глобальних навігаційних супутникових систем, побудова аналітичного опису траєкторії руху судна за експериментальними даними.

Методи дослідження – натурне фізичне моделювання; багатоканальне вимірювання, накопичення даних часових рядів стосовно стандарту GPS та ГЛОНАСС; математична обробка у системі Mathematica за методом найменших квадратів; оцінки похибок апроксимації та точності аналітичних описів. Новизна у стандартних аналітичних описах різних режимів руху (за кривизною траєкторії по течії, проти течії, під час циркуляції, під час руху зигзагами чи галсами).

Значущість роботи – сприяння підвищенню безпеки руху суден під час рейсу за програмно заданим маршрутом у вигляді аналітичних високоточних описів. Галузь застосування – навігація та управління рухом будь-яких транспортних засобів з апаратурою типу GPS.

327–333

Визначення головних напрямків удосконалення безпеки транспортних засобів в Україні

Гусєв О.В., Хмельов І.В.

У статті автори розглядають практичні пропозиції щодо підвищення безпеки дорожнього руху та оцінюють найбільш перспективні напрямки підвищення безпеки транспортних засобів в Україні. Одне з рішень в області активної безпеки транспортних є підвищення інформативності (інформативне зміст), зокрема, в темний час доби (це особливо важливо, беручи на увазі величезну кількість ДТП з пішоходами). Одним з важливих аспектів цієї проблеми є створення належних умов для водіїв (так само як і для інших учасників дорожнього руху) для збору необхідної зорової інформації. Були проаналізовані п'ять основних етапів функціонування водія (пов'язані зі збором інформації). Відповідно до обраними напрямком та завданнями дослідження проведено детальний аналіз аспектів безпеки транспортного засобу (зокрема, автомобіля). Слід зазначити, що безпека транспортного засобу визначається числом структурних (конструкційних) і експлуатаційних характеристик (продуктивності), який безпосередньо вносить свій внесок у: зниження ймовірності аварій; важкості аварії; негативний вплив на навколишнє середовище і т. д. Показано, що безпека транспортних засобів може бути розділена на наступні основні групи (активну, пасивну, післяаварійну і екологічну). Так активна безпека - властивість транспортного засобу, яка сприяє запобіганню аварій і зниження ймовірності аварій; пасивна безпека - властивість транспортного засобу, яка сприяє істотному зниженню тяжкості аварії. Розглядається також післяаварійна безпека, що сприяє значному зниженню тяжкості аварії відразу після здійснення ДТП. У завершенні проаналізована екологічна безпека, не пов'язана безпосередньо з можливим виникненням ДТП, а є властивістю автомобіля, що сприяє зменшенню його негативного впливу на навколишнє середовище. Виходячи з актуальності поставленого завдання і, з урахуванням статистики ДТП, запропоновані рекомендації щодо підвищення ефективності (точності та своєчасності) збору зорової інформації (ЗЗІ) та обробки інформації, які дозволяють водієві вибирати конкретний "безпечний" режиму керування автомобілем. Показано, що процес керування автомобілем повинен бути охарактеризована як задача, в якій ЗЗІ має першорядне значення (незалежно від часу доби).

З урахуванням проведеного аналізу, а також ґрунтуючись на результатах попередніх досліджень авторів, передбачається, що подальші дослідження повинні бути спрямовані на підвищення конструктивної безпеки транспортного засобу пов'язаної саме з його активною і пасивною безпекою.

333–338

Розробка методів удосконалення логістики в Україні: дослідження математичної моделі автомобільних та вантажних потоків

Гусєв О.В., Грисюк Ю.С., Касків В.І., Касків С.В.

У статті розглядаються питання розробки математичної моделі для автомобільних і вантажних потоків для цілей вдосконалення логістики та експедирування вантажів в Україні. Пропонований математичний підхід дозволяє, на думку авторів, істотно підвищити ефективність логістичних рішень і, як окремий напрямок, отримати інструмент для обліку і розрахунку транспортного навантаження на об'єкти дорожньої інфраструктури та дорожнього покриття. Дослідження розглянутих систем масового обслуговування з відмовами за допомогою класичних методів не підходить через високу динаміки подій в транспортних і вантажних потоках. В результаті статистичні показники щільності транспортних та вантажних потоків істотно відрізняються від розподілу Пуассона. Більш того, затримки транспортних засобів та затримки транспортних потоків (як наслідок різних причин, в тому числі і через зіткнення та відмови транспортних засобів), призводять до різких змін динаміки подій і призводять до непередбачуваних змін у стані системи масового обслуговування з відмовами. Запропоновано математичну модель системи масового обслуговування з відмовами, яка дозволяє розраховувати випадкові складові обсягу заявок на обслуговування потоків і обсягів обслуговування. Були розроблені та запропоновані основні принципи дослідження систем масового обслуговування та математичні моделі, які дозволяють враховувати випадковысть систем масового обслуговування та їх компонентів. Представлені математична модель та принципи дослідження можуть бути використані для моделювання випадкових марковських процесів та динаміки функціонування інших систем масового обслуговування для різних завдань пов'язаних з удосконаленням логістичних процесів. Крім того, математичні моделі та принципи дослідження можуть бути використані для прогнозування транспортного навантаження на дорогу та  дорожнє покриття. Для отримання рішення системи звичайних диференціальних рівнянь, де невідомі чинники мають вигляд функцій, який включає в себе випадкову складову (яка, в свою чергу, дозволяє розглядати випадкове перерозподіл автомобільних потоків на вході систем масового обслуговування), було запропоновано застосувати метод Рунге-Кутта.

338–345

Управління економічною безпекою 3pl оператора в умовах посилення конкуренції

Алькема В.Г., Демиденко О.С.

У статті на прикладі підприємства ТОВ  «УВК Україна» розглянуто методику аналізу стану економічної безпеки суб’єкта господарювання сфери логістики – 3pl оператора. Запропоновано методику аналізу стану економічної безпеки для досліджуваного суб’єкта в умовах посилення конкуренції.

Об'єкт дослідження – економічна безпека логістичних операторів.

Предметом дослідження є методи забезпечення економічної безпеки логістичного 3pl в умовах посилення конкуренції.

Мета роботи – проектування методики системи економічної безпеки  логістичного 3pl оператора та здійснення її аналізу в умовах посилення конкуренції на вітчизняному ринку логістичних послуг.

Логістичні оператори, або постачальники інтегрованих логістичних послуг, пропонують комплексне обслуговування, виходячи тим самим за рамки однієї визначеної функції Логістичні послуги рівня 3pl зосереджені на комплексному управлінні процесами транспортування та зберігання вантажів.

Головна мета економічної безпеки (ЕБ) підприємства буд-якого виду господарської діяльності є  гарантування його стабільного та максимально ефективного функціонування нині і високий потенціал розвитку  у майбутньому. Особливістю ЕБ транспортно-експедиційних підприємств та логістичних операторів є їх значна залежність від конкурентоспроможності підприємства та його фінансової стійкості.

Питання дослідження економічної безпеки такого суб’єкта товаро-транспортного ринку як логістичний оператор рівня 3pl є малодослідженим у сучасній економічній науці та потребує детермінації, оскільки якість стратегії та політики компанії залежить від ефективності системи її економічної безпеки.

346–353

З електронними документами працювати вигідно та неважко

Антоненко Н.В., Чумак К.О.

Стаття присвячена розгляду переваг, які надає користувачам електронна звітність та аналізу недоліків, що виникають з впровадженням нової системи в дію.

Система подання електронної звітності набуває дедалі більшого поширення серед підприємців України, як за ініціативою самих підприємств, так і на основі законодавчого примусу. На сьогоднішній день ще багато бухгалтерів застосовують традиційний спосіб подання звітності і їм дуже складно звикнути до нового програмного забезпечення, проте подання електронної звітності має ряд переваг у процедурі подання звітності.

Використання електронної звітності є привабливим для кожної сторони процесу звітування: це економія часу – тепер немає необхідності вистоювати величезні черги, що є перевагою для підприємців (в основному для бухгалтерів); економія ресурсів – персонал, який був мобілізований на прийняття звітності тепер, можна перемістити на її перевірку; немає необхідності подання документації в паперовому вигляді, що зменшує об’єм роботи, як для підприємців (зменшення паперової роботи та економія ресурсів), так і для державних органів, усі звіти автоматично вносяться до бази даних; зменшення кількості помилок при подачі звітів за рахунок первинного контролю.

Основним фактором виникнення недоліків виступають можливі технічні неполадки. Проте оскільки ця система ще не повністю поширена на підприємствах України, то можна чекати на фінансування комп’ютеризації всіх відділень контролюючих органів, що зменшить можливості перевантаження серверу прийняття звітності. Також фактором стримування переходу до нової системи є вартість цифрового електронного підпису та програмного забезпечення, але на державному рівні це також поступово повинно вирішуватись (безкоштовний ЕЦП для ФОП). Також спірним питанням залишається вивільнення трудових ресурсів, які були задіяні у прийманні звітності.

Загалом, впровадження системи подачі електронної звітності дозволяє отримати позитивні зміни в системі подання та контролю за звітністю підприємств за умови, якщо на державному рівні вищезазначені зміни будуть законодавчо закріплені. Важливим фактором при масовому впровадженні даної системи в дію є те, що кожне підприємство може отримати компетентні відповіді на свої запитання щодо користування програмним забезпеченням.

353–358

Системно-діалектичний підхід до аналізу транспортних кластерів

Базилюк А.В., Хоменко І.О.

В даній статті розглянуто системний підхід до взаємодії кластерів з середовищем, структурованість, їх стійкість, загальні закономірності та тенденції їх функціонування.

Об’єкт дослідження – організація та управління виробничо-господарською діяльністю транспортних кластерів.

Мета роботи – узагальнення наукових досліджень та виділення діалектичних системних взаємозв’язків, що мають ключове значення для розвитку кластерів.

Методи дослідження – теоретичні та емпіричні методи пізнання, аналіз і синтез.

Підвищення інтенсивності інтеграційних процесів та активізація створення нових організаційних структур у формі кластерів визначають необхідність їх системного аналізу та виявлення діалектичних взаємозв’язків. Це дозволить сформувати концептуальну модель управління та розвитку транспортними кластерами. Інтегральні системні якості належать до основних характеристик кластерних формувань. А тому виявлення, систематизація, всебічне дослідження цих якостей створюють основу для комплексного розуміння їх сутності, формування стратегічних орієнтирів їх розвитку, побудови методологічних інструментів адекватного управління ними як складними системами.

Транспортні кластери є відкритими економічними системами у формі незалежних, нелінійних та нерівноважних структур на ринку перевезень. В межах кластера транспортні підприємства прагнуть до самоорганізації у процесі еволюції. Взагалі транспортні кластери є складними структурами відкритими для потоків енергії та інформації, де мають місце прямі та зворотні позитивні і негативні зв'язки. У процесі своєї роботи транспортні кластери  функціонують у зовнішньому до них середовищі і підпадають під вплив зовнішніх чинників. Такі системи можуть мати багато варіантів подальшого розвитку. При переході на нову стадію розвитку виникають точки біфуркації (критичне значення параметрів нових станів системи). Розуміння сутності, ознак ситуативних змін, структурних взаємозв'язків і закономірностей перетворень транспортних кластерів дозволяють виявити і напрямки стратегічного управління цими змінами, адже однією з неодмінних умов стабільного функціонування будь-яких систем є ефективність процесів управління ними, здатність швидкої реакції на вплив зовнішнього середовища.

Результати статті можуть застосовуватись для продовження теоретико-методологічних досліджень основних положень системного підходу, розв’язку нових і маловивчених проблем функціонування транспортних кластерів як систем.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – формування філософської сутності системного підходу до функціонування транспортних кластерів.

358–364

Організаційно-економічний механізм управління стабільністю та ефективністю діяльності підприємства

Бідняк М.Н., Клещ А.М.

В статті запропоновано підхід щодо організаційно-економічного механізму управління стабільністю та ефективністю діяльності підприємства.

Об’єкт дослідження – суб’єкти підприємницької діяльності в Україні.

Мета роботи – удосконалення теоретичних засад стабільності та ефективності підприємства.

Метод дослідження – загально наукові методи, які  дозволяють системно вирішити проблемні завдання з обраного напрямку дослідження.

Стабільність підприємства пропонується розуміти як їх здатність адаптуватися до мінливих умов внутрішнього і зовнішнього середовища. Основними напрямками забезпечення стабільності та ефективності підприємства визначені: фінансовий, виробничий, кадровий та інформаційний. Кожен з виділених напрямків характеризується набором відповідних елементів. Встановлено, що механізмом стабільності та ефективності підприємства слід розуміється як  сукупність способів забезпечення взаємопов'язаної дії підсистем і функцій підприємства, використання яких у заданих межах обумовлює досягнення цілей його діяльності в умовах нестабільності зовнішнього і внутрішнього середовища.

Результати статті можуть бути використані суб’єктами підприємницької діяльності.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимального механізму управління стабільності та ефективності діяльності підприємства.

364–368

Сутність діагностики потенціалу розвитку підприємств транспорту

Бойко В.В., Парфентьєва О.Г.

В статті уточнено сутність понять «потенціал розвитку», «стратегічний потенціал» підприємства. Узагальнено складові структури потенціалу підприємства, визначено основні принципи, методи, етапи діагностики потенціалу розвитку підприємства.

Успіх існування підприємства на ринку та перспективи подальшої діяльності залежать від багатьох чинників і визначаються його потенціалом розвитку.

Потенціал відображає певні можливості будь-якого підприємства в різних сферах його функціонування. Потенціал підприємства визначається можливостями, ресурсами, навичками персоналу, формою підприємництва та організаційною структурою суб’єкта господарювання.

Потенціал розвитку характеризує умови покращення показників діяльності за рахунок оптимального використання його засобів, можливостей, ресурсів. Стратегічний потенціал характеризує можливості, які дозволяють реалізувати стратегію підприємства, досягнути стратегічних цілей.

Діагностику потенціалу розвитку підприємства доцільно проводити у формі комплексного, поетапного і поелементного дослідження. При діагностиці потенціалу розвитку підприємства можуть бути використані три основні підходи: ресурсний, структурний та цільовий.

Діагностика потенціалу розвитку підприємства потребує наявності методики її проведення, сформованої системи критеріїв, які спроможні відобразити стан потенціалу розвитку підприємства, оптимальні та граничні значення меж його змін з урахуванням чинників, що впливають на нього в той чи інший період часу.

Подальші дослідження в даному питанні повинні проводитися у сфері розробки інформативних критеріїв, що характеризують стан потенціалу розвитку підприємства, і удосконалення методів діагностики потенціалу розвитку суб’єкта господарювання.

368–374

Оцінювання соціальної ефективності проектів державно-приватного партнерства

Бондар Н.М.

В статті запропоновано методичний інструментарій до оцінювання соціальної ефективності проекту державно-приватного партнерства.

Об’єкт дослідження – соціальна ефективність проекту ДПП.

Мета роботи – розробка методичного інструментарію об’єктивного оцінювання соціальної ефективності проекту ДПП, що враховує як кількісні так і якісні наслідки його реалізації.

Метод дослідження – монографічний, моделювання, системний аналіз.

Результати та їх новизна – запропонований методичний інструментарій розроблений вперше. Дає змогу об’єктивно оцінити очікувані соціальні результати реалізації проекту ДПП з точки зору його соціальної спрямованості, підвищення рівня життя населення, очікуваних соціальних наслідків в галузі, відповідності проекту пріоритетам розвитку території (галузі) та очікуваному впливу на спосіб життя населення з урахуванням обсягу здійснених у проект інвестицій.

Однією з особливостей проекту державно приватного партнерства є його соціальна спрямованість. Враховуючи складність та різноманітність показників, що відображають очікувані соціальні результати, які можуть мати як кількісний, так й якісний характер, в статті запропоновано методику обчислення інтегрального показника соціальної ефективності проекту ДПП.

Обчислення інтегрального показника соціальної ефективності базується на використанні системи кількісних та якісних показників ефекту від реалізації проекту, а також величини приросту обсягу інвестованого капіталу в галузі в результаті реалізації проекту ДПП. У разі, коли значення коефіцієнту набуває значення, більшого за одиницю, проект ДПП визнається таким, що має соціальну спрямованість, є актуальним для розвитку певного регіону та істотно впливає на життя його населення. Визначення кращого проекту ДПП з точки зору його соціальної ефективності передбачає порівняння декількох його варіантів. Перевагу отримає той проект, для якого значення інтегрального показника соціальної ефективності буде найбільшим.

Результати статті можуть бути упроваджені в технології прийняття рішень щодо схвалення проекту ДПП органами державної влади та включенні її до переліку проектів, яким надається підтримка на рівні бюджету.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – визначення прямих та побічних наслідків реалізації проекту ДПП, зв’язку очікуваних соціальних та економічних наслідків його реалізації.

374–379

Якість транспортного обслуговування та попит споживачів транспортних послуг

Боровик Н.А., Сив'юк Т.С.

В статті обґрунтовано системи критерій, які можуть впливати на якість транспортної продукції автомобільного транспорту.

Мета роботи - узагальнення системи критеріїв, які визначають якість транспортної продукції автомобільного транспорту. Кожна людина є потенційним пасажиром. Однією з першочергових потреб життєдіяльності людини є переміщення, тому розв’язання проблем щодо якості надання послуг була раніше, присутня зараз и буде актуальною й надалі. Користувачів автомобільних послуг не цікавлять витрати на поліпшення якості надання автомобільних послуг та методи підвищення конкурентоспроможності транспорту. Під час проїзду пасажирським транспортом пасажири звертають увагу не на саму послугу, а на свою думку, яка в процесі надання послуг складається у них на кожному етапі поїздки. Вони намагаються порівняти ціну та сервіс, що пропонується автомобільним транспортом, і зробити висновки для себе, чи відповідає ціна рівню та якістю наданих їм послуг. Основною з невід'ємних властивостей якості продукції є задоволення певних потреб та удосконалюватись у відповідності з інтересами  споживачів. Тому під якістю послуги розуміють сукупність істотних  критеріїв, які обумовлюють ступінь придатності і можливості послуги до задоволення потреб.

Об'єкт дослідження – аналіз пасажирських перевезень автомобільним транспортом.

На величину попиту пасажирів впливають фактори, які дуже тісно пов’язані між собою. Ці фактори розділяють на суб’єктивні та об’єктивні. Основні критерії якості обслуговування пасажирів:

регулярність, ритмічність, швидкість перевезень, безпека поїздки, зручність при придбанні квитка, відповідність послуги і сервісу вимог, поводження водіїв відносно пасажирів.

Новизна полягає у обґрунтування суб’єктивних та об’єктивних факторів пасажирських перевезень. Рекомендації що стосуються управління якістю на автомобільному транспорті потребують доопрацювання на нових ринках. Також необхідно удосконалити класифікацію факторів, яка формує якість транспортних послуг.

379–382

Обгрунтування необхідності управління ризиками в логістичній системі підприємства

Волинець Л.М., Гамеляк І.П.

В статті запропоновано підходи, щодо необхідності управління ризиками в логістичній системі підприємства.

Об’єкт дослідження – логістична система підприємства.

Мета роботи – рекомендації, щодо управління ризиками в логістичній системі підприємства та шляхи їх зниження при застосуванні контролінгу.

Метод дослідження – загально наукові методи, які  дозволяють системно вирішити проблемні завдання з обраного напрямку дослідження.

Будь яке підприємство має свої переваги і на основі цього виявляє ризики, яким може бути піддана. Вирішує, який рівень ризику для неї прийнятний, і шукає способів уникнення небажаних ризиків. Подібні дії в економічній науці називають системою управління ризиками. Це особливий вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризиків на кінцеві результати діяльності підприємницької фірми.

Тому, те що стосується ризиків логістичної системи підприємства та управління ними слід здійснювати з урахуванням специфічних особливостей логістичної діяльності та з адаптацією загальноприйнятих методів і прийомів управління до цих специфічних умов.

Контролінг при управління ризиками у логістичній системі підприємства охоплює етапи ідентифікації ризиків, їх якісної та кількісної оцінки, діагностики, оцінки прийнятності ризиків та застосування заходів нейтралізації до неприйнятних логістичних ризиків.

Результати статті можуть бути використані вітчизняними підприємствами транспортної  діяльності.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальної методики управління ризиками в логістичній системі підприємства.

382–386

Страхування вантажів на автомобільному транспорті

Волинець Л.М., Кутняк А.В.

В статті досліджено особливості страхування вантажів та відповідальності перевізників на автомобільному транспорті в Україні в умовах сучасних глобалізаційних процесів.

Об’єкт дослідження – процедура страхування вантажу та відповідальності на автомобільному транспорті.

Мета роботи – визначення особливостей, проблем та перспектив страхування вантажів на автомобільному транспорті в Україні за сучасних економічних умов.

Методи дослідження – історизм, порівняльного аналізу, системний аналіз.

В сучасних умовах світової економічної кризи питання страхування вантажів набуває все більшої актуальності. Договір страхування може укладатися як на одне перевезення вантажу, так і на термін від 1 місяця до 1 року, і діяти на території, напрямку або в межах маршруту перевезення, зазначених в договорі. При міжнародних перевезеннях страховий захист перевізника будується згідно з Конвенцією СМR (Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів). Згідно з Конвенцією CMR, перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження під час перевезення, а також за затримку доставки. Не зважаючи на ратифікацію Україною ряду міжнародних нормативних документів, її внутрішня нормативно-правова база і структура ринку страхування вантажів ще залишається недостатньо адаптованою до міжнародного права.

Результати статті можуть бути використані при дослідженнях страхування на транспорті.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – напрям страхування вантажів та багажу є досить перспективним для України.

386–390

Стратегічне управління портфелями проектів

в підприємствах перевізників автомобільного транспорту

Воркут Т.А., Павлюк Д.О., Білоног О.Є., Цимбал Н.М.

В статті з єдиних системних позицій на ґрунті розвитку теорії управління проектами сформульовано методологічні основи стратегічного управління проектами в системах перевезень організацій термінальної доставки вантажів автомобільним транспортом.

Об’єктом дослідження виступають портфелі проектів в підприємствах перевізників автомобільного транспорту.

Мета статті полягає у формуванні концептуальних основ стратегічного управління портфелями проектів в підприємствах перевізників автомобільного транспорту.

Методологічні основи дослідження – концепція збалансованої системи показників, методи теорії транспортних процесів і систем, метод експертного оцінювання, метод аналізу ієрархій, методи оцінювання фінансової ефективності інвестиційних проектів.

Сформульовано концептуальні засади формування систем ключових показників оцінювання діяльності систем перевезень щодо реалізації корпоративних стратегічних цілей як основу для ідентифікації стратегічного портфеля (підпортфеля) проектів систем перевезень. Ключові показники діяльності реалізовано в чотирьох напрямках: задоволення потреб клієнтів, ресурсна ефективність, фінансова результативність, а також розвиток та навчання персоналу. Розроблено модель комплексного обґрунтування пріоритетності проектів стратегічного портфеля систем перевезень в організаціях термінальної доставки вантажів автомобільним транспортом, яка передбачає оцінювання проектів за параметрами стратегічної значущості і фінансової ефективності.

390–396

Визначення економічної ефективності функціонування підприємств у процесах транспортування та зберігання сільскогосподарської продукції

Гавриленко В.В., Прокудін Г.С., Струневич Л.М.

В статті запропоновано підхід, що до дослідження економічної ефективності процесу зберігання овочевої продукції, що підлягає тривалому зберіганню в умовах стаціонарних сховищ, з урахуванням її початкової якості.

Об’ект дослідження – сільськогосподарська продукція.

Мета роботи – визначення економічної ефективності процесу зберігання сільськогосподарської продукції в залежності від ії початкової якості та потенційної збереженості.

Метод дослідження – експертних оцінок та статистичного аналізу властивостей сільськогосподарської продукції.

Особливістю використання сільськогосподарської продукції, традиційних для України, є необхідність планування обсягів заготівлі та термінів реалізації продукції, що підлягає зберіганню. Характерною рисою ринкової економіки є виробництво конкурентоздатної продукції та її реалізація за цінами, які не тільки компенсують витрати на виробництво, транспортування, зберігання та реалізацію продукції, але і відповідають попиту та сприяють своєчасній реалізації продукції, що приносить очікуваний прибуток як виробникові, так і заготівельним, транспортним та торговельним підприємствам.

Щоб оцінювати економічну ефективність процесу реалізації сільськогосподарської продукції з врахуванням початкової якості врожаю, необхідно приймати до уваги усі процеси, що пов’язані з агротехнікою вирощування, організацією збирання, транспортування та кінцевими результатами зберігання та реалізації овочевої продукції упродовж маркетингового року. Тільки системний підхід до моделювання зазначених процесів може надати можливість оцінювання економічної ефективності усього бізнес-процесу використання врожаю овочевої продукції. Потенційна лежкість формується у процесі вирощування. При невідповідних умовах транспортування лежкоздатні властивості можуть змінюватись. При формуванні партій для закладання на зберігання можна регулювати склад нестандартної частини. Як відомо, саме від структури партій товарів залежить, з якими втратами буде зберігатись та чи інша партія.

Невідповідні умови транспортування та несвоєчасність доставки сільськогосподарської продукції в місця зберігання можуть змінити властивості продукції. Вказані зміни можуть вплинути на товарні характеристики доставлених овочів і таким чином, на економічну ефективність бізнес-процесу. Це означає, що при врахуванні якості овочевої продукції при закладанні на зберігання, оцінка економічної ефективності вантажних перевезень повинна мати не лише кількісну характеристику, але і якісну складову.

396–401

Інвестиційна модель простого відтворювання основних фондів підприємства на засадах динамічного програмування

Гавриленко В.В., Шумейко О.А.

Мета роботи – запропонувати модель, що визначає оптимальні терміни заміни обладнання побудовану на засадах динамічного програмування.

Методи дослідження – економіко-математичне моделювання, дослідження операцій.

У статті розглядається одна з економічна задача − визначення оптимальної стратегії в заміні старих верстатів, агрегатів, машин на нові. Старіння обладнання включає його фізичний і моральний знос, в результаті чого зростають виробничі витрати по випуску продукції на старому обладнанні, збільшуються витрати на його ремонт і обслуговування, знижуються продуктивність і ліквідна вартість.

Результати статті можуть бути використані при створенні програмного забезпечення інтелектуальної підтримки прийняття інвестиційних рішень.

401–405

Діагностування загрозливих змін у зовнішньому середовищі непрямого впливу на господарську діяльність підприємства

Гарбар К.В.

Мета роботи - розробка моделі діагностування змін у зовнішньому середовищі непрямого впливу, що можуть призвести до появи кризових явищ в діяльності підприємств через зовнішнє середовище прямого впливу.

Об’єкт дослідження – система раннього попередження кризових ситуацій в господарській діяльності підприємства.

Методи дослідження – метод порівняння паралельних рядів, логіко-експертний метод, динамічний та дисперсійний аналіз.

Визначені індикатори симптомів кризових явищ за секторами зовнішнього середовища непрямого впливу на діяльність підприємства. Запропоновано ідентифікувати загрози за допомогою векторів їх індикаторів, що будуються за такими критеріями: напрям змін індикатора: загрозливий чи незагрозливий; щільність зв’язку індикаторів зовнішнього середовища опосередкованого впливу з відповідними індикаторами зовнішнього середовища прямого впливу; міра мінливості індикаторів; швидкість динаміки загрозливих їх змін. Щільність зв’язку оцінюється за допомогою коефіцієнта Фехнера. За розробленою схемою формування векторів індикаторів загрозливих змін у зовнішньому середовищі непрямого впливу побудована відповідна модель діагностування.

Результати статті можуть бути використані при розробці методичного забезпечення системи раннього попередження та реагування на кризові явища в діяльності підприємства.

405–410

Економічна безпека підприємств транспорту як фактор стабільного задоволення попиту в перевезеннях

Гурнак В.М., Славінська О.С., Ананченко В.Є.

В загальному вигляді, економічна безпека суб’єктів підприємницької діяльності ставить за мету забезпечення підприємству сталого економічного і фінансового розвитку, надійного захисту майна та персоналу фірми, компанії, товариства від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, попередження небажаних подій, що можуть призвести до негативних наслідків. У сучасних умовах господарювання в Україні, діяльність транспортних підприємств є достатньо складним і ризиковим заняттям. І це пов’язано не тільки з далеко не найкращим загальним станом національної економіки та різними макроекономічними деформаціями, а й з низкою специфічних факторів, що негативно впливають на економічну безпеку транспортних підприємств. Метою статті є аналіз внутрішніх та зовнішніх загроз економічній безпеці підприємств транспорту з наведенням конкретних прикладів. Запропоновано способи та методи захисту економічної безпеки підприємств транспорту.

410–420

Термінологічний апарат вітчизняної логістики

Горбенко О.В.

В статті систематизовано термінологічний апарат сучасної вітчизняної логістики, надано авторські визначення поняттям логістика, логістичний канал, логістична система.

Об’єкт дослідження – процеси адаптації та трансформації зарубіжних та вітчизняних трактувань поняття логістика та суміжних до неї.

Мета роботи – проаналізувати походження термінів, винайти схожість та розбіжності трактувань, пояснити їх утворення.

Методи дослідження – методи теоретичного узагальнення і порівняння, абстрагування, системного підходу. Інформаційну базу дослідження утворюють Закони України, нормативні документи, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з логістики, маркетингу, менеджменту.

В статті узагальнені основну існуючу термінологічну базу логістиці, проведено порівняльний аналіз із зарубіжними джерелами. Надано авторське визначення поняттям – логістика, логістичний канал, логістична система. Визначено місце логістики у господарській діяльності підприємств.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – можливості чіткого усвідомлення конкретних понять логістики при розробці державного стандарту з логістики і логістичній діяльності, що наразі має наміри зробити Українська логістична асоціація, а також для відділу термінології Інституту української мови Національної академії наук.

420–427

Узагальнення та характеристики концепцій управління матеріальними потоками

Горбенко О.В., Сопоцько О.Ю.

В статті розкрито проблематику питання уточнення характеристик концепцій та стандартів управління матеріальними потоками, наведено загальні характеристики найбільш широковживаних і загальновизнаних, сформульовано питання подальшого дослідження з означеної теми.

Об’єкт дослідження – інформаційно-телекомунікаційна складова процесу управління матеріальними потоками в ланцюгах постачань.

Мета робота – розкриття понятійної неузгодженості між концепціями управління матеріальними потоками та закріпленими за ними інформаційно-телекомунікаційними стандартами.

Методи дослідження – аналізу та синтезу.

Питання упорядкування трактувань широковживаних концепцій управління та стандартів лише на перший погляд не має практичного значення. Зазначимо, що відсутність критичного аналізу з цього питання породжує плутанину в сучасній теорії та практиці логістики. В статті автори лише зачепили це питання, окресливши найбільш болючі питання так званої «інформаційної логістики». Щоб розмежувати певні поняття, закріпити конкретні визначення за ними, врахувавши всі тонкощі інтеграційних складових (адже більшість концепцій має зарубіжне походження), необхідно залучити до співпраці науковців та практиків інших наукових напрямків. В даному випадку говоримо про представників інформаційних телекомунікаційних технологій, кібернетиків. Лише в такий спосіб буде сформовано зрозумілий понятійний апарат інформаційної складової логістики.

428–433

Фінансовий інжиніринг як інструмент державного регулювання відтворювальних процесів в транспортній галузі

Горобінська І.В.

Cтаття присвячена розгляду питання застосування фінансового інжинірингу як інноваційного інструменту державного регулювання з метою підвищення ефективності державного управління та зростання результатів діяльності транспортних підприємств.

Об’єктом дослідження виступає фінансовий інжиніринг в системі підвищення ефективності діяльності підприємств транспортної галузі.

Мета дослідження – обґрунтування використання фінансового інжинірингу в якості інноваційного інструменту державного регулювання та розробка схеми застосування фінансового інжинірингу для підприємств транспортної галузі на основі приватно-бюджетного фінансування при реалізації державних цільових програм за допомогою залучення банку в якості основного інвестора.

Методи дослідження – порівняльний та експертний аналіз, діалектичний метод, методи історичного, логічного та системного аналізу і синтезу.

В ході дослідження проведено структурно-функціональний аналіз методів державного регулювання транспортної діяльності, обґрунтовано необхідність застосування інноваційних методів, здійснено інтерпретацію поняття «фінансовий інжиніринг» у фінансовій науці, запропоновано схему застосування фінансового інжинірингу в транспортній галузі. Основними учасниками в цій схемі виступають держава в якості партнера, банк в якості інвестора та транспортне підприємство. З одного боку, здійснюється банківський інжиніринг, банк проводить свою діяльність на основі принципу ісламської банківської системи, який полягає в тому, що кредитна основа фінансування господарської діяльності переводиться на інвестиційну. З іншого боку, держава виступає учасником реалізації бюджетно-податкового інжинірингу за рахунок надання цільової державної допомоги, податкових пільг, державних субсидій, прямого бюджетного фінансування за умови цільового вкладення коштів в основний капітал підприємств, що призведе до підвищення ефективності їх діяльності та збільшення доходів бюджету за рахунок зростання податкових надходжень в майбутньому.

Висновки – впровадження нового механізму фінансування на основі приватно-бюджетного партнерства вирішить багато проблем, що існує на даному етапі розвитку транспортної галузі. На основі запропонованої схеми буде відбуватися взаємодія державного та реального фінансового секторів для відновлення відтворювальних процесів в транспортній галузі.

433–438

Формування організаційно-розпорядчого документа

про облікову політику підприємства дорожньо-транспортного комплексу

Гошовська В.В., Гончарова Я.О.

У статті узагальнено сучасні наукові бачення сутності «облікова політика підприємства», проаналізовано організаційно-розпорядчі документи про облікову політику трьох підприємств дорожньо-транспортного комплексу, запропоновано модель формування наказу про облікову політику для підприємств дорожньо-транспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – обліковий процес на підприємствах дорожньо-транспортної інфраструктури.

Мета роботи – розроблення моделі формування організаційно-розпорядчого документа про облікову політику на підприємствах дорожньо-транспортного комплексу.

Методи дослідження – абстрактно-логічний метод; порівняння; табличний; графічний.

Встановлено, що натепер облікова політика більшості підприємств дорожньо-транспортного комплексу України не відповідає вимогам, що висуваються стандартами обліку, та не дає можливості сформувати цілісне уявлення про особливості методики та організації обліку конкретного підприємства.

Тому була запропонована модель комплексного взаємозв’язку фінансової звітності, якісно – інформаційних характеристик облікової інформації, П(С)БО, альтернатив та принципів фінансової звітності, облікової політики, яка допоможе уникнути проблем з обранням тих чи інших методів або принципів. Для удосконалення процесу формування організаційно-розпорядчого документа про облікову політику на підприємствах дорожньо-транспортного комплексу була запропонована модель.

Результати статті можуть бути використані на підприємствах дорожньо-транспортної інфраструктури для складання організаційно-розпорядчого документа про облікову політику.

439–444

Порівняльна характеристика податкової системи україни та окремих зарубіжних країн

Гуцалюк О.І.

В статті розглянуто податкові системи Росії, США, Франції, Швейцарії і Естонії. Проведена порівняльна характеристика з Україною.

Об’єкт дослідження – податкові системи зарубіжних країн.

Мета роботи - узагальнення економічних та правових уявлень податкових систем зарубіжних країн. Висвітити порівняльну характеристику податкової системи зарубіжних країн з Україною.

Метод дослідження – індукції та дедукції, при узагальненні результатів, метод операціоналізації понять.

Після того як було проведено порівняння податкових систем різних країн із Україною вважається за доцільне врахувати набутий позитивний досвід правового регулювання зарубіжних країн у правовому регулюванні податкової системи України.

Еволюція структури податкових систем розвинених країн і сучасна практика оподаткування свідчить про закономірну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких факторів: життєвого рівня більшої частини населення; удосконалення механізму стягнення податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; загальної орієнтації західного суспільства на соціальний компроміс, вирішення найгостріших соціальних проблем; традицій оподаткування.

444–449

Визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств

Дегтярьова О.М.

В статті запропоновано методику визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, сформовано критерії його оцінки, визначені управлінські дії щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни підприємств.

Об’єкт дослідження — процес моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни.

Мета роботи — запропонувати методику визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств.

Метод дослідження —  системний підхід та системний аналіз.

Розроблено методику визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, яка  передбачає встановлення факторів, що впливають на ефективність проведення контрольних заходів, формування інформаційної моделі, побудову математичних моделей найбільш впливових локальних показників на формування стану фінансово-бюджетної дисципліни, побудову системи параметричних показників для визначення стану фінансово-бюджетної дисципліни, критеріїв їх оцінки, математичне моделювання процесу забезпечення фінансово-бюджетної дисципліни, розробку матриці управлінських дій щодо зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни підприємств.

Результати статті можуть бути впроваджені при організації проведення моніторингу фінансово-бюджетної дисципліни, її оцінці, а також для уточнення обсягів подальшого державного фінансування підприємств. Використання результатів дослідження дозволить знизити ризики держави щодо ефективного та цільового використання бюджетних асигнувань.

Прогнозні припущення про розвиток об’єкта дослідження — математичне моделювання процесу забезпечення фінансово-бюджетної дисципліни підприємств, які одержують бюджетні асигнування.

449–456

Застосування методів альтернативного менеджменту для зменшення кількості бракованої продукції

Дорошкевич Д.В.

В статті описуються методи альтернативного менеджменту, які доцільно застосовувати у випадку, коли мета виробничого підприємства – зменшення кількості бракованої продукції. Ці методи відносяться до японської школи менеджменту та дозволяють ефективно вплинути на якість продукції, що випускається.

Об’єкт дослідження – методи альтернативного менеджменту.

Мета роботи – визначити методи альтернативного менеджменту, які доцільно використовувати для зменшення кількості бракованої продукції та проаналізувати особливості їх застосування.

Метод дослідження - системно-логічний підхід, аналіз та синтез, методи альтернативного менеджменту.

Фінансова криза, низька платоспроможність населення та висока конкуренція спонукають підприємців до пошуку нових ідей для ефективного управлінню підприємством. Саме тому все більша увага приділяється альтернативним методам менеджменту. До теорій альтернативного менеджменту належать: принципи Демінга, цикл Шухарта-Демінга, Just-in-Time, кайдзен, Lean виробництво, Total Quality Management, канбан, дзідока та інші. Об'єднуючим фактором цих теорій є акцент на високій якості продукції або послуг, заснуванні лідерства, довірливих відносинах в колективі, бездефектному виробництві, колективному прийнятті рішень, постійному покращенні і, як наслідок, зменшенні собівартості продукції або послуг.

Реальна мета сьогодення – нульовий брак у споживача, відсутність дефектів, які повторюються, мінімальний рівень помилок в системі. При цьому, згідно з альтернативним підходом до управління, відділ технічного контролю є зайвим в організаційній структурі управління. Також критично важливим для зменшення середньостатистичної собівартості товару є раннє виявлення браку. Вартість дефекту після кожної операції з виробництва продукції зростає в декілька разів, тому на виході підприємство має великі втрати.

Інструменти забезпечення вбудованої якості дозволяють знизити загальні витрати, витрати на контроль якості продукції та зменшити витрати сировини. Недоліком методів альтернативного менеджменту є висока трудомісткість, потреба в фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів.

Результати статті можуть бути впроваджені на виробничих підприємствах, в тому числі на підприємства транспортної галузі.

Прогнозні припущення щодо об’єкту дослідження – створення методики застосування методів альтернативного менеджменту на українських підприємствах.

456–461

Стратегії диверсифікації промислових підприємств Білорусі

Драгун Н.П., Іванівська І.В.

У статті досліджується зміст стратегій диверсифікації діяльності промислових підприємств Білорусі, даються рекомендації по використанню диверсифікації для досягнення своїх економічних і соціальних цілей функціонування.

Об'єкт дослідження – підприємства машинобудування та харчової промисловості Білорусі.

Мета роботи – на основі економетричного моделювання розкрити зміст і встановити напрями впливу стратегій диверсифікації на ефективність функціонування підприємств машинобудування та переробної промисловості Білорусі.

Метод дослідження – регресійний і кореляційний аналіз взаємозв'язку економічних змінних.

Встановлено, що використання можливостей диверсифікації для досягнення цілей функціонування і підвищення економічної стійкості (зниження ризиків діяльності) визначається галузевою належністю підприємств. Визначено поточні та рекомендовані в існуючих ринкових умовах напрямки зміни рівня горизонтальної диверсифікації, диверсифікації ринків збуту, вертикальної інтеграції і ступеня спорідненості видів економічної діяльності машинобудівних і харчових підприємств Білорусі.

Результати статті можуть бути використані в управлінні підприємствами для визначення стратегії диверсифікації їх діяльності, органами державного управління - для розробки і підвищення ефективності реалізації промислової політики.

Прогнозні припущення про розвиток об'єкту дослідження – визначення оптимальних стратегій диверсифікації підприємств різних галузей економіки.

461–466

Розробка методики визначення показників результативності контролю якості В УМОВАХ ДИСКРЕТНИХ ВИРОБНИЦТВ

Єфіменко Н. А., Рябікова Г. В.

В статті запропоновано методику визначення показників результативності контролю якості на фармацевтичних підприємствах.

Об’єкт дослідження – виробнича система фармацевтичних підприємств.

Мета роботи – розробити методику визначення показників результативності контролю якості на фармацевтичних підприємствах.

В умовах ринкової економіки ефективність діяльності фармацевтичного підприємства (ФП) у довгостроковому періоді, високі темпи розвитку, підвищення конкурентоспроможності за рахунок покращення показників якості лікарських засобів (ЛЗ) значною мірою визначаються рівнем оцінки контролю якості виробничої системи зокрема. Якість визначається за допомогою лабораторних тестів (як правило, для готового продукту) або вручну без використання спеціальної лабораторної техніки – наприклад, візуальне визначення наявності згустків, вкраплень, або визначення щільності, в’язкості «на око» – така оцінка якості виникає протягом всього процесу виготовлення готових ЛЗ та в багатьох випадках є суб’єктивною оцінкою якості. Запропонована методика дає можливість зробити оптимальну оцінку процесу якості на ФП через універсальні та спеціальні показники, підвищує точність результатів за рахунок використання показників результативності та визначати вхідні, проміжні та вихідні показники, що дає можливість оптимізувати загальну систему показників та робить більш ефективним їх контроль управління. Якість виконання операцій відповідає якості отриманого в результаті цієї операції напівпродукту або готового продукту.

Результати статті можуть бути впровадженні на фармацевтичних підприємствах. Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – розробка оптимальної методики визначення показників результативності контролю якості на фармацевтичних підприємствах.

466–471

Аналіз специфіки інвестування туристичної індустрії

Іванчук С.І.

В статті описується механізм оцінки інвестицій в туристичну індустрію, який враховує особливості діяльності суб’єктів та об’єктів інвестиційної діяльності та передбачає використання дисконтованих методів оцінки капіталовкладень.

Об’єкт дослідження – процес інвестування туристичної галузі.

Мета роботи – визначити особливості процесу інвестування туристичної галузі та проаналізувати специфіку процесу.

Метод дослідження - системно-логічний підхід, аналіз та синтез, економічна теорія.

Інвестиційна діяльність в туристичній галузі має свою специфіку, яка пов’язана в першу чергу з суб’єктами та об’єктами інвестиційної діяльності. Велика залежність туристичної індустрії від держави змушує інвесторів, в тому числі і представників державного сектору економіки, ретельно обраховувати ефективність інвестицій, застосовуючи при цьому переважно методи дисконтування. При цьому важливим одиночним фактором є застосування всіх методів дисконтування через наступні фактори: високий відсоток інфляції в Україні, великий термін окупності туристичний регіональних проектів, висока вартість інфраструктурних проектів, невизначений термін окупності іміджевих туристичних продуктів. При цьому для оцінки ефективності інвестицій варто проводити дослідження туристичного проекту протягом життєвого циклу, моделювати потоки туристичного продукту, співставляти очікувані результати та витрати з запланованим рівнем капіталовкладень, використовувати поточні, базові та прогнозні ціни. Застосування механізму оцінки інвестицій в туристичну індустрію враховує вищезазначені фактори, тому дозволяє обрахувати ефективність інвестицій максимально точно.

Результати статті можуть бути впроваджені інвесторами для капіталовкладень у підприємства туристичної галузі.

Прогнозні припущення щодо об’єкту дослідження – створення методики інвестування підприємств туристичної галузі.

471–476

Ризики публічно-приватного партнерства в україні

Жулин О.В.

У статті досліджено наукові роботи вчених щодо управління ризиками публічно-приватного партнерства та запропоновано схему управління ризиками публічно-приватного партнерства у дорожній галузі. Класифіковано ризики автодорожнього партнерства держави і бізнесу на групи і розроблено рекомендації по управлінню ними.

Об'єкт дослідження – ризики публічно-приватного партнерства в дорожній галузі.

Мета роботи – удосконалення системи управління ризиками публічно-приватного партнерства у дорожній галузі для підвищення ефективності реалізації партнерських проектів із врахуванням особливостей галузі.

Метод дослідження – загальнонаукові теоретичні методи аналізу та класифікації.

Результати та їх новизна – досліджено і виділено основні групи ризиків, що можливі в процесі реалізації автодорожніх партнерств держави і бізнесу: фінансові ризики, ризики недостатнього попиту, ризики незадовільної пропозиції, технічні і технологічні ризики, нормативно-правові ризики та політичні ризики. З точки зору держави як партнера серед ризиків, що виникають у публічно-приватному партнерстві, можна виокремити ризик: неможливості залучення фінансування, вибору непорядного і недосвідченого партнера, банкрутства бізнес-партнера, спотворення інформації про майбутні ризики і вартість проекту, недостатньої підготовки до реалізації проекту. Усі перераховані ризики призводять до здорожчання публічно-приватного партнерства і потребують додаткових бюджетних асигнувань. У роботі визначено основні етапи ризик-менеджменту в рамках публічно-приватного партнер­ства, що дозволить учасникам партнерства чітко визначати, які ризики прийнятні і здатність очікуваної дохідності покривати відповідний ризик.

Прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження – аналіз ризиків та управління ними – найголовніше завдання публічно-приватного партнерства, бо завдяки такому аналізу стає можливим структурування проекту та реалізація логічних кро­ків з метою скорочення ризиків і покращення життєздатності проекту в цілому.

476–480

Оцінювання вартості майнових активів орієнтоване ринковим вимогам

Заплітна Т.В.

В статті запропоновано ринковий підхід адаптації оцінювання вартості майнових активів щодо умов соціально-економічного розвитку.

Об’єкт дослідження – оцінювання як інструмент визначення ринкової вартості майнових об’єктів.

Мета роботи – визначення диференціації оцінки вартості від початкових стадій застосування оцінювання до сучасних наслідків викривлення вартісних параметрів майнових активів (підприємств та нерухомості) завданих в умовах  ринкових перетворень.

Метод дослідження – критичний та системний аналіз.

В статі аналізується сучасний процес застосування оцінювання як одного з найважливіших інструментів визначення вартісних параметрів. Наведено критичний аналіз диференціації оцінки вартості від початкових стадій застосування оцінювання до сучасних наслідків викривлення вартісних параметрів майнових активів (підприємств та нерухомості) завданих в умовах ринкових перетворень.

Результати статті зумовлюють до рушійних змін методичної концепції оцінювання, які призведуть до врахування специфіки національних умов економічної та правової систем, враховуючи різноманітність груп показників на упередженість інформаційних ресурсів оціночної вартості майнових активів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – розв’язання умовних проблем соціально-економічної орієнтації оцінювання у визначенні ринкової вартості майнових активів.

481–484

Огляд світового досвіду формування системи контролінгу

Заяц О.В.

У статті розглянуто та проведено порівняльний аналіз використання системи контролінгу в управлінні підприємствами різних країн, що дало можливість визначити необхідність і доцільність використання даного інструмента вітчизняними суб’єктами господарювання.

Об’єкт дослідження –  процес формування системи контролінгу на підприємствах в ринкових умовах.

Мета роботи – узагальнити та систематизувати досвід зарубіжних країн щодо становлення і формування системи контролінгу.

Методи дослідження – системний аналіз.

Слід зазначити, що закордонними фахівцями система контролінгу використовується досить тривалий час, а практика діяльності підприємств багатьох розвинутих країн підтверджує ефективність її застосування як цілісної концепції управління фінансово-економічними процесами суб’єктів господарювання. В  Україні процес впровадження методів контролінгу тільки розпочинається, але вже сьогодні вони набувають все більшого значення та розповсюдження. В той же час, слід відмітити, що зростання кількості звернень вітчизняних фахівців у своїй практичній діяльності до контролінгу призводить до зростання кількості питань та проблем, що постають перед ними у процесі використання останнього. Таким чином, визначення необхідності і обґрунтування доцільності використання в управлінні фінансами вітчизняних підприємств даної концепції повинно здійснюватися на основі вивчення закордонного досвіду.

Результати статті можуть бути упроваджені в управління вітчизняними підприємствами.

Прогнози припущення щодо розвитку об’єкта дослідження  – досвід зарубіжних країн перенести на реалі економічного життя підприємств України.

485–488

Проблеми податкової системи та шляхи їх вирішення в умовах трансформаційних змін економічної моделі україни

Карлова І.О.

В статті досліджено особливості формування сучасної Податкової системи України, її рейтинг згідно оцінок Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації серед країн Східної Європи, Центральної Азії та 34 найбільш розвинутих країн, що входять до Організації економічної співпраці і розвитку, визначено її основні проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення.

Об’єкт дослідження – податки в системі фінансових методів державного регулювання економіки.

Мета роботи – окреслити основні риси української податкової системи та визначити напрями її трансформації в контексті формування сучасної економічної моделі України.

Метод дослідження – абстрактно логічний для визначення сутності податкової системи країни, статистичні та фінансові методи аналізу для оцінки рейтингу держави, метод узагальнення для обґрунтування нового принципу побудови податкової системи України.

Податкова система України після проведених реформ у 012 році покращила свої позиції на 18 пунктів і зайняла в рейтингу Світового банку 165 місце поряд з Малі та Кенією. Для порівняння: Білорусія в цьому рейтингу знаходиться на 129 місці, Російська Федерація – на 64, Грузія – на 33. Така ситуація склалася через велику кількість податків (випереджає країн, що входять до ОЕСР), істотний час на їх сплату та високу сукупну податкову ставку, в основному за рахунок податку на прибуток та єдиного соціального внеску. Для покращення умов бізнесу запропоновано скорочення деяких існуючих податків і, введення замість них нових, які будуть сплачуватись споживачами, а не виробниками. Податкова система повинна враховувати інтереси юридичних і фізичних осіб, що виробляють блага, а не тих осіб, які їх перерозподіляють та паразитично споживають. Таким чином зменшиться не тільки сукупна податкова ставка, а час на сплату податків – підприємці більше часу зможуть використати на розробку та реалізацію стратегічних планів розвитку в рамках нашої держави.

Результати статті можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо подальшого реформування Податкової системи України.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкту дослідження – побудова соціально справедливої як для фізичних так і для юридичних осіб Податкової системи України.

488–495

Інвестиційна політика як засіб реалізації інвестиційної стратегії автотранспортних підприємств

Козак Л.С., Гайдай .Г.Г.

В статті запропонований підхід до формування інвестиційної політики автотранспортних підприємств, заснований на методах оптимального управління.

Об’єктом дослідження – є  інвестиційна політика автотранспортних підприємств.

Мета роботи – визначення підходу до формування інвестиційної політики .

Метод дослідження – науковий, що дозволив проаналізувати в українській науковій літературі стан розробки проблем формування інвестиційної політики як засобу реалізації інвестиційної стратегії різними суб’єктами господарювання та визначити коло невирішених наукових проблем.

Інвестиційна політика – складова інвестиційної стратегії , яка полягає у виборі та реалізації найбільш ефективних форм здійснення реальних і фінансових інвестицій. На підприємстві ця політика має бути направлена на забезпечення його фінансової стійкості  не лише на сьогодні, але і на майбутнє. Для знаходження оптимальної структури інвестицій можна застосувати метод оптимального управління. Суть даного методу полягає в тому, що в першу чергу необхідно вибрати вектор мети. Потім згідно цього вектора розподіляються параметри, що управляють – інвестиції. А також слід визначити  оптимальну структуру інвестицій, яка даватиме найкращий результат згідно з вибраним вектором мети.

Результати статті можуть бути упровадженні на автотранспортних підприємствах при формуванні інвестиційної стратегії.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження. – пошук ефективної інвестиційної політики як засобу реалізації інвестиційної стратегії автотранспортних підприємств.

495–500

Особливості впровадження контролінгу на підприємствах автосервісу

Козак Л.С., Червякова В.В.

В статті запропоновано алгоритм впровадження контролінгу в управління підприємствами автосервісу з урахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності та управління.

Об’єкт дослідження – процес впровадження контролінгу в систему управління підприємством автосервісу.

Мета роботи – підвищення якості управлінських рішень.

Метод дослідження – узагальнення, аналіз, синтез.

Найприйнятнішим підходом до впровадження контролінгу на підприємствах автосервісу є підхід «планової еволюції», який передбачає поступову реалізацію наступних етапів: прийняття рішення про впровадження контролінгу в управління підприємством автосервісу; проведення вхідної діагностики господарської діяльності та управління підприємства автосервісу; створення служби контролінгу на підприємстві автосервісу; розробка програми і бюджету впровадження контролінгу в управління підприємством автосервісу; розробка пропозицій щодо удосконалення управління певними аспектами господарської діяльності підприємства автосервісу; обґрунтування системи ключових показників-індикаторів стану внутрішнього та зовнішнього середовища; розробка і обґрунтування методик та інструментарію контролінгу окремих його об’єктів в управлінні підприємством автосервісу; створення комплексної системи інформаційного забезпечення контролінгу в управлінні підприємством автосервісу; розробка та затвердження внутрішньокорпоративних регламентів функціонування контролінгу в управлінні підприємством автосервісу та формування пакету внутрішньої звітності служби контролінгу; впровадження контролінгу в систему управління підприємством автосервісу. Останній етап передбачає також проведення тестування результатів впровадження контролінгу та розробку і реалізацію коригуючих заходів для відповідних етапів впровадження контролінгу.

Викладений підхід може бути врахований при впровадженні контролінгу на вітчизняних підприємствах автосервісу.

500–505

Тенденції розвитку й ефективність забезпечення європейської економічної безпеки в умовах глобалізації економіки

Козак Л.С., Федорук О.В.

В статті обґрунтовано теоретичні положення європейської економічної безпеки, досліджено особливості регіональної економічної політики Європейського Союзу та методичні підходи щодо активізації транскордонного співробітництва, визначено роль міжнародних фінансово-економічних організацій у формуванні нової системи європейської економічної безпеки.

Об’єкт дослідження – процес гарантування економічної безпеки в міжнародних відносинах.

Мета дослідження – підвищення ефективності забезпечення європейської економічної безпеки в умовах глобалізації економіки.

Методи дослідження – абстрагування, аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний підхід, графічний метод.

Необхідність реалізації регіональної політики в ЄС, що спрямована на забезпечення колективної економічної безпеки, зумовлена істотними відмінностями у рівнях соціально-економічного розвитку країн, а також поглибленням диспропорцій на регіональному рівні, які виникають внаслідок недосконалої просторової, секторальної та інституційної структури. Важливу роль у формуванні нової системи європейської економічної безпеки відіграють міжнародні організації універсального та регіонального значення. Зважаючи на те, що сучасні загрози можуть походити із зовсім віддалених регіонів, втручання міжнародних організацій є досить ефективним механізмом реагування, який має бути адекватним сучасним реаліям. Міжнародні організації стали невід’ємною складовою соціально-економічних відносин.

Поява нових міжнародних фінансово-економічних організацій та розширення сфер їхнього впливу є об’єктивним проявом інтеграційних і глобалізаційних процесів сьогодення.

Встановлено, що покращення соціально-економічних показників розвитку регіонів ЄС та зменшення рівня їх диференціації істотно залежить від ефективної моделі управління регіональним розвитком на національному рівні, яка забезпечує мобілізацію й оптимальний розподіл зовнішніх і внутрішніх ресурсів на основі регіонального програмування та приватно-державного партнерства. Створюючи систему національної економічної безпеки, адаптовану до міжнародних вимог, Україна бере активну участь в універсалізації європейської, регіональної та глобальної систем економічної безпеки.

505–512

Тенденції розвитку й ефективність забезпечення європейської економічної безпеки в умовах глобалізації економіки

Копитко М.І.

В статті запропоновано підхід, щодо використання іноземного та вітчизняного досвіду з організації та структуризації процесу енергоменеджменту як вагомої складової гарантування економічної безпеки промислових підприємств.

Об’єкт дослідження – процес енергоменджменту на вітчизняних промислових підприємствах.

Мета роботи – дослідити шляхи підвищення рівня економічної безпеки промислових підприємств у розрізі залежності від енергетичних ресурсів і запропонувати заходи мінімізації витрат на енергоносії.

Метод дослідження – метод систематизації  – для формування концепції гарантування економічної безпеки промислового підприємства в процесі побудови систем енергоменеджменту.

Для досягнення бажаного рівня економічної безпеки промислових підприємств одним із заходів може бути впровадження процесу енергоменеджменту. Важливо на промисловому підприємстві правильно його структуризувати. Структура процесу енерноменеджменту може складатися з наступних етапів: етап 1. Прийняти зобов’язання, етап 2. Визначення рівня енергоефективності підприємства, етап 3. Встановлення пріоритетів і формулювання цілей, етап 4. Складання плану дій, етап 5. Виконання плану, етап 6. Оцінка результату, етап 7. Подяка за результативну роботу. Саме така структура дозволить досягнути бажаних результатів.

Результати статті можуть бути впровадженні в процесі управління промисловими підприємствами і розробці державних програм у сфері управління споживанням енергоресурсів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – покращання рівня економічної безпеки промислових підприємств шляхом організації процесу управляння використанням енергоресурсів.

512–516

Концептуальна модель ефективної організації управлінського консалтингу для вітчизняних підприємств

Левіщенко О.С.

В статті запропоновано авторський підхід, щодо формування моделі ефективної організації управлінського консалтингу для вітчизняних підприємств.

Об’єкт дослідження – взаємодія консалтингових компаній і підприємств-клієнтів в процесі надання послуг з управлінського консалтингу.

Мета роботи – аналіз існуючих підходів до організації управлінського консалтингу та формування моделі ефективної організації управлінського консалтингу для підприємств у сучасних вітчизняних реаліях.

Аналіз сучасних підходів до організації управлінського консультування показав, що немає єдиної моделі надання послуг з управлінського консультування вітчизняним підприємствам. Запропоновані зарубіжними, пострадянськими та вітчизняними науковцями підходи не є комплексними, вони відображають лише окремі аспекти в області управлінського консультування. Запропоновані методики не дозволяють побудувати ефективну модель управлінського консультування вітчизняних підприємств та ускладнюють їх застосування на практиці.

Численні концепції менеджменту доводять, що оптимальною для застосування в управлінському консультуванні є система збалансованих показників, серед безперечних переваг якої є її гнучкість, можливість застосування в організації практично будь-якої сфери діяльності. Основна ідея системи збалансованих показників як інструменту визначення ефективності полягає в тому, що керівництво спочатку визначає цілі, а потім для кожної конкретної мети вибирає показник і розраховує його оптимальне значення. Ключові показники ефективності можуть бути адаптовані до індивідуальних проектів та використовуватися в управлінському консультуванні.

Отже, механізм формування ефективної моделі управлінського консультування, заснований на застосуванні принципів менеджменту якості і системи ключових показників ефективності в рамках проекту з управлінського консультування відображає цикл підвищення ефективності та покращення якості консалтингової послуги. Реалізація даного механізму на практиці полягає в використанні комбінації принципів менеджменту якості і системи ключових показників ефективності на кожній стадії консалтингового проекту.

517–521

Підхід до вибору суб'єктних складових, що можуть обумовити економічно ефективну інтенсифікацію транспортних потоків автомобілів

Макарова Т.В.

Об'єктом дослідження є забезпечення економічно ефективної інтенсифікації транспортних потоків автомобілів. З метою вибору дієвих суб'єктних складових для економічно ефективної інтенсифікації зазначених потоків, був застосований зіставно – порівняльний метод аналізу механізмів і засобів. Використання державних, приватних, міждержавних та громадських суб'єктних складових обумовить проведення комплексного оцінювання та забезпечення економічно ефективної інтенсифікації потоків. Новизною роботи є включення в багатосуб'єктну стадію Всеукраїнської спілки автомобілістів. Використання можливостей цієї громадської організації, може обумовити задоволення потреб її членів, а також, економічних та соціальних потреб інших мешканців регіону. Раніше взаємодія різних рівнів державного управління за участю приватних представників розглядалася у роботах щодо фінансування розвитку автомобільних доріг.

521–525

Міжнародна конкурентоспроможність – як пріоритетний фактор розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Малихіна С.В.

У статті розглянуто поняття: конкурентоспроможність, міжнародна конкурентоспроможність, конкурентна перевага, а також внутрішні й зовнішні. фактори виробництва, які впливають на конкурентоспроможність фірм на міжнародному ринку. Зазначено, що розвиток глобальної конкуренції викликає необхідність вироблення економічної стратегії, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності в зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

526–529

Внутрішній контроль у забезпеченні ефективної діяльності підприємств транспортного комплексу

Назаренко Я.Я.

В статті досліджені організаційно-методологічні проблеми формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Об’єкт дослідження – система внутрішнього контролю транспортного підприємства.

Мета роботи – дослідження організаційно-методологічних проблем формування та функціонування системи внутрішнього контролю управління діяльністю підприємств транспортного комплексу.

Метод дослідження – узагальнення фундаментальних робіт вітчизняних та зарубіжних учених економістів в системі внутрішнього контролю, діалектичний підхід, фундаментальні положення економічної теорії, системно-логічний підхід до дослідження економічних явищ і процесів.

Система внутрішнього контролю підприємства є важливим елементом управлінської структури будь-якого підприємства, що забезпечує виявлення та попередження всіх факторів та явищ, які можуть неефективно вплинути на результати діяльності підприємства та досягнення його основних цілей. Організація ефективної системи внутрішнього контролю діяльності транспортного підприємства передбачає виявлення та визначення основних завдань та функцій для вирішення яких  формується система внутрішнього контролю; формування структурних одиниць системи внутрішнього контролю; визначення статусу, мети та завдань функціонування служби внутрішнього контролю; визначення якості та ефективності функціонування створеної системи внутрішнього контролю. Найбільш ефективною є реалізація системи внутрішнього контролю у формі окремого спеціально створеного підрозділу, який підпорядковуватиметься безпосередньо керівництву, а не службі бухгалтерського обліку, що дозволить підвищити результативність даної служби в системі управління підприємства та розмежувати функції та обов’язки служб контролю та бухгалтерського обліку.

Результати статті можуть бути упровадженні в роботі служб контролю підприємств транспортного комплексу.

529–534

Стан та проблеми адаптації законодавства україни до законодавства європейського союзу у сфері перевезення швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом

Приліпко Є.Л., Гамеляк І.П., Чеп’юк Л.М.

В статті зроблено огляд чинного законодавства у сфері перевезення швидкопсувних вантажів на прикладі молока та молочної продукції автомобільними транспортними засобами, стану та проблем гармонізації національних нормативно-правових актів з питань перевезення швидкопсувних вантажів із законодавством Європейського Союзу відповідно до взятих на себе Україною зобов’язань.

Однією з найбільш актуальних проблем чинного законодавства у сфері забезпечення перевезення швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом є відсутність єдиного сучасного нормативно-правового акту, який би визначав та регламентував єдині умови й процедури таких перевезень для усіх учасників ринку надання транспортних послуг.

У 007 році Україна приєдналась до Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ) від 1 вересня 970 року.

Зокрема, зазначеною УПШ визначаються вимоги до умов перевезення швидкопсувних вантажів, у тому числі молока та молочних продуктів, та транспортних засобів, якими здійснюються такі перевезення, які потребують адаптації до них вітчизняних нормативно-правових актів.

Основним завданням Правил перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами є визначення порядку організації перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами, умови їх перевезення, права, обов’язки та відповідальність вантажовідправників, вантажоодержувачів і перевізників, вимоги до конструкції транспортних засобів, призначених для перевезення таких вантажів, і стану їхнього спеціального обладнання, до упаковки й тари згідно з чинним національним законодавством і вимогами міжнародних договорів України, зокрема УПШ.

Відповідний Проект наказу Міністерства транспорту та зв’язку України “Про затвердження Правил перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами” 17 листопада 010 року було представлено на обговорення після чого направлено на погодження у відповідні органи державної влади. Водночас, до цього часу Правила перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами не затверджено.

Також слід зазначити, що запропонований для обговорення проект Правил перевезення швидкопсувних вантажів автомобільними транспортними засобами свідчить про існування ряду недоліків, зокрема невідповідності окремим нормам УПШ.

У той же час затримки з адаптацією вітчизняного законодавства у сфері виробництва та транспортування швидкопсувних вантажів, у тому числі молочної продукції, до світових та європейських стандартів є однією з причин неконкурентоспроможності такої продукції українського виробництва на світових ринках, зокрема ринках країн Європейського Союзу.

534–540

Особливості розробки розділів бізнес-планів для пасажирських автотранспортних підприємств, які відображають специфіку їх діяльності

Сніжко Л.Л.

У статті представлені методичні рекомендації щодо розроблення окремих розділів бізнес-плану для пасажирських автотранспортних підприємств, що відображають особливості їх діяльності.

Об’єктом дослідження є процес планування господарської діяльності пасажирських автотранспортних підприємств.

Мета роботи - розробити методичні рекомендації щодо складання бізнес-планів для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють пасажирські перевезення автобусами або мікроавтобусами з урахуванням особливостей їх діяльності.

Методи дослідження - системно-логічний підхід, аналіз та синтез, комплексно-цільовий підхід.

Бізнес-планування є основою підприємницької діяльності, в т. ч. і в сфері пасажирських автомобільних перевезень. Змістовні бізнес-плани необхідні як для обґрунтування заявок на інвестиції, так і для створення, продовження і розвитку існуючого бізнесу.

Для професійного бізнес-планування пасажирських автотранспортних підприємств визначені вимоги до написання та розкритий зміст певних розділів бізнес-плану, що враховують специфіку пасажирських перевезень, а саме: «Резюме», «Характеристика суб’єкта підприємницької діяльності та його місцезнаходження», «Характеристика транспортної послуги, рухомого складу та план перевезень» та «План технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів та матеріально-технічне забезпечення».

Методичні розробки можуть бути використані у діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в сфері пасажирських автомобільних перевезень як при бізнес-плануванні пасажирського автотранспортного підприємства в цілому, так і конкретного напряму його діяльності, в т.ч. і окремо взятого маршруту.

Потребують подальшої методичної деталізації й інші розділи бізнес-планів з урахуванням специфіки діяльності автотранспортних підприємств на ринку пасажирських перевезень.

540–546

Організаційно-економічні аспекти інформаційного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємств в сфері міжнародних автомобільних перевезень

Сніжко Л. Л., Главацький П.В.

У статті розроблена та описана процедура інформаційного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємств в сфері міжнародних автомобільних перевезень.

Об’єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю підприємств в сфері міжнародних автомобільних перевезень

Мета роботи - визначити організаційно-економічні аспекти організації оптимального інформаційного забезпечення процесу управління конкурентоспроможністю підприємства в сфері міжнародних автомобільних перевезень.

Методи дослідження – системний підхід, аналіз та синтез, моделювання.

Мінливе зовнішнє конкурентне середовище вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності з метою їх самозбереження постійної адаптації до змін, забезпечуючи при цьому необхідний рівень конкурентоспроможності.

Наведена процедура визначення та оцінки процесу забезпечення інформацією щодо управління конкурентоспроможністю підприємств в сфері міжнародних автомобільних перевезень може бути використана як для первинного формування баз даних, так і подальшого їх доповнення та удосконалення. В основу даної процедури покладені такі основні критерії до інформації: її забезпеченість необхідними ресурсами, своєчасність та економічність .

Використання розробленої процедури забезпечення підприємств необхідною економічною та оперативною інформацією для визначення, оцінки, аналізу та прогнозування рівня конкурентоспроможності в сфері міжнародних автомобільних перевезень дозволить менеджерам приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств на даному сегменті ринку транспортних послуг.

Для впровадження у діяльність автотранспортних підприємств запропонованої процедури інформаційної підтримки управління конкурентоспроможністю підприємств необхідна подальша методична розробка відповідного програмного забезпечення.

546–552

Досвід антикризового управління в умовах державно-приватного партнерства

Соколова Н.М., Герасименко А.В., Маковська Ю.А.

В статті  розкрито досвід антикризового управління в умовах державно-приватного партнерства.

Об’єкт дослідження – розвиток державно-приватного партнерства.

Мета роботи – вплив впровадження державно-приватного партнерства на виникнення та вирішення кризових явищ.

Метод дослідження – аналіз досвіду антикризового управління в умовах державно-приватного партнерства .

Розвиток державно-приватного партнерства набуває актуального значення як інструмент  антикризового управління, потенціал державно-приватного партнерства є реальним засобом перетворити сфери інноваційної та інфраструктурної перебудови в плацдарм протистояння кризовим впливам; розглянуто  використання потенціалів ДПП в пошуках відповідей на виклики сьогодення в якості дієвого інструмента антикризових заходів, гуманізації наслідків кризи, формування бази після кризового зростання; показано можливі напрямки впровадження антикризових заходів через залучення ДПП; запропоновані напрямки конструктивних перебудов в інноваційній та інфраструктурних сферах національної економіки.

Результати статті можуть бути упровадженні  в розвитку державно-приватного партнерства.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук та розвиток існуючих методів в умовах державно-приватного партнерства.

552–556

Принципи укладання довгострокових  контрактів між державою і приватним партнетом

Соколова Н.М., Шкарівська Н.Ю.

Об’єкт дослідження – світовий досвід укладання контрактів між державою та приватним сектором.

Метою даної статті є узагальнення зарубіжного досвіду по укладанню довгострокових контрактів державно-приватного партнерства, висвітлення  їх основних принципів в дорожній галузі для подальшого ефективного використання поданого матеріалу в практичній діяльності державних органів і приватного сектору в Україні.

В статті висвітленні головні принципи та умови укладання контрактів. Для забезпечення успіху контракту, ДПП потрібно здійснювати в рамках більш широкої політичної бази, в якій враховуються всі фази життєвого циклу ДПП. Описаний найважливіший компонент підготовки проекту, а також ключовий елемент в побудові та укладанні  успішного і стійкого контракту між  державою і приватним сектором. Було виявлено, що реалізація державних інфраструктурних проектів з використанням механізму ДПП передбачає надання ефективних, надійних і своєчасних послуг за узгодженою ціною і дотримуючись узгоджених стандартів якості. Запропоновані подальші шляхи дослідження взаємовідносин держави і приватного сектора, з метою взаємодії державного сектора і приватного капіталу у сфері створення, модернізації, утримання та експлуатації об'єктів інфраструктури та питання їх розвитку шляхом використання інструментів ДПП. При цьому необхідно звернути увагу на питання системного характеру відносно збалансування ризиків і відповідальності сторін, ефективності управління, підтримки та реалізації приватної ініціативи в об'єктах державної власності через залучення додаткових фінансових ресурсів і управлінського досвіду приватного сектору. Тому подальші дослідження світового досвіду по впровадженню довгострокових контрактів державно-приватного партнерства є досить актуальними і відіграють вирішальну роль в реалізації цілей по покращенню стану автомобільних доріг в Україні

556–562

Місце та значення контролінгу в теорії управління

Софійчук К.К.

У статті досліджений понятійний апарат контролінгу з позиції вітчизняних та зарубіжних вчених, отримано висновок про його місце в  теорії управління, розглянуті основні концептуальні засади контролінгу та запропоноване нове визначення контролінгу.

Насьогодні ведеться гостра полеміка відносно суті, функціонування і ефективності контролінгу, що підтверджує актуальність даної теми. Основною метою контролінгу вважають досягнення цілей компанії та забезпечення довгострокового успішного функціонування підприємств. Підходи щодо розуміння, призначення та застосування системи контролінгу у всьому світі суттєво різняться.

Мета дослідження полягає  у розвитку понятійного апарату контролінгу, визначенні місця контролінгу у системі управління.

Об’єкт дослідження – теоретичні аспекти формування контролінгу як управлінської діяльності.

Результат дослідження полягає у визначенні, що контролінг є системним поняттям; найбільш обґрунтовано сутність контролінгу може бути розкрита в рамках концепції координації.

Враховуючи результати дослідження, можна зробити висновок, що контролінг – це  відокремлена превентивна управлінська діяльність, предметом якої є координація стратегічних планів на етапі їх реалізації, що обумовлена частими змінами зовнішнього та внутрішнього середовища, в якому функціонує підприємство; контролінг поділяється на оперативний та стратегічний та повинен буди пов’язаний у часі та просторі,  тому потребує уточнення та розмежування його значення в цих аспектах;

Для реалізації контролінгу на українських підприємствах доцільно розробити функціональну модель контролінгу, яка забезпечить покращення господарського стану підприємств.

563–567

ІДЕ Нтифікація впливу початкової якості овочевої продукції на обсяги вантажних перевезень в системах управління овочевим маркетингом

Струневич Л.М.

В статті запропоновано підхід, що до визначення обсягів проведення заготівлі та вантажних перевезень овочевої продукції, що призначена для закладання на довгострокове зберігання в оптимальних умовах овочесховищ при врахуванні початкової якості продукції в момент закладання її в овочесховище.

Об’єктом дослідження є складна динамічна система заготівлі, зберігання, транспортування та реалізації партій продукції з обмеженим терміном зберігання

Мета роботи – визначення впливу початкового складу партій овочевої продукції на формування стратегії овочевого маркетингу, обсягів заготівлі, обсягу вантажних перевезень при проведенні зберігання при мінімальних втратах обсягу та якості продукції.

Метод дослідження – лінійне програмування, як інструмент математичного моделювання в маркетингу овочевої продукції, методи статистичного аналізу зміни якості овочів під час зберігання в оптимальних умовах стаціонарних овочесховищ.

Щоб раціонально використовувати врожай овочів, необхідно правильно сформувати партії продукції, що закладаються на зберігання. Останнє можна зробити лише при врахуванні цілого ряду факторів, які відносяться до різних етапів бізнес-процесу – від вирощування до термінів реалізації. На етапі вирощування формуються лежкоздатні властивості, від яких залежить успішність проведення усіх наступних етапів. Овочі з різними якісними характеристиками зберігаються з різними втратами. Для закладання на довгострокове зберігання формуються такі (однорідні за якістю) партії овочів, для яких втрати по якості та кількості є мінімальними. Запропоновані моделі надають оцінку обсягів вантажних перевезень овочів, які призначені для подальшого зберігання.

Результати статті можуть бути упроваджені в дослідженні впливу ринкових факторів для коригування стратегічних рішень по управлінню маркетингом для ефективного досягнення очікуваних прибутків у майбутньому.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – моделювання процесів формування економічної ефективності проведення зберігання при врахуванні початкового складу партій овочів, що призначені для зберігання в умовах сховищ.

567–572

Оцінювання ризиків контрактів на перевезення вантажів

Тарануха О.М., Амеліна Н.К.

В статті запропонована методика комплексної оцінки ризиків на основі інтегрованого вартісного показника, який виражає оцінку максимальних втрат у вартості і дозволяє прийняти упереджуючи заходи щодо обмеження можливих втрат.

Об’єкт дослідження - оцінювання ризику збитків при прийнятті управлінських рішень керівниками автотранспортних підприємств.

Мета роботи – визначення порядку оцінювання ризику при укладанні контрактів на перевезення.

Метод дослідження – статистичний та експертний метод аналізу контрактів.

Для розв’язку задачі кількісної оцінки ризику збитків при прийнятті управлінських рішень щодо укладання контрактів на перевезення вантажів – тобто здійснення профільної діяльності автотранспортного підприємства – запропоновано використати показник  Value at Risk (VAR) - вартісна міра ризику. Методика ризикової вартості передбачає звести всі ризики, пов'язані з невизначеністю до єдиного показника оцінки ризику. Цей показник виражає оцінку максимальних втрат у вартості, очікуваних протягом заданого періоду часу із заданою вірогідністю, по даному контракту під впливом  чинників ризику.

Результати статті можуть бути упроваджені на автотранспортному підприємстві при укладанні контрактів на перевезення.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук комплексної методики оцінювання ризику.

572–577

Обґрунтування джерел та організаційних форм фінансування проектів державно-приватного партнерства

Троцюк Т.С.

У статті розглядаються проблеми джерел та організаційних форм фінансування проектів державно-приватного партнерства в Україні та причини їх виникнення. Досвід зарубіжних країн показує, що державно-приватне партнерство є досить ефективним механізмом фінансування проектів, особливо у транспортній галузі. У статті представлені як позитивні, так і негативні приклади застосування ДПП закордоном, особлива увага приділена саме питанням фінансування проектів.

Основними цілями даної статті є розгляд проблеми практичного застосування державно-приватного партнерства в Україні, визначення джерел фінансування ДПП та іноземний досвід у даній сфері та розгляд різних підходів до визначення організаційних форм фінансування проектів державно-приватного партнерства.

Зокрема у статті визначені можливі джерела фінансування проектів державно-приватного партнерства згідно з Законом України «Про державно-приватне партнерство», а саме: фінансові ресурси приватного партнера; фінансові ресурси, запозичені в установленому порядку; кошти державного та місцевих бюджетів; інші джерела, не заборонені законодавством.

У статті звертається увага на досвід застосування державно-приватного партнерства у транспортній галузі Чеської та Словацької Республік, а саме: проект будівництва і реконструкції доріг і мостів у ряді словацьких міст та проект впровадження з електронної системи стягнення плати, а також обов`язкової реєстрації при проїзді автошляхами країни.

У статті розглянуті такі моделі організаційних форм фінансування проектів ДПП як концесії, приватна фінансова ініціатива та проектне фінансування.

577–583

Значимість інвестування дорожньої галузі для автотранспортного комплексу

Хмелевський М.О., Цюман Є.С.

Мета роботи – значимості інвестування дорожніх підприємств та дорожньо-будівельної галузі для автотранспортного комплексу.

Метод дослідження – економіко-логічний, метод загального аналізу.

Розвиток економіки країни характеризуються економічними зв'язками між Україною та іншими країнами. Розвиток експортно-імпортних відносин призводить до постійного збільшення транспортних потоків. Більшість автомобільних доріг країни не відповідають сучасним вимогам за транспортно-експлуатаційним станом, сервісом та оздобленням. У подоланні цієї проблеми в Україні велика надія покладається на інвестиції.

Результати статті можуть бути використані при вивченні або вирішенні питань пов’язаних з інвестуванням дорожньої галузі, розбудовою інфраструктури, логістикою.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук методів та розробки різноманітних методик, що сприятимуть кращому залученню інвестицій у дорожні підприємства та дорожньо-будівельну галузь. Оптимізація використання інвестиційних ресурсів.

584–588

Методика оцінки ефективності функціонування організаційних систем

Цегольник П.А.

В статті запропонована методика кількісної оцінки ефективності функціонування організаційних систем.

Об’єкт дослідження - ефективність функціонування організаційних систем.

Мета роботи – розвиток методичного апарату щодо кількісної оцінки ефективності функціонування організацій.

Відсутність чітких методик та методичних рекомендацій щодо проведення оцінки ефективності функціонування організаційних систем викликає багато утруднень в процесі управління ефективністю реальних організацій. В рамках дослідження ефективність функціонування системи (об’єкта управління) розглядається як універсальний комплексний інтегрований (інтегральний) критерій, що характеризує ступінь використання та розвитку сукупного потенціалу системи. Стаття присвячена розробці на основі комплексного підходу універсальної методики оцінки ефективності функціонування організаційних систем.

Результати статті можуть бути застосовані в прикладних дослідженнях та розробленнях щодо оцінки ефективності роботи реальних організаційних систем.

588–591

Роль логістичного обслуговування споживача на європейському ринку

Цимбал Ю.О.

В статті запропоновано підходи, щодо логістичного обслуговуванн споживача на європейському ринку.

Об’єкт дослідження – логістичні підприємства в ланцюгах постачань.

Мета роботи – є аналіз та оцінка діяльностіi логістичних надавачів послуг в аспекті обслуговування споживача на європейському ринку.

Метод дослідження – загально наукові методи, які  дозволяють системно вирішити проблемні завдання з обраного напрямку дослідження.

Підприємства потребують нових можливостей, а також шансів для зростання користі і ефектів, які пов’язані з діяльністю на міжнародних ринках, що постійно змінюються. Одна з можливостей, яка виходить за функціональні межі підприємства, – це забезпечення відповідного рівня обслуговування споживача. Обслуговування споживача об’єднує логістику і маркетинг, виразником чого є інтегрована логістико-маркетингова концепція. Обидві концепції управління стикаються у найважливішому місці, яким є ринок, що детермінує стратегії діяльності підприємства на ринку збуту і забезпечення. Однак метою обох цих концепцій є використання потенціалу і можливості підприємства, щоб досягти успіху на ринку і надати той рівень обслуговування клієнта, що вимагається.

Доведено, що тепер підприємства звертають велику увагу діяльності в інтегрованих ланцюгах поставок, причому спостерігається зростання значення щодо удосконалення якості обслуговування клієнтів. Усе важливішими ланками в ланцюгах і мережах поставок є логістичні підприємства.

Процес європейського дерегулювання транспортно-експедиційного ринку вплинув на розвиток фірм, які пропонують широкий спектр послуг високої якості і які значно перевищують типові пропозиції перевізників і експедиторів. Сучасні європейські логістичні підприємства надають дуже різнорідні і комплексні послуги, які пристосовані до потреб індивідуального клієнта. Умовою, яка забезпечує реалізацію  послуг на високому рівні, є володіння відповідною технічною інфраструктурою, яка включає і інформаційну мережу, а також доступ до розгалуженої логістичної мережі.

Отже, було досліджено та проаналізовано питання логістичного обслуговування споживача,  яке ґрунтується на теорії єврологістики, яка стрімко розвивається. Основну увагу приділено ролі логістичних підприємств в ланцюгах постачання.

Результати статті можуть бути використані вітчизняними підприємствами.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – створення стійких конкурентних переваг національної економіки та послідовне застосування новітніх концепцій, що дасть змогу покращати рівень логістичного обслуговування, що, своєю чергою, приведе до збільшення ступеня задоволення споживача.

592–596
Использование нечетких множеств для классификации банковских ссуд физических и юридических лиц

Чернов В.Г., Дорохов О.В ., Градусов Д.О., Уланов Є.О.

У статті запропоновано, обгрунтовано і розглянуто методика використання методологи нечітких множин для класифікації банківських позичок фізичних та юридичних осіб. Об'єкт дослідження – банківське кредитування та методики аналізу його клієнтів. Мета роботи – розробка і подання алгоритму, що дозволяє класифікувати банківські позички на основі групових нечітких експертних оцінок. Метод дослідження – апарат теорії нечітких множин.

Запропоновану методику застосовано до класифікації, як позичальників кредитних ресурсів, і юридичних, і фізичних осіб. Визначено переваги пропонованого підходу: усунення суб'єктивного впливу кредитних аналітиків; врахування думок декількох експертів і їх компетентності; можливість аналізувати як кількісні, так і якісні показники; доступність використання для людини, що не має достатнього досвіду в сфері кредитування, для прийняття нею рішень щодо подальшої роботи з кожної позичкою (позичальником).

Практичне використання запропонованої методики показало достатню точність одержуваних результатів і зручність її застосування в задачах оперативного прийняття рішень та управління кредитуванням на конкурентному фінансовому ринку. Результати статті можуть бути впроваджені в практичну банківську діяльність по кредитуванню різних клієнтів з урахуванням їх кредитної історії та поточного економічного стану. Прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження – створення людино-машинних систем підтримки прийняття рішень при кредитуванні на ринку фінансових послуг.

597–602

Управління проектами на етапах життєвого циклу проекту

Чечет А.М.

В статті наголос поставлено на важливості специфічного та професійного управління діяльністю по проекту на різних етапах його реалізації.

Об’єкт дослідження – управління проектами на етапах життєвого циклу проекту.

Мета робота – проаналізовано та охарактеризовано фази та етапів життєвого циклу проекту.

Методи дослідження – опис і характеристика специфіки управління проектом на різних фазах його життєвого циклу. Причому в статті поставлено за мету розглянути кілька найбільш поширених в сучасній економічній науці та практиці підходів до поділу життєвого циклу проекту на фази та етапи.

602–606

Імітаційна модель інвестиційного проекту, який реалізується в умовах невизначеності

Гавриленко В.В., Прокудін Г.С., Шумейко О.А.

У статті пропонується методика імітаційного моделювання інвестиційних ризиків за допомогою вбудованих функцій програмного продукту Mathcad. Розроблена модель аналізу ефективності інвестицій в умовах невизначеності.

Об’єкт  дослідження – інвестиційна діяльність в умовах невизначеності.

Мета роботи – визначення ефективності інвестиційних рішень в умовах невизначеності.

Методи дослідження – дослідження операцій, імітаційне моделювання.

Результати статті можуть бути використані для моделювання реальних інвестиційних рішень, та визначення їх ефективності.

606–610

Економіко-математичне моделювання процесів функціонування автотранспортних підприємств

Матейчик В.П., Грисюк Ю.С., Гусев О.В., Григоренко Р.В., Корнійчук Ю.А., Третиниченко Ю.О.

В статті запропоновано методику моделювання процесів функціонування автотранспортних підприємств та визначення оптимальних значень показників ефективності на основі яких можна отримувати оптимальні управлінські рішення.

За допомогою запропонованої методики можна комплексно вирішувати задачі забезпечення необхідного рівня ефективності перевезень.

Мета дослідження – запропонувати методику моделювання процесів функціонування автотранспортних підприємств та визначення оптимальних значень показників ефективності на основі яких можна отримувати оптимальні управлінські рішення.

Об’єкт дослідження – процеси функціонування автотранспортних підприємств.

Поступальний розвиток економіки нашої держави ставить все жорсткіші умови до якості, швидкості та забезпечення зростаючих обсягів перевезень вантажів та пасажирів. Це призводить до посилення конкуренції на ринках вантажних та пасажирських перевезень і ставить перед перевізниками задачі скорочення собівартості послуг, оновлення рухомого складу та інших основних фондів. Досягти цього неможливо без застосування сучасних методів прогнозування, планування та управління виробничими процесами.

Значна кількість перевізників мають до десяти одиниць рухомого складу. Навіть при наявності бажання у таких підприємств в більшості випадків не вистачає ресурсів на інновації та впровадження сучасних методів управління господарською діяльністю. Управління та планування навіть на більшості середніх і великих автотранспортних підприємств здійснюється за допомогою застарілих та неточних методів, що призводить до отримання значних розбіжностей між бажаними і досягнутими результатами.

З огляду на це пошук методів, які б дозволяли приймати оптимальні рішення в процесах управління роботою підприємств автомобільного транспорту є важливим і актуальним завданням.

610–620

Модель оптимізації постачань швидкопсувних товарів

Воркут Т.А.,

Приліпко Є.Л., Корнієнко О.В.

Проведений, з використанням розробленої класифікації моделей управління запасами швидкопсувних продуктів повсякденного попиту, аналіз показує, що найбільш ефективна двоступенева організація поставок, яка передбачає можливість додаткового завозу спеціально виділеними транспортними засобами. Аналіз сумарних витрат, які визначаються з урахуванням ймовірностей вимог на додаткове завезення у випадку дефіциту, і втрат через утворення залишків при зайвих поставках, показує, що вибір величини початкової поставки є оптимізаційною задачею. Одержано залежність, що встановлює вплив на оптимальну величину початкової поставки параметрів виявленого нормального розподілу попиту за інтервал часу між черговими поставками, експлуатаційних факторів, що визначають показники використання автомобілів на розвізних маршрутах, і величини втрат на одиницю нереалізованої продукції.

620–626

Поняття та завдання правового моніторингу

Довженко Є.В.

В статті запропоновано концептуальний підхід до визначення поняття правового моніторингу та обґрунтовано його значення в діяльності по удосконаленню та систематизації національного законодавства.

Об`єкт дослідження – моніторинг нормативно-правових актів.

Мета роботи – визначення поняття правового моніторингу, обґрунтування його значення у процесі оновлення, зміни та систематизації національного законодавства України.

Методи дослідження – спеціально-юридичний та формально-логічний.

Провадження науково обґрунтованої діяльності з удосконалення і систематизації законодавства спричиняє виникнення необхідності у теоретичному розробленні такого обгрунтування. Одним із напрямків в ньому може виступати моніторинг нормативно-правових актів (або  правовий моніторинг). У статті запропоновано авторське бачення концептуального підходу до визначення змісту поняття «правовий моніторинг», обґрунтування необхідності у його здійсненні, встановлення завдань та порядку провадження правового моніторингу.

Результати дослідження, подані у статті, можуть бути впроваджені у практичну діяльність по систематизації та удосконаленню законодавства в якості підготовчого етапу, основною метою якого є встановлення дійсної необхідності оновлення чи систематизації законодавства та забезпечення їх максимальної ефективності.

Прогнозні припущення щодо розвитку об`єкта дослідження – створення методичних основ проведення правового моніторингу.

627–631

Державна реєстрація прав на раухомі речі як адміністративна діяльність органів державної влади

Щербатюк Н.В., Чичирко С.В., Нікітіна З.В.

В статті розглянуто державну реєстрацію прав на рухомі речі як особливий елемент цивільно-правових відносин. Обґрунтовано, що така діяльність є адміністративною за своєю суттю. Розглянуто сучасний стан правового регулювання державної реєстрації прав на рухомі речі.

Об’єкт дослідження –  реєстрація прав на рухомі речі.

Мета роботи полягає у  визначенні правової природи державної реєстрації прав на рухомі речі, співвідношенні державної реєстрації права на річ із режимом нерухомої речі, віднесення процедури державної реєстрації до галузі цивільного або адміністративного права. Поставлена мета зумовлює вирішення наступних завдань:

1) визначити місце державної реєстрації прав на майно у системі захисту цивільних прав;

2) розглянути відмінність державної реєстрації прав на річ від державної реєстрації речі;

3) проаналізувати місце правових норм, що регулюють здійснення державної реєстрації прав на речі, у відповідній галузі права;

4) визначити співвідношення державної реєстрації прав на нерухомі речі та державної реєстрації прав на рухомі речі.

Метод дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням загальнонаукових методів (передусім, системного, логічного та структурного). Для розв’язання поставлених завдань також використані спеціальні методи: порівняльно-правовий та наукового узагальнення.

Під режимом нерухомої речі розуміється встановлення державної реєстрації прав на такі речі.

Встановлено, що державна реєстрація прав на речі є однозначно адміністративною діяльністю, яка тісно пов’язана із іншими формами адміністративної діяльності. Доказано, що процедура державної реєстрації права є адміністративним провадженням відповідного компетентного органу державної влади, яка має на меті внесення до державного реєстру запису про наявність у конкретно визначеної особи речового права (чи його обмеження) на конкретно визначену рухому річ.

Результати статті можуть бути використані в подальшому дослідженні реєстрації прав на рухомі речі як адміністративної діяльності органів державної влади.

631–635